Рішення

від 19.07.2023 по справі 927/302/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

19 липня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/302/23

Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Солончевої О.П., за правилами загального позовного провадження, в відкритому судовому засіданні розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Санвіт-Холдінг",

вул. Ялтинська, 5-Б, м. Київ, 02099;

поштова адреса: вул. В. Сосюри, 6-А, оф 306, м. Київ, 02090;

e-mail: 32304939@mail.gov.ua; ІНФОРМАЦІЯ_2; ІНФОРМАЦІЯ_1;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Добродія Фудз",

вул. Шевченко, 2Б, смт. Михайло-Коцюбинське, Чернігівська область, 15552;

e-mail: foods@dobrodiya.com.ua;

про стягнення заборгованості в сумі 1127277,24 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Васильєва К.О. - адвокат, довіреність б/н від 15.03.2023;

від відповідача: не прибув.

У судовому засіданні 19.07.2023, Господарський суд Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

23.02.2023, Товариство з обмеженою відповідальністю "Санвіт-Холдінг" подало позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добродія Фудз" про стягнення заборгованості в розмірі 1127277,24 грн, з них: 819014,66 грн основного боргу за договором поставки № 040718/п від 04.07.2018 (далі - Договір), 167231,50 грн пені, 18284,08 грн 3% річних, 122747,00 грн інфляційних втрат за період з 07.02.2022 по 16.02.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору в частині своєчасної оплати за поставлений товар.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2023 справа № 927/302/23 передана на розгляд судді Ноувен М.П.

Суд, ухвалою від 27.02.2023, позовну заяву прийняв до розгляду, відкрив провадження в справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 20.03.2023 о 12:30; установив сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору.

Ухвалою від 17.03.2023 суд повідомив сторін, що в зв`язку з перебуванням судді Ноувен М.П. у відпустці, підготовче засідання, призначене на 20.03.2023 не відбудеться; судове засідання призначене на 12.04.2023.

12.04.2023, сторони в підготовче засідання не прибули, повноважних представників не направили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать наявні матеріали справи.

За власною ініціативою, відповідно до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд продовжив строки підготовчого провадження на 30 календарних днів (протокол судового засідання від 12.04.2023).

Відповідно до п.3 частини 2 статті 183 ГПК України, суд відклав підготовче засідання на 03.05.2023 на 14:00, про що сторони повідомлені в порядку статей 120, 121 ГПК України, засобами поштового зв`язку.

Відповідач до суду надіслав відзив на позов, в якому заявив клопотання про продовження строку для його подання. Суд задовольнив клопотання відповідача та продовжив строк на подання відзиву на позов (протокол судового засідання від 03.05.2023).

У відзиві на позов відповідач звертав увагу, що специфікації №№ 11, 12, 13 є додатками до договору поставки № 01/07/21 від 01.07.2021 та не стосуються договору поставки № 040718/п від 04.07.2018 (спірний), тому ціна позову розрахована невірно. Просив взяти до уваги, що позивач поставляв товар без дотримання узгодженого строку. Специфікаціями №№ 29, 32 (п.3) (що складені в рамках спірного Договору) визначений перелік супровідних документів, які відповідач разом з товаром не отримав, внаслідок чого правомірно зупинив виконання свого обов`язку щодо оплати вартості цього товару. Також зазначав про наявність обставин непереборної сили - військову агресію Російської Федерації проти України, що звільняє його від відповідальності за невиконання зобов`язань по оплаті.

Відзив на позов прийнятий судом до розгляду.

Позивач, у належний строк, надіслав до суду відповідь на відзив, у якій підтвердив, що Специфікації №№ 11 - 13 складені сторонами в рамках іншого договору, проте це не впливає на суму основного боргу, оскільки товар поставлений на виконання умов договору поставки № 040718/п від 04.07.2018 (спірний), про що зазначено в документах первинного бухгалтерського обліку (видаткових та товарно-транспортних накладних), складених сторонами в двосторонньому порядку, та узгоджується з умовами п. 1.1. цього Договору. Звертав увагу, що товар разом з супровідними документами прийнятий відповідачем без жодних зауважень; останній до нього письмово з будь-якими вимогами (запереченнями) щодо отриманого товару не звертався, тому його твердження щодо неналежного виконання позивачем договірних зобов`язань (у тому числі ненадання супровідних документів на поставлений товар) є хибними та такими, що не ґрунтуються на жодних доказах у справі. Введення воєнного стану в країні не звільняє відповідача від виконання зобов`язання по оплаті, строк якого настав протягом 2022 року, крім того відповідач не здійснив будь-якого належного повідомлення позивача про неможливість виконання зобов`язань по спірному договору в установленому порядку (пункти 8.2., 8.3. Договору); не надав сертифікат ТПП про дію форс-мажорних обставин, що перешкодили належному виконанню умов Договору.

