Постанова від 27.07.2023 по справі 556/2137/21

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2023 року

м. Рівне

Справа № 556/2137/21

Провадження № 22-ц/4815/550/23

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючий суддя : Боймиструк С.В.,

судді: Гордійчук С.О., Шимків С.С.

секретар судового засідання: Мороз А.В.,

за участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Рівненської обласної прокуратури на рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 09 вересня 2022 року у справі за позовом керівника Вараської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі: Володимирецької селищної ради Рівненської області до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 390 439 грн., 44 коп.,

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2021 року керівник Вараської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Володимирецької селищної ради Рівненської області до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 390439 грн. 44 коп., які добровільно вона не повернула.

Позов обґрунтовано тим, що з 28.08.2018 року ОСОБА_3 фактично використовує земельну ділянку площею 0,7099 га, к.н. 5620855100:03:032:0025, у зв`язку з розміщенням на ній належного їй на праві власності нерухомого майна, за відсутності оформленого права користування земельною ділянкою, що суперечить вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим, місцевий бюджет упродовж тривалого часу недоотримав значних коштів у вигляді орендної плати за використання даної земельної ділянки, чим заподіюється значна шкода інтересам територіальної громади, яка за розрахунком Володимирецької селищної ради від 22.10.2021, 390439,44 гривень.

Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 09 вересня 2022 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь територіальної громади Володимирецької селищної ради безпідставно збережені кошти в сумі 55268 (п`ятдесят п`ять тисяч двісті шістдесят сім) гривень 68 копійок.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено за недоведеністю.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду в частині відмови у задоволенні позову, заступник керівника Рівненської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу.

Апелянт посилаючись, зокрема, на пункти 287.3 та 287.4 ст. 287 ПК України, зазначає що земельна ділянка кадастровий номер 5620855100:03:032:0025 на якій розташоване нерухоме майно ОСОБА_3 знаходиться на території смт. Володимирець. Таким чином, орендна плата за користування вказаною земельною ділянкою повинна була вноситись за її місцезнаходженням, тобто на розрахунковий рахунок Володимирецької селищної ради Володимирецького району Рівненської області.

Вказує, що сплата оренди на розрахунковий рахунок Володимирецької селищної ради Володимирецького району Рівненської області передбачалась проектом договору оренди земельної ділянки.

Посилаючись на ст.ст. 10, 265 ПК України та п.19 ч.1 ст.64 БК України зауважує, що плата за землю зараховується до бюджетів місцевого самоврядування, відтак, саме Володимирецькою селищною радою недоотримано значну суму коштів за користування земельною ділянкою без укладення договору оренди.

На підставі викладеного, просить скасувати рішення в оскаржуваній частині, ухвалити нове судове рішення в цій частині, яким позовні вимоги задовольнити, в решті рішення залишити без змін.

Представник ОСОБА_3 - адвокат Волощук П.С. у відзиві на апеляційну скаргу заперечує доводи викладені апелянтом, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим тому просить залишити його без змін.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, громадянка ОСОБА_3 , є власником нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.31,32).

Право власності на вказаний об`єкт нерухомості зареєстровано на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 , виданий 07.04.2016 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 29151909 від 07.04.2016).

12.02.2018 року (заява № Ж-487/0/17-18) ОСОБА_3 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (а.с.21).

Наказом ГУ Держгеокадастру у Рівненській області від 06.03.2018 № 17-554/16-18-СГ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» такий дозвіл громадянці ОСОБА_3 , на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 7 років, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, на території Володимирецької селищної ради Володимирецького (нині - Вараського) району Рівненської області було надано. Орієнтовний розмір земельної ділянки - 0,7200 га, з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (а.с.22).

У подальшому, ГУ Держгеокадастру у Рівненській області було видано наказ № 1123 від 28.05.2019, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,7099 га в оренду громадянці ОСОБА_3 строком на 7 років для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, на території Володимирецької селищної ради Володимирецького (нині - Вараського) району Рівненської області.

Згідно п. 2 вищевказаного наказу, ОСОБА_3 передано в оренду строком на 7 років земельну ділянку площею 0,7099 га, кадастровий номер 5620855100:03:032:0025, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, розташовану на території Володимирецької селищної ради Володимирецького (нині - Вараського) району.

Пунктом 3 наказу передбачено укладання договору оренди землі із ОСОБА_3 строком на 7 років, із встановленням річної орендної плату за користування вказаною земельною ділянкою в розмірі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки в сумі 130146,48 грн. (а.с.23).

Земельна ділянка площею 0,7099 га сформована як об`єкт цивільних прав із кадастровим номером 5620855100:03:032:0025, із кодом цільового призначення 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; тип власності: державна власність. Згідно витягу з Державного земельного кадастру, дата державної реєстрації земельної ділянки - 28.08.2018 року (а.с. 26,27).

Відповідно до інформації ГУ Держгеокадастру у Рівненській області (лист від 01.09.2021 № 10-17-0.3,1-4496/2-21), Головним управлінням на підставі наказу № 1123 від 28.05.2019 (№ 17-1123/16-19-СГ), підготовлено та скеровано ОСОБА_3 підписаний проект договору оренди земельної ділянки площею 0,7099 га, к.н. 5620855100:03:032:0025, однак, підписаний нею договір оренди земельної ділянки до управління не повертався (а.с.20).

