Рішення

від 05.07.2023 по справі 753/15245/22

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15245/22

провадження № 2/753/1286/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2023 року Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Колесника О.М.

при секретарі Король Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дарницького району міста Києва, 3-тя особа: Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування розпорядження та наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при звільненні,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідачів про визнання протиправними та скасування розпорядження та наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при звільненні.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, пояснивши, що ОСОБА_3 з 3.09.2015 року по 21.03.2022 року обіймала посаду директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дарницького району міста Києва. 24.02.2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення на територію України і м. Київ був обстріляний окупантами. 25.02.2022 року після влучання останків російської ракети в будинок АДРЕСА_1 , який знаходиться біля багатоповерхового будинку, де проживала позивач з родиною, за відсутності бомбосховищ та укриттів ОСОБА_3 прийняла рішення виїхати з м. Києва. До 6.03.2022 року позивач з родиною проживала у м. Львові, а потім виїхада до Франції. При цьому позивач з 24.02.2022 року по 23.03.2022 року продовжувала працювати та виконувати обов'язки директора ТЦ дистанційно. Керівництво Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації було обізнано про перебування позивача у Франції. І 14.03.2022 року на телефон ОСОБА_3 зателефонувала начальник відділу кадрів Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації Кравченко І.М., яка запропонувала написати заяву про звільнення з посади за власним бажанням, однак позивач відмовилась, так як продовжувала виконувати обов'язки директора ТЦ, перебуваючи у Франції. Всі соціальні робітники, які виїхали з Києва після 24.02.2022 року, а це 41 осіб, за дорученням позивача дзвонили підопічним, а це 812 осіб, щодня надавали їм поради, з'ясовували нагальні потреби, які виконували соцробітники. Підопічні ТЦ на день звільнення позивача отримали по 6 продуктових наборів і мали запас на 3-4 місяці. 23.02.2022 року за ініціативи позивача ТЦ отримав 500 благодійних наборів від ТРЦ Метро, які були роздані до 14.03.2022 року мешканцям району. 700 наборів отримали 11.03.2022 року від благодійного фонду ОСОБА_4 , які вручені малозабезпеченим громадянам. Також 11.03.2022 року позивач з головним бухгалтером профінансували всі комунальні платежі та заробітну плату працівникам ТЦ. Проте 23.03.2022 року позивачка тримала на месенджер Вайбер повідомлення та розпорядження про звільнення від 21.03.2022 року №37-к від начальника відділу кадрів Кравченко І.М. Аналогічним чином ОСОБА_3 отримала і розпорядження Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 14.03.2022 року №34-К про покладення обов'язків директора ТЦ на ОСОБА_5 . Вважає таке звільнення з роботи незаконним, так як в оскаржуваних наказі та розпорядженні не міститься правової підстави звільнення, визначеної КЗпП України, що грубо порушує права позивача. Крім того, жодна норма діючого законодавства України станом на 24.02.2022 року не передбачала заборони виконувати завдання за посадою за межами адміністративної будівлі державного органу, органу місцевого самоврядування чи територіального центру. Позивач за обставин, що склалися, мала повне право як керівник ТЦ перейти на дистанційний формат роботи та звернутись до керівництва Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації з заявою дозволити такий формат роботи, що фактично і було здійснено нею шляхом подачі відповідного звернення 15.03.2022 року. ОСОБА_3 на підставі п.9-10 Положення про Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дарницького району міста Києва видала наказ про переведення всіх працівників ТЦ на дистанційний режим роботи, при цьому сама вона мала технічні та організаційні можливості виконувати свої посадові обов'язки дистанційно, незалежно від місця знаходження. Крім того, не вважається прогулом, тобто відсутністю працівника понад три години на робочому місці, якщо є загроза його життю та здоров'ю в період воєнного стану під час збройного нападу росії на територію України. За таких обставин просить визнати незаконним та скасувати наказ Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дарницького району міста Києва від 21.03.2022 року №021/к/тр про звільнення позивача з займаної посади, визнати незаконним та скасувати розпорядження Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 21.03.2022 року №37-к про звільнення позивача з посади директора ТЦ, поновити її на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення до дня винесення судового рішення.

