Рішення від 22.06.2023 по справі 202/5125/22

Справа № 202/5125/22

Провадження № 2/202/337/2023

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2023 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого судді Марченко Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Різниченко Я.М., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Шоста дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2022 року позивач в особі свого представника адвоката Панченко О.В. звернулася звищевказаним позовом, в якому зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 .

За життя 14 вересня 2006 року останній склав заповіт, яким усе належно майно заповів їй - ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_4 . Шостою дніпропетровською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа № 321/2007.

23 червня 2022 року позивач звернулася до нотаріальної контори з приводу видачі їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/4 частину спадкового майна квартири, що находиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 27 липня 1995 року, виданого виконкомом Дніпропетровської міської ради народних депутатів згідно з розпорядженням від 27 липня 1995 року № 3/1218-95, зареєстрованого Дніпропетровським бюро технічної інвентаризації та записаного в реєстрову книгу № 60п за реєстровим № 83.

Постановою державного нотаріуса Гайворонської Т.О. від 23.06.2022 року у вчиненні цієї нотаріальної дії було відмовлено з підстав ненадання оригіналів правовстановлюючих документів, а саме свідоцтва про право власності на житло від 27 липня 1995 року.

За цих підстав позивач просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 право власності на 1/4 частину квартири загальною площею 49,7 кв.м., житловою площею 28,3 кв.м., яка розташована на першому поверсі дев`ятиповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та складається з: 1-коридор, 2-ванна, 3-вбиральня, 4-кухня, 5-житлова, 6-житлова, 7-вбудована шафа, лоджія.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 24 серпня 2022 року у справі було відкрите загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Під час підготовчого провадження відповідачем - Дніпровською міською радою в особі її представника Михайлюк Т.О. був поданий відзив на позов, в якому вона позов не визнала, посилаючись на те, що Дніпровською міською радою інтереси позивача жодним чином не порушені та спір відсутній. Крім того, вважає, що постанова державного нотаріуса Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Гайворонської Т.О. від 23.06.2022 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії є законною та такою, що відповідає нормам чинного законодавства. На думку відповідача, позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, у зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні позову.

В свою чергу, представником позивача була надана відповідь на відзив, в якому проти доводів Дніпровської міської ради заперечує, посилаючись на те, що відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що застосовується, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Звертає увагу, що з дня відкриття спадщини позивач є власником успадкованого за заповітом майна, так як подала до нотаріальної контори відповідну заяву та прийняла спадщину. Але постановою державного нотаріуса від 23.06.2022 року позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки не було надано оригіналів правовстановлюючих документів, зокрема свідоцтво про право власності на житло від 27 липня 1995 року.

Просить врахувати,що відповіднодо правовоїпозиції ВерховногоСуду,викладеної упостанові від06.09.2022року усправі №128/3273/20та упостанові від10листопада 2021усправі №759/19779/18,у справахпро визнанняправа власностіу порядкуспадкування належнимвідповідачем єспадкоємець (спадкоємці),якийприйняв спадщину,а увипадку їхвідсутності, усунення їх від права спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

Так як інший спадкоємець - ОСОБА_5 померла у лютому 2022 року, то вважає, що позов правомірно пред`явлено до Дніпровської міської ради.

У зв`язку з вищевикладеним наполягала на задоволенні позову.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 26 жовтня 2022 року було витребувано з Шостої дніпровської державної нотаріальної контори копію спадкової справи № 321/2007, яка була заведена після смерті ОСОБА_4 .

Крім того, ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 16 лютого 2023 року було витребувано у приватного нотаріуса Тимофєєвої А.О. копію спадкової справи № 8/2022, яка була заведена після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 11 квітня 2023 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , яка звернулася з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 .

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 15 травня 2023 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 11 квітня 2023 року за клопотанням позивача ОСОБА_3 було залучено до участі у справі як співвідповідача.

У судовому засіданні позивач свій позов підтримала.

