ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" липня 2023 р. Справа№ 910/12486/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Алданової С.О.
Гаврилюка О.М.
розглянувши у письмовому проваджені матеріали справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Пром Групп»
на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023
у справі №910/12486/22 (суддя - Пукас А.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Будівельників України»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Пром Групп»
про стягнення 100 058,51 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заявлених вимог та рух справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Будівельників України» (далі - ТОВ «Альянс Будівельників України», позивач, виконавець) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Пром Групп» (далі - ТОВ «Альянс-Пром Групп», відповідач, замовник, скаржник) про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг спецтехнікою, механізмами № АБУ/251121/0698/КСЄ від 25.11.2021 (далі - Договір) у загальному розмірі.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2022 у справі № 910/12486/22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Будівельників України» - задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Пром Групп» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Будівельників України» основний борг - 76 412 грн 50 коп., 3 % річних - 1 042 грн 56 коп., пеню -16 873 грн 55 коп. та судовий збір - 2 338 грн 92 коп. У задоволенні іншої частини позову - відмовлено.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції зазначив, що не підписання відповідачем Актів надання послуг за період з листопада 2021 по січень 2022 за Договором є необґрунтованим та неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань, а відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що додані позивачем до позовної заяви Акти надання послуг вважаються підписаними та належними доказами, які підтверджують факт надання послуг відповідачу.
Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-Пром Групп» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі № 910/12486/22 повністю і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі відповідач зазначає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, а також рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, тому на думку відповідача, зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають обставинам справи.
Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до такого:
- позивач листом від 10.02.2022 № 10/02/01 повідомлявся про недоліки наданих послуг, необхідності врегулювання даного питання та про відмову від підписання наданих йому Актів за період листопад 2021 - січень 2022;
- скаржник посилається на те, що позивачем не доведено обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог в частині того, що ним фактично надавалися послуги;
- також скаржник зазначає про ненадання позивачем заявки Замовника на надання послуг, рапорту Виконавця, обґрунтованого розрахунку суми штрафних санкцій та доказів направлення Актів та рахунків у лютому 2022, при тому, що докази направлення аналогічного пакету документів (Актів та рахунків) 10.05.2022 (поштове повідомлення № 0407037850287) до матеріалів справи надано;
- з огляду на запровадження на території України воєнного стану відповідачем призупинено господарську діяльність, у зв`язку з чим ним не отримано зазначеного вище поштового повідомлення та претензії позивача № 48 від 04.08.2022, у зв`язку з чим не надано заперечень.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
27.02.2023 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Узагальнені доводи відзиву зводяться до того, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що додані позивачем до позовної заяви Акти надання послуг вважаються підписаними та належними доказами, які підтверджують факт надання послуг відповідача.
Також позивач зазначає, що апеляційна скарга відповідача містить лише формальні міркування, які не підтверджені жодним належним та допустимим доказом. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Пром Групп» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/12486/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Ткаченко Б.О. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Гаврилюк О.М., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 витребувано справу № 910/12486/22 у Господарського суду міста Києва.
16.02.2023 справа № 910/12486/22 надійшла на адресу Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Пром Групп» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі № 910/12486/22. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 25.11.2021 між ТОВ «Альянс Будівельників України» та ТОВ «Альянс-Пром Групп» укладено Договір, відповідно до пункту 1.1. якого виконавець надає замовнику послуги щодо експлуатації будівельних машин і механізмів для виконання земляних та будівельно-монтажних робіт (далі - «Техніка») на будівельних об`єктах замовника, а замовник приймає виконані послуги та оплачує їх вартість на умовах цього Договору.
Вид послуг визначається в акті прийому-передачі наданих Послуг (надалі - Акт) та/або у рахунках-фактурах до цього Договору (пункт 1.2. Договору).
Відповідно до пункту 2.1. Договору послуги щодо експлуатації Техніки надаються виконавцем за заявкою замовника, яка направляється у письмовому вигляді, засобами електронного зв`язку, по телефону. У заявці зазначається місце проведення робіт, тип необхідної Техніки, дату початку робіт, термін роботи, погоджена сторонами вартість послуг виконавця за цим Договором та вартість доставки Техніки на будівельний об`єкт замовника і її повернення, а також інші умови, які ускладнюють процес експлуатації (в разі їх наявності).
Час фактичного надання послуг фіксується уповноваженими на те представниками сторін (час початку та час закінчення надання послуги) в змінному рапорті Виконавця (пункт 2.2. Договору).