Представник відповідача Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації Осадча І.Ю. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у його задоволенні в повному обсязі, пояснивши, що у зв`язку з відсутністю позивача ОСОБА_3 на роботі з кінця лютого та початку березня 2022 року як керівника Територіального центру, яка припинила виконувати службові обов`язки директора та виїхала без будь-яких повідомлень за межі України, враховуючи службову записку начальника управління соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації Сої Т.М. від 14.03.2022 року №01/838, розпорядженням Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 14.03.2022 року №34-к тимчасове виконання обов'язків директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дарницького району міста Києва покладено на В.В. Карпенко, заступника начальника управління соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації без увільнення її від виконання своїх обов'язків. Враховуючи лист погодження Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.03.2022 року №051-1643-006 розпорядженням Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 21.03.2022 року №37-к ОСОБА_3 було звільнено з посади директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дарницького району міста Києва 21.03.2022 року. Дистанційна робота ОСОБА_3 як директора ТЦ, який віднесено до сфери управління Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, могла бути запроваджена лише розпорядження райдержадміністрації. Однак всупереч вимогам законодавства України наказом Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дарницького району міста Києва від 1.03.2022 року №019 к/тр позивач ОСОБА_3 запровадила, зокрема для себе, умови дистанційної роботи та забезпечила, зокрема себе, заробітною платою в повному обсязі. 15.03.2022 року через систему електронного документообігу АСКОД до Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації надійшов документ (звернення) від 15.03.2022 року №01-01/70 (вх.№101/1181) з посиланням на ст.43 Конституції України, абз.11, ст.60-2 КЗпП України, тощо, про надання їй права виконання обов'язків директора Територіального центру в дистанційному форматі або застосувати простій на підставі ч.2, ст.6 Закону України „Про охорону праці" на наказ Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дарницького району міста Києва від 1.03.2022 року №019 к/тр „Про запровадження дистанційної роботи" підписаний кваліфікованим електронним підписом ОСОБА_3 (вх.101/1183 від 15.03.2022 року). Пунктом 1 цього наказу зазначено: з 1.03.2022 року запроваджено дистанційну роботу для працівників (згідно додатку до наказу) до закінчення воєнного стану. У додатку до наказу серед переліку прізвищ під №1 значиться директор ОСОБА_3 . Отже, в діях позивача вбачається порушення вимог ст.28 Закону України „Про запобігання корупції" (запобігання та врегулювання конфлікту інтересів). Крім того, позивач пропустила місячний строк звернення до суду, передбачений ст.233 КЗпП України, при цьому поновлення вказаного строку з підстав указаних в позові задоволенню не підлягає.

Представники відповідача Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дарницького району міста Києва Сахно С.С. та Андрєєва О.В. позовні вимоги також не визнали, надавши суду пояснення аналогічні поясненням представника відповідача ОСОБА_6 .

Представник 3-ї особи Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Вітренко А.П. в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову, надавши суду пояснення аналогічні змісту письмових пояснень, направлених до суду до початку судового засідання.

Заслухавши представників сторін, представника 3-ї особи, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 43 Конституції України зазначає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів по справі встановив наступні факти та правовідносини.

Як наголошує ст.2 КЗпП України право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники мають право на … звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади.

Як зазначає ст.2-1 КЗпП України забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров`я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов`язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов`язаними з характером роботи або умовами її виконання.

Як наголошує ч.1, ст.139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось сторонами, розпорядженням Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 31.08.2015 року №250-к ОСОБА_3 було призначено на посаду директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дарницького району міста Києва (т.1, а.с.71).

За змістом наказу Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дарницького району міста Києва від 2.09.2015 року №124-к з 3.09.2015 року ОСОБА_3 приступила до виконання обов'язків директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дарницького району міста Києва з посадовим окладом згідно зі штатним розкладом (т.1, а.с.15).

Як наголошує ч.2, ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дарницька районна у м. Києві державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади, в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території Дарницького району м. Києва.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.12.2021 року №2813 було внесено зміни до Положення про Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дарницького району міста Києва (т.1, а.с.21).

За змістом п.п.2-3; п.п.7-8, п.1 нової редакції Положення Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дарницького району міста Києва заснований на комунальній власності територіальної громади міста Києва та віднесений до сфери управління Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації. Власником Територіального центру є територіальна громада міста Києва, від імені якого виступає Київська міська рада. Територіальний центр утворено для надання соціальних послуг громадян, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги, за місцем проживання в умовах денного догляду. Діяльність Територіального центру має відповідати критеріям діяльності надавачівсоціальних послуг (т.1, а.с.22, зворот. бік).

