Рішення

від 31.07.2023 по справі 711/1601/23

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/1601/23

Провадження № 2/711/922/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2023 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді Скляренко В.М.,

при секретарі Копаєвій Є.В.

за участі:

представника позивача Мельника В.В.

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрейм Рентал» про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Представник позивача - адвокат Мельник О.В., який діє на підставі ордеру серії ВК №1068208 від 09.03.2023р., - звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_4 солідарно з ТОВ «Фрейм Рентал» на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики №1 від 25.06.2021р. в розмірі еквівалентному 21 833,35 доларів США, пеню - 39 731,04 долари США та три проценти річних - 339,38 доларів США, що підлягають сплаті в гривнях за офіційним курсом Національного Банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу.

В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено, що 25.06.2021р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договорів позики, за яким ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_3 у позику грошові кошти в сумі еквівалентній 24 400 доларів США, які мав повернути в порядку, передбаченому договором. Всупереч умов договору ОСОБА_4 лише частково повернув позику, а з лютого 2022 року взагалі припинив повернення позичених коштів, внаслідок чого на момент закінчення строку дії договору (25.06.2022р.) розмір неповернутих коштів склав 21 833,35 доларів США. Оскільки умовами договору передбачено сплату пені за прострочку повернення позики, то позивачем нараховано пеню на суму заборгованості, а також три проценти річних у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України. Поручителем належного виконання зобов`язань ОСОБА_4 виступило ТОВ «Фрейм Рентал», внаслідок чого така особа має нести солідарну відповідальність. Оскільки в добровільному порядку відповідачі не виконують своїх грошових зобов`язань перед позивачем, то останній звернувся до суду з даним позовом.

ОСОБА_4 частково заперечив проти позову та у поданому письмовому відзиві визнав позовні вимоги в межах суми 20 000 доларів США. В обґрунтування позиції відповідача у відзиві зазначено, що в дійсності розмірі позики складав 20 000 доларів США, а розмір платежів та графік повернення позики складався сторонами з врахуванням відсотків за користування коштами, тому сума боргу, яка підлягала поверненню в загальному розмірі була визначена сторонами 24 400 доларів США. Всі сплачені на користь позивача кошти фактично є відсотками за користування позикою. У зв`язку з введенням воєнного стану та складної економічної ситуації в України ОСОБА_4 втратив можливість виконати вчасно свої зобов`язання за договором позики і просив позивача відстрочити строк її повернення, але сторони не змогли дійти згоди з цього питання. Оскільки невиконання позичальником зобов`язання з повернення коштів позикодавцю пов`язане зі збройною агресією росії проти України і сам позичальник вживав заходів для врегулювання спору в позасудовому порядку, то суду слід зменшити штрафні санкції та стягнути з відповідача виключно суму позики в розмірі 20 000 доларів США.

Письмового відзиву щодо позовних вимог від ТОВ «Фрейм Рентал» до суду не надходило.

10.04.2023р. судом відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

01.06.2023р. від представника ОСОБА_4 - адвокат Кучер Ю.В., яка діє на підставі ордеру серії СА №1054852 від 15.05.2023р., - на адресу суду надійшов письмовий відзив проти позову, в якому викладено позицію відповідача.

09.06.2023р. від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що викладені у відзиві відповідача обставини спірних правовідносин є необґрунтованими. Вказується, що розмір позики складав 24 400 доларів США, а графік повернення позики був погоджений сторонами. Врегулювати мирним шляхом в позасудовому порядку суперечки між сторонами не вдалося через недосягнення сторонами згоди щодо порядку повернення відповідачем коштів, оскільки відповідач бажав щоб позивач особисто отримав кошти та в присутності відповідача склав розписку, тоді як позивач знаходився за межами України і хотів, щоб грошові кошти були перераховані на його банківський рахунок, як то передбачено договором позики. Оскільки відповідачем порушено умови договору щодо порядку та строків повернення позики, то він має сплатити суму боргу разом з пенею та трьома відсотками річних. Також вказується на відсутність підстав для зменшення суми боргу відповідача, оскільки сплачена останнім 15.07.2022р. сума коштів в розмірі 10 000 грн. не містить відомостей про призначення платежу і його отримувача.

13.06.2023р. від представника ОСОБА_4 на адресу суду надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив. У запереченнях зазначається, що саме з вини позивача сторони не змогли в позасудовому порядку вирішити питання щодо повернення позики. Натомість зазначається, що відповідач визнає розмір заборгованості в сумі 20 000 доларів США та готовий їх сплатити на користь позивача за умови, що позивач відмовиться від вимог про стягнення штрафних санкцій. Також вказується, що за весь період відповідач сплатив позивачу 2566,69 доларів США, що фактично склали відсотки за користування позикою, а тому позивач не зазнає збитків у зв`язку з відмовою від стягнення пені та трьох відсотків річних.

21.06.2023р. судом закрито підготовче провадження, а справу призначено до розгляду по суті.

Відповідач - ТОВ «Фрейм Рентал» в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся шляхом розміщення оголошення про виклик на веб-порталі суду та шляхом направлення судового виклику за юридичною адресою, вказаною у ЄДРПОУ, проте судовий виклик повернувся без вручення через відсутність адресата за вказаною адресою, що в контексті положень п. 4 ч. 8 ст. 128, ч. 4 ст. 130, ч. 1 ст. 223 ЦПК України вважається належним повідомленням, а відтак неявка такого учасника не перешкоджає розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні з підстав, викладених в позовній заяві. Додатково пояснив, що сплачені відповідачем кошти в розмірі 10 000 грн. позивач отримав, але не в рахунок виконання зобов`язань ОСОБА_4 перед позивачем за договором позики від 25.06.2021р., а тому такі кошти не враховані позивачем при обчисленні розміру його вимог.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні частково заперечувала проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов. Пояснила, що ОСОБА_4 визнає наявність в нього боргу перед позивачем в розмірі 20 000 доларів США. Зауважила, що прострочення виконання ОСОБА_4 зобов`язань з повернення позики обумовлено обставинами непереборної сили. Просила зменшити розмір штрафних санкцій та відмовити у позовних вимог про стягнення пені та трьох відсотків річних.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив на позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

25.06.2021р. між ОСОБА_3 (позикодавець) та ОСОБА_4 (позичальник) було укладено договір позики №1 (далі - Договір), за яким позичальник отримав у позику готівкою грошові кошти в сумі 668 560 грн., що еквівалентно 24 400 доларам США і зобов`язувався повернути такі кошти до 25.06.2022р. включно з дотриманням графіку повернення коштів /а.с. 8/

Згідно п. 2 Договору повернення позики мало здійснюватись щомісячно, 25 числа кожного місяця, починаючи з 25.07.2021р., в розмірі 366,67доларів США з останнім платежем 25.06.2022р. в розмірі 20 366,67 доларів США.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що позичальник зобов`язується повернути суму позики шляхом банківського переказу коштів на розрахункові/карткові рахунки позикодавця відповідно до вимог чинного законодавства України, в грошовій одиниці гривні, в сумах, які еквівалентні сумам в доларах США за офіційним курсом НБУ на день їх виплати.

Пунктом 7 Договору передбачено, що при неповерненні суми позики, в тому числі її частини згідно графіку своєчасно, позичальник виплачує позикодавцю пеню в розмірі 0,133% від загальної суми позики, вказаної в п.1 цього Договору, за кожен день прострочення.

25.06.2021р. сторонами було підписано договір поруки №1, за яким ТОВ «Фрейм Рентал» виступило поручителем за зобов`язаннями ОСОБА_4 перед позивачем за договором позики №1 від 25.06.2021р. Від імені ТОВ «Фрейм Рентал» договір поруки підписав ОСОБА_4 , оскільки він є директором ТОВ «Фрейм Рентал» і діяв на підставі статуту /а.с. 10/.

25.06.2021р. ОСОБА_4 складено письмову розписку про отримання грошових коштів в сумі, що еквівалентна 24 400 доларів США /а.с. 9/.

Починаючи з 25.02.2022р. ОСОБА_4 не здійснював платежів на виконання свого зобов`язання з повернення позичених коштів, внаслідок чого станом на 25.06.2022р. розмір заборгованості за позикою складав 21 833,35 доларів США, що не заперечується сторонами.

Сторони намагались, але не змогли в договірному порядку врегулювати питання щодо належного виконання грошових зобов`язань відповідачів.

15.07.2022р. ОСОБА_4 переказав на картковий рахунок позивача суму коштів в розмірі 10 000 грн., що підтверджується банківською квитанцією /а.с. 148/.