Відповідь на відзив прийнята судом до розгляду.

За результатами підготовчого засідання, 03.05.2023, суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 24.05.2023, про що сторони повідомлені в порядку статей 120, 121 ГПК України.

05.05.2023, від відповідача до суду надійшли письмові пояснення, що за змістом є запереченнями на відповідь на відзив, у яких він підтримав правову позицію, наведену попередньо в відзиві на позов. Заперечення на відповідь на відзив прийняте судом до розгляду.

10.05.2023, за розпорядженням Господарського суду Чернігівської області № 02-01/37/23 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи №927/302/23", відповідно до п. 2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначений повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого справа передана на розгляд судді Романенко А.В., про що сформований протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Суд, прийняв справу № 927/302/23 до розгляду, в складі судді Романенко А.В., зі стадії підготовчого провадження, перебіг строків розгляду якої розпочав спочатку, підготовче засідання призначив на 24.05.2023, про що постановив ухвалу від 12.05.2023.

24.05.2023, у підготовче засідання прибув повноважний представник позивача; відповідач до суду не прибув, повноважного представника не направив, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчать наявні матеріали справи.

За результатами підготовчого засідання, 24.05.2023, суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 10.07.2023, про що відповідач повідомлений в порядку статей 120, 121 ГПК України, засобами поштового та електронного зв`язку.

10.07.2023, у судове засідання прибув повноважний представник позивача; відповідач до суду не прибув, повноважного представника не направив, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчать наявні матеріали справи.

Суд розпочав розгляд справи по суті, заслухав повноважного представника позивача, який позов підтримав.

Відповідно до частини 1 статті 216 ГПК України, суд постановив відкласти розгляд справи по суті на 19.07.2023, про що відповідач повідомлений засобами поштового та електронного зв`язку, в порядку статей 120, 121 ГПК України.

19.07.2023, у судове засідання прибув повноважний представник позивача; відповідач до суду повторно не прибув, повноважного представника не направив, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчать наявні матеріали справи.

Суд продовжив розгляд справи по суті.

Позивач заявив клопотання про уточнення (зменшення) позовних вимог, яким повідомив про проведений перерахунок заявлених вимог в частині пені, відсотків та інфляційних втрат та просив стягнути з відповідача 1115802,98 грн, з них: 819014,66 грн сума основного боргу, 166970,73 грн сума пені, 18239,99 грн сума трьох відсотків річних, 111577,60 грн сума інфляційних втрат за період з 07.02.2022 по 16.02.2023.

Відповідно до п. 2 частини 2 статті 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд відмовив у задоволенні заяви позивача про зменшення позовних вимог, оскільки після початку розгляду справи по суті (10.07.2023), останній не має права на вчинення таких процесуальних дій.

Господарський суд розглянув подані документи і матеріали, з`ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та

ВСТАНОВИВ :

04.07.2018, ТОВ «Санвіт-Холдінг» (постачальник, позивач) та ТОВ «Добродія Фудз» (покупець, відповідач) уклали договір поставки № 040718/п (далі - Договір), за яким постачальник зобов`язався передавати, а покупець - приймати та оплачувати в порядку передбаченим Договором гофропродукцію та поліпропіленову плівку з друком або без друку (далі - товар), асортимент, кількість якого визначена в специфікаціях та / або видаткових накладних (п. 1.1. Договору в редакції додаткової угоди від 09.07.2021 до нього).

Постачальник зобов`язався формувати асортимент та кількість товару в партії на підставі та відповідно із заявкою покупця, яка надсилається постачальнику засобами електронної пошти, факсу, на зазначені в цьому Договорі реквізити, а також передавати всі приналежності та документи (в тому числі документи про підтвердження якості товару), що стосуються товару і підлягають переданню разом із ним, та поставити товар протягом установлених у цьому Договорі строків та на визначених умовах (п. 2.1 Договору).

Фактичний асортимент та кількість товару визначається в специфікаціях або накладних. Якість товару, що постачається, повинна відповідати стандартам, технічним умовам та іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості та підтверджуватись відповідними документами, які надаються разом із кожною партією товару. Специфікаціями сторони можуть установити інші, відмінні від указаних у Договорі вимог до товару, - в такому випадку пріоритет мають вимоги, зазначені в Специфікаціях (п. 3.1 Договору в редакції додаткової угоди від 09.07.2021 до нього). Товар може поставлятись з відхиленням +/- 15% від замовленого об`єму, з оплатою фактично поставленого об`єму товару (п. 3.2. Договору).

