Рішення

від 19.07.2023 по справі 761/11288/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/11288/23

Провадження № 2/761/6669/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2023 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Романишеної І.П.,

за участі секретаря: Решти Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради та Житлово - будівельного кооперативу «ВЕРСТАТ-4», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Присяжнюк Оксана Михайлівна про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду із позовом до Київської міської ради (далі по тексту - відповідач 1), Житлово-будівельного кооперативу «ВЕРСТАТ-4» (далі по тексту - відповідач 2), третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Присяжнюк Оксана Михайлівна про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 09 лютого 2022 року, серія НОМЕР_1 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме: на 2-х кімнатну кооперативну квартиру загальною площею 52.0 м2, житловою площею 32,9 м2, розташовану за адресою: кв. АДРЕСА_1 , що належала померлій як члену ЖБК «ВЕРСТАТ-4».

З метою прийняття спадщини позивач звернувся у встановленому законом порядку до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а в подальшому із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом, однак постановою приватного нотаріуса позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з причин відсутності правовстановлючих документів на квартиру та державної реєстрації права власності на спадкове майно, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 07.04.2023р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

17.04.2023р. відповідач2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ЖБК "ВЕРСТАТ-4" підтверджує повну виплату пайового внеску за квартиру АДРЕСА_1 , та членство померлої ОСОБА_2 в житлово-будівельному кооперативі "ВЕРСТАТ-4"., а тому вимоги позивача та обставини, викладені в позовній заяві, відповідачем2 визнаються повністю.

Ухвалою суду від 07.04.2023р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

27.06.2023р. на адресу суду надійшла копія спадкової справи №9/2022 на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 гр. ОСОБА_2 .

Учасники судового розгляду в судове засіданя не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку.

В матеріалах справи міститься клопотання від представника позивача про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити. Також в матеріалах справи містяться клопотання від відповідача2 та третьої особи про розгляд справи за їх відсутності.

Від відповідача1 жодної заяви до суду не надходило, хоча судом належним чином було повідомлено про розгляд справи та можливість подати відповідні заяви по суті справи.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Cудом встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .

Як зазначає позивач, після смерті його матері залишилось спадкове майно, а саме: двокімнатна кооперативна квартира загальною площею 52.0 м2, житловою площею 32,9 м2, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що належала померлій як члену ЖБК «ВЕРСТАТ-4».

Відповідно до розпорядження Київського міського голови від 19 лютого 2016 року №125/1, АДРЕСА_2 у м.Києві була перейменована на іншу назву, а саме на АДРЕСА_2.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 уклала з ОСОБА_3 нотаріально посвідчений договір дарування, який було зареєстрованого в реєстрі за № 4-4760.

У вказаному договорі дарування зазначено, що підписантів договору, їх дієздатність та належність кооперативної квартири гр. ОСОБА_3 перевірено.

Відповідно до довідки ЖБК "Верстат-4" від 20.01.2022р. за №20/01, сума пайового внеску за квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , в 7522 руб. 50 коп. сплачена в 1986р. в повному обсязі, що складає суму паєнакопичення. На підставі рішення Загальних зборів кооперативу та Договору дарування №4-4760 від 23.08.1990р., громадянка ОСОБА_2 є членом ЖБК "Верстат-4" з 01.10.1990р.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 свідоцтва про право власності на спірну квартиру та технічного паспорту на приміщення за життя не одержала.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є спадкоємцем за законом ОСОБА_2 , інші спадкоємці за заповітом чи за законом відсутні, що вбачається зі спадкової справи №9/2022.

Як вбачається з копії матеріалів спадкової справи №9/2022 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , позивач звернувся у встановлений законом шестимісячний строк до приватного нотаріуса КМНО Присяжнюк О.М., якою була відкрита спадкова справа, що вбачається з копії витягу №68923100 від 11.05.2022р.

17.12.2022р. приватним нотаріусом КМНО Присяжнюк О.М. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за вих №93/02-31, а саме: відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері, ОСОБА_2 , так як відсутня реєстрація права приватної власності за гр. ОСОБА_2 або дарувальником за договором дарування.

Відповідно п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Положеннями ст.1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

На підставі вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1277 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки, що слідує зі змісту ч.1 ст. 1261 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається із часу відкриття спадщини.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач є єдиним спадкоємцем за законом першої черги, який подов заяву на прийняття спадщини після смерті матері, у передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України строк.

Положення ст.328 ЦК України (в редакції від 16 січня 2003 року) передбачають, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 128 ЦК України (в редакції 1963 року), право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речі набувачу.