Пункти 9-10 нової редакції Положення наголошують, що Територіальний центр очолює директор, якого призначає на посаду і звільняє з посади голова Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації на конкурсній основі за контрактом в порядку, встановленому діючим законодавством. Директор Територіального центру:

1) організовує роботу Територіального центру, персонально відповідає за виконання завдань центру, визначає ступінь відповідальності працівників;

2) здійснює контроль за повнотою та якістю надання соціальних послуг особам/сім'ям відповідно до державних стандартів і нормативів;

3) забезпечує своєчасне подання звітності про роботу Територіального центру;

4) затверджує положення про структурні підрозділи Територіального центру;

5) затверджує посадові інструкції працівників Територіального центру;

6) призначає у встановленому порядку на посади та звільняє з посад працівників Територіального Центру;

7) затверджує правила внутрішнього розпорядку Територіального центру та контролює їх виконання;

8) видає відповідно до компетенції накази, організовує і контролює їх виконання;

9) укладає договори, діє від імені Територіального центру і представляє його інтереси;

10) розпоряджається коштами Територіального центру в межах затвердженого кошторису;

11) забезпечує фінансово-господарську діяльність Територіального центру, створення та розвиток матеріально-технічної бази для проведення комплексу заходів з надання соціальних послуг особам/сім'ям;

12) забезпечує проведення атестації працівників в порядку, визначеному законодавством, та сприяє підвищенню їх кваліфікації;

13) вживає заходів для поліпшення умов праці, забезпечення дотримання правил охорони праці, внутрішнього трудового розпорядку, санітарної та пожежної безпеки;

14) подає в установленому порядку пропозиції щодо штатного розпису та кошторису Територіального центру;

15) розробляє і подає на затвердження в установленому порядку проєкт положення про Територіальний центр;

16) координує діяльність структурних підрозділів Територіального центру;

17) несе персональну відповідальність за недотримання вимог розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.09.2009 року №1036 „Про деякі питання фукціонування Інформаційно-аналітичної системи інтернет-порталу „Київаудт" (в редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 3.08.2015 року №775), а також допущення неефективних господарських операцій, правочинів, прийняття неефективних управлінських рішень у встановленому порядку;

18) здійснює інші повноваження, передбачені контрактом (т.1, а.с.23, зворот. бік - 24).

Згідно ч.3, ст.12 та ч.1, ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як зазначила позивач ОСОБА_3 у своїй позовній заяві і підтвердила її представник ОСОБА_2 у судовому засіданні, 24.02.2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення на територію України і м. Київ був обстріляний окупантами. 25.02.2022 року після влучання останків російської ракети в будинок АДРЕСА_1 , який знаходиться біля багатоповерхового будинку, де проживала позивач з родиною, за відсутності бомбосховищ та укриттів ОСОБА_3 прийняла рішення виїхати з м. Києва. До 6.03.2022 року позивач з родиною проживала у м. Львові, а потім виїхада до Франції.

Оцінюючи вказане, суд приходить до висновку, що позивачем не надано доказів в розумінні ст.76-80 ЦПК України, що позивач з родинною проживала в будинку, який розташований біля будинку АДРЕСА_1 , саме 24-25.02.2022 року, при цьому вона не зазначає конкретної адреси місця проживання, хоча її адреса реєстрації, що вказана у ксерокопії паспорта (т.1, а.с.13, зворот. бік), і проживання, зазначена у позові та інших документах: АДРЕСА_2 (т.1, а.с.1; 55), що є територіально віддаленим від місця падіння уламків ракети.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 „Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України „Про затвердження Указу Президента України „Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан.

Закон України „Про правовий режим воєнного стану" визначає зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення і скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №68/2022 „Про утворення військових адміністрацій" було утворено, зокрема, і Київську міську військову адміністрацію.

Розпорядженням Київської міської військової адміністрації від 24.02.2022 року №447/3 „Про забезпечення мобілізації на території міста Києва" з метою організованого і своєчасного переведення економіки, діяльності органів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій міста Києва на функціонування в умовах особливого періоду введено цілодобовий режим роботикерівного складу виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та районних в м. Києві державних адміністрацій, а також керівникам департаментів, управлінь та інших структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), головам районних в м. Києві державних адміністрацій забезпечити виконання завдань, передбачених мобілізаційними планами, організувати цілодобове чергування відповідальних працівників, зокрема, районних в м. Києві державних адміністрацій, забезпечити здійснення заходів щодо переведення підприємств, установ, організацій, які знаходяться на території м. Києва, на роботу в умовах особливого періоду, тощо.

Відповідно до ч.2, ст.1 Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до ст.43-44 Конституції України.

Як встановлено судом, у зв`язку з відсутністю позивача ОСОБА_3 на роботі як керівника Територіального центру, яка припинила виконання своїх службових обов`язків та виїхала за межі України, враховуючи службову записку начальника управління соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації Сої Т.М. від 14.03.2022 року №01/838 (т.1, а.с.75), розпорядженням Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 14.03.2022 року №34-к „Про тимчасове виконання обов`язків директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дарницького району міста Києва" тимчасове виконання обов`язків директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дарницького району міста Києва покладено на ОСОБА_5 , заступника начальника управління соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації без вивільнення її від виконання своїх обов`язків (т.1, а.с.74).

За приписами ч.1, ст.602 КЗпП України дистанційна робота - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Як наголошує ч.11, ст.602 КЗпП України на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов`язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи. У такому разі норми частини третьої статті 32 цього Кодексу не застосовуються.

Наказом Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дарницького району міста Києва від 1.03.2022 року №019 к/тр „Про запровадження дистанційної роботи" ОСОБА_3 запровадила для себе і для інших 62 працівників Територіального центру умови дистанційної роботи з 1.03.2022 року (т.1, а.с.80-82; 110-112). На даному документі міститься штамп „Підписано кваліфікованим електронним підписом". Згідно інформації про електронні підписи (ЕП) вказаний наказ підписано ОСОБА_3 15.03.2022 року о 14:12:47 (т.1, а.с.83).

Крім того, судові надано аналогічний наказ Територіального центру про запровадження дистанційної роботи, але вже з підписом директора ОСОБА_3 (т.1, а.с.150-152), в якому не зазначено ім'я позивача як посадової особи, яка має право працювати дистанційно.

Аналізуючи вказаний наказ, суд вважає, що позивач видала його, не маючи на це повноважень, оскільки згідно ч.11, ст.602 КЗпП України дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов`язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі, тобто в даному випадку роботодавцем є Дарницька районна у м. Києві державна адміністрація, оскільки саме на неї покладено управління комунальною власностю територіальної громади Дарницького району міста Києва.

Згідно п.4, ч.1, ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в абз.1, п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами трудових спорів" №9 від 6.11.1992 року, при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п.4 ст.40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Враховуючи лист погодження Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.03.2022 року №051-1643-006 (т.1, а.с.73), розпорядженням Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 21.03.2022 року №37-к „Про звільнення ОСОБА_3 " позивача було звільнено 21.03.2022 року з посади директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дарницького району міста Києва (т.1, а.с.29; 72).

Наказом Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дарницького району міста Києва від 21.03.2022 року №021/к/тр ОСОБА_3 була звільнена з посади директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дарницького району міста Києва (т.1, а.с.30).

Як зазначає ч.1, ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Як зазначено в п.2-3 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.04.2022 року №440 „Деякі питання організації роботи державних службовців та працівників державних органів у період воєнного стану" робота державних службовців та працівників державного органу за межами України допускається лише у разі службового відрядження, оформленого в установленому порядку. У разі перебування державного службовця або працівника державного органу в робочий час в Україні поза межами робочого місця без рішення керівника державної служби, зазначеного в пункті 1 цієї постанови, або за кордоном, крім перебування у службовому відрядженні, оформленому в установленому порядку, до них може бути застосоване дисциплінарне стягнення відповідно до закону.

