Рішення

від 19.07.2023 по справі 902/277/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" липня 2023 р. Cправа № 902/277/23

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Зеленюк О.В.,

представниці позивача - Кононової Є.А.,

присутньої Фогель Т.В.,

у відсутності представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон-Центр" (вул. Київська, 1, смт Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, 23211)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтрансбуд" (вул. Максима Шимка, 56, м. Вінниця, 21034)

про стягнення 3 188 139,68 грн,

В С Т А Н О В И В :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Бетон-Центр" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтрансбуд" про стягнення 3 188 139,68 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки продукції №1932 від 27.05.2019 в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманої продукції, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Бетон-Центр" заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтрансбуд" 3 188 139,68 грн - основного боргу.

Ухвалою суду від 01.03.2023 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/277/23 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28.03.2023.

За результатами слухання справи 28.03.2023 підготовче засідання відкладено на 04.05.2023. Водночас продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України, про що постановлено відповідні ухвали у протокольній формі.

27.04.2023 через канцелярію суду надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи ряду документів на підтвердження здійснених відповідачем проплат за Договором поставки продукції №1932 від 27.05.2019.

За результатами слухання справи 04.05.2023 суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 25.05.2023, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі. Поряд з цим у судовому засіданні 25.05.2023 в межах розгляду справи по суті оголошено перерву до 19.07.2023, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

27.06.2023 в системі "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення позивача у справі.

На визначений час у судове засідання 19.07.2023 з`явилася представниця позивача та присутня Фогель Т.В. Представниця позивача заявлений позов підтримала у повному обсязі з підстав та обставин, викладених у позовній заяві.

Відповідач правом участі у судовому засіданні свого представника не скористався, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином ухвалою суду від 26.05.2023, яку направлено рекомендованою поштовою кореспонденцією.

Однак таку ухвалу, як і ряд попередніх ухвал суду, які направлені на адресу відповідача згідно з відомостями ЄДРЮОФОП, повернуто на адресу суду із відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою". Поряд з цим адресовану відповідачу ухвалу суду про відкриття провадження у справі №902/277/23 повернуто на адресу суду із відміткою поштового відділення "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Згідно із п.п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день прославлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (абзац третій підпункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", яка стосується попередньої редакції ГПК України та на даний час є чинною).

Окрім того, суд зазначає, що ухвали суду у справі №902/277/23 офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, доступ до якого є безоплатним та цілодобовим.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідачів про судове провадження у даній справі.

Відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

27.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бетон-Центр" (Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінтрансбуд" (Покупець, відповідач) укладено Договір поставки продукції №1932 (Договір), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується виготовити і поставити бетонні суміші (надалі по тексту - Продукція), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Продукцію, найменування, кількість, одиниці виміру, ціна за одиницю, загальна ціна та умови відвантаження якої зазначається у Рахунку-фактурі та/або Видатковій накладній.

Відносини по наданню Постачальником послуг з перевезення бетонної суміші на об`єкт Покупця (надалі - Перевезення) регулюються шляхом оформлення товарно-транспортних накладних. Перевезення здійснюється автобетонозмішувачами (п. 1.3. Договору).

Згідно із п. 3.3. Договору поставка Продукції здійснюється зі складу Постачальника на умовах EXW (вул. Київська, 1, смт. Стрижавка, Вінницького району, Вінницької області) або на склад Покупця на умовах DDP, якщо поставка Продукції здійснюється транспортом Постачальника.

Відповідно до п. 4.1. Договору розрахунки за кожну партію Продукції та Перевезення (за умови постачання продукції транспортом Постачальника) проводиться у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Датою оплати продукції і Перевезення вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Оплата вартості продукції та Перевезення здійснюється Покупцем на умовах 100% попередньої оплати суми та у строки зазначені в Рахунку (п. 4.2. Договору).

Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2019 року. Якщо за 30 днів до закінчення строку дії даного договору ні одна із сторін письмово не повідомить про його розірвання, договір вважається пролонгований на кожен наступний рік.

На виконання умов Договору за період жовтня 2021 року - вересня 2022 року позивач поставив відповідачу обумовлену Продукцію на загальну суму 3 274 843,12 грн з ПДВ, що підтверджується обопільно підписаними та скріпленими печатками сторін видатковими накладними (а.с. 18-55).

Поряд з цим відповідач вартість отриманої Продукції оплатив частково, внаслідок чого сума основного боргу склала 3 188 139,68 грн, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача (а.с. 79-150), оборотно-сальдовою відомістю порахунку 365 за 2021-2022рр. (а.с. 173-177) та обопільно підписаним та скріпленим печатками сторін актом звірки взаємних розрахунків (а.с. 8).

Несплата вартості поставленої відповідачу продукції слугувала підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон-Центр" із відповідним позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтрансбуд" 3 188 139,68 грн основного боргу.

Слід зазначити, що позивач звертався до відповідача із вимогою про сплату 3 188 139,68 грн (вих. №85-1/2022 від 30.12.2022; а.с. 16-17), однак реагування Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтрансбуд" на таку вимогу матеріали справи не містять.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України, враховуючи укладений між сторонами Договір поставки продукції №1932 від 27.05.2019.

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Як підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, ним в порушення прийнятих на себе зобов`язань за Договором не було здійснено остаточної оплати вартості поставленого позивачем товару на суму 3 188 139,68 грн.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Так, враховуючи, що позивач поставив відповідачу обумовлену Продукцію без попередньої оплати, як обумовлено Договором, зобов`язання відповідача зі сплати вартості Продукції виникло за фактом його отримання, відтак зобов`язання в силу вимог ст. 692 ЦК України є простроченим з наступного дня після вказаної дати.

Наявність заборгованості у вказаному розмірі підтверджується видатковими накладними та даними обопільно підписаним та скріпленим печатками сторін актом звірки взаємних розрахунків за період січня 2022 року - листопада 2022 року.

Погашення Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінтрансбуд" заборгованості у більшому розмірі, аніж відображено у такому акті, відповідачем не доведено.

Зокрема, суд враховує, що підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу (постанова ВС КГС від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17).

Враховуючи вищевикладене, за сукупністю доказів та засвідчення відповідачем у підписаному останнім Акті звірки взаєморозрахунків наявної у Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтрансбуд" заборгованості в розмірі 3 188 139,68 грн, суд дійшов висновку про задоволення позову щодо суми основного боргу у заявленій позивачем сумі.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує з умов укладеного між сторонами Договору, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду відзиву на позовну заяву, власного контррозрахунку заборгованості чи доказів погашення заборгованості.

В силу приписів ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин, надавши оцінку наявним у справі доказам на предмет їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, враховуючи, що позов задоволено повністю, витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача в сумі 47 822,1 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтрансбуд" (вул. Максима Шимка, 56, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 41094603) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Бетон" (вул. Айвазовського, буд. 10, м. Вінниця, 21022, код ЄДРПОУ 39405951) 3 188 139,68 грн - основного боргу та 47 822,1 грн - витрат на сплату судового збору.

3. Згідно з приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також на відому суду адресу електронної пошти позивача - vaslnvin@gmail.com.

Повне рішення складено 31 липня 2023 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - вул. Київська, 1, смт Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, 23211;

3 - відповідачу - вул. Максима Шимка, 56, м. Вінниця, 21034.