Рішення

від 10.07.2023 по справі 359/1643/23

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/359/1198/2023

Справа № 359/1643/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2023 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Русан А.М.,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атріа Буд» про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за прострочення грошового зобов`язання, -

в с т а н о в и в :

16 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атріа Буд» (далі по тексту - ТОВ «Атріа Буд») на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 9679 грн. 66 коп., що включають : інфляційні втрати у розмірі 8734 грн. 54 коп. та 3% річних у розмірі 945 грн. 12 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 13 березня 2020 року по 24 червня 2021 року позивач працював юрисконсультом у ТОВ «Атріа Буд». 24 червня 2021 року ОСОБА_1 було звільнено за угодою сторін. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2022 року встановлено факт затримки у видачі позивачу копії наказу про звільнення, а також підтверджено суму середнього заробітку за період вимушеного прогулу у розмірі 34 121 грн. 52 коп. Вказане грошове зобов`язання відповідачем виконано лише 10 листопада 2022 року. Відтак, невиконання відповідачем у визначений законом строк вказаного грошового зобов`язання та тривале його ігнорування завдало позивачу збитків у вигляді знецінення належних до виплати грошових коштів через високий рівень інфляції, що мав місце за період прострочення їх виплати, та призвело до неправомірного користування коштами товариством. У звязку з цим, з метою захисту власних майнових прав позивач звернувся до суду з даним позовом, який просить задовольнити.

Ухвалою суду від 17 лютого 2023 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання з викликом і повідомленням. Сторонам роз`яснено права, обов`язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.

ТОВ «Атріа Буд» своїм процесуальним правом подати відзив на позов не скористалось.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 25 квітня 2023 року у справі закрито підготовче провадження та призначено її до розгляду по суті з викликом і повідомленням сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Натомість подав до суду заяву, якою позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, розгляд справи просив проводити у його відсутність.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання свого представника не направив. Про причини неявки суд не повідомив. Заяв чи клопотань на адресу суду не направив.

Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом вимог ст. 223, 280, 281 Цивільного процесуального кодексу України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, проти такого вирішення справи не заперечує і представник позивача.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи з наявними в ній доказами, суд приходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року за № 2 передбачено, що відповідно вимог ст. 55, 124 Конституції України та ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У пункті 33 рішення ЄСПЛ від 19 лютого 2009 року, ухваленого у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

За змістом ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 13 березня 2020 року по 24 червня 2021 року працював юрисконсультом у ТОВ «Атріа Буд», що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1 (а.с. 6-7).

24 червня 2021 року позивача звільнено за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, що підтверджується наказом ТОВ «Атріа Буд» за № АБ-28-К про припинення трудового договору (контакту).

Наказом ТОВ «Атріа Буд» за № 31-к від 17 вересня 2021 року, внесено зміни до наказу № АБ-28-К про припинення трудового договору (контакту) з ОСОБА_1 (у зв`язку з виявленням у ньому технічної помилки у вигляді неправильно вказаної дати звільнення з роботи), та викладено його в наступній редакції : «Звільнити 24 червня 2021 року ОСОБА_1 , юрисконсульта, за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України» (а.с. 9).

12 листопада 2021 року позивачем направлено на адресу ТОВ «Атріа Буд» заяву із проханням надати копію наказу про звільнення із посади юрисконсульта ТОВ «Атріа Буд» за № 28-к від 22 червня 2021 року та виплатити повну суму середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за період з 25 червня по 28 листопада 2021 року (а.с.12).

Вказану заяву ТОВ «Атріа Буд» не отримало, що підтверджується скріншотом з Укрпошти (а.с. 14).

В грудні 2021 року ОСОБА_1 подав до суду позов, яким просив стягнути з ТОВ «Атріа Буд» на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25 червня по 28 листопада 2021 року.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 34 121 грн. 52 коп. та судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп. (а.с. 10-11). Судове рішення набрало законної сили 29 липня 2022 року.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом також встановлено, що 10 листопада 2022 року відповідачем виплачено ОСОБА_1 за рішенням суду від 23 червня 2022 року грошові кошти в розмірі 34 071 грн. 52 коп., що підтверджується скріншотом з мобільного додатку «Приват 24» про зарахування коштів (а.с. 15). Наведене визнається і не заперечується сторонами.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до вимог ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 5 ст. 235 КЗпП України у разі затримки видачі копії наказу (розпорядження) про звільнення з вини роботодавця працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

За змістом ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином згідно умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсут-ності таких умов та вимог - відповідно звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 611 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема : сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем порушено зобов`язання перед позивачем, щодо виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу при звільненні та яке, крім того, стягнуто за судовим рішенням, що набрало законної сили 29 липня 2022 року в розмірі 34 121 грн. 52 коп..

З наведеного суд приходить висновку про порушення прав ОСОБА_1 та необхідності їх захисту шляхом стягнення з відповідача інфляційні втрати та 3% річних за період виникнення такого зобов`язання з грудня 2021 року та до фактичного виконання рішення суду в листопаді 2022 року.

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язан-ня, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року по справі за №758/1303/15-ц зазначено, що стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідаль-ності за порушення будь - якого грошового зобов`язання. Тобто, дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За змістом ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування трьох відсотків річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за час прострочення виплати суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 8734 грн. 54 коп. та 3% річних в розмірі 945 грн. 12 коп., які утворились за період з 08 грудня 2021 року по 09 листопада 2022 року.

Суд погоджується з розрахунком 3% річних та інфляційних втрат, здійсненим позивачем. Крім того, судом враховується, що відповідач жодного доказу на спростування розрахунку позивача до суду не подав.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат за час, протягом якого відповідачем прострочено виконання зобов`язання з виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та 3 % річних від простроченої суми заборгованості є законними та обґрунтованими та, у зв`язку з цим, підлягають задоволенню в розмірі 9679 грн. 66 коп., до складу якого входять наступні суми : інфляційні втрати - 8734 грн. 54 коп., 3% річних - 945 грн. 12 коп.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно ч. 1 ст. 141 та п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання, пов`язане з розподілом між сторонами судових витрат. Зокрема, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З квитанції за № 9296-5566-8154-7205 від 13 лютого 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 при зверненні до суду з даним позовом сплатив судовий збір в розмірі 1073 грн. 60 коп. Оскільки позов задоволено в повному обсязі, з ТОВ «Атріа Буд» слід стягнути на користь позивача витрати з оплати судового збору в розмірі 1073 грн. 60 коп.

Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст. 10 - 13, 76-82, 133, 141, 258-206, 263-265, 268, 353, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атріа Буд» про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за прострочення грошового зобов`язання - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атріа Буд» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 9679 (дев`ять тисяч шістсот сімдесят дев`ять) гривень 66 (шістдесят шість) копійок, що включають : інфляційні втрати у розмірі 8734 (вісім тисяч сімсот тридцять чотири) гривні 54 (п`ятдесят чотири) копійки, 3% річних у розмірі 945 (дев`ятсот сорок п`ять) гривень 12 (дванадцять) копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атріа Буд» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок.

Інформація про позивача : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 19 серпня 2008 року Шепетівським МВ УМВС України в Хмельницькій області, РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса реєстрації - АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання - АДРЕСА_2 .

Інформація про відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Атріа Буд», ідентифікаційний код 42771532, місцезнаходження : Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, буд. 12.

Копію заочного рішення негайно направити Товариству з обмеженою відповідальністю «Атріа Буд».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Яковлєва