Замовник сплачує виконавцю за фактично відпрацьований час але не менше 8 (восьми) годин на добу (пункт 2.3. Договору).
Згідно з пунктом 2.8. Договору по закінченню місяця, в якому було надано послуги Техніки, сторонами складається Акт наданих послуг.
Відповідно до пунктів 2.9. та 2.10 Договору виконавець зобов`язується після надання Послуг протягом трьох робочих днів звітного місяця, у якому надавалися Послуги надати замовнику для підписання Акт у двох примірниках.
Замовник зобов`язується не пізніше п`яти робочих днів з моменту надіслання Акту або інших документів, підтверджуючих надання послуг, підписати їх та надати виконавцеві його примірник або надати обґрунтовану та документально підтверджену відмову у їх підписанні, у протилежному випадку або у випадку необґрунтованості відмови у підписанні Акта, або інших документів підтверджуючих надання послуг документів - Акт або інші документи, які підтверджуються надання послуг вважаються підписаними сторонами, а Послуги наданими належної якості та в повному об`ємі.
Пунктом 3.3. Договору визначено, що сума Договору складається з суми вартості всіх специфікацій до даного Договору та/або рахунків фактур, та інших документів підтверджуючих надання послуг документів.
Згідно з пунктом 3.4 та 3.5 Договору замовник протягом 1 (одного) банківського дня з моменту виставлення рахунку-фактури сплачує виконавцю передоплату в розмірі 100% вартості послуг.
Остаточний розрахунок, оплата різниці за надані послуги проводиться замовником на підставі виставлених рахунків виконавця шляхом перерахування 100 % грошових коштів на зазначений в Договорі розрахунковий рахунок виконавця протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання сторонами Акту або інших документів підтверджуючих надання послуг документів.
Відповідно до пункту 3.6. Договору підтвердженням виконання робіт є рапорт виконавця, належним чином складений та підписаний уповноваженою особою замовника, що здійснює контроль за проведенням робіт або акт прийому-передачі наданих послуг.
У разі прострочення сплати послуг виконавцю більше ніж на 10 календарних днів, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення за кожний день прострочення (пункт 6.2. Договору).
Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (пункт 9.1. Договору).
Згідно доводів позивача, ним на виконання умов Договору за період листопад 2021 - січень 2022 надано послуги на загальну суму 312 900 грн, на підтвердження чого надано наступні Акти надання послуг: № 624 від 26.01.2022 на суму 29 612, 50 грн, № 494 від 21.01.2022 на суму 23 175 грн, № 291 від 19.01.2022 на суму 36 050 грн, № 263 від 15.01.2022 на суму 75 962, 50 грн, № 18514 від 28.12.2021 на суму 1 287, 50 грн, № 17476 від 07.12.2021 на суму 31 268, 75 грн, № 17282 від 02.12.2021 на суму 19 312, 50 грн, № 16963 від 30.11.2021 на суму 10 300 грн; № 16819 від 28.11.2021 на суму 10 943, 75 грн, № 16809 від 26.11.2021 на суму 45 062, 50 грн, № 16662 від 24.11.2021 на суму 1 600 грн; № 16952 від 30.11.2021 на суму 18 025 грн, № 16964 від 18.11.2021 на суму 10 300 грн.
Також позивачем до матеріалів справи надано відповідні рахунки на оплату на загальну суму 312 900 грн., в яких міститься посилання на Договір.
Як вбачається із матеріалів справи, зазначені вище Акти не підписані відповідачем, однак згідно наданого позивачем опису вкладення з відбитком поштового штемпеля від 10.05.2022 та поштової накладної № 0407037850287 направлені на адресу вдповідача 10.05.2022.
Відповідач у відзиві зазначає, що поштове повідомлення № 0407037850287 ним не отримано оскільки у зв`язку із введенням на території України воєнного стану підприємство відповідача припинило господарську діяльність.
Відповідач також вказує, що позивачем не надано доказів направлення Актів надання послуг за період листопад 2021 - січень 2022 в лютому місяці 2022 року, однак надано докази направлення останніх 10.05.2022.
Так, відповідач стверджує, що пакет документів, а саме Акти надання послуг за період листопад 2021 - січень 2022 та відповідні рахунки на оплату надсилалися позивачем раніше, а саме у лютому місяці 2022, за результатами розгляду яких відповідачем на адресу позивача засобами поштового зв`язку (відповідні докази додано до відзиву) направлено лист від 10.02.2022 № 10/02/J.