10.01.2023р. позивач направив засобами поштового зв`язку письмову претензію ОСОБА_4 та письмову вимогу на адресу ТОВ «Фрейм Рентал», в яких просив відповідачів протягом п`яти днів з моменту отримання таких вимог повернути йому в якості виконання грошових зобов`язань за договором позики №1 від 25.06.2021р. суму коштів в розмірі 61 894,40 доларів США, яка складається з наступних сум: основний борг по позиці - 21 833,35 доларів США; пеня за період прострочення з 01.03.2022р. по 31.12.2022р. - 39 721,74 долари США; три відсотки річних за період прострочення з 01.03.2022р. по 31.12.2022р. - 339,31 долари США /а.с. 11-31/.

Відомості про отримання відповідних вимог відповідачами в матеріалах справи відсутні.

Оскільки відповідачі в добровільному порядку до теперішнього часу не повернули позивачу позичені грошові кошти, то позивач звернувся до суду з даним позовом.

Таким чином, між сторонами існує спір щодо виконання грошового зобов`язання, який регулюється положеннями укладеного між сторонами Договору та нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

Надаючи оцінку доводам учасників справи в контексті обставин спірних правовідносин суд виходить з наступного.

Статтею 509 ЦК визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч.1 ст.612 ЦК зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Наявні в матеріалах справи докази дають підстави вважати доведеними аргументи позивача, що ОСОБА_4 було отримано від позивача у позику суму коштів, що еквівалентна 24 400 доларам США на умовах та в порядку, що зазначені у договорі позики №1 від 25.06.2021р. і він користувався такими коштами.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо того, що розмір позики складав 20 000 доларів США, оскільки такі обставини не підтверджуються належними доказами, натомість спростовуються змістом договору позики та розписки відповідача про суму отриманих коштів.

В цьому контексті слід звернути увагу, що цивільні правовідносини регулюються на засадах вільного волевиявлення та свободи договору (п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК). Відповідно до ст. 6 ЦК сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Аналіз змісту укладеного сторонами договору позики та розписки ОСОБА_4 свідчить, що сторони погодили той факт, що позика є безпроцентною, а її розмір складає еквівалент 24 400 доларів США.

Також по обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що відповідачем допущене порушення його зобов`язання в частині повернення запозичених коштів.

Сторонами не оспорюється та обставина, що ОСОБА_4 в обумовленому сторонами порядку повернуто позивачу 2566,65 доларів США, а відтак ця обставина не потребує доказування.

В той же час судом встановлено, що 15.07.2022р. ОСОБА_4 було перераховано на картковий рахунок позивача суму коштів в розмірі 10 000 грн. Надана суду квитанція на підтвердження такого грошового переказу не містить відомостей про призначення платежу, проте такий грошовий переказ здійснений на картковий рахунок позивача, що зазначений у договорі позики в якості карткового рахунку позикодавця, на який має відбуватись зарахування коштів в якості повернення позики у відповідності до п. 2.1 Договору. За таких обставин суд доходить висновку, що зазначена сума коштів має бути зарахована в якості виконання грошового зобов`язання ОСОБА_4 перед позивачем. Отже, приймаючи до уваги положення п. 2.1 Договору, відповідна сума коштів підлягає зарахуванню на користь зменшення основної суми боргу за курсом НБУ на день платежу. Згідно відомостей веб-порталу НБУ, що доступні за посиланням https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates і є загальновідомими, а тому не підлягають доказуванню, станом на 15.07.2022р. офіційний курс гривні до долара США складав 29,2549 грн. за один долар США. За таких обставин розмір заборгованості ОСОБА_4 перед позивачем по основній сумі позики слід зменшити на 341,82 долари США (10 000 грн./ 29,2549 грн.), а відтак розмір заборгованості за основною сумою позики на теперішній час складає 21 491,53 долари США (21 833,35 дол. США - 341,82 дол. США).

За загальним правилом зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК).

Згідно ст. 533 ЦК грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Статтею 541 передбачено, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно положень ч. 1 ст. 611 ЦК у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання та сплата неустойки.

Приймаючи до уваги, що ТОВ «Фрейм Рентал» виступило поручителем зобов`язань позичальника за договором позики №1 від 25.06.2021р., то така особа має відповідати перед позивачем як солідарний боржник.

