Ухвала

від 17.02.2023 по справі 752/15823/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/15823/22

Провадження № 2-з/761/138/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Сіромашенко Н.В., розглянувши матеріали заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Головко Дмитра Вікторовича про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» про зобов`язання вчинити дії , -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 08.11.2023 до Шевченківського районного суду м. Києва надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Чорноморський банк розвитку та реконструкції», в якому просив, зобов`язати відповідача провести реструктуризацію зобов`язань, що виникли за кредитним договором № 1306/252/259 від 15.08.2008, кредитором за яким являється ВАТ «Чорноморський Банк Розвитку реконструкції», Код ЄДРПОУ:20929956 на підставі п. 7 розділу IV "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про споживче кредитування" та здійснити всі обчислення, необхідні для проведення реструктуризації, та надіслати позичальнику поштою рекомендованим листом інформацію про зміну зобов`язань за результатами проведення реструктуризації, включаючи інформацію про всі наявні зобов`язання позичальника за результатами проведення реструктуризації станом на день проведення реструктуризації та новий графік платежів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2023 вищевказана справа надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.

Одночасно з позовною заявою представником позивача подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а саме на майно, яке за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви представник заявника посилається на те, що на праві власності ОСОБА_1 належить квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка є предметом іпотеки та вказана квартира є єдиним майном та житлом ОСОБА_1 , а тому існує гостра необхідність у забезпеченні позову шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, оскільки в подальшому на майно позивача може бути реалізовано відповідачем. Якщо майно буде реалізовано, буде дуже складно повертати це майно назад, оскільки потрібно буде ініціювати для цього судові процеси, а це значні витрати часу, грошових коштів, здоров`я. Також буде складно повертати майно на яке плануються звернення стягнення.

Дослідивши матеріали позовної заяви та заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 1,4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.03.2023 у справі № 212/7106/21 вказано, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Інститут забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

У постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові КЦС ВС від 27.04.2022 у справі № 726/822/21.

Разом з цим, предметом позову є зобов`язання відповідача провести реструктуризацію зобов`язань, що виникли у позивача за кредитним договором № 1306/252/259 від 15.08.2008, в той час я в заяві про забезпечення позову представник позивача просить накласти арешт на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а саме на майно, яке за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, вимоги заяви про вжиття заходів забезпечення позову є неконкретними, не зазначено на яке саме майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб поросять накласти арешт.

Оскільки, заходи забезпечення позову не співмірні із заявленими позивачем вимогами, а також вид забезпечення позову не відповідає предмету позову, крім цього квартира щодо якої позивач просить вжити заходи забезпечення позову не є предметом спору, з огляду на зазначене суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення даної заяви.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Головко Дмитра Вікторовича про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» про зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суду міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: