Вирок

від 27.07.2023 по справі 541/2478/23

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/2478/23

№ провадження 1-кп/541/267/2023

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2023 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Миргороді кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023170550000550 від 09.05.2023, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миргород Полтавської області, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, утриманців не маючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2023 року, ОСОБА_4 , прибув до огородженої парканом території домоволодіння розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , та переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, проник через металеву хвіртку на вище вказану територію.

У подальшому, ОСОБА_4 , відчинивши вхідні двері житлового будинку шляхом прикладення фізичної сили, проник до вищезазначеного домоволодіння.

При цьому, ОСОБА_4 достовірно відомо, що на території України запроваджено воєнний стан, що введений у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та у подальшому неодноразово продовжений, останнього разу Указом Президента № 58/2023 з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Перебуваючи у приміщенні будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 керуючись раптово виниклим умислом на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, вчинив наступне. Діючи в умовах воєнного стану, таємно з житлових кімнат будинку викрав килим розміром 1,40 х 1,90 м. вартість якого відповідно до висновку експерта №СЕ-19/117-23/8042-ТВ від 23.05.2023 становить 333 гривні 33 копійки, килим розміром 2 х 2,80 м. вартість якого відповідно до висновку експерта №СЕ-19/117-23/8044-ТВ від 23.05.2023 становить 476 гривні 67 копійок та килим розміром 1,8 х 2,5 м. вартість якого відповідно до висновку експерта №СЕ-19/117-23/8043-ТВ від 24.05.2023 за результатами товарознавчої експертизи на момент вчинення кримінального правопорушення становить 450 гривні 00 копійок.

Після цього, ОСОБА_4 покинув приміщення будинку разом із викраденим майном та розпорядився ним на власний розсуд, чим повністю довів свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна до кінця, завдавши тим самим потерпілій ОСОБА_7 матеріальних збитків на загальну суму 1260 гривень.

Крім того, ОСОБА_4 , діючи повторно, 22 лютого 2023 року, прибув до огородженої парканом території домоволодіння розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , та переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, проник через металеву хвіртку на вище вказану територію.

При цьому, ОСОБА_4 достовірно відомо, що на території України запроваджено воєнний стан, що введений у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та у подальшому неодноразово продовжений, останнього разу Указом Президента №58/2023 з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Перебуваючи на території домоволодіння за вищезазначеною адресою, ОСОБА_4 , керуючись раптово виниклим умислом на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, вчинив наступне. Переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи в умовах воєнного стану, таємно викрав пластиковий сміттєвий контейнер об`ємом 240 літрів, який належить комунальному підприємству «Спецкомунтранс», вартість якого відповідно до висновку експерта №СЕ-19/117-23/8169-ТВ від 24.05.2023 становить 851 гривню 17 копійок.

Після цього, ОСОБА_4 покинув територію домоволодіння разом із викраденим майном та розпорядився ним на власний розсуд, чим повністю довів свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна до кінця, завдавши тим самим комунальному підприємству «Спецкомунтранс» матеріальних збитків на суму 851 гривень 17 копійок.

Такі дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаному із проникнення в житло, вчинене в умовах воєнного стану, а також таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

В підготовчому судовому засіданні прокурором надано до суду угоду про визнання винуватості укладену 27 липня 2023 року між прокурором Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника, адвоката ОСОБА_5 , зі згоди потерпілої ОСОБА_7 та представника потерпілого ОСОБА_6 згідно умов якої обвинувачений на час укладення цієї угоди повністю визнав свою винуватість у зазначених діяннях, виявив щире каяття, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, добровільно відшкодував завданий збиток шляхом повернення викраденого майна та зобов`язується беззастережно визнати вину в обсязі пред`явленогообвинувачення у судовому провадженні.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди про визнання винуватості обвинуваченому ОСОБА_4 буде призначено покарання за ч. 4 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Наслідки укладання та затвердження означеної угоди згідно ст.ст. 394, 424, 473, 474, 476 КПК України та ст. 389-1 КК України оговорені та зрозумілі сторонам.