Отже, враховуючи ту обставину, що в порушення умов договору позики ОСОБА_4 фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку не повернув, чим порушив права позивача, то позовні вимоги про стягнення з відповідачів в солідарному порядку заборгованості за основною сумою боргу є обґрунтованими в межах суми еквівалентній 21 491,53 долару США та підлягають задоволенню.

Стосовно вимог про стягнення пені та трьох відсотків річних, то слід зауважити наступне.

Умовами укладеного сторонами Договору передбачено право позикодавця на отримання пені у випадку порушення позичальником терміну повернення позики.

Крім того, статтею 625 ЦК передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, загальновідомою є та обставина, що з 24.02.2022р. і по теперішній час на території України діє режим воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, і неодноразово продовжувався.

Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» було доповнено розділ «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Прийняття такої законодавчої зміни обумовлено складністю фінансово-економічної ситуації в Україні, що зумовлена військовою агресією Російської Федерації. Відповідне регулювання цивільних правовідносин має тимчасовий характер і узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 551 ЦК, яка передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Отже введене законодавче обмеження прав кредитора на отримання штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов`язання боржника під час дії режиму воєнного стану направлене на забезпечення реалізації засад справедливості, добросовісності і розумності у цивільних правовідносинах.

По обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що порушення ОСОБА_4 грошових зобов`язань перед позивачем почалося з 25.02.2022р., тобто після введення режиму воєнного стану на території України. При цьому відповідач не відмовлявся від дійсності свого зобов`язання щодо повернення позики позивачу, але потребував відстрочки його виконання, внаслідок чого сторони намагалися узгодити порядок та спосіб виконання позичальником грошового зобов`язання. Зазначене свідчить про обґрунтованість доводів відповідача про те, що порушення ним грошового зобов`язання пов`язане із погіршенням його стану платоспроможності, що зумовлено військовою агресією Російської Федерації проти України та істотними змінами фінансово-економічної ситуації в країні.

При цьому суд бере до уваги, що грошове зобов`язання відповідачів визначене сторонами в еквіваленті до іноземної валюти, а відтак сума боргу захищена від інфляційного впливу, що запобігає завданню збитків позикодавцю.

За таких обставин покладання на відповідачів обов`язку зі сплати позивачу штрафних санкцій суперечить діючому правовому регулюванню цивільних правовідносин та засадам справедливості і розумності, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідачів штрафних санкцій (пеня, три відсотки річних) не підлягають задоволенню.

Таким чином, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалися представник позивача та представник відповідача, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, та достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, а також, враховуючи, що відповідач грошові кошти від позивача отримав та користувався ними, однак, свої зобов`язання за договором позики № 1 від 25.06.2021р. належним чином та у визначені сторонами строки не виконав, порушивши умови договору, у зв`язку з чим має заборгованість перед позивачем в розмірі, що еквівалентна 21 491,53 доларам США, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

При цьому суд бере до уваги, що питання можливості і порядку визначення в рішенні суду еквівалента суми боргу в національній валюті було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду, яка у постанові від 04.07.2018р. у справі № 761/12665/14-ц вказала, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, внесло двозначність до розуміння суті обов`язку боржника, який може бути виконаний примусово. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що такі витрати складаються з судового збору, сплаченого позивачем при зверненні з позовом в сумі 13 420 грн.

В позовній заяві су ма позовних вимог складала 61 903,77 доларів США, а задоволенню підлягають вимоги в межах суми 21 491,53 долари США, що складає 34,717643% від заявлених вимог. Отже на підставі ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України позивачу слід компенсувати за рахунок відповідачів витрати з оплати судового збору на суму 4659,10 грн. (13420 грн. * 34,717643%), шляхом покладення на відповідачів обов`язку з оплати таких витрат в рівних частках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 11-13, 81, 83, 89, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрейм Рентал» про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути солідарно із ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрейм Рентал» (код ЄДРПОУ 39311015, місцезнаходження за адресою: проспект Степана Бандери, 6, м. Київ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) 21 491,53 дол. США.

Стягнути в рівних частках із ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрейм Рентал» (код ЄДРПОУ 39311015, місцезнаходження за адресою: проспект Степана Бандери, 6, м. Київ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 4 659 грн. 10 коп., тобто по 2 329 грн. 55 коп. з кожного.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений 31 липня 2023 року.

Головуючий: В.М. Скляренко