Ухвала

від 25.07.2023 по справі 589/1962/23

ШОСТКИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 589/1962/23

Провадження № 1-кс/589/1085/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року

Слідчий суддя Шосткинського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Шосткинського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Шосткинської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна

ВСТАНОВИВ:

До Шосткинського міськрайонного суду надійшло клопотання слідчого Шосткинського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022202550000008 від «03» лютого 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 190 КК України.

Слідчий суддя вивчивши матеріали клопотання, приходить до висновку, що вказане клопотання слід повернути слідчому для усунення недоліків з наступних підстав.

Так слідчим суддею встановлено що в провадженні Шосткинського РУП ГУ Національної поліції в Сумській області, знаходиться кримінальне провадження № 42022202550000008 від «03» лютого 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 190 КК України.

Згідно відомостей внесених в ЄДРДР що службові особи Шосткинської міської ради під час приватизації земель на території Шосткинської територіальної громади, здійснили зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки громадським інтересам.

Крім того, 30.01.2023 до Сумської обласної прокуратури надійшли заяви від ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про те, що невстановлені особи шляхом обману отримали право на їх земельні ділянки, що завдало значної шкоди.

Клопотання про арешт майна по вказаному кримінальному провадженню не відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Так у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

5. Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним в ч.2 ст.167 КПК України.

Згідно ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.2 ст.167 КПК України має значення речових доказів по кримінальному провадженню, зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, в подальшому необхідні для проведення експертних досліджень з метою отримання доказів щодо вчинення кримінального правопорушення з подальшим їх збереженням як речових доказів та речей для забезпечення цивільного позову.

Так клопотання не містить інформації, які саме земельні ділянки належать потерпілим, які звернулися з заявами про вчинення злочину, в зв`язку з чим суд позбавлений можливості визначити, які саме земельні ділянки мають відношення до вказаного кримінального провадження.

Крім цього клопотання слідчого не містить жодного посилання, щодо власника (власників) земельних ділянок на які просять накласти арешт.

Відсутні документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику суду як джерело права.

Рішенням ЄСПЛ від 15 травня 2008 року у справі "Надточій проти України" (заява № 7460/03) та рішенням ЄСПЛ від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" визначено, що втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням принципу "пропорційності" (principle of proportionality) - "справедливої рівноваги (балансу)" (fair balance) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від такого втручання.

Будь-яке втручання у права особи передбачає необхідність сукупності таких умов: втручання повинне здійснюватися "згідно із законом", воно повинне мати "легітимну мету" та бути "необхідним у демократичному суспільстві".

Якраз "необхідність у демократичному суспільстві" і містить у собі конкуруючий приватний інтерес; зумовлюється причинами, що виправдовують втручання, які у свою чергу мають бути "відповідними і достатніми"; для такого втручання має бути "нагальна суспільна потреба", а втручання - пропорційним законній меті.

Виходячи з даних, що були долучені до клопотання слідчого щодо зазначених земельних ділянок, відсутність інформації щодо їх власників та заяв останніх про вчинення злочинів суд, при відсутності зазначеної інформації, позбавлений можливості дотриматися вимог закону при вирішення даного клопотання.

Також клопотання не містить докази чи посилання на них , що арештоване майно має ознаки речових доказів, відповідно до ст. 98 КПК України. Наявність постанови про визнання певного майна речовим доказом не може бути єдиною підставою для накладення арешту на таке майно

Також клопотання слідчого не містить обґрунтування того, що земельні ділянки зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, кваліфікованого за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 190 КК України, не зазначено які слідчі дії слідчий маж провести з зазначеними земельними ділянками.

Крім цього до клопотання повинні бути надані документи , якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання. В даному випадку слідчим не надані належним чином оформлені копії документів.

Згідно до вимог ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, повертає його слідчому для усунення недоліків.

Керуючись ст. 172 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022202550000008 від 03 лютого 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 190 КК України повернути слідчому для доопрацювання в строк до 72 годин.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_1