Аналізуючи докази, зібрані у судовому засіданні, суд приходить до висновку, оскільки позивач ОСОБА_3 була відсутня на роботі з 24.02.2022 року по 21.03.2022 року без поважних причин, при цьому введення на території України воєнного стану не є поважною причиною для неявки на роботу позивача, перебуваючої на посаді директора Територіального центру, при цьому виданий нею наказ про дистанційну роботу є незаконним, який виходить за межі її компетенції, тому підстав для скасування розпорядження Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 21.03.2022 року №37-к та наказу Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дарницького району міста Києва від 21.03.2022 року №021/к/тр про її звільнення немає. Оскільки позовна вимога ОСОБА_3 про поновлення її на роботі є похідною від перших двох позовних вимог про скасування наказу та розпорядження про звільнення, в задоволенні яких було відмовлено, тому підстави для поновлення її на роботі відсутні.

Згідно ч.1, ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Як регламентує ч.2, ст.233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.

В Постанові Верховного Суду від 16.01.2018 року у справі №490/9707/14-ц (провадження №61-256св17) зроблено висновок , що в статті 234 КЗпП України не передбачається переліку поважних причин поновлення строку, оскільки їх поважність має визначатись в кожному випадку, залежно від конкретних обставин. Вочевидь, що як поважні причини пропуску строку, встановленого ч.1, ст.233 КЗпП України, мають кваліфікуватись ті, які об`єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

За приписами ч.4, ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як рекомендує абз.3, п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами трудових спорів" №9 від 6.11.1992 року якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав.

Оскільки позивач поза межами місячного строку звернулась до суду з даним позовом, а введення воєнного стану на території України не є обставиною, яка перешкоджала їй вчасно звернутись до суду, тому підстав для поновлення вказаного строку немає і вказане є також підставою для відмови у задоволенні позову.

За змістом ч.2, ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Оскільки позовна вимога позивача ОСОБА_3 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідною від перших трьох вимог позову, в задоволенні яких судом відмовлено, тому і вказана позовна вимога не підлягає задоволенню.

Як наголошує абз.2, п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами трудових спорів" №9 від 6.11.1992 року якщо обставинам, які стали підставою звільнення, в наказі (розпорядженні) дана неправильна юридична кваліфікація, суд може змінити формулювання причин звільнення і привести його у відповідність з чинним законодавством про працю.

Оскільки оскаржувані наказ та розпорядження не містять підстав та правової кваліфікації звільнення позивача, що не є підставою для їх скасування і поновлення ОСОБА_3 на роботі, тому суд вважає необхідним привести їх у відповідність з чинним законодавством про працю, зазначивши в них, що ОСОБА_3 звільнена з займаної посади 21 березня 2022 року на підставі п.4, ч.1, ст.40 КЗпП України за прогул без поважних причини, що знайшло своє повне підтвердження у судовому засіданні.

Згідно ст.133; 141 ЦПК України оскільки суд відмовляє у задоволенні позову в повному обсязі, тому не підлягає задоволенню і вимога позивача про стягнення з відповідачів на її користь всіх судових витрат, а судовий збір в частині вимоги про поновлення на роботі компенсується за рахунок держави.

Керуючись ст.4; 10; 12-13; 76-80; 81; 133; 137; 141; 223; 258-259; 263-265 ЦПК України, на підставі ст.19; 43 Конституції України, ст.2; 2-1; 40; 60-2; 147-149; 233; 234; 235 КЗпП України, ст.256; 267 ЦК України, Закону України „Про правовий режим воєнного стану", ч.2, ст.1 Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", Постанови Верховного Суду від 16.01.2018 року у справі №490/9707/14-ц (провадження №61-256св17), п.4; 18; 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами трудових спорів" №9 від 6.11.1992 року, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дарницького району міста Києва, 3-тя особа: Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування розпорядження та наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при звільненні, стягнення судових витрат відмовити.

Змінити наказ Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дарницького району міста Києва від 21.03.2022 року №021/к/тр „Про звільнення ОСОБА_7 ", доповнивши його наступним змістом: ОСОБА_8 - директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дарницького району міста Києва звільнити з займаної посади 21 березня 2022 року на підставі п.4, ч.1, ст.40 КЗпП України за прогул без поважних причини.

Змінити розпорядження Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 21.03.2022 року №37-к „Про звільнення ОСОБА_3 ", доповнивши його наступним змістом: звільнити ОСОБА_8 з посади директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дарницького району міста Києва 21 березня 2022 року на підставі п.4, ч.1, ст.40 КЗпП України за прогул без поважних причини.

Повний текст рішення виготовлено 29.07.2023 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня винесення повного тексту рішення.

Суддя :