Поставка товару відбувається силами та за рахунок постачальника на умовах СРТ (згідно з правилами Інкотермс 2010) за адресою складу покупця: Чернігівська область, Чернігівський район, смт. Михайло-Коцюбинське, вул. Шевченка, 2Б (або на вибір покупця за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Незалежності, 53, корпус 4). За погодженням сторін поставка товару може здійснюватися силами та за рахунок покупця (на умовах EXW згідно з правилами Інкотермс 2010) (п. 4.2. Договору).

Датою поставки товару вважається дата вказана в видатковій накладній. Постачальник зобов`язався поставляти товар у строк, зазначений в специфікаціях (пункти 4.3., 4.4. Договору).

Приймання товару здійснюється за кількістю згідно з видатковими накладними, за якістю згідно з технічною документацією. Покупець повинен звірити кількість товару при відвантажені. Постачальник одночасно з передачею товару зобов`язаний передати наступні документи: ТТН (оригінал), рахунок на оплату (оригінал), видаткову накладну (оригінал), сертифікат якості або якісне посвідчення (оригінал), висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи (завірена копія), результати вимірювання міграції в модельні середовища (завірена копія), результати досліджень на визначення мікробіологічних показників та на вміст важких металів (завірена копія). Обов`язкові супровідні документи на автотранспорт (оригінали або належним чином завірені копії): санітарний паспорт автомобіля, медична книжка водія, довідка про санітарну обробку автомобіля (пункти 5.1., 5.2. Договору).

Ціна товару зазначається в накладних або в специфікаціях, що видаються на підставі асортименту замовленого покупцем, сума яких складає загальну суму Договору. В будь-якому випадку підписання видаткової накладної є підтвердженням погодженої ціни на замовлений товар (п. 6.1 Договору).

Відповідно до п. 6.4 Договору покупець зобов`язується провести розрахунок за отриманий товар на протязі 30 календарних днів з моменту отримання товару; датою отримання товару вважати дату підписання видаткових накладних.

Сторони в п. 7.3 Договору погодили, що в разі порушення покупцем строків оплати товару, останній сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення оплати, від вартості неоплаченого товару, за весь період прострочення.

Умови цього Договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін з обов`язковим складанням письмового документу, скріпленим печаткою та підписами уповноваженими на те сторін. Зміни та доповнення є невід`ємною частиною цього Договору (п. 9.1. Договору).

Цей Договір вступає в силу з моменту підписання його постачальником і покупцем і діє до 31 грудня 2023 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (п. 10.1. Договору в редакції додаткової угоди від 20.11.2020 до нього).

На виконання умов договору, 29.11.2021, сторонами складена Специфікація № 29 (додаток № 1 до Договору), якою погоджена поставка наступного товару: гофроящик 520*240*235 мм бурий, на піддоні 1200*800 мм, «San Grano», у кількості 10000 шт, за ціною 13,65 грн за одиницю (без ПДВ) (1); гофроящик 390*360*215 мм, Добродія, бурий, на піддоні 1200*800 мм, у кількості 10000 шт., за ціною 16,00 грн за одиницю (без ПДВ) (2); гофроящик 400*300*200 мм, бурий, «Happy Flakes», на піддоні 1200*1000 мм, у кількості 5000 шт., за ціною 13,35 грн за одиницю (без ПДВ) (3); гофроящик 520*240*235 мм, бурий, на піддоні 1200*800мм, Добродія, в кількості 5000 шт., за ціною 13,65 грн за одиницю (без ПДВ) (4). Загальна вартість товару: 517800,00 грн (з ПДВ). Строк поставки - по 17.12.2021.

За умовами Специфікації № 29, поставка товару здійснюється на умовах СРТ на адресу складу покупця за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, смт. Михайло-Коцюбинське, вул. Шевченка, 2Б.

Оплата за товар, визначений Специфікацією № 29, здійснюється на умовах відстрочення оплати протягом 60 календарних днів з дати отримання покупцем товару.

На виконання умов договору, 08.06.2022, сторонами складена Специфікація № 32 (додаток № 1 до Договору), якою погоджена поставка наступного товару: гофроящик 520*240*235 мм бурий, на піддоні 1200*800 мм, «San Grano», у кількості 5000 шт, за ціною 14,45 грн за одиницю (без ПДВ). Загальна вартість товару: 86700,00 грн (з ПДВ). Строк поставки - по 20.06.2022.

