Рішення

від 13.06.2023 по справі 761/18041/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/18041/22

Провадження № 2-др/761/176/23

ДОДАТКОВЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Притули Н.Г.,

при секретарі: Габунії М.Г.,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу по справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), треті особи: Державне підприємство «Палац Спорту», Товариство з обмеженою відповідальністю «Баскетбольний клуб «Київ», ОСОБА_3 про визнання права власності та зняття арешту, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14.03.2023 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), треті особи: Державне підприємство «Палац Спорту», Товариство з обмеженою відповідальністю «Баскетбольний клуб «Київ», ОСОБА_3 про визнання права власності та зняття арешту, позов задоволено, визнано за ОСОБА_1 право власності на автомобіль Hyundai Sonata, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 та знято арешт з автомобіля Hyundai Sonata, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , накладений постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в рамках виконавчого провадження №59382724.

20.03.2023 року представник позивача подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 199,55 грн.

Сторони в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, при цьому від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали вищезазначеної справи суддя вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у даній справі, частково задовольнивши заяву, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14.03.2023 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), треті особи: Державне підприємство «Палац Спорту», Товариство з обмеженою відповідальністю «Баскетбольний клуб «Київ», ОСОБА_3 про визнання права власності та зняття арешту, позов задоволено, визнано за ОСОБА_1 право власності на автомобіль Hyundai Sonata, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 та знято арешт з автомобіля Hyundai Sonata, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , накладений постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в рамках виконавчого провадження №59382724.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Також, у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 р. в справі № 648/1102/19 вказано, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження вимог про стягнення судових витрат понесених ОСОБА_1 у зв`язку з розглядом в суді цієї справи, було надано до суду: копію договору №04.08.2022-Г від 04.08.2022 року про надання юридичних послуг; копію акту приймання-передачі послуг від 20.03.2023 року; копії посадочних документів на загальну суму 4 199,55 грн.

Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017 року) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

В той же час, необхідно зазначити, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суду необхідно дослідити на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/19098/21 від 01 лютого 2023 року).

За умовами ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Надаючи оцінку наведеному в акті приймання-передачі послуг від 20.03.2023 року, де викладено об`єм виконаних адвокатом робіт та витрачений ним на це час, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача: 1 500,00 грн. за підготовку та подання до Шевченківського ВДВС заяви про передачу автомобіля на відповідальне зберігання від 22.11.2022 року; 750,00 грн. за підготовку та направлення заяви до Шевченківського ВДВС від 04.08.2022 року; 750,00 грн. за підготовку та подання адвокатського запиту до УПП в Одеській області від 18.08.2022 року, оскільки надані адвокатом послуги не були необхідними для вирішення справи судом.

Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу за підготовку та подання до Шевченківського районного суду м. Києва заяви про забезпечення позову від 31.08.2022 року, варто зазначити, що у задоволенні даної заяви було відмовлено у зв`язку з її необґрунтованістю, тому суд не вбачає підстав для стягнення витрат в цій частині - 3 000,00 грн.

Крім того, відсутні підстави для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 750,00 грн. за підготовку та подання заяви про усунення недоліків, оскільки такі витрати не обумовлені критерієм неминучості витрат на правничу допомогу.

Також, згідно ст. 138 ЦПК України витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов`язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача витрат на проїзд представника позивача з м. Одеса до м. Києва та у зворотному напрямку для участі в судових засіданнях, при цьому з відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу за участь адвоката в судових засіданнях, які відбулись 09.02.2023 року, 06.03.2023 року, 14.03.2023 року та тривали по 0,5 год. кожне, що в сумі становить 2 250,00 грн.

Аналізуючи перелік наданих послуг представником позивача, суд не вбачає підстав для відшкодування витрат на складання клопотання про залучення доказів понесення витрат на правову допомогу, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції в розмірі 1 500,00 грн., оскільки заявами та суті спору є позов та відзив, а складання будь-яких інших заяв по справі є правом позивача, а тому на переконання суду надання такої послуги, як складання клопотання про залучення доказів понесення витрат на правову допомогу не обумовлено критерієм неминучості витрат на правничу допомогу. Представник позивача не був обмежений у можливості обгрунтувати розмір витрат на правничу допомогу в позовній заяві.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заява представника позивача підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11 250,00 грн.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 144, 259, 260, 270, 353 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу по справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), треті особи: Державне підприємство «Палац Спорту», Товариство з обмеженою відповідальністю «Баскетбольний клуб «Київ», ОСОБА_3 про визнання права власності та зняття арешту - задовольнити частково.

Стягнути із Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 34967593, адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 110) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 250 (одинадцять тисяч двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н.Г. Притула