Ухвала

від 28.07.2023 по справі 642/4079/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

28.07.2023

Справа №642/4079/23

Провадження № 2/756/1072/23

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

28 липня 2023 року місто Харків

Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Вікторов В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Ленінського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб укладений між нею та відповідачем, зареєстрований 24 травня 2019 року Холодногірським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №205.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заяву необхідно залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до позовної заяви та доданих до неї копій документів, позивач ОСОБА_1 є громадянкоюУкраїни, а відповідач ОСОБА_2 є громадянином Республіки Таджикистан.

Порядок розірвання шлюбу, укладеного між громадянином України та іноземцем, має ряд особливостей. Основним у цьому питанні є визначення закону, відповідно до якого буде проводитися розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 1 та 2ст. 3 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється відповідно доКонституції України, цьогоКодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.

Статтею 497 ЦПК Українивизначено, що підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним уст. 175 ЦПК України, а також вимогамст. 177 цього Кодексу.

Відповідно дост. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право»припинення шлюбу та правові наслідки його припинення визначаються правом, яке діє в даний час щодо правових наслідків шлюбу.

Згідно ч. 1ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право»правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином.

Таким чином, якщо подружжя є громадянами різних держав, спільно проживали на території України, і на час розірвання шлюбу хоча б один з них продовжує проживати на її території, то розірвання шлюбу провадиться за законодавством України. Особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є (ст. 16 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

Відповідно дост. 110 СК Українирозірвання шлюбу можливе за заявою одного з подружжя.

Частинами 2, 3ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право»передбачено, що подружжя, яке не має спільного особистого закону, може обрати право, що буде застосовуватися до правових наслідків шлюбу, якщо подружжя не має спільного місця проживання або якщо особистий закон жодного з них не збігається з правом держави їхнього спільного місця проживання. Вибір права згідно з частиною другою цієї статті обмежений лише правом особистого закону одного з подружжя без застосування частини другоїстатті 16 цього Закону. Угода про вибір права припиняється, якщо особистий закон подружжя стає спільним.

Відповідно доПостанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року № 11, позов про розірвання шлюбу з особою, яка не має в Україні місця проживання або місце проживання якої невідоме, може пред`являтися за місцем знаходження майна відповідача, або за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а у випадку, коли з позивачем проживають його малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача - за місцем проживання позивача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за місцем проживання будь-кого з них.

У разі розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, один з яких проживає в Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами.

Згідно із частиною першоюстатті 27 ЦПК Українипозови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини другоїстатті 28 ЦПК Українипозови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

Відповідно до частини десятоїстатті 28 ЦПК Українипозови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред`являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомимз а р е є с т р о в а н и ммісцем його проживання чи перебування в Україні.

У позовній заяві зазначено адресу позивача: АДРЕСА_1 . Місце проживання відповідача зазначено: АДРЕСА_2 . Від шлюбу подружжя дітей немає.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач обрав підсудність за останнім відомим місцем проживання відповідача на території України.

Як вбачається з довідки з Реєстру територіальної громади м. Харкова про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 20.07.2023 року, за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованим не значиться.

Згідно інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади м. Харкова від 20.07.2023 року в реєстрі територіальної громади міста Харкова ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не значиться.

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 151985 від 20.07.2023 відомості про місце реєєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні.

Відповіді з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС в Харківській області щодо місця реєстрації відповідача не надано.

Слід зазначити, що з аналізу вищевикладених норм права убачається, що місцем проживання фізичної особи є не фактичне місце проживання такої особи, а зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи.

Водночас, позивачем не надано жодного доказу, щодо місцезнаходження майна відповідача та те, що останнім відомим з а ре є с т р о в а н и ммісцем проживання або перебування відповідача, що територіально відноситься до Холодногірського району м. Харкова. Також, враховуючи інформацію, відповідач може проживати за кордоном. Зазначене унеможливлює його належне повідомлення про місце та час розгляду справи судом у будь-який спосіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених ст. 77 цього Закону (виключна підсудність, яка на спори про розірвання шлюбу не розповсюджується). Такої угоди для визначення підсудності до матеріалів позову не надано.

За таких обставин, відсутність вказаних вище даних унеможливлює зробити висновок про підсудність позовної заяви.

Статтею 80 Закону України «Про міжнародне приватне право»визначено, що у разі, якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.

Отже суд, який відкриває провадження у справі, зобов`язаний повідомити про подачу позову, час і місце судового засідання всіх учасників процесу, в тому числі й нерезидента.

Таким чином, звертаючись до Ленінського районного суду міста Харкова з даним позовом, позивачу слід надати суду належні докази на підтвердження того, щоостаннє відоме з а р е є с т р о в а н емісце проживання або перебування відповідача,територіально відноситься до Холодногірськогорайону м. Харкова. В іншому випадку позивачу слід долучити до позову угоду про визначення сторонами підсудності даного позову судам України для подальшого визначення підсудності даного позову.

Згідност. 185 ЦПК Українисуддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175і177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно з ч. 1ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищенаведене, позивачу рекомендовано усунути вищевказані недоліки позовної заяви для подальшого вирішення питання щодо відкриття провадження по справі.

Суд вважає за необхідне надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.

Додатково суд роз`яснює, відповідно до ч. 7ст. 185 ЦПК Україниу випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями175,177,185,260,261ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху, надати позивачу строк для усунення недоліків заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом з усіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Вікторов