Як вбачається зі змісту листа від 10.02.2022 № 10/02/J, відповідачем підтверджено факт отримання Актів надання послуг за період листопад 2021 - січень 2022 в лютому місяці 2022 року, однак зазначено про встановлення ним невідповідності обсягів наданих послуг з фактично наданими, у зв`язку з чим відповідач просив позивача направити уповноважену особу на об`єкт для спільного комісійного врегулювання цього питання та узгодження фактично наданих обсягів послуг експлуатації машин та механізмів.
Однак, згідно позиції відповідача уповноважений позивачем представник не з`явився, у зв`язку з чим не врегульовано питання обсягу фактично наданих послуг.
Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що питання обсягу фактично наданих послуг та не направлення уповноваженої особи зумовлені тим, що персонал позивача регулярно вживає спиртні напої у зв`язку з чим перебуває у нетверезому стані, що неодноразово було підставою заміни позивачем операторів техніки.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснювалась часткова оплата в загальному розмірі 236 487, 50 грн, на підтвердження чого позивачем надано до матеріалів справи відповідні банківські виписки, дослідивши які суд зазначає, що в призначенні вказаних платежів відповідачем зазначено, що оплата здійснювалась за іншим договором - № АБУ/171121/0697/КСЄ від 17.11.2021, а не за Договором, який наразі входить до предмета доказування по даній справі.
Відтак, надані позивачем докази сплати відповідачем послуг за період з листопада 2021 по січень 2022 не можуть бути зараховані судом як оплата за Договором.
Факт здійснення відповідачем часткової оплати за Договором згідно наданих банківських виписок ним не заперечується.
Також позивачем у якості доказів надання послуг за Договором до матеріалів справи надано зареєстровані та надіслані відповідачу, затвердженні останнім, податкові накладні за фактами поставки за Договором.
Відповідачем не заперечується факт отримання та затвердження ним податкових накладних позивача, однак зазначає, що наразі до предмету доказування входить встановлення факту надання позивачем послуг відповідачу за Договором за спірний період, однак надані податкові накладні не є належними доказами надання послуг, якими на переконання відповідача є саме підписані Акти надання послуг та рапорти, які передбачено Договором.
При цьому відповідач зазначає, що наразі між сторонами відсутні будь-які податкові претензії, а надані позивачем податкові накладні свідчать про формування та надання податкового кредиту, який суб`єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності, що відповідно входить до предмету розгляду справи.
Окрім викладеного вище, позивачем за прострочення строків оплати здійснено нарахування пені та 3 %, згідно наданого розрахунку, за період з 27.01.2022-07.11.2022, що в загальному становить 23 646, 01 грн.
Відповідач заперечуючи щодо нарахування штрафних санкцій, стверджує, що з огляду на відсутність доказів надання позивачем послуг за Договором за період з листопада 2021 - січень 2022 штрафні санкції не підлягають стягненню, при тому що із наданого позивачем розрахунку відповідач не вбачає за можливе встановити чому такі нарахування починаються з 27.01.2022.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийняті постанови
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором надання послуг.
Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно частини 1 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.
Положення частини 1 статті 180 ГК України кореспондуються зі статтею 628 ЦК України.
Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із частиною 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як зазначалось колегією суддів вище, позивачем на підтвердження факту надання послуг за Договором за період листопад 2021 - січень 2022 надано зазначені вище Акти надання послуг, які не підписані відповідачем.
Відповідно до пункту 2.9. Договору, враховуючи те, що останні надані позивачем два примірники Акту надання послуг № 624 датовані 26.01.2022, мали бути направлені у строк до 31.01.2022 відповідачу (Замовнику) для подальшого підписання згідно пункту 2.10 Договору.
Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції, у матеріалах справи відсутні докази направлення спірних Актів надання послуг протягом трьох робочих днів у звітному місяці після їх надання.
Водночас, враховуючи викладені відповідачем у листі від 10.02.2022 № 10/02/J доводи щодо отримання від позивача Актів надання послуг за Договором за період листопад 2021 - січень 2022, тобто до дати формування такого листа відповідачем, обставини направлення вказаних документів за спірний період, тобто до 10.05.2022 є такими, що мали місце між сторонами, однак без підтвердження конкретної дати отримання їх відповідачем.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на той факт, що належними доказами направлення спірних Актів надання послуг за Договором за спірний період є саме наданий позивачем опис вкладення в цінний лист та поштова накладна № 04070378850287, датовані 10.05.2022, а заперечення скаржника щодо неотримання ним вказаного повідомлення є необґрунтованими у силу встановлених колегією суддів вище обставин, а зазначена поведінка скаржника у частині неотримання поштової кореспонденції є виключно його суб`єктивним правом, яке у даному випадку не впливає на правовідносини з іншими особами.
Скаржник стверджує, що наданий ним лист від 10.02.2022 № 10/02/J по суті є відмовою від підписання наданих Позивачем Актів надання послуг за період з листопада 2021 по січень 2022.
Водночас, враховуючи доводи відповідача викладені у вказаному листі, колегія суддів дійшла висновку, що така відмова від підписання Актів надання послуг не є обґрунтованою, оскільки скаржником не зазначено у чому полягає суть неналежного надання послуг, з яким конкретно актом скаржник не згоден та причини такої незгоди.
У подальшому сторонами не піднімалося питання неналежності наданих послуг за Договором.
Аналогічна ситуація стосується і заперечень скаржника, викладених у апеляційній скарзі, оскільки остання також не містить конкретних та чітких зауважень до наданих позивачем послуг за спірний період, а такі заперечення за своєю суттю є формальними та узагальнюючими, що відповідно унеможливлює встановлення, обсягу послуг які, на переконання скаржника, надані неналежним чином.
Відтак, підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що не підписання відповідачем Актів надання послуг за період з листопада 2021 по січень 2022 за Договором є необґрунтованим та неналежним виконання відповідачем договірних зобов`язань, а відтак, суд першої інстанції дійшов цілком обгрунтованого висновку, що додані позивачем до позовної заяви Акти надання послуг вважаються підписаними та належними доказами, які підтверджують факт надання послуг відповідачу.
Водночас, колегія суддів погоджується з доводами скаржника у частині того, що надані позивачем податкові накладні не є достатніми доказами надання послуг за Договором, однак зазначені аргументи не спростовують заявлених позивачем вимог в частині стягнення суми основного боргу.
Також, колегія суддів не погоджується з доводами скаржника у частині обов`язкової наявності рапорту виконавця задля встановлення факту виконання робіт (надання послуг) оскільки згідно пунктом 3.6. Договору підтвердженням виконанням робіт виконавця є або належним чином складений та підписаний рапорт виконавця або Акт прийому-передачі наданих послуг.
Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Також, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що направлення позивачем пакету документів за Договором, а саме Актів надання послуг та рахунків на оплату 10.05.2022 жодних чином не порушує права відповідача, а фактично відтерміновує строк виникнення у відповідача обов`язку здійснити остаточний розрахунок у відповідності до пункту 3.5. Договору.
Також, відхиляючи доводи апеляційної скарги, доказів про припинення господарської діяльності ТОВ «Альянс-Пром Групп» до матеріалів справи не надано, а відтак такі обставини відхиляються колегією суддів з огляду на їх необґрунтованість та недоведеність.
Також, колегія суддів звертає увагу сторін, що доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі є суперечливими, оскільки одночасно скаржник підтверджує факт отримання послуг за Договором за період з листопада 2021 по січень 2022 (на його переконання з недоліками), водночас зазначає, що з огляду на відсутність заявок відповідача (згідно пункту 2.1. Договору), позивачем не підтверджено факт надання таких послуг відповідачу, а відтак такі послуги не надавалися взагалі, що відповідно виключає можливість стягнення заявленої заборгованості.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що заявлена позивачем сума основного боргу в розмірі 76 412, 50 грн є обґрунтованою та правомірною.
Що стосується здійснених позивачем нарахувань пені та 3 % річних, колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями згідно з частиною 1 статті 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме з розрахунку позивача пені та 3 % річних вбачається, що початок нарахування починається з 27.01.2022 по 07.11.2022.
Перевіривши розрахунок позивача, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що правомірною нарахованою сумою пені та 3 % річних за період з 26.05.2022 по 07.11.2022 є сума 16 873, 55 грн та 1 042, 56 грн. (відповідно), у зв`язку з чим дана вимога обґрунтовано задоволена судом першої інстанції частково.
Всі інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/12486/22, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.
Розподіл судових витрат
Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Пром Групп» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/12486/22 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/12486/22 - залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс-Пром Групп».
4. Матеріали справи № 910/12486/22 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді С.О. Алданова
О.М. Гаврилюк
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 31.07.2023 |
Оприлюднено | 01.08.2023 |
Номер документу | 112514386 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Ткаченко Б.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні