Ухвала

від 31.07.2023 по справі 910/21261/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/21261/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кондратова І.Д.

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Босий В.П.)

від 31.08.2022

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Буравльов С.І.)

від 23.02.2023

у справі № 910/21261/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АП Марін"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 у справі №910/21261/21 позовні вимоги задоволено. Зобов`язано Акціонерне товариство "Українська залізниця" внести зміни до особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "АП Марін" № 8373060 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 6 505 324,00 грн, які були безпідставно списані як неустойка за нереалізацію погодженого обсягу перевезень.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 у справі №910/21261/21 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 у справі №910/21261/21, Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою на зазначені судові рішення.

Ухвалою Верховного Суду від 13.06.2023 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 у справі № 910/21261/21 на підставі пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України, оскільки після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 у справі №910/21261/21, Акціонерне товариство "Українська залізниця" повторно звернулось до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою на зазначені судові рішення.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця", колегією встановлено, що вона не відповідає вимогам статей 288 та 290 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до підпункту 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з підпунктом 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є майнова вимога про зобов`язання вчинити дії, а саме: внести зміни до особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "АП Марін" шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 6 505 324,00 грн, які були безпідставно списані як неустойка за нереалізацію погодженого обсягу перевезень.

Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги складає 195 159, 72 грн, а саме: (6 505 324,00 грн*1,5%)*200%, де 1,5 - ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, 200% - ставка судового збору за подання касаційної скарги.

Разом з тим Акціонерним товариством "Українська залізниця" до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Крім того, згідно з ч. 1, ч. 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення; учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до статті 284 Господарського процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Оскаржувану постанову Північним апеляційним господарським судом прийнято 23.02.2023, повний текст якої складено 08.03.2023. Отже, у даному випадку двадцятиденний строк на оскарження постанови обчислюється з дня підписання її повного тексту, а саме: з 08.03.2023. Тому останнім днем строку для подання касаційної скарги на зазначену постанову було 28.03.2023.

Вдруге з касаційною скаргою Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося 17.07.2023, що підтверджується поштовим конвертом, в якому її надіслано на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження. Разом з тим до касаційної скарги додано заяву про поновлення строків на касаційне оскарження, оскільки товариство вважає, що його пропущено з поважних причин.

Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

У заяві про поновлення строків на касаційне оскарження Акціонерне товариство "Українська залізниця" посилається на те, що за первісно поданою касаційною скаргою Верховний Суд відкрив касаційне провадження, однак ухвалою від 13.06.2023 суд закрив касаційне провадження у справі, оскільки після відкриття касаційного провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладено у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними (п.5 ч.1 ст.296 ГПК України), у зв`язку з чим вважає за необхідне навести інші підстави касаційного оскарження вказаних судових рішень. Посилається на те, що ухвала про закриття касаційного провадження не є розглядом касаційної скарги по суті та ст. 296 ГПК України не містить застережень щодо неможливості повторного звернення з касаційною скаргою на судові рішення особи яка вже зверталась з касаційною скаргою на ці ж судові рішення та касаційне провадження за її касаційною скаргою закрито. Також ст. 293 ГПК України не передбачено випадків відмови у відкритті касаційного з огляду на наявність ухвали про закриття касаційного провадження. Вважає, що вказані обставини слугують підставами для висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд ухвалою від 13.06.2023 закрив касаційне провадження у зв`язку з тим, що висновок щодо застосування норми права, який викладено у постанові Верховного Суду та на який посилалось Акціонерне товариство "Українська залізниця" у касаційній скарзі, стосувався правовідносин, які не є подібними, а скаржником інших підстав касаційного оскарження судових рішень наведено не було, хоча він не був позