Рішення

від 31.07.2023 по справі 911/2054/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2023 р. Справа № 911/2054/22

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком"

до Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області, 09106, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Тімірязєва, 2А

про стягнення 69 811,10 гривень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - АТ "Укртелеком"/позивач) до Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області (далі - Управління соцзахисту Білоцерківської РДА/відповідач) про стягнення 69 811,10 гривень, з яких: 53 723,49 грн заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за період з 01.08.2020 по 31.12.2020, 13 968,11 грн інфляційних втрат і 2 119,50 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.10.2022 у справі №911/2054/22 позовну заяву АТ "Укртелеком" залишено без руху, виявлені недоліки постановлено усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.

27.10.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення з метою усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.11.2022 у справі №911/2054/22 прийнято позовну заяву АТ "Укртелеком" та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати вказану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, а також, зокрема:

- зобов`язано позивача до 05.12.2022 надати, у порядку ч. 4 ст. 74 ГПК України, докази на підтвердження викладених у позові обставин несплати Управлінням соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації 53 723,49 грн витрат за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян за період з 01.08.2020 по 31.12.2020, як-то: банківські виписки/довідка по рахунку позивача та/або бухгалтерська довідка;

- встановлено відповідачу строку для подання відзиву на позов - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

У зв`язку з відсутністю у Господарського суду Київської області фінансування видатків на оплату послуг з пересилання поштових відправлень, про що було повідомлено учасників судового процесу на офіційному вебсайті Господарського суду Київської області, копію вказаної вище ухвали судом не направлено сторонам засобами поштового зв`язку, попри це відповідну ухвалу судом надіслано на вказані у позовній заяві, як засіб зв`язку, адреси електронної пошти:

- представника позивача, адвоката Чорноморець Я.А. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2

10.11.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області, шляхом формування у підсистемі «Електронний суд», від позивача надійшли:

- заява, згідно якої АТ "Укртелеком" надано копію довідки №14-10/232 від 09.11.2022, за підписом директора і начальника відділу бухгалтерського та податкового обліку, про заборгованість Управлінням соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації;

- клопотання про приєднання до матеріалів справи акта звіряння розрахунків з копією адресованого відповідачу супровідного листа №11/153 від 14.10.2022 про надіслання відповідного акта звіряння та копією накладної АТ «Укрпошта» від 14.10.2022, а також копією листа відповідача вих. №4703/02-14 від 26.10.202 на №11/153 від 14.10.2022.

Згідно останнього клопотання позивач повідомив про неможливість подати вказані листи разом з позовом з огляду на їх відсутність станом на час звернення до суду.

Враховуючи вимоги ухвали від 04.11.2022 в частині необхідності надання позивачем доказів на підтвердження викладених у позові обставин, а також мотиви клопотання про долучення доказів, суд дійшов висновку про прийняття до розгляду поданих позивачем копій: довідки №14-10/232 від 09.11.2022; акта звіряння розрахунків разом з адресованим відповідачу супровідним листом №11/153 від 14.10.2022 та накладною АТ «Укрпошта» від 14.10.2022; листа відповідача вих. №4703/02-14 від 26.10.202 на №11/153 від 14.10.2022.

14.11.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від Управління соцзахисту Білоцерківської РДА надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

18.11.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області, шляхом формування у підсистемі «Електронний суд», від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої АТ "Укртелеком" просило позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В розрізі забезпечення судом належного повідомлення сторін про розгляд цієї справи та можливості реалізувати свої процесуальні права, зокрема відповідачу - подати усі наявні у нього заперечення на позов та докази, судом враховано, що у відзиві на позов, як засіб зв`язку з Управлінням соцзахисту Білоцерківської РДА, вказано, зокрема, електронну пошту управління - bcrupszn@ukr.net, на яку судом і здійснювалось направлення постановлених у відповідній справі ухвал.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до викладених у позові доводів позивача останній виконав покладний на нього законом обов`язок та надав на території смт Володарка та Володарського району Київської області телекомунікаційні послуги на пільгових умовах за період з серпня по грудень 2020 року на загальну суму 53 723,49 гривень, в підтвердження чого до позовної заяви додано: копії розрахунків видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за вказані місяці, а також копії актів звірки розрахунків за послуги зв`язку пільговим категоріям населення між ПАТ "Укртелеком" Київської міської філії та головним розпорядником коштів місцевого бюджету Управлінням соціального захисту населення Володарської державної адміністрації (форма 3-пільга) за спірний період.

В розрізі зазначеного позивач зауважив, що вказані розрахунки та акти звіряння щомісячно, разом з листами про необхідність відшкодування сум та/або надання інформації про розбіжність у реєстрі пільговиків, надсилались Управлінню соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації як засобами поштового зв`язку, так і на електронну адресу управління.

Разом з вказаними вище розрахунками та актами позивачем надано копії листів щодо надіслання відповідних розрахунків і актів на адресу відповідача та повідомлення його про необхідність сплатити кошти, а також копії доказів фактичного надіслання відповідачу відповідних документів засобами поштового зв`язку та на електронну адресу.

В підтвердження вказаних обставин до матеріалів справи додано копії:

- листів №82і250/58-960 від 07.09.2020, №82і250/58-1147 від 05.10.2020, №82і250/58-1250 від 05.11.2020, №82і250/58-1422 від 05.12.2020, №82і250/58-07 від 06.01.2021;

- описів вкладення у листи та рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, а також роздруківок, найменованих позивачем «докази надіслання та вручення на паперових та електронних носіях».

За доводами позивача надання відповідних пільг певним категоріям громадян при оплаті послуг зв`язку (телекомунікаційних послуг) передбачено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Законом України "Про жертви нацистських переслідувань", Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист"; Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів сімей"; Законом України "Про охорону дитинства".

Як зауважив позивач, від Управління соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації не надійшло ані інформації про розбіжність в частині загальної кількості пільговиків за спірний період та/або підписаних актів звіряння розрахунків, ані коштів з метою відшкодування наданих позивачем пільг на суму 53 723,49 гривень.

В підтвердження обставин несплати Управлінням соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації 53 723,49 грн витрат за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян за період з 01.08.2020 по 31.12.2020 позивач долучив до матеріалів справи довідку №14-10/232 від 09.11.2022 за підписом директора і начальника відділу бухгалтерського та податкового обліку.

Надалі, згідно викладених у позові обставин, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 18.08.2021 внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи Управління соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації в результаті реорганізації з визначенням правонаступника - Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області (ідентифікаційний код 03193755).

До позовної заяви додано копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №272341693646.

З огляду на вказані обставини позивач зазначив, що звертався з претензіями про відшкодування витрат з пільгового надання послуг зв`язку як до Управління соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації, так і до відповідача як правонаступника реорганізованого управління.

На підтвердження наведеного до позовної заяви доданої, зокрема, копії: претензії №14-07/58 від 03.06.2021 та рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення за №№0103276838338, 0103276838346; претензії №14-0758/1 від 02.08.2022 та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за №0103281558246.

Як зауважив позивач, попри отримання Управлінням соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації і відповідачем, відповідно, 12.06.2021 та 14.06.2021 претензії №14-07/58 від 03.06.2021 відповіді на таку претензію надано не було та коштів не сплачено, а на претензію №14-0758/1 від 02.08.2022 відповідач, отримавши її 15.08.2022, повідомив про неможливість самостійно відшкодувати такі витрати, в підтвердження чого до позову додано копії листа відповідача №2938/02-14 від 16.08.2022 і доданого до нього акта приймання-передачі майна, прав та обов`язків Володарської РДА Київської області від 17.06.2021.

З огляду наведеного позивач вважає, що відповідач, як правонаступник Управління соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації, зобов`язаний компенсувати вартість таких послуг у семиденний строк з дня пред`явлення вимоги, тобто до 21.06.2021 включно.

В розрізі обставин відмови відповідача від виконання обов`язку по відшкодуванню витрат з надання пільгових послуг зв`язку позивач зазначив, що листом №11/153 від 14.10.2022 він звернувся до Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області з проханням підписати акт звіряння заборгованості на суму 53 723,49 грн, тоді як у відповідь на вказаний лист відповідач листом вих. №4703/02-14 від 26.10.2022 повідомив про неможливість підтвердити наведену у акті інформацію. Копії вказаних листів наявні в матеріалах справи.

Стосовно ж обставин переходу прав та обов`язків від Управління соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації до відповідача, позивач зауважив на тому, що при реорганізації відбувається універсальне правонаступництво, при якому до правонаступника переходять усі права та обов`язки незалежно від їх виявлення на момент такого переходу.

Зважаючи на чинність законів, якими закріплено обов`язок з надання послуг зв`язку на пільгових умовах та посилаючись на відсутність проведених розрахунків за відповідно надані послуги, уповноваженим на те державою органом - управлінням соціального захисту, позивач просить стягнути з Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області, зокрема, 53723,49 грн заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.

Відповідно до змісту поданого відповідачем відзиву Порядок здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1321, згідно якого райдержадміністрація, розташована в ліквідованому районі, продовжувала здійснювати свої повноваження до моменту виникнення відповідного правонаступництва, яке настає з моменту підписання передавального акту та державної реєстрації припинення юридичної особи.

З огляду на вказане відповідач зауважив, що з невідомих для нього причин Управління соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації не виконало свої повноваження по відшкодуванню витрат на пільги з послуг зв`язку перед позивачем.

Водночас, за доводами відповідача, в акті приймання-передачі майна, прав та обов`язків Володарської РДА Київської області від 17.06.2021 не відображено кредиторську заборгованість Управління соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації, а тому Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області не має можливості підтвердити інформацію в наданому позивачем акті звіряння заборгованості.

Як зауважив відповідач, наведене унеможливлює погашення ним самостійно заборгованості правопопередника з відшкодування витрат позивача на пільги жителям колишнього Володарського району, а тому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відповідь на відзив позивач, виклавши тотожні змісту позову доводи та обставини, також з посиланням на ч. 4 ст. 75 ГПК України зазначив, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2022 у справі №911/3246/21 встановлено, зокрема, таке:

- у спірний період забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, яке проживає на території Володарського району Київської області, належало до компетенції Управління соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації;

- Управління соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації не виконало свого обов`язку щодо відшкодування витрат, які були понесені позивачем у результаті надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах у період з 01.08.2020 по 31.12.2020, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 53723,49 грн;

- відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань правонаступником Управління соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03193821) є Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03193755);

- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17 (провадження № 12-98гс19) вказано, що при реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до приписів ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (тут і надалі - в редакції від 10.06.2018 згідно офіційного вебсайту Верховної Ради України за адресою https://zakon.rada.gov.ua) виключно законами України визначаються, зокрема, пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Приписами ч. ч. 1, 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації", у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції, унормовано, що телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства.

Телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Так, згідно наявних в матеріалах справи розрахунків видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг, за період з серпня по грудень 2020 року позивачем надано телекомунікаційні послуги на пільгових умовах на загальну суму 53 723,49 грн таким категоріям споживачів: особам, постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС та членам їх сімей; ветеранам військової служби, інвалідам війни, учасникам бойових дій та членам їх сімей.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 20, п. 1 ч. 1, ч. 2, 3 ст. 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції, особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги, зокрема, 50-процентна знижка плати за користування телефоном (абонентна плата, оплата послуг електрозв`язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при посекундному обліку їх тривалості). Зазначені у цьому пункті пільги надаються також членам сімей громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які проживають у жилих будинках (квартирах) усіх форм власності в межах норм, передбачених законом. До членів сімей громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, належать: дружина (чоловік), неповнолітні діти, непрацездатні батьки, особа, яка проживає разом з постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею, за умови, що ця особа не перебуває у шлюбі; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, що має право на пільги, та проживає разом з ним.

