Постанова

від 27.07.2010 по справі 2а-6052/10/16/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 липня 2010 р.

Справа №2а-6052/10/16/0170

(15:30)

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Александрова О.Ю. , при секретарі Габрись П.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу  

за позовом   Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів          

до   Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП № 579368"              

про стягнення

Представники сторін:

від позивача -  не з’явися;

від відповідача - не з’явися.

Обставини справи: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП № 579368"  про стягнення 17333,00грн. адміністративно – господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно вимог ч. 4 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-XII від 21.03.1991р. зі змінами та доповненнями і Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007р., адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Представник позивача у судове засідання, що відбулося 27.07.10р., явку представника не забезпечив, клопотанням від 26.07.10р. просить суд розглянути справу за відсутності його представника.

Відповідач явку представника у судове засідання, що відбулося 27.07.2010р., не забезпечив, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

  Керуючись ст. 128 КАС України, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу, на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,  

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТП № 579368" зареєстроване 12.01.2006 року у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРК  ( а.с. 7).

Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю і гарантує рівні можливості для його реалізації. Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991р. №875 зі змінами та доповненнями (далі Закон), передбачені гарантії для забезпечення інвалідів рівними правами з іншими громадянами.

Згідно ст.19 Закону для підприємств, установ і організацій, у томі числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю (далі роботодавці) установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб – у кількості одного робочого місця.

Звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік за формою № 10-ПІ, затвердженою наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 10.02.2007р. №42, відповідач визначив норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості одного місця (а.с.6).

Позивач самостійно зазначив середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу, що працювали у 2009р. у кількості 15 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність склала 0 осіб; кількість інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» склала 1 особу; фонд оплати праці штатних працівників склав 260 тис. грн.

Згідно самостійно поданого звіту за формою №10-ПІ відповідач повинен був забезпечити у 2009р. працевлаштування інвалідів на 1 робочому місці, фактично у 2009р. не працевлаштоване жодного інваліда. Відповідач самостійно у звіті визначив суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 17333грн.    

Суд вважає, що відповідач належним чином не інформував відповідні державні фонди з працевлаштування про вільні робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, що підтверджується довідкою Сімферопольського міського центру зайнятості від 13.05.2010р. №05-1629, відповідно до якої відповідач  у період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. не надавав інформацію про потребу в робітниках з числа осіб з обмеженими фізичними можливостями.

Відповідно до частини 1 ст. 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до ч.4 ст.20 Закону та Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (далі Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.07р. №70 адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються роботодавцями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст.19 Закону.

Відповідач не надав суду доказів виконання встановленого нормативу працевлаштування інвалідів на 2009р. в кількості 1 особи.

Приймаючи до уваги, що середньооблікова кількість штатних працівників Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП № 579368"  у 2009 році складала 15 осіб, відповідач зобов’язаний сплатити санкцію в розмірі середньої річної заробітної плати, тобто в розмірі 17333,00 гривень, що також підтверджується розрахунком суми позову (а.с.8).

Таким чином, відповідач був повинен до 15 квітня 2010 року самостійно визначити та сплатити адміністративно-господарську санкцію за  невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 17333,00  гривень.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на час розгляду справи непогашеною залишилася заборгованість в розмірі 17333,00грн., яка підлягає стягненню.

При цьому суд вважає необхідним визначити, що здійснювати функції контролю за своєчасним і повним отриманням коштів бюджетом неможливо без вживання і стягнення Фондом адміністративно-господарських санкцій підприємств, установ, організацій, які не забезпечують встановлених нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, якщо ними добровільно не сплачуються у відповідне відділення Фонду санкції за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Пунктом 11 Порядку встановлено, що у разі несплати адміністративно-господарських санкцій у встановлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.

Відповідно до п.4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005р. №420, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.2005р. за №1534/11814 затверджена Інструкція щодо заповнення форми звітності №3-ПН «Звіт про наявність вакансій».

У абзаці 1 Інструкції щодо заповнення форми звітності №3-ПН «Звіт про наявність вакансій», зазначено, що відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.

У порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів працевлаштування у 2009 році 1 інваліда, також не надано суду доказів сплати за непрацевлаштування інваліда адміністративно – господарських санкцій у розмірі 17333,00грн., а також не доведено того, що відповідач вживав заходи щодо подання щомісячних звітів до місцевого центру зайнятості про наявність вакансій, в тому числі для інвалідів, натомість позивач надав суду докази наявності такої заборгованості.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а  відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрат по справі, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Постанову складено 27.07.2010р

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП № 579368" (95053,         м. Сімферополь, вул. Київська, 5/2; ЄДРПОУ 33980351; МФО 384436, р/р 26007054906283 у КРУ КБ «Приватбанк» ) до держбюджету м. Сімферополя (50070000, банк одержувача: Управління Державного казначейства в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405 р/р 31215230700002, призначення платежу: 50070000;01; 4% за незайняті інвалідами робочі місця у 2009 році) 17333,00 грн. адміністративно – господарських санкцій.

 У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви  про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне  оскарження.  

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                Александров О.Ю.