За умовами Специфікації № 32, поставка товару здійснюється на умовах СРТ на адресу складу покупця за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, смт. Михайло-Коцюбинське, вул. Шевченка, 2Б.

Оплата за товар, визначений Специфікацією № 32, здійснюється на умовах 50% передплата перед запуском та 50% передплата перед відвантаженням, за фактом виготовлення.

За умовами Специфікацій № № 29, 32 (п. 3) обов`язкові супровідні документи на товар: ТТН (оригінал), рахунок на оплату (оригінал), видаткова накладна (оригінал), сертифікат якості або якісне посвідчення (оригінал), висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи (завірена копія), результати вимірювання міграції в модельні середовища (завірена копія), результати досліджень на визначення мікробіологічних показників та на вміст важких металів (завірена копія). Обов`язкові супровідні документи на автотранспорт (оригінали або належним чином завірені копії): санітарний паспорт автомобіля, медична книжка водія, довідка про санітарну обробку автомобіля.

Специфікації № 11 від 04.08.2022, № 12 від 30.08.2022 та № 13 від 31.08.2022, що передбачали поставку поліпропіленової плівки (з друком та без нього), складені в рамках іншого договору поставки № 01/07/21 від 01.07.2021, що сторонами не спростовується.

Виходячи з правової природи укладеного правочину суд дійшов висновку, що між ТОВ «Санвіт-Холдінг» та ТОВ «Добродія Фудз» склались відносини з поставки товару, які врегульовані §1 Глави 54 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Суд, враховуючи зміст п. 10.1 Договору (в редакції додаткової угоди від 20.11.2020 до нього) встановив, що на момент вирішення спору цей Договір є чинним, за відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження його припинення в установленому законом порядку.

Предметом позову в даній справі є стягнення вартості товару, поставленого за Договором, неустойки (в формі пені) за порушення грошових зобов`язань по своєчасному розрахунку за цей товар, а також відсотків річних та інфляційних втрат, право на нарахування та стягнення яких обумовлені частиною 2 статті 625 ЦК України.

Тобто до обставин, які входять до предмету доказування в даній справі, належить наявність між сторонами договірних правовідносин; факт поставки товару, погодженого сторонами; порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо своєчасної оплати за поставлений та отриманий ним товар; наявність достатніх правових підстав для застосування до нього штрафних санкцій (неустойки), стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат за фактом порушення грошових зобов`язань.

За приписами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов Договору № 040718/п від 04.07.2018, за видатковими накладними: № 877 від 14.08.2018 на суму 162983,99 грн, № 1005 від 17.09.2018 на суму 69429,84 грн, № 1070 від 01.10.2018 на суму 164032,46 грн, № 1374 від 14.12.2018 на суму 177388,13 грн, № 88 від 28.01.2019 на суму 154093,32 грн, № 249 від 05.03.2019 на суму 163272,60 грн, № 1124 від 27.11.2019 на суму 142561,78 грн, № 173 від 18.02.2020 на суму 154132,69 грн, № 226 від 29.02.2020 на суму 147929,04 грн, № 725 від 29.06.2020 на суму 111190,80 грн, № 836 від 25.07.2020 на суму 72287,04 грн, № 944 від 20.08.2020 на суму 154816,08 грн, № 947 від 21.08.2020 на суму 69946,37 грн, № 1227 від 16.10.2020 на суму 111112,86 грн, № 1380 від 14.11.2020 на суму 163978,20 грн, № 1403 від 19.11.2020 на суму 63325,20 грн, № 1474 від 03.12.2020 на суму 173004,48 грн, № 1529 від 12.12.2020 на суму 46032,31 грн, № 38 від 13.01.2021 на суму 179815,68 грн, № 183 від 11.02.2021 на суму 76928,34 грн, № 301 від 04.03.2021 на суму 45806,04 грн, № 352 від 12.03.2021 на суму 104208,96 грн, № 493 від 13.04.2021 на суму 184806,72 грн, № 539 від 22.04.2021 на суму 135685,01 грн, № 668 від 21.05.2021 на суму 200930,26 грн, № 860 від 29.06.2021 на суму 125291,30 грн, № 1026 від 28.07.2021 на суму 1200,00 грн, № 1085 від 09.08.2021 на суму 237043,51 грн, № 1097 від 11.08.2021 на суму 60043,15 грн, № 1104 від 12.08.2021 на суму 154170,91 грн, № 1209 від 01.09.2021 на суму 233525,46 грн, № 1446 від 20.10.2021 на суму 88679,88 грн, № 1625 від 22.11.2021 на суму 412267,32 грн, № 1634 від 25.11.2021 на суму 113194,62 грн, № 1685 від 04.12.2021 на суму 321069,60 грн, № 1699 від 07.12.2021 на суму 208250,64 грн, № 41 від 17.01.2022 на суму 88695,97 грн, № 220 від 22.02.2022 на суму 51979,06 грн, № 232 від 22.02.2022 на суму 172339,20 грн, № 233 від 23.02.2022 на суму 317497,20 грн, № 41 від 10.05.2022 на суму 110004,00 грн, № 399 від 10.05.2022 на суму 120463,18 грн, № 400 від 10.05.2022 на суму 76109,82 грн, № 455 від 25.05.2022 на суму 229534,36 грн, № 556 від 13.06.2022 на суму 155400,76 грн, № 555 від 13.06.2022 на суму 74354,83 грн, № 585 від 21.06.2022 на суму 96087,26 грн, № 586 від 21.06.2022 на суму 93601,32 грн, № 774 від 28.07.2022 на суму 45880,91 грн, № 854 від 16.08.2022 на суму 193021,62 грн, № 1014 від 20.09.2022 на суму 52361,90 грн, № 1013 від 20.09.2022 на суму 278646,95 грн, № 1015 від 20.09.2022 на суму 81208,58 грн, № 1035 від 30.09.2022 на суму 71679,89 грн, № 1132 від 19.10.2022 на суму 92826,29 грн, № 1184 від 01.11.2022 на суму 285120,00 грн, № 1210 від 08.11.2022 на суму 318952,78 грн, позивач поставив, а відповідач прийняв товар загальною вартістю 8190200,47 грн.

