Рішення

від 25.07.2023 по справі 915/666/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року Справа № 915/666/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Савки К.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Управління комунального майна Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 20; адреса електронної пошти: komunmaino@mkrada.gov.ua; ідентифікаційний код 22440076)

до відповідача: Громадської організації «Територія твого розвитку» (54050, м. Миколаїв, вул. Глинки, буд. 6, корпус А, кв. 68; адреса електронної пошти: uevdokimov099@gmail.com; ідентифікаційний код 40959353)

про: стягнення 552 713,60 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

Суть спору:

03.05.2023 Управління комунального майна Миколаївської міської ради звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 223/10/01/08/23 від 25.04.2023 (з додатками), в якій просить суд:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

2. Стягнути з Громадської організації «Територія твого розвитку» (код ЄДРПОУ 40959353) на користь Управління комунального майна Миколаївської міської ради кошти у сумі 552 713,60 грн, із яких заборгованість з орендної плати - 523 637,87 грн, пеня - 29 075,73 грн.

3. Стягнути з Громадської організації «Територія твого розвитку» (код ЄДРПОУ 40959353) на користь Управління комунального майна Миколаївської міської ради (код ЄДРПОУ 22440076) сплачений судовий збір за подачу позову у сумі 8290,70 грн.

4. Повернути Управлінню комунального майна Миколаївської міської ради (код ЄДРПОУ 22440076) надміру сплачені кошти судового збору в сумі 14 661,51 грн на рахунок платника UA728201720344230004000052586 (Надавач платіжних послуг платника - Держказначейська служба України, м. Київ).

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Договору оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності від 30.01.2022, з розрахунком та актом приймання-передавання комунального майна до нього; листа № 1978/10/01/08/20 від 05.11.2020; Договору про розірвання договору оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності від 13.04.2023, з Актом повернення з оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна від 13.04.2023; Витягу з Державного реєстру речових прав № 329111115 від 13.04.2023; Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 253270447 від 19.04.2021; застосування норм статей 327, 525, 526, 610, 612, 625,629 Цивільного кодексу України, статей 193, 343 Господарського кодексу України, статей 17, 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»; та мотивовані порушенням відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором.

Ухвалою суду від 04.05.2023 позовну заяву було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/666/23 за правилами спрощеного позовного провадження; призначено розгляд справи по суті на 27 червня 2023 року о 10:40; запропоновано позивачу у строк до 25.05.2023 надати суду та направити відповідачу докази здійснення Громадською організацією «Територія твого розвитку» часткової оплати (платіж від 03.02.2020 в сумі 28 000,00 грн), на яку наявне посилання за змістом позовної заяви; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті спору.

22.05.2023 до суду від позивача надійшло клопотання № 269/10/01/08/23 від 11.05.2023 на виконання вимог ухвали від 04.05.2023.

24.05.2023 до суду від представника позивача надійшло клопотання б/н та без дати (вх. № 6533/23) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, на яке суд відреагував відповідною ухвалою від 26.05.2023.

В засіданні 30.05.2023 суд розпочав розгляд справи по суті, заслухав вступне слово представника позивача, який позовні вимоги підтримав, просив про задоволення позову в повному обсязі.

За результатами проведеного засідання, судом було оголошено перерву до 27 червня 2023 року о 10:40.

23.06.2023 до суду від позивача надійшла заява б/н та без дати (вх. № 8284/23) про розгляд справи за відсутності представника позивача.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у даній справі судді Смородінової О.Г. у період з 26.06.2023 по 03.07.2023, судове засідання у даній справі, призначене на 27.06.2023 не відбулося.

Ухвалою суду від 04.07.2023 розгляд справи по суті було призначено на 25 липня 2023 року о 10:40.

18.07.2023 до суду від позивача надійшла заява б/н та без дати (вх. № 9455/23) про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.

Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, станом на дату проведення даного засідання не скористався.

Так, як уже було вище наведено, ухвалою суду від 04.05.2023 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву.

Копія вказаної ухвали, направлена на адресу місцезнаходження відповідача, встановлену судом за даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, була 12.05.2023 повернута поштовим відділенням до суду з відміткою: «Адресат відсутній за вказаною адресою» (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400501383712).

Відповідно до приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, з урахуванням приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, слід вважати, що днем вручення відповідачу копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 04.05.2023 у справі № 915/666/23 є 12.05.2023. Таким чином, встановлений судом строк на подання відзиву тривав для відповідача до 29.05.2023 включно.

Разом із тим, ні протягом встановленого процесуального строку, ні станом на час розгляду справи по суті від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов.

В судове засідання 25.07.2023 учасники справи своїх повноважних представників не направили, про час та місце проведення засідання були повідомлені належним чином. Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності представників сторін.

Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 25.07.2023 за результатами розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд підписав вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -

В С Т А Н О В И В:

30 січня 2020 року між Управлінням комунального майна Миколаївської міської ради, як орендодавцем, та Громадською організацією «Територія твого розвитку», як орендарем, був укладений Договір оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності (далі - Договір), відповідно до предмету якого відповідно до предмета якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно (надалі - майно), керуючись наказом орендодавця (відповідно до Положення) № 34/10.01-03 від 24.01.2020 року нежитлові приміщення площею 404,0 кв.м., розміщені за адресою: місто Миколаїв, вулиця Океанівська, будинок 28А/3, І, ІІ поверхи та господарські споруди, а саме: літ. «А» приміщення І та ІІ поверху з № 1-14 по № 1-37, № 1-40; літ. «Р» приміщення з № 1-1 по № 1-5, вартість яких визначена згідно з висновками експерта Приватного підприємства «Експертно-діловий центр «Лідер» і становить (за експертною оцінкою) 849 000,00 грн, без ПДВ. Право власності на нерухоме майно, яке передається в оренду, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27 жовтня 2018 року, номер запису про право власності: 28738473, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна (п. 1.1).

За умовами наведеного Договору:

- передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно (п. 2.2);

- власником майна залишається територіальна громада м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради, а орендар користується ним протягом строку оренди (п. 2.3);

- у разі розірвання Договору, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, останній повинен повернути орендодавцеві орендоване приміщення в п`ятнадцятиденний термін з дня отримання заяви орендодавця за актом приймання-передавання приміщення (п. 2.4);

- майно вважається поверненим орендодавцю (балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання (2.7);

- обов`язок по складанню акта приймання-передавання покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні Договору (п. 2.8);

- орендна плата визначається на підставі Положення про оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, затвердженого рішенням міської ради від 20.10.2011 № 10/15, і становить без ПДВ за перший місяць оренди 16 374,08 грн (п. 3.1);

- нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством (п. 3.2);

- орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3);

- орендна плата перераховується орендодавцеві щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним (п. 3.4);

- у разі припинення (розірвання) Договору оренди орендар сплачує орендну плату за користування майном за час прострочення до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість з орендної плати в повному обсязі та відшкодувати збитки відповідно до чинного законодавства (п. 3.9);

- за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з умовами договору (п. 9.4);

- цей Договір укладено строком на 5 років, що діє з 30 січня 2020 року по 29 січня 2025 року включно (п. 10.1);

- Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. У разі припинення або розірвання Договору, поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна, не завдаючи йому шкоди, визначаються власністю орендаря, а невідокремлені поліпшення - власністю орендодавця. Орендодавець не компенсує орендарю вартості поліпшень орендованого майна, здійснених орендарем (п. 10.4);

- Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об`єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем; у разі невиконання або неналежного виконання умов Договору оренди (п. 10.7);

- взаємовідносини сторін, не врегульовані цим Договором, регулюються чинним законодавством (п. 10.8).

Вищенаведений Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як орендодавця, щодо стягнення з відповідача, як орендаря, заборгованості з орендної плати, а також пені, нарахованої внаслідок порушення відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належать обставини порушення відповідачем зобов`язання щодо своєчасної та у повному обсязі сплати орендних платежів.

Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:

- Договір оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності від 30.01.2022, з розрахунком та актом приймання-передавання комунального майна до нього;

- лист № 1978/10/01/08/20 від 05.11.2020;

- Договір про розірвання договору оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності від 13.04.2023, з Актом повернення з оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна від 13.04.2023;

- Витяг з Державного реєстру речових прав № 329111115 від 13.04.2023;

- Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 253270447 від 19.04.2021/

Відповідач, як уже було наведено вище, ні відзиву, ні будь-яких доказів суду не надав.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями чинного законодавства про оренду, зокрема Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

За приписами ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

За змістом ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до змісту ч.ч. 1 та 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом статті 286 ГК України орендна плата є фіксованим платежем, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об`єкта оренди. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до приписів статті 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об`єкта оренди; ліквідації суб`єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об`єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов укладеного між сторонами Договору, позивач, як орендодавець, передав, а відповідач, як орендар, прийняв нежитловий об`єкт, який виступає об`єктом оренди.

Вказане підтверджується наявним в матеріалах справи Актом від 30.01.2020 приймання-передавання комунального майна по договору оренди.

За даними позивача, орендар не виконував обов`язок щодо своєчасної оплати орендних платежів, з початку укладення Договору орендарем було внесено лише один платіж 03.02.2020 в сумі 28 000,00 грн.

З урахуванням наведених обставин, Управління комунального майна Миколаївської міської ради листом № 1978/10/01/08/20 від 05.11.2020 повідомило Громадську організацію «Територія твого розвитку» про наявну суму заборгованості та запропонувало розірвати договір, повернути майно та сплатити наявну заборгованість.

У подальшому, 13.04.2023 між Управлінням комунального майна Миколаївської міської ради, як орендодавцем, та Громадською організацією «Територія твого розвитку», як орендарем, був укладений Договір про розірвання договору оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності.

Наявним в матеріалах справи Актом від 13.04.2023 повернення з оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності підтверджується, що Громадська організація «Територія твого розвитку», як орендар, передала, а Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство Центрального району м. Миколаєва, як Балансоутримувач, з відома Управління комунального майна Миколаївської міської ради, як орендодавця, прийняло зі строкового платного користування нерухоме майно, що належить до комунальної власності.

При цьому, за даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем, заборгованість з орендної плати за Договором не була погашена, та станом на 13.04.2023 складала 523 637,87 грн, що і спонукало позивача звернутися до суду з відповідним позовом про захист свого порушеного права.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту належної оплати орендних платежів закон покладає на орендаря.

Отже, за висновками суду в спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності оплати орендних платежів за договором оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності від 30.01.2022, у зв`язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідними вимогами.

Судом перевірено розрахунок заявленої заборгованості та встановлено, що позивачем суму заборгованості по орендній платі в розмірі 523 637,87 грн визначено правильно.

За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.

Крім того, внаслідок неналежного виконання грошового зобов`язання, позивачем було нараховано до стягнення з відповідача пеню в загальному розмірі 29 075,73 грн за сукупний період прострочення з 26.08.2021 по 23.02.2022 (з урахуванням динаміки формування боргу у вказаний період).

За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Так, як уже було наведено вище, відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації й стягується Орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи дату та час зарахування відповідної суми на розрахунковий рахунок Орендодавця.

За такого, на підставі вищевказаних правових норм та умов договору позивач цілком законно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню.

Перевіривши розрахунок пені, доданий до позовної заяви, суд встановив, що відповідні нарахування позивачем здійснені правильно, а отже, в цій частині позовні вимоги є також обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, судовий збір за подання позову підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 165, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Громадської організації «Територія твого розвитку» (54050, м. Миколаїв, вул. Глинки, буд. 6, корпус А, кв. 68; ідентифікаційний код 40959353) на користь Управління комунального майна Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 20; ідентифікаційний код 22440076) заборгованість з орендної плати у розмірі 523 637,87 грн, пеню в розмірі 29 075,73 грн, а також 8 290,70 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Управління комунального майна Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 20; ідентифікаційний код 22440076);

Відповідач: Громадська організація «Територія твого розвитку» (54050, м. Миколаїв, вул. Глинки, буд. 6, корпус А, кв. 68; ідентифікаційний код 40959353).

Повне рішення складено та підписано судом 31.07.2023.

Суддя О.Г. Смородінова