У підготовчому судовому засіданні прокурор, обвинувачений, захисник та представник потерпілого підтримали угоду про визнання винуватості та просили її затвердити.

Потерпіла ОСОБА_7 в підготовче судове засідання не з`явилася, надала заяву в якій просила розгляд кримінального провадження проводити у її відсутність та підтвердила про надання згоди на укладення угоди про визнання винуватості.

Вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Обвинувачений ОСОБА_4 суду пояснив, що права, надані йому законом у зв`язку з укладенням угоди про визнання винуватості розуміє; з наслідками укладення та затвердження угоди обізнаний; характер обвинувачення та його суть йому зрозумілі; обраний вид покарання, який застосовується до нього у разі затвердження угоди, з ним узгоджено та є цілком зрозумілим; свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням в житло, вчинене в умовах воєнного стану, а також таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану - за ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю.

Суд не вправі перевіряти фактичні обставини вчиненого обвинуваченим правопорушення, оскільки не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення підготовчого судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про визнання винуватості.

Судом, на виконання вимог ст. 474 КПК України, сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого не встановлено. Суд переконаний, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним і не вбачає необхідності витребовувати додаткові документи та викликати в судове засідання інших осіб і опитувати їх, обмежуючись наданими суду доказами у підготовчому провадженні.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам ст. 472 КПК України, суд враховує, що умови Угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього кодексу, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів будь-яких осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним. Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з того, що її умови відповідають КПК України та кримінальному закону, тому вважає, що є підстави для її затвердження.

Ухвалюючи вирок, суд приходить до висновку, що мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , склад кримінальних правопорушень - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням в житло, вчинене в умовах воєнного стану, а також таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану - вказує на кваліфікацію діянь за ч. 4 ст. 185 КК України, обвинувачений визнав свою вину повністю.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання, суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку шляхом повернення викраденого майна.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.

При призначенні покарання обвинуваченому із застосуванням ст. 69 КК України суд враховує обставини, які пом`якшують покарання, ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який характеризуються позитивно, раніше не судимий, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, вчиненим кримінальним правопорушенням не завдано тяжких наслідків, а тому узгоджені сторонами в угоді про визнання винуватості вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначеного покарання, які встановлені Кримінальним Кодексом України.

Кримінальні правопорушення, вчинені обвинуваченим за ч. 4 ст. 185 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

Згідно ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

За таких обставин суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе з призначенням йому покарання, узгодженого угодою про визнання винуватості, за ч. 4 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Долю речових доказів по кримінальному провадженню необхідно вирішити в порядку визначному ст. 100 КПК України.

Питання відшкодування витрат пов`язаних із залученням експерта вирішити відповідно до положень ст. 124 КПК України.

Арешт на три килими (розміром 1.80 м. х 2.50 м. бежевого кольору з квітковим орнаментом, 2.00 м. х 2.80 м. червоного кольору в основі з візерунком, 1.40 м. х 1.90 м. коричневого кольору з квітковим візерунком), які належать ОСОБА_7 та пластиковий контейнер для сміття, накладений згідно ухвали слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11.05.2023 року, слід скасувати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 69, 100, 314, 368, 370, 374, 394, 475, 476 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену в м. Миргород 27 липня 2023 року, між прокурором Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати пов`язані із залученням експерта для проведення експертизи в сумі 3824 (три тисячі вісімсот двадцять чотири) гривні 00 копійок.

Речові докази:

- три килими, що зберігаються в камері зберігання речових доказів Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області - повернути власнику ОСОБА_7 ;

- пластиковий контейнер для сміття, що зберігається в камері зберігання речових доказів Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області - повернути власнику КП «Спецкомунтранс».

Арешт на три килими (розміром 1.80 м. х 2.50 м. бежевого кольору з квітковим орнаментом, 2.00 м. х 2.80 м. червоного кольору в основі з візерунком, 1.40 м. х 1.90 м. коричневого кольору з квітковим візерунком), які належать ОСОБА_7 та пластиковий контейнер для сміття, накладений згідно ухвали слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11.05.2023 року, скасувати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України:

- обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Оскарження вироку з підстав не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини не допускається.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

СуддяОСОБА_1