Факт поставки товару підтверджується товарно-транспортними накладними: № 00-000877 від 14.08.2018, № 00-001005 від 17.09.2018, № 00-001070 від 01.10.2018, № 00-001374 від 14.12.2018, № 00-0000088 від 28.01.2019, № 00-0000249 від 05.03.2019, № 00-0001124 від 27.11.2019, № 00-0000173 від 18.02.2020, № 00-0000226 від 29.02.2020, № 00-000725 від 29.06.2020, № 00-0000836 від 25.07.2020, № 00-0000944 від 20.08.2020, № 00-0000947 від 21.08.2020, № 00-0001227 від 16.10.2020, № 00-0001380 від 14.11.2020, № 00-0001403 від 19.11.2020, № 00-0001474 від 03.12.2020, № 00-0001529 від 12.12.2020, № 00-0000038 від 13.01.2021, № 00-00183 від 11.02.2021, № 00-00301 від 04.03.2021, № 00-00352 від 12.03.2021, № 00-00493 від 13.04.2021, № 00-00539 від 22.04.2021, № 00-00668 від 21.05.2021, № 00-00860 від 29.06.2021, № 00-01026 від 28.07.2021, № 00-01085 від 09.08.2021, № 00-01097 від 11.08.2021, № 00-01104 від 12.08.2021, № 00-01209 від 01.09.2021, № 00-01446 від 20.10.2021, № 00-01625 від 22.11.2021, № 00-01634 від 25.11.2021, № 00-01685 від 04.12.2021, № 00-01699 від 07.12.2021, № 41 від 17.01.2022, № 220 від 22.02.2022, № 232 від 22.02.2022, № 233 від 23.02.2022, № 398 від 10.05.2022, № 399 від 10.05.2022, № 400 від 10.05.2022, № 455 від 25.05.2022, № 556 від 13.06.2022, № 555 від 13.06.2022, № 585 від 21.06.2022, № 586 від 21.06.2022, № 774 від 28.07.2022, № 854 від 16.08.2022, № 1014 від 20.09.2022, № 1013 від 20.09.2022, № 1015 від 20.09.2022, № 1035 від 30.09.2022, № 1132 від 19.10.2022, № 1184 від 01.11.2022, № 1210 від 08.11.2022.

Перелічені видаткові та товарно-транспортні накладні складені за підписом обох сторін, завірені печатками юридичних осіб; у видаткових накладних проставлена відмітка про їх підписання на підставі договору № 040718/п від 04.07.2018.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що господарська операція з поставки товару загальною вартістю 8190200,47 грн, за переліченими документами первинного бухгалтерського обліку, вчинена сторонами в рамках договору № 040718/п від 04.07.2018, у тому числі на підставі специфікацій № 29 від 29.11.2021 та № 32 від 08.06.2022, виходячи з узгодженого асортименту товару та строків його поставки, що узгоджується з умовами пунктів 1.1., 3.1. цього Договору (зі змінами).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач повернув позивачу частину поставленого товару загальною вартістю 61318,32 грн, про що свідчать накладні на повернення постачальнику № 1 та № 2 від 26.01.2021, та ТТН № 355 від 26.01.2021.

