Ухвала

від 24.07.2023 по справі 537/2910/23

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 2/537/916/2023

Справа № 537/2910/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2023 року м. Кременчук

Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді Мурашової Н.В.,

за участю секретаря Должаніци В.С.,

представника позивача адвоката Охмака В.І.,

представника відповідача адвоката Ткаченко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю«Кремторг» до Приватногоакціонерного товариства«Страхова компанія«АРКС» про стягнення страхового відшкодування на підставі договору добровільного страхування наземного транспортного засобу,

у с т а н о в и в:

06 квітня 2023 року ТОВ «Кремторг» та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до ПрАТ «Страхова компанія «АРКС», в якому просили: 1) стягнути з відповідача на користь ТОВ «Кремторг» суму страхового відшкодування у розмірі 43311,51 грн., пеню у розмірі 757,75 грн., три проценти річних у розмірі 918,44 грн., інфляційне збільшення боргу у розмірі 7155,06 грн., витрати на оплату експертизи у розмірі 2481,18 грн. та судові витраті по сплаті судового збору в розмірі 2481,00 грн.; 2) стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481,00 грн.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 квітня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

29 травня 2023 року від представника відповідача ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» адвоката Шишлова О.Є. надійшов відзив, в якому просили відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Кремторг» та ОСОБА_1 в повному обсязі. У відзиві між іншим зазначено про порушенням позивачами предметної та суб`єктної підсудності справи, оскільки внаслідок безпідставного об`єднання позовних вимог юридичної особи ТОВ «Кремторг» до ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» про стягнення страхового відшкодування на підставі договору добровільного страхування наземного транспортного засобу «Все включено» №015287а0пп від 11.12.2020 року, які названі позивачами як стягнення матеріальної шкоди, та позовних вимог фізичної особи ОСОБА_1 до ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» про стягнення моральної шкоди спір між двома юридичними особами, який відноситься до предметної юрисдикції господарських судів та розгляду в порядку ГПК, подано до місцевого суду загальної юрисдикції для розгляду в порядку ЦПК. Тому просив закрити провадження у справі у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Ухвалою Крюківськогорайонного судум.Кременчука Полтавськоїобласті від21.07.2023року роз`єднаноу самостійніпровадження позовнівимоги ТОВ«Кремторг» доПрАТ «Страховакомпанія «АРКС» про стягненнястрахового відшкодуванняна підставідоговору добровільногострахування наземноготранспортного засобута позовнівимоги ОСОБА_1 до ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» про стягнення моральної шкоди. Виділено у самостійне провадження позовні вимоги ТОВ «Кремторг» до ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» про стягнення страхового відшкодування на підставі договору добровільного страхування наземного транспортного засобу.

Після проведенняавтоматизованого розподілувиділеної справиУхвалою суддіКрюківського районногосуду м.Кременчука МурашовоїН.В.від 21.07.2023року прийнято до провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Кремторг» до ПрАТ«Страхова компанія«АРКС» про стягнення страхового відшкодування на підставі договору добровільного страхування наземного транспортного засобу.

В судовому засіданні представник відповідача Ткаченко І.В. підтримав подане клопотання про закриття провадження у справі за позовом ТОВ «Кремторг» до ПрАТ«Страхова компанія«АРКС» про стягнення страхового відшкодування на підставі договору добровільного страхування наземного транспортного засобу, оскільки спір виник між двома господарюючими суб`єктами юридичними особами з приводу зобов`язань за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу, а тому спір має бути вирішений за правилами господарського судочинства, а не цивільного.

Представник відповідача Охмак В.І. заперечував щодо задоволення клопотання про закриття провадження у справі.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість доводів сторін, встановив наступне.

У відповідності до ч.ч.1-5 ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ч.1 ст.264 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Частиною першійстатті 2 ЦК Українивстановлено, що учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (ч. 1ст. 11 ЦК України).

Згідно з положеннямист. 15 ЦК України,кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1ст.5 ЦПК Україниздійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У статті 124КонституціїУкраїни закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Європейський суд з прав людини (даліЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово звертав увагу на те, що кожен має право на суд, встановлений законом, тобто відповідний орган повинен мати повноваження вирішувати питання, що належать до його компетенції, на основі принципу верховенства права (рішення ЄСПЛ від 29 квітня 1988 року у справі «Белілос проти Швейцарії»); юрисдикцію судумає визначати закон (доповідь Європейської комісії від 12 жовтня 1978 року у справі «Занд проти Австрії»). Розгляд справ у «неправильній» юрисдикції порушуватиме принцип правової визначеності та впевненість осіб у потребі звертатися саме до відповідного компетентного суду. Помилкове визначення юрисдикції створює хибне враження щодо природи спірних правовідносин, часто призводить до відповідальності особи, яка не є належним відповідачем.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Судова юрисдикція це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Частиною першою статті 19ЦПКУкраїни встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Положеннями частини першої статті 20 ГПК України, визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Відповідно до ч.1ст.55 ГК України, суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом (стаття 20 ЦПК України).

Предметом позову, поданого ТОВ «Кремторг» є стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» страхового відшкодування на підставі договору добровільного стархування наземного транспортного засобу.

Як вбачається з Договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №015287а0пп від 11 грудня 2020 року, він укладений між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кремторг».

З огляду на характер правовідносин, що виникли між сторонами, зміст прав та обов`язків у цих правовідносинах і їх суб`єктний склад, суд приходить до висновку, що спір між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кремторг» не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до компетенції суду господарської юрисдикції.

Згідно з п.1 ч.1ст.255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі.

Частиною 1ст. 256 ЦПК Українипередбачено, що якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених п.1 ч.1ст.255 цього Кодексусуд повинен повідомити позивачу до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Суд роз`яснює позивачеві, що розгляд справи відноситься до юрисдикції господарських судів.

В ч.2 ст.256 ЦПК України встановлено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись ст.255, ст.256, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Провадження у справі за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю«Кремторг» доПриватного акціонерноготовариства «Страховакомпанія «АРКС» про стягненнястрахового відшкодуванняна підставідоговору добровільногострахування наземноготранспортного засобу закрити напідставі п.1ч.1ст.255ЦПК України,оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту. Учасник справи, якому повний текст ухвали не було вручено у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст ухвали складений 28.07.2023 року.

Суддя Крюківського районного суду

м. Кременчука Полтавської області Мурашова Н.В.