Відповідно до пункту 3 постанови Верховної Ради Української РСР «Про введення в дію Закону України «Про власність» від 26 березня 1991 року, положення статті 15 Закону України «Про власність» застосовуються до правовідносин, що виникли як до, так і після 15 квітня 1991 року.

За положеннями ст. 15 Закону України «Про власність», який діяв до вступу в законну силу ЦК України в редакції 2003 року, передбачалось, що член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Вказані норми дублюються у ст.384 ЦК України (в редакції від 2003 року), де зазначено, що в разі викупу квартири, член житлово-будівельного кооперативу стає власником квартири.

В п. п. 69, 71 Листа Верховного Суду України від 26 травня 2001 року «Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій судових справ (Житлове право)» зазначалось, що члени ЖБК, які повністю внесли пайовий внесок за квартиру відповідно до ст. 15 Закону України «Про власність», набувають права власності на квартиру.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 7 лютого 2014 року № 5 вбачається, що суди повинні мати на увазі, що законом може бути встановлений інший момент (підстава) набуття права власності. Зокрема, у разі повного внесення пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства.

Судом встановлено, що пайові внески за квартиру загальною площею 52.0 м2, житловою площею 32,9 м2, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , було внесено в повному обсязі та в подальшому вказана квартира була подарована померлій ОСОБА_2 , що підтверджено нотаріально посвідченим договором дарування, що вказує на набуття нею права власності на квартиру.

Суд зауважує, що в даному випадку виникнення права власності на квартиру не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільним кодексом України в редакції від 2003 року та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції від 2004 року.

Відповідно до роз`яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», а саме у пункті 8 - у разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому, входить до складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.

Виходячи з предмету та підстав позову, а також наявних у справі доказів, судом встановлено, померла ОСОБА_2 була членом Житлово - будівельного кооперативу "ВЕРСТАТ-4", що зумовлює набуття за життя спадкодавцем права власності на кооперативну квартиру загальною площею 52.0 м2, житловою площею 32,9 м2, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з ст.1299 ЦК України, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов`язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.

У відповідності до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Враховуючи викладене, оцінюючи досліджені судом докази з огляду на їх належність, допустимість і достатність, зважаючи на те, що у інший спосіб позивач позбавлений права оформити свої спадкові права на спадщину, до складу якої входить квартира АДРЕСА_1 , суд приходить до висновку, що вимоги про визнання права власності на вказану квартиру в порядку спадкування за позивачем є обґрунтованими.

При цьому, суд вбачає, що Житлово-будівельний кооператив «ВЕРСТАТ-4» є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки судом не встановлено, що останній є спадкоємцем майна померлої ОСОБА_2 .

Визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням потрібного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад (правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі №761/23904/19).

У постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року в справі № 265/6868/16-ц (провадження № 61-34234св18) зроблено висновок про те, що у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку його відсутності, усунення від права на спадкування, неприйняття ним спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

Враховуючи вказаний висновок Верхового Суду, докази, подані позивачем, витребуванні судом матеріали спадкової справи, суд приходить до висновку, що належним відповідачем за даним позовом є Київська міська рада, яку було належним чином повідомлено про розгляд даної справи, надіслано копію позовної заяви, при цьому жодних заперечень щодо позову від відповідача1 не надходило до суду.

Згідно частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно із частинами 1, 7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року, принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

У постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження у справі.

Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської міської ради є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню. При цьому, суд відмовляє у задоволенні позову до Житлово-будівельного кооперативу «ВЕРСТАТ-4», оскільки вбачає його неналежним відповідачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 76-81, 89, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради та Житлово - будівельного кооперативу «ВЕРСТАТ-4», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Присяжнюк Оксана Михайлівна про визнання права власності на майно в порядку спадкування, - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру загальною площею 52,0 м2, житловою площею 32,9 м2, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В позові до Житлово-будівельного кооперативу «ВЕРСТАТ-4» - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ;

Житлово - будівельний кооператив «ВЕРСТАТ-4»: м.Київ, вул.Марка Безручка, буд.23А, ЄДРПОУ 22869786;

Київська міська рада: м.Київ, вул.Хрещатик, буд.36, ЄДРПОУ 22883141;

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Присяжнюк Оксана Михайлівна, м.Київ, вул.Закревського, буд.15, офіс 21.

Повний текст рішення складено 19.07.2023р.

СУДДЯ І.П.РОМАНИШЕНА