На оплату вартості поставленого товару позивач виставив відповідачу до сплати наступні рахунки: № 766 від 14.08.2018, № 871 від 14.08.2018, № 926 від 01.10.2018, № 1185 від 13.12.2018, № 84 від 28.01.2019, № 225 від 05.03.2019, № 1013 від 27.11.2019, № 80 від 17.02.2020, № 197 від 28.02.2020, № 643 від 26.06.2020, № 747 від 24.07.2020, № 837 від 19.08.2020, № 845 від 21.08.2020, № 1115 від 16.10.2020, № 1200 від 04.11.2020, № 1274 від 19.11.2020, № 1332 від 03.12.2020, № 1374 від 12.12.2020, № 33 від 13.01.2021, № 124 від 11.02.2021, № 239 від 04.03.2021, № 279 від 12.03.2021, № 413 від 13.04.2021, № 454 від 21.04.2021, № 566 від 21.05.2021, № 737 від 29.06.2021, № 876 від 27.07.2021, № 937 від 09.08.2021, № 943 від 10.08.2021, № 952 від 12.08.2021, № 1021 від 28.08.2021, № 1261 від 20.10.2021, № 1418 від 22.11.2021, № 1427 від 25.11.2021, № 1472 від 04.12.2021, № 1483 від 07.12.2021, № 39 від 17.01.2022, № 213 від 22.02.2022, № 214 від 22.02.2022, № 215 від 23.02.2022, № 303 від 15.04.2022, № 306 від 18.04.2022, № 315 від 20.04.2022, № 367 від 04.05.2022, № 368 від 04.05.2022, № 490 від 07.06.2022, № 498 від 08.06.2022, № 516 від 14.06.2022, № 709 від 04.08.2022, № 846 від 07.09.2022, № 847 від 07.09.2022, № 975 від 10.10.2022.

Відповідач у період з вересня 2018 року по жовтень 2022 року в рахунок поставленого товару перерахував позивачу кошти в сумі 7309867,49 грн, про що свідчить банківська виписка по рахунку позивача.

Будь-яких інших доказів на підтвердження оплати вартості спірного товару на суму 819014,66 грн відповідач до суду не надав; наявність заборгованості за отриманих товар не заперечував.

Суд перевірив розрахунок заборгованості за Договором № 040718/п від 04.07.2018 (доданий до позову) та встановив, що позивач невірно провів зарахування часткових оплат на загальну суму 754924,66 грн, за наступними платежами: 25.04.2022 - 3090,18 грн (сума переплати згідно з рахунком № 315 від 20.04.2022); 05.05.2022 - 252605,20 грн (передоплата за плівку за Договором № 040718/п); 06.05.2022 - 37300,40 грн (передоплата за плівку за Договором № 040718/п); 02.06.2022 - 137767,18 грн (оплата за плівку за Договором № 040718/п); 15.06.2022 - 18807,07 грн (сума переплати згідно з рахунком № 516 від 14.06.2022); 24.06.2022 - 37177,41 грн (передоплата за плівку за Договором № 040718/п); 24.06.2022 - 155250,00 грн (передоплата за плівку за Договором № 040718/п); 29.06.2022 - 17000,00 грн (сума переплати згідно з рахунком № 490 від 07.06.2022); 31.10.2022 - 95927,22 грн (сума переплати згідно з рахунком № 975 від 10.10.2022).

Указані кошти відповідач перерахував позивачу без зазначення чіткого призначення платежу (вказівки на видаткову чи товарно-транспортну накладну, чи рахунок на оплату), тому їх зарахування мало бути проведене позивачем у порядку черговості виникнення заборгованості за Договором. Наведене також стосується порядку зарахування надмірно перерахованих коштів (переплат) по операціях з чітким призначенням платежу.

Сторони в Договорі не передбачили права постачальника проводити зарахування часткових оплат покупця довільно, в будь-якому порядку, на власний вибір.

Перерозподіливши часткові оплати відповідача на загальну суму 754924,66 грн у порядку черговості виникнення заборгованості за Договором, суд установив, що за останнім обліковується заборгованість за поставлений товар за Договором на суму 819014,66 грн, зокрема: за видатковою накладною № 233 від 23.02.2022 на суму 102867,00 грн; за видатковою накладною № 399 від 10.05.2022 на суму 14484,78 грн; за видатковою накладною № 455 від 25.05.2022 на суму 229534,36 грн; за видатковою накладною № 556 від 13.06.2022 на суму 155400,76 грн; за видатковою накладною № 555 від 13.06.2022 на суму 74354,83 грн; за видатковою накладною № 586 від 21.06.2022 на суму 93601,32 грн; за видатковою накладною № 1014 від 20.09.2022 на суму 9641,90 грн; за видатковою накладною № 1013 від 20.09.2022 на суму 35934,95 грн; за видатковою накладною № 1035 від 20.09.2022 на суму 10368,47 грн; за видатковою накладною № 1132 від 19.10.2022 на суму 92826,29 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статей 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його в строк, установлений договором.