На час звернення прокурора з позовом до суду в даній справі договір оренди земельної площею 0,7099 га, к.н. 5620855100:03:032:0025, не було укладено і плата за землю не вносилася, що підтверджується листом ГУ Держгеокадастру у Рівненській області від 01.09.2021 № 10-17-0.3,1-4496,2-21 та інформацією Володимирецької селищної ради від 22.10.2021 (а.с.20,24,25).

Після звернення прокурора до суду, 01 листопада 2021 року ОСОБА_3 уклала з Володимирецькою селищною радою договір оренди згаданої вище земельної ділянки строком на 7 років.(а.с.114).

Рішення оскаржується в частині відмови у стягненні безпідставно збережених коштів (орендної плати за користування земельною ділянкою) за період з 01.10.2018 року по 26.05.2021 року саме в дохід Володимирецької селищної ради.

Така відмова місцевого суду була мотивована тим, що у відповідності до п.34) ст.2 Бюджетного Кодексу України, як на час формування спірної земельної ділянки к.н. 5620855100:03:032:0025 та складання проекту договору оренди, який не був укладений, так і на час розгляду справи судом, до місцевих бюджетів відносились бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування. Таким чином, орендна плата від використання земельної ділянки, яка до 27.05.2021 року належала до земель державної власності могла зараховуватись до будь-якого із вказаних місцевих бюджетів.

Мотивація такої відмови є надуманою, суперечить обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до положень статті 142 Конституції України, державною гарантією місцевого самоврядування є участь держави у формуванні доходної частини його бюджетів та компенсації у необхідних випадках витрат місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.

Відповідно до частини 3 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (частина 1 та 3 статті 63 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Згідно зі ст. 10 та 265 Податкового кодексу України, плата за землю є місцевим податком.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 65 Бюджетного кодексу України, вона зараховується до бюджетів місцевого самоврядування.

Разом з цим згідно пунктів 287.3 та 287.4 ст. 287 ПК України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Земельна ділянка кадастровий номер 5620855100:03:032:0025 розташована на території смт. Володимирець, а отже саме бюджет Володимирецької селищної ради, а не будь-який інший за припущенням висловленим в мотивувальній частині оскарженого рішення, недоотримав значну суму коштів за користування земельною ділянкою.

Крім того, з відповіді ГУ Держгеокадастру у Рівненській області №10-17-0.3-2881/2-22 від 19.08.2022 року також вбачається, що у разі укладення договору кошти від надання земельної ділянки в оренду повинні були сплачуватись на розрахунковий рахунок Володимирецької селищної ради.

Задовольняючи частково позов, судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що відповідачка, як фактичний користувач земельної ділянки, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегла у себе кошти, які мала заплатити за користування землею, тому зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Водночас колегія суддів, враховуючи обставини справи, надані докази та викладені норми вважає, що висновок про недоведеність прокурором належного отримувача утриманих коштів є помилковим, а позовні вимоги підлягали до задоволення в межах загального строку позовної давності.

Згідно розрахунку Володимирецької селищної ради від 22.10.2021, розмір недоотриманих доходів за використання земельної ділянки площею 0,7099 га, к.н. 5620855100:03:032:0025, становить:

з 01.10.2018 по 31.12.2018 (130146,48 грн. : 365 дн.* 92 дн.) - 32 804,04 грн.

з 01.01.2019 по 31.12.2019 (130146,48 грн.: 365 дн. * 365 дн.) - 130146,48 грн.

з 01.01.2020 по 31.12.2020 (130146,48 грн.: 365 дн. * 365 дн.) - 130146,48 грн.

з 01.01.2021 по 30.09.2021 (130146,48 грн. : 365 дн. * 273 дн.) - 97342,44 грн.

Позивач звернувся до суду 29.10.2021 року, тому з розрахунку заборгованості слід вилучити період з 01.10.2018 року по 28.10.2018 року, що становить 28 днів, а враховуючи заяву сторони відповідача про застосування наслідків пропуску строку позовної давності, відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України, в цій частині вимог слід відмовити в задоволенні позову..

Відповідно сума заборгованості з 29.10.2018 по 31.12.2018 (130146,48 грн. : 365 дн. * 64 дн.) становитиме 22820,20 грн.

Загальна сума заборгованості становитиме 380455,60 грн. в межах позовних вимог та строків позовної давності.

З врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині про стягнення з відповідачки безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою в період з 29.10.2018 по 26.05.2021 у розмірі 325187,92 грн.

Вирішуючи питання про зміну розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції враховує положення ст. 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позову та апеляційної скарги Рівненською обласною прокуратурою сплачено 13299,59 грн. судового збору. Позов задоволено на 97,44%. Отже з відповідача на користь позивача слід стягнути 12958,60 грн. судового збору пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 376, ст. 382 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Рівненської обласної прокуратури задовольнити частково.

Рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 09 вересня 2022 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на користь територіальної громади Володимирецької селищної ради безпідставно збережені кошти в сумі 325187 гривень 92 копійки.

В стягненні коштів за період з 01.10.2018 року по 28.10.2018 року у розмірі 9983 гривні 84 копійки відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Здійснити перерозподіл судових витрат та стягнути з ОСОБА_3 на користь Рівненської обласної прокуратури 12958 гривень 60 копійок судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 27 липня 2023 року.

Головуючий Боймиструк С.В.

Судді: Гордійчук С.О.

Шимків С.С.