Рішення

від 28.07.2023 по справі 530/797/23

ЗІНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № Справа № 530/797/23

Номер провадження 2/530/326/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2023 м. Зіньків

Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Ситник О.В., за участю секретаря Стрілець Л.Г. , розглянувши в судовому засіданні у залі суду в м. Зіньків Полтавського району Полтавської областіцивільну справу за позовом поданим адвокатом Тараненком Сергієм Олександровичем в інтересах ОСОБА_1 ( місце проживання АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( останнє відоме місце проживання АДРЕСА_2 ) та Полтавської регіонально аграрно- промислової біржі ( код ЄДРПОУ 23812812) про визнання права власності , -

в с т а н о в и в:

В провадженні Зіньківського районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа за позовом адвоката Тараненка Сергія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Полтавської регіонально аграрно- промислової біржі про визнання права власності .

З позову вбачається, що 14 .04.1998 року ОСОБА_1 уклав договір купівлі - продажу житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 з ОСОБА_2 , але даний договір був посвідчений на Полтавській регіональній аграрно- промисловій біржі . Позивач вказує, що сторони домовились про всі істотні умови договору , договір був зареєстрований в Полтавському БТІ , тобто пройшов державну реєстрацію на ім`я позивача . На даний час державний реєстратор відмовив позивачу в реєстрації речових прав на нерухоме майно на тій підставі, що договір купівлі продажу нерухомого майна не був посвідчений нотаріально, позивач не може розпорядитись своїм майном на даний час, тому звернувся із позовом до суду.

Відповідно до ухвали судді від 04.07.2023 року відкрито провадження у справі та визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного провадження і призначено судове засідання з повідомленням учасників справи на 28.07.2023 року.

В судове засідання сторони не з`явились, в матеріалах справи мається заява від адвоката Тараненка С.О. , який прохає розглянути справу у його відсутність , позовні вимоги підтримує ( а.с. 35) , відповідач по справі ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився , повідомлений про розгляд справи належним чином ( а.с. 36) , відповідач Полтавська регіональна аграрно- промислова біржа повідомлені належним чином ( а.с. 34) заперечень, відзиву та інших заяв до суду відповідачі не надали .

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування підготовчого процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено , що позивачем є ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 ( а.с. 5-7) , його інтереси представляє адвокат Тараненко С.О. ( а.с. 16-18) 14.4.1998 року ОСОБА_1 уклав договір купівлі продажу житлового будинку з господарськими спорудами , а саме придбав у ОСОБА_2 житловий будинокз господарськими будівлями за адресою АДРЕСА_1 . Та ними укладено біржовий контракт № н/733 від 14.04.1998 року на Полтавській регіональній аграрно- промисловій біржі , після укладення договору купівлі - продажу посвідченого на біржі , дане нерухоме майно пройшло державну реєстрацію в Полтавському БТІ «Інвентаризатор» від 24.07.1998 року та записано в реєстрову книгу за № 1 за реєстровим номером № 16 на ім`я ОСОБА_1 ( а.с. 8-9) , відповідно до довідки Полтавського бюро технічної інвентаризації «інвентаризатор» та технічних документів житловий будинок з господарськими будівлями розташований за адресою АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку ( літ. А-1) , літня кухня ( літ. - Б) , сарай ( літ. - В) , погріб ( літ. - в), сарай ( літ -Д) , вбиральня ( літ.- Є ) , колодязь ( літ - К) , ворота № 4 , огорожа № 5 , ворота № 6 , збудовані вбиральня літ. - Є та ворота № 4 , огорожа № 5 не підлягають прийняттю в експлуатацію ( а.с. 10, 11-14) , державний реєстратор відмовив ОСОБА_1 у проведенні державної реєстрації житлового будинку з господарськими будівлями на тій підставі, що договір купівлі - продажу нерухомого майна не посвідчений нотаріально ( а.с. 15) .