За частиною 1 статті 530 ЦК України якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Виходячи з умов п.6.4. Договору, п.5 Специфікації № 29, п.5 Специфікації № 32 до нього, суд установив, що строк по оплаті вартості спірного товару є таким, що настав, зокрема:

- оплата за видатковою накладною № 233 від 23.02.2022 прострочена з 26.04.2022 (відстрочення оплати на 60 календарних днів від дати отримання товару, п. 5 специфікації № 29 від 29.11.2021, та вимог частини 5 статті 254 ЦК України);

- оплата за видатковою накладною № 399 від 10.05.2022 прострочена з 10.06.2022 (відстрочення оплати на 30 календарних днів від дати отримання товару, п. 6.4. Договору);

- оплата за видатковою накладною № 455 від 25.05.2022 прострочена з 25.06.2022 (відстрочення оплати на 30 календарних днів від дати отримання товару, п. 6.4. Договору);

- оплата за видатковими накладними № 555 та № 556 від 13.06.2022 прострочена з 14.07.2022 (відстрочення оплати на 30 календарних днів від дати отримання товару, п. 6.4. Договору);

- оплата за видатковою накладною № 586 від 21.06.2022 прострочена з 22.06.2022 (з наступного дня після отримання товару, поставка якого мала бути здійснена на умовах попередньої оплати, п. 5 специфікації № 32 від 08.06.2022);

- оплата за видатковими накладними № 1013 та № 1014 від 20.09.2022 прострочена з 21.10.2022 (відстрочення оплати на 30 календарних днів від дати отримання товару, п. 6.4. Договору);

- оплата за видатковою накладною № 1035 від 30.09.2022 прострочена з 01.11.2022 (відстрочення оплати на 30 календарних днів від дати отримання товару, п. 6.4. Договору, та вимог частини 5 статті 254 ЦК України);

- оплата за видатковою накладною № 1132 від 19.10.2022 прострочена з 19.11.2022 (відстрочення оплати на 30 календарних днів від дати отримання товару, п. 6.4. Договору).

Граничні строки оплати вартості поставленого товару за Договором та Специфікаціями №№ 29, 32 до нього визначені з урахуванням правил обчислення строків установлених частиною 5 статті 254 ЦК України, за якими якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону в місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Суд відхилив як необґрунтовані доводи відповідача щодо прострочення позивачем виконання зобов`язань з передачі супровідних документів на спірний товар, оскільки цей товар був прийнятий ним без жодних зауважень, про що свідчить факт підписання відповідачем видаткових та товарно-транспортних накладних (перерахованих вище).

За статтею 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Відповідно до статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення в сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 ЦК України.

За частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Позивач, керуючись частиною 2 статті 625 ЦК України, з огляду на порушення відповідачем грошового зобов`язання щодо своєчасного розрахунку за товар, поставлений за Договором, заявив до стягнення з відповідача: 122747,00 грн інфляційних втрат та 18284,08 грн трьох відсотків річних за період з 07.02.2022 по 16.02.2023.

За змістом частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції в вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частинами 4 та 6 статті 231 ГК України унормовано, що в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначений, санкції застосовуються в розмірі передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній визначеній грошовій сумі, або в відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або в кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань установлюються в відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

За визначенням статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Сторони, в п. 7.3. Договору погодили, що в разі порушення покупцем строків оплати товару, останній сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення оплати за кожний день прострочення оплати, від вартості неоплаченого товару за весь період прострочення.

Керуючись наведеними нормами та п. 7.3. Договору позивач заявив до стягнення 167231,50 грн пені за період з 07.02.2022 по 16.02.2023.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується порушення виконання відповідачем грошових зобов`язань, у позивача наявне право на нарахування та стягнення неустойки (в формі пені), трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

Натомість, з огляду на допущені позивачем помилки щодо черговості зарахування часткових оплат відповідача в період з 25.04.2022 по 31.10.2022 на загальну суму 754924,66 грн (перерахованих вище), суд здійснив перерахунок та дійшов висновку про обґрунтованість позову в частині стягнення пені на суму 52817,36 грн, трьох відсотків річних на суму 9658,60 грн та інфляційних втрат на суму 68519,96 грн у спірному періоді. В іншій частині позовних вимог суд відмовив.

Суд також відхилив доводи відповідача щодо наявності форс-мажорних обставин як підстави для звільнення його від відповідальності за порушення виконання договірних зобов`язань перед позивачем.

За листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0.-7.1 від 28.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану з 05 години 30 хвилини 24.02.2022, ТТП підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по договору, виконання яких настало згідно з умовами договору і виконання яких стало неможливим в установлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 №671/97-ВР Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідно до п. 8.1 Договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання своїх зобов`язань, якщо причиною цього будуть форс-мажорні обставини: стихійні лиха; пожежа; військові дії; суспільні заворушення та безладдя; або нові законодавчі акти, які роблять неможливими виконання зобов`язань по даному Договору.

Сторона, в якої створилися форс-мажорні обставини, зобов`язана в термін не пізніше 5-ти днів з моменту їхнього наступу письмово повідомити іншу сторону з обов`язковим висновком Торгово-промислової палати України про наступ таких обставин (п. 8.2 Договору).

В випадку неповідомлення або несвоєчасного повідомлення, форс-мажорні обставини не звільняють винну сторону від відповідальності за невиконання зобов`язань по Договору (п. 8.3 Договору).

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, від 30.11.2021 у справі №913/785/17.

Відповідач не надав доказів неможливості виконання зобов`язання за Договором внаслідок настання форс-мажорних обставин (введення воєнного стану), та не надав доказів повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин, як передбачено в п. 8.2 Договору, або неможливості вчинення цієї дії.

Поставка товару за Договором здійснювалась сторонами безперервно, в тому числі в період з 22.02.2022 по 08.11.2022, тобто після введення воєнного стану в Україні. Зобов`язання відповідача полягало в оплаті отриманого товару в установлений сторонами строк, при цьому, ним не наведено обставин та належним чином не обґрунтовано яким чином введення воєнного стану в країні унеможливило виконання цього зобов`язання.

Запровадження з 24.02.2022 воєнного стану в країні, що є форс-мажорними обставинами, не можуть однозначно засвідчувати неможливість виконання відповідачем договірних зобов`язань перед позивачем, оскільки перелічені обставини не є абсолютною самостійною підставою для відкладення строку виконання грошового зобов`язання на час, протягом якого такі обставини зберігають свою дію. Близький за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Cуду в справі № 910/7495/16 від 08.05.2018.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.

Частинами 2 та 3 статті 13 ГПК України унормовано, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Обов`язки доказування і подання доказів установлені статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).

Суд дослідив наявні матеріали справи та встановив, що позивач, на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів, в їх сукупності, довів порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо розрахунку за отриманий товар в сумі 819014,66 грн, у зв`язку з чим ним правомірно нараховані та заявлені до стягнення з відповідача окрім суми основного боргу, ще 52817,36 грн пені, 9658,60 грн трьох відсотків та 68519,96 грн інфляційних втрат.

Суд відмовив у частині стягнення 114414,14 грн пені, 8625,48 грн трьох відсотків річних та 54227,04 грн інфляційних втрат, за безпідставністю вимог у цій частині, з огляду на допущені позивачем помилки в розрахунку, зокрема, порушення правила черговості зарахування часткових оплат без чіткого призначення платежу.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

За статтею 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на зміст наведеної норми, суд дійшов висновку, що за рахунок відповідача позивачу підлягають відшкодуванню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 14250,16 грн пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 165-167, 178, 184, 202, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Санвіт-Холдінг" (вул. Ялтинська, 5-Б, м. Київ, 02099; поштова адреса: вул. В. Сосюри, 6-А, оф 306, м. Київ, 02090; код ЄДРПОУ 32304939) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добродія Фудз" (вул. Шевченко, 2Б, смт. Михайло-Коцюбинське, Чернігівська область, 15552; код ЄДРПОУ 38408485) про стягнення заборгованості в сумі 1127277,24 грн, задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Добродія Фудз" (вул. Шевченко, 2Б, смт. Михайло-Коцюбинське, Чернігівська область, 15552; код ЄДРПОУ 38408485) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санвіт-Холдінг" (вул. Ялтинська, 5-Б, м. Київ, 02099; поштова адреса: вул. В. Сосюри, 6-А, оф 306, м. Київ, 02090; код ЄДРПОУ 32304939) 819014,66 грн основного боргу, 52817,36 грн пені, 9658,60 грн відсотків річних, 68519,96 грн інфляційних втрат та 14250,16 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складене 31.07.2023

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя А.В. Романенко