Представник відповідача Дніпровської міської ради Михайлюк Т.О. заперечувала проти позовних вимог та просила прийняти рішення відповідно до вимог законодавства.

Співвідповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, надала заяву про визнання позовних вимог та розгляд справу без її участі.

Представник третьої особи - Шостої дніпровської державної нотаріальної контори у судове засідання теж не з`явився, раніше завідувачем контори було надано заяву про розгляд справи без їх участі.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню за наступних підстав:

Судом установлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 27 липня 1995 року, виданого виконкомом Дніпропетровської міської ради народних депутатів згідно з розпорядженням від 27 липня 1995 року № 3/1218-95, зареєстрованого Дніпропетровським бюро технічної інвентаризації та записаного в реєстрову книгу №60п за реєстровим №83, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності належала квартира загальною площею 49,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

За життя 14 вересня 2006 року ОСОБА_4 склав заповів, який був посвідчений Шостою дніпропетровською державною нотаріальною конторою у спадковому реєстрі за № 40625934, відповідно до якого все своє майно він заповів ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_4 з заявами про прийняття спадщини звернулися: 28 жовтня 2016 ОСОБА_5 та ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 .

28 жовтня 2016 року державним нотаріусом було видано ОСОБА_5 на підставі ст. 1241 ЦК України (обов`язкова частка у спадщині) свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/4 частину квартири АДРЕСА_2 .

В свою чергу, 12 червня 2007 року державним нотаріусом було видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на грошові кошти у ЗАТ КБ «ПриватБанк», яке зареєстроване в реєстрі за № 3-2383.

23 червня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Шостої дніпровської державної нотаріальної контори з заявою по видачу їй свідоцтва про право на спадщину на заповітом на частину квартири, що розташована: АДРЕСА_1 .

Постановою державного нотаріуса Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Гайворонської Т.О. від 23 червня 2022 року у видачі позивачу вищевказаного свідоцтва було відмовлено.

Відмова мотивована відсутністю документів, що посвідчують право власності спадкодавця на це нерухоме майно.

Також судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 .

Після її смерті з заявою про прийняття спадщини за заповітом звернулася ОСОБА_3 .

Вирішуючи спір щодо права позивача на 1/4 частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , суд виходить з того, що відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Також відповідно до положень ст. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним зі способів захисту цивільнихправ таінтересів можебути визнання права (частина 2 статті 16 ЦК України).

За змістомст.ст.1216,1217ЦК Україниспадкуванням єперехід правта обов`язків(спадщини)від фізичноїособи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно достатті 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1223 ЦК Українивстановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 3 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ст. 1269 ЦК України).

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 статті 1241 ЦК України визначено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця,непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують,незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Враховуючи, що за життя ОСОБА_4 був складений заповіт на ім?я позивача та остання у встановлений строк спадщину прийняла, суд вважає, що з урахуванням обов`язкової частки ОСОБА_5 у спадковому майні позивач має право на 1/4 частину спадщини.

Сама по собі відсутність правовстановлюючих документів, які посвідчують право спадкодавця на спадкове майно, не може бути перешкодою для оформлення спадкових прав позивача.

Тим більше, що судом установлено, що у спадковій справі, яка була заведена після смерті ОСОБА_4 , нотаріусом вже було видано свідоцтво про право власності на спадщину за законом на ім?я ОСОБА_5 (обов`язкова частка) та в матеріалах спадкової справи наявна копія раніше поданого нотаріусу свідоцтва про право на житло.

Враховуючи наведене,суд вважаєза можливепозов задовольнити,визнавши за ОСОБА_1 правовласності на1/4частину (одну чверть) квартири загальною площею 49,7 кв.м., житловою площею 28,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст.258-259,263-265ЦПК України,суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину (одну чверть) квартири загальною площею 49,7 кв.м., житловою площею 28,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач: Дніпровська міська рада, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514;

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Третя особа: Шоста дніпровська державна нотаріальна контора, м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 15, ЄДРПОУ 02891026.

Суддя Наталія Марченко