Ухвала

від 31.07.2023 по справі 697/1393/23

КАНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 697/1393/23

№ пров. 2/697/450/2023

У Х В А Л А

31.07.2023 р. м. Канів

Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Колісник Л.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Канівського споживчого товариства про стягнення додаткового пайового внеску, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Канівського споживчого товариства про стягнення додаткового пайового внеску.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що представник позивача просить стягнути з Канівського споживчого товариства суму заборгованості по поверненню суми додаткового пайового внеску.

Вивчивши подану заяву та додані до неї документи, суд вважає, що провадження за даною позовною заявою не може бути відкрите, оскільки заявлені вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 20 ГПК України унормовано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

-справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

-справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

-справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;

- справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Таким чином, критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про кооперацію» та статтею 6 Закону України «Про споживчу кооперацію» член споживчого товариства має право, зокрема, брати участь у господарській діяльності цього товариства, в управлінні ним; обирати та бути обраним до його органів управління і контролю; одержувати частку прибутку, що розподіляється за результатами господарської діяльності між членами споживчого товариства відповідно до їх пайового внеску.

За змістом частини першої статті 167 ГК України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. А відповідно до частини першої вказаної статті корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Зазначені статутні права членів споживчого товариства у розумінні статті 167 Господарського кодексу(далі- ГК) України є корпоративними правами, оскільки передбачають зумовлені членством у споживчому товаристві можливості участі в управлінні ним, отримання певної частки прибутку (дивідендів) та активів цього товариства.

Беручи до уваги те, що позовні вимоги за позовом обґрунтовані про порушення корпоративних прав позивача, суд вважає, що ці вимоги має розглядати господарський суд.

З огляду на вищевказане, суд вважає, що стороною корпоративного спору може бути, зокрема, учасник, який вибув з товариства. А тому спори, пов`язані з реалізацією корпоративних прав учасником, який вийшов (вибув) з товариства, належать до корпоративних, і їх слід розглядати за правилами господарського судочинства.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верхового Суду, викладеними у Постанові ВП ВС від 29.05.2019 № 592/2083/15-ц.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.5 ст. 186 ЦПК України, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що між сторонами виник спір, який має розглядатися в порядку господарського судочинства, тобто зазначена справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір, загальний розмір якого становить 1073,60 грн., що підтверджується квитанціями №0.0.3055680012.1 від 19.06.2023 та №9312-8417-2951-8779 від 26.07.2023.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне повернути позивачу ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір, всього на суму 1073,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 186 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Канівського споживчого товариства про стягнення додаткового пайового внеску у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачу, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Зобов`язати ГУ ДКСУ у Черкаській області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 , із Державного бюджету України судовий збір сплачений за квитанцією №0.0.3055680012.1 від 19.06.2023 в сумі 402,60 грн. та за квитанцією №9312-8417-2951-8779 від 26.07.2023 в сумі 671,00 грн.

На ухвалу про відмову у відкритті провадження може бути подано апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Л . О . Колісник