Особам, віднесеним до категорії 2 (пункт 2 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 11, 12, 17, 18, 20, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 29, 30, 31 статті 20.

Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 статті 20, надаються дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою, або опікуну (на час опікунства) дітей померлого.

Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 частини першої статті 20, надаються дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов`язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт.

Приписами п. 19 ч. 1 ст. 12, п. 10 ч. 1 ст. 13, п. 18 ч. 1 ст. 14, п. 20 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції, унормовано, що учасникам бойових дій (ст. 5, 6) та учасникам війни (ст. 8, 9) надаються такі пільги: позачергове користування всіма послугами зв`язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.

Особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги: позачергове безплатне встановлення квартирних телефонів і позачергове безплатне встановлення квартирних телефонів і позачергове користування всіма послугами зв`язку. Абонементна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів, а для осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни зі 100-процентною знижкою від затверджених тарифів.

Учасникам війни (статті 8, 9) надаються такі пільги: позачергове користування всіма послугами зв`язку та позачергове встановлення телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.

Особам, на яких поширюється чинність цього Закону (стаття 10), надаються такі пільги, зокрема позачергове користування всіма послугами зв`язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.

Водночас частиною 6 ст. 12 та ч. 6 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції, встановлено, що учасникам бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилося 85 років і більше, надаються пільги, передбачені статтею 13 цього Закону для осіб з інвалідністю внаслідок війни I групи.

Особам з інвалідністю внаслідок війни II і III груп з числа учасників бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилося 85 років і більше, надаються пільги, передбачені цією статтею для осіб з інвалідністю внаслідок війни I групи.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 6, ч. 3 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції, встановлено пільги у розмірі 50-відсоткової знижки з оплати за користування квартирним телефоном ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам Національної поліції, ветеранам податкової міліції, ветеранам державної пожежної охорони, ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранам служби цивільного захисту, ветеранам Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України і членам їх сімей, які проживають разом з ними.

Вдови (вдівці) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранів служби цивільного захисту, ветеранів Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та члени їх сімей, які перебувають на їх утриманні, користуються пільгами, передбаченими пунктами 6-9 статті 6 цього Закону.

Приписами ст. 20 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» встановлено, що надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів на засадах адресності та цільового використання.

Державні соціальні гарантії та державні соціальні стандарти і нормативи є основою для розрахунку видатків на соціальні цілі та формування на їх основі бюджетів усіх рівнів та соціальних фондів, міжбюджетних відносин, розробки загальнодержавних і місцевих програм економічного і соціального розвитку.

Згідно з ч. 6 ст. 48, п. 204 ч. 1 ст. 91 Бюджетного кодексу України, у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції, бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

До видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на пільги з послуг зв`язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються, зокрема: ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ; особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою.

Поряд з тим приписами статей 82, 83 Бюджетного кодексу України, у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції, унормовано, що видатки бюджетів поділяються на:

1) видатки на забезпечення конституційного ладу, державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства, а також інші передбачені цим Кодексом видатки, які не можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню;

2) видатки, які визначаються функціями держави і можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності;

3) видатки на реалізацію прав та обов`язків Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, які мають місцевий характер і визначені законами України.

Видатки, визначені пунктом 1 частини першої статті 82 цього Кодексу, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Видатки, визначені пунктами 2 і 3 частини першої статті 82 цього Кодексу, здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів, у тому числі трансфертів з Державного бюджету України.

Згідно частин 1, 2 статті 97 Бюджетного кодексу України, у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції, у державному бюджеті України можуть передбачатися такі трансферти місцевим бюджетам, зокрема: субвенції на здійснення державних програм соціального захисту; додаткова дотація на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок надання пільг, встановлених державою.

Порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1-4, 7, 9-11 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1101 від 24.12.2019, передбачено, що цей порядок визначає механізм використання коштів, передбачених у загальному фонді державного бюджету Мінсоцполітики за програмою «Виплата деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплата послуг окремим категоріям населення» (далі - бюджетні кошти).

Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики.

Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є, зокрема, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчі органи міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, центри з нарахування та здійснення соціальних виплат, які відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).

Бюджетні кошти спрямовуються регіональним органам соціального захисту населення, які перераховують такі кошти структурним підрозділам з питань соціального захисту населення, зокрема, на оплату витрат, пов`язаних з виплатою деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплатою послуг окремим категоріям населення виплатними об`єктами АТ "Укрпошта", відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270.

Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення подають щомісяця:

- до 25 числа регіональним органам соціального захисту населення заявки щодо потреби в бюджетних коштах для виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення на наступний місяць;

- до 8 числа заявки щодо потреби в бюджетних коштах для виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення на поточний місяць.

Мінсоцполітики після надходження від регіональних органів соціального захисту населення узагальнених заявок щодо виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення не пізніше ніж протягом трьох робочих днів перераховує бюджетні кошти регіональним органам соціального захисту населення.

Регіональні органи соціального захисту населення не пізніше ніж протягом наступного робочого дня перераховують бюджетні кошти на рахунки структурних підрозділів з питань соціального захисту населення.

Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення протягом двох робочих днів перераховують бюджетні кошти на рахунки одержувачів деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення, відкриті в установі уповноваженого банку, або через виплатні об`єкти АТ "Укрпошта".

Водночас пунктами 1, 2, 3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117, у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції, передбачено, що Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України, отримують пільги, передбачені для педагогічних, медичних, фармацевтичних працівників, працівників бібліотек, музеїв, спеціалістів із захисту рослин та працівників культури в сільській місцевості і селищах міського типу (далі - пільговики), отримують соціальні стипендії, державну допомогу постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей;

До Реєстру вноситься така інформація, зокрема про пільговиків - прізвище, ім`я, по батькові, число, місяць, рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають про це відмітку в паспорті) (далі - реєстраційний номер облікової картки платника податків), адреса зареєстрованого місця проживання (за рішенням комісій, утворених місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідно до пункту 10 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 (ЗП України, 1996 р., № 2, ст. 76; Офіційний вісник України, 2018 р., № 37, ст. 1311), - адреса фактичного місця проживання), склад сім`ї, характеристика житла, реквізити паспорта громадянина України та документа, що підтверджує право на пільги, а також категорія пільговика, перелік пільг, на які він має право, інформація про те, якими пільгами фактично користується.

Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи), зокрема:

- організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для розрахунку розміру пільг та їх виплати і проведення виплати соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей;

- ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1 - пільга", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків. Форма "1 - пільга" затверджується Мінсоцполітики.

З системного аналізу вказаних вище законодавчих приписів слідує, що держава, виконуючи функції із соціального захисту населення, встановила певним категоріям осіб пільги з оплати послуг зв`язку та взяла на себе зобов`язання компенсувати втрати операторів телекомунікаційних послуг, понесені ними внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, відтак норми наведених Законів, закріплюючи реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян, є нормами прямої дії та встановлюють безумовний обов`язок оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян, що кореспондує з безумовним обов`язком держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Отже, визначеному законодавчо імперативному обов`язку оператора телекомунікаційних послуг надавати послуги зв`язку тим категоріям громадян, які мають установлені законодавством пільги з їх оплати, відповідає обов`язок держави в особі її органів, зокрема структурних підрозділів з питань соціального захисту населення як розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, відшкодувати вартість наданих послуг суб`єкту господарювання, який їх надає.

Приписами ч.ч. 1, 5 ст. 104 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно наявних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей правонаступником припиненого 18.08.2021 шляхом реорганізації Управління соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації (ідентифікаційний код 03193821) є Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області (ідентифікаційний код 03193755).

Отже, правонаступником структурного підрозділу з питань соціального захисту, компетенція якого щодо реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення поширювалась на Володарський район Київської області, наразі є Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області (ідентифікаційний код 03193755).

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач, як орган, головною функцією якого є реалізація державної політики в галузі соціального захисту окремих категорій населення, та як правонаступник такого ж, припиненого органу у Володарському районі, організовуючи та контролюючи надання пільг громадянам згідно наведених вище Порядків, зобов`язаний виконати передбачений законом обов`язок з виплати позивачу витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах у серпні-грудні 2020 році, розмір яких згідно складених позивачем та надісланих правопопереднику відповідача розрахунків та актів звірки розрахунків (форма 3-пільга) складає 53 723,49 гривень.

Водночас, оцінюючи надані позивачем на підтвердження розміру витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах у серпні-грудні 2020 році, розрахунки та акти звірки розрахунків (форма 3-пільга) судом враховано таке.

01.10.2019 з Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117, виключено пункти 11 та 12 (щодо форми складання звітів).

31.07.2020 втратив чинність наказ Міністерства праці та соціальної політики України №535 від 04.10.2007 "Про затвердження форми для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг "2-пільга".

З огляду вказаного слідує, що станом на період надання позивачем послуг зв`язку на пільгових умовах та складання і надіслання розрахунків/актів звірки розрахунків (форма 3-пільга) законодавчі акти, якими затверджено такі форми, втратили чинність, тоді як інших форм складання документів за результатами надання послуг пільговим категоріям громадян чинним законодавством встановлено не було.

Приписами статей 73, 76, 79 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В розрізі зазначених норм процесуального права суд вважає за необхідне вказати що:

- належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини, тобто під належністю доказу розуміється наявність об`єктивного зв`язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об`єктом судового пізнання;

- передбачений ст. 79 ГПК України стандарт доказування "вірогідність доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач, та презюмує, що ним покладено на суд обов`язок оцінювати докази та обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були;

- надання оцінки доказам є виключною компетенцією суду, а принцип оцінки доказів "поза розумним сумнівом" полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

З урахуванням наведеного надані позивачем розрахунки та акти звірки розрахунків (форма 3-пільга) судом оцінено на предмет їх належності у розмінні ст. 76 ГПК України та з урахуванням неподання відповідачем більш вірогідних доказів у розмінні ст. 79 ГПК України на просування обставин обліку тієї кількості пільговиків та розміру належних їм знижок на послуги зв`язку, що вказані у складених позивачем документах.

В розрізі зазначеного судом враховано, що за умов скасування певних форм звітності без подальшого запровадження інших поведінка позивача з надання відповідачу відомостей про надані ним послуги пільговикам у спірний період у попередньо чинних формах розрахунків та актів розрахунків (форма 3-пільга) відповідає принципу справедливості, добросовісності і розумності, як наслідок такі обставини, як і непідписання вказаних актів звіряння правопопередником відповідача не свідчить про наявність підстав для звільнення Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області від встановленого законом обов`язку звірити надану позивачем інформацію та компенсувати вартість наданих пільговими категоріями населення послуг зв`язку.

Так, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження обставин звернення Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області до позивача та/або ліквідаційної комісії правопопередника із запитами про надання відповідної інформації з метою уточнення кількості пільговиків та розміру належних їм знижок на послуги зв`язку у відповідний період.

З урахуванням зазначеного та встановленого нормативно-правовими актами обов`язку структурних підрозділів з питань соціального захисту населення зі збирання, систематизації і зберігання інформації про пільговиків та забезпечення її автоматизованого використання для розрахунку розміру пільг та їх виплати, суд відхиляє посилання відповідача на його неможливість підтвердити та відшкодувати заборгованість правопопередника з огляду на відсутність у акті приймання-передачі майна, прав та обов`язків Володарської РДА Київської області від 17.06.2021 кредиторської заборгованості Управління соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації.

Також в розрізі наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що:

- при реорганізації юридичної особи в формі приєднання правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків, а тому немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків;

- Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області та Білоцерківська РДА Київської області, яка підписала з Володарською РДА Київської області акт приймання-передачі майна, прав та обов`язків від 17.06.2021, є окремими юридичними особами публічного права, як наслідок процедура реорганізації Управління соціального захисту населення, попри його статус структурного підрозділу райдержадміністрації, проводиться відокремлено від процедури реорганізації самої райдержадміністрації.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Однак станом на момент ухвалення рішення у зазначеній справі суду не надано жодних належних доказів на підтвердження обставин сплати позивачу 53 723,49 грн витрат за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян за період з 01.08.2020 по 31.12.2020.

За таких обставин, оскільки відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав та не сплатив позивачу понесені внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах суми витрат, розмір яких відповідає фактичним обставинам справи та є арифметично правильними, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 53 723,49 грн заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за період з 01.08.2020 по 31.12.2020, як такої, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

При ухваленні вказаного рішення судом враховано, що:

- покладення на відповідача, як спеціального органу з питань реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, обов`язку з відшкодування позивачу витрат на пільгове надання послуг зв`язку відповідає вказаному в ст. ст. 82, 83 Бюджетного кодексу України принципу субсидіарності видатків державного і місцевих бюджетів та не ставиться в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб, у тому числі місцевих органів виконавчої влади/органів місцевого самоврядування щодо складення актів та виконання функцій з передачі інформації про необхідність бюджетних трансферів та асигнувань;

- Закон України "Про телекомунікації" та закони, якими встановлено право певних категорій громадян на отримання пільг щодо послуг зв`язку, не передбачають жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі, а тому відсутність бюджетних призначень на відповідні видатки в 2020 році не є підставами для звільнення відповідача від виконання встановленого чинним законодавством зобов`язання;

- відсутність видатків на компенсацію вартості телекомунікаційних послуг, наданих позивачем пільговим категоріям споживачів, не звільняє державу в особі її відповідно створених органів від виконання відповідного обов`язку, оскільки законодавство у сфері фінансових зобов`язань держави, має первинний характер, а бюджетне законодавство - похідний від нього характер;

- ухилення від відшкодування державою в особі відповідного органу витрат, понесених позивачем у зв`язку із наданням послуг пільговій категорії споживачів, є фактичним примушенням позивача, всупереч ч. 1 ст.19 Конституції України та ч. 2 ст.14 Цивільного кодексу України, до безплатного надання таких послуг (фінансування їх за рахунок власних коштів) або до відмови/обмежені у наданні таких послуг пільговій категорії населення, що не відповідає ст. 3 Конституції України.

Стосовно ж вимоги позивача про стягнення з відповідача 13 968,11 грн інфляційних втрат, 2 119,50 грн 3% річних, нарахованих:

з 22.06.2021 по 14.10.2022 на 10 834,62 грн боргу;

з 22.06.2021 по 14.10.2022 на 11 086,65 грн боргу;

з 22.06.2021 по 14.10.2022 на 10 753,68 грн боргу;

з 22.06.2021 по 14.10.2022 на 10 600,48 грн боргу;

з 22.06.2021 по 14.10.2022 на 10 448,06 грн боргу, що загалом складають 53 723,49 грн боргу слід зазначити таке.

Відповідно до ст. ст. 625, 612 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, згідно наведених вище норм закону для застосування ст. 625 ЦК України щодо сплати боржником інфляційних втрат та 3% річних необхідним є встановлення моменту, з якого боржник вважається таким, що прострочив.

Приписами статті 530 ЦК України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У розрізі зазначених норм закону слід зазначити, що днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, тоді як підтвердженням надання послуг поштового зв`язку може бути квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкту поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість, попри це опис вкладення у цінний лист без розрахункового документу не може бути належним доказом надіслання відповідних документів.

Схожих висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18.05.2023 у справі №922/1084/22.

Так, позивачем нараховано 3% річних та інфляційних втрат на суми боргу за спірний період серпень-грудень 2020 року з 22.06.2021, вважаючи 21.06.2021 останнім, сьомим днем виконання вимоги про сплату коштів згідно надісланої, зокрема, відповідачу претензії №14-07/58 від 03.06.2021.

На підтвердження обставин надіслання відповідачу претензії №14-07/58 від 03.06.2021, як і претензії №14-0758/1 від 02.08.2022, позивачем до позовної заяви додано лише рекомендовані повідомлення про вручення, зокрема за №0103276838346, у змісті якого вказано дату подання - 09.06.2021, найменування адресата - УСЗН Білоцерківської РДА і його адресу, а також відомості та підпис у графі «розписка в одержанні».

Попри вказане вище суду не надано жодних інших, належних та допустимих доказів на підтвердження обставин направлення відповідачу претензії №14-0758/1 від 02.08.2022, а саме опису вкладення у лист і розрахунковий документ (квитанція або касовий чек) оператора поштового зв`язку.

Наявність же напису на повідомлені про вручення за №0103276838346 напису від руки «Претензія 14-07/58» не відповідає вказаному вище висновку щодо належності і допустимості доказів надіслання документів адресату.

З огляду на вказане суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами викладені ним у позові обставини надіслання, а відтак і отримання 14.06.2021 відповідачем претензії №14-07/58 від 03.06.2021.

Поряд з тим, оцінюючи надані позивачем копії претензії №14-0758/1 від 02.08.2022 та рекомендованого повідомлення про вручення за №0103281558246 у сукупності з наявною в матеріалах справи копією відповіді на претензію №14-0758/1 від 02.08.2022, суд дійшов висновку про доведеність обставин отримання 15.08.2022 відповідачем претензії №14-0758/1 від 02.08.2022, що дає можливість обрахунку передбаченого ч. 2 ст. 530 ЦК України семиденного строку для сплати коштів з 16.08.2022.

Отже, суд дійшов висновку про те, що нарахування позивачем сум 3% річних та інфляційних втрат, починаючи з 22.06.2021 є необґрунтованим та безпідставним, оскільки здійснено за період, коли відповідач не вважався таким, що прострочив грошове зобов`язання у розумінні ч. 2 ст. 530 та ст. 612 ЦК України.

Враховуючи наведене, відповідач вважається таким, що прострочив відповідне грошове зобов`язання з відшкодування витрат на послуги зв`язку пільговим категоріям населення з 23.08.2022 - після спливу 7 днів з моменту отримання претензії №14-0758/1 від 02.08.2022, а тому суд здійснював обрахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат і 3% річних в межах вказаних позивачем періодів:

з 23.08.2022 по 14.10.2022 на 10 834,62 грн боргу;

з 23.08.2022 по 14.10.2022 на 11 086,65 грн боргу;

з 23.08.2022 по 14.10.2022 на 10 753,68 грн боргу;

з 23.08.2022 по 14.10.2022 на 10 600,48 грн боргу;

з 23.08.2022 по 14.10.2022 на 10 448,06 грн боргу.

Оскільки арифметично правильний розмір інфляційних втрат та 3% річних, обрахований судом за вказані вище періоди, складає 1020,75 грн та 234,03 грн відповідно, вимоги позивача про стягнення з відповідача 13 968,11 грн інфляційних втрат та 2 119,50 грн 3% річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 1020,75 грн та 234,03 грн відповідно.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області (09106, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Тімірязєва, 2А, ідентифікаційний код 03193755) на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" (01033, м. Київ, вул. Антоновича, 40):

- 53 723 (п`ятдесят три тисячі сімсот двадцять три) грн 49 коп. заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за період з 01.08.2020 по 31.12.2020;

- 1020 (одну тисячу двадцять) грн 75 коп. інфляційних втрат;

- 234 (двісті тридцять чотири) грн 03 коп. 3% річних;

- 1 953 (одну тисячі дев`ятсот п`ятдесят три) грн 86 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 31.07.2023.

Суддя В.А. Ярема