Ухвала

від 31.07.2023 по справі 908/2389/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

31.07.2023 Справа № 908/2389/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Давиденко Ірини Вікторівни, розглянувши матеріали заяви (вх. № 2590/08-07/23 від 24.07.2023) про видачу судового наказу

від заявника (стягувача): Товариства з обмеженою відповідальністю «Градоліт Запоріжжя» (69118, м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, буд. 15А, ідентифікаційний код юридичної особи 44251409)

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Титаніум-П» (69001, м. Запоріжжя, вул. 12 Квітня, буд. 2, ідентифікаційний код юридичної особи 44219323)

про стягнення суми

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Градоліт Запоріжжя» із заявою (вх. № 2590/08-07/23 від 24.07.2023) про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Титаніум-П» 233570,70 грн заборгованості за Договором поставки № 170921-1 від 17.09.2021, укладеного між заявником (стягувачем) та боржником, ст.ст. 147-151 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2023 вказану заяву передано для розгляду судді Давиденко І.В.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі ст. 152 ГПК України, у зв`язку з наступним.

Згідно з ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 150 ГПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником. До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Частинами 1 та 3 статті 237 ЦК України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Суд зобов`язаний перевірити щонайменше дві складових представництва, а саме факт наявності повноважень на представництво інтересів певної особи та обсяг таких повноважень, зокрема право на звернення з відповідним процесуальним документом до суду у конкретний момент часу.

Частиною 1 ст. 58 ГПК України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При цьому, юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 56 ГПК України).

Заяву про видачу судового наказу подано через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС адвокатом Чулой Ігор Семенович.

Згідно з ч. 4 ст. 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

На підставі ст. 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 року № 41 (із змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 14.02.2020 № 29 та рішенням Ради адвокатів України від 17.11.2020 № 118) затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, яким, зокрема, встановлено наступне: « 12.2. Прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; 12.3. Посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; 12.4. Назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо)».

В додатках до заяви про видачу судового наказу в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС на підтвердження свої повноважень адвокатом Чулой і.С. додано сканкопії свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю серія ЗП № 10 від 16.05.2019 та ордер на надання правової допомоги серія АР № 112648 від 30.06.2023.

Дослідивши наданий ордер на надання правничої (правової) допомоги, судом встановлено, що в розділі «прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога» вказано: Кечахмадзе Теймураз Георгійович», а в розділі «назва органу, у якому надається правова допомога» вказано: Ленінський районний суд м. Запоріжжя.

Таким чином, судом встановлено, що ордер на надання правничої (правової) допомоги не містить відомостей на підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Градоліт Запоріжжя» у Господарському суді Запорізької області у даній справі.

Інших документів на підтвердження своїх повноважень адвокатом діяти в інтересах заявника при зверненні з даною заявою про видачу судового наказу не подано.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ст. 86 ГПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, в також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. (ч. 2 ст. 154 ГПК України)

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи вищевикладене, суд в задоволенні заяви про видачу судового наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «Градоліт Запоріжжя» щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Титаніум-П» 233570,70 грн заборгованості за Договором поставки № 170921-1 від 17.09.2021 відмовляє, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

За правилами ч. 2 ст. 152 ГПК України суддя постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

За змістом ч. 1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.

До того ж, слід зауважити, що в разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 150, 152, 153, 154, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Градоліт Запоріжжя» у видачі судового наказу.

2. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Градоліт Запоріжжя» про наявність права на звернення до суду із такою самою заявою після усунення її недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її підписання (ст.ст. 235, 255, 256 ГПК України).

Ухвалу підписано 31.07.2023.

Суддя І.В. Давиденко