Отже , державним реєстратором позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у проведенні державної реєстрації житлового будинку з господарськими будівлями керуючись ст. 40 ЗУ «Про нотаріат» ст. 227 ЦК Української РСР від 18.07.1963 року, яка передбачає особливі умови щодо договорів купівлі-продажу будинку, якщо хоча б однією із сторін є громадянин, то такі договори, укладені та зареєстровані біржами з дотриманням закону, підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню. Недотримання цієї вимоги згідно ст. 47 ЦК від 18.07.1963 року тягне недійсність договору. Тому зазначений договір набуватиме чинності з моменту його нотаріального посвідчення.

Позивач ОСОБА_1 при укладенні цього договору вважав, що правочин укладений відповідно до вимог законодавства, чинного на час його укладення та відсутні підстави для визнання його недійсним, оскільки були дотримані в сукупності вимоги щодо укладення правочину на товарній біржі у виді договору купівлі-продажу житлового будинку б/н від 14.04.1998 року року, а саме: вид укладеної угоди - купівлі-продажу реєстрація угоди на товарній біржі, та відсутністю законодавчо встановленої вимоги щодо її нотаріального посвідчення.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Оскільки судом встановлено, що Договір купівлі продажу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений 14.04. 1998 року , але ЦК України прийнятий 16.01.2003 року почав діяти з 01.01.2004 року , тому до спірних правовідносин необхідно застосувати ЦК Української РСР.

Відповідно до ст. 153ЦК Української PCP 1963 року договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Відповідно до ст. 224ЦК Української PCP (в редакції 1963 р., який діяв на час укладення угоди), за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 227ЦК Української PCP (в редакції 1963 р.) передбачено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин.

Згідно з ч. 2 ст. 47ЦК Української PCP (в редакції 1963 р.), якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Згідно ч. 3 ст. 9ЖК України громадяни мають право придбати житло на біржових торгах.

У відповідності зі ст. 12 Закону України "Про власність", який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, громадяни набувають право власності в разі укладання угод, які не заборонені Законом.

Таким чином, спірні правовідносини на момент їх виникнення були врегульовані різним чином одночасно нормами ЦК України (в редакції від 1963 року) та Законом України "Про товарну біржу", тобто існувала колізія норм права. Враховуючи доктрину пріоритетності спеціальних норм права над загальними, суд вважає, що на момент укладення та реєстрації ОСОБА_1 на товарній біржі договору купівлі-продажу житлового будинку, слід було керуватися передусім нормами Закону України "Про товарну біржу", а тому нотаріальне посвідчення даного договору не було потрібне.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про товарну біржу", угоди зареєстровані на біржі не підлягають нотаріальному посвідченню.

Відповідно ст. 41Конституції України гарантує право володіти і користуватися своєю власністю, а також вказує на те, що право приватної власності є непорушним.

Враховуючи вище викладене, що позивач та відповідач уклавши договір купівлі - продажу виконали всі умови договору , позивач ОСОБА_1 проживав у даному домоволодінні увесь цей час та зареєстрований за адресою спірного домоволодіння , ніяких претензій зі сторони продавця з часу укладення договору купівлі - продажу та в статусі відповідача по справі - не надходили , але не можливо на сьогодні посвідчити такий договір нотаріально , оскільки продавець не бажає посвідчити його нотаріально , враховуючи технічну документацію на житловий будинок з господарськими будівлями ,та те що житловий будинок з господарськими будівлями придатний до проживання та відповідає технічним вимогам і не підлягає введенню в експлуатацію враховуючи роки побудови , тому суд прийшов до висновку , що сторони за договором домовились щодо усіх істотних умов договору та відбулося повне виконання договору, тому приходе до переконання про визнання за позивачем права власності за домоволодінням , а позовні вимоги є такими, що знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, в зв`язку з чим підлягають задоволенню. Судові витрати віднести за рахунок позивача .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 258, 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1 поданий адвокатом Тараненком Сергієм

Олександровичем в його інтересах до ОСОБА_2 та Полтавської регіонально аграрно- промислової біржі про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити .

2.Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 право приватної

власності на житловий будинок з господарськими спорудами який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку ( літ. А-1) , літня кухня ( літ. - Б) , сарай ( літ. - В) , погріб ( літ. - в), сарай ( літ -Д) , вбиральня ( літ.- Є ) , колодязь ( літ - К) , ворота № 4 , огорожа № 5 , ворота № 6 .

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційних скарг

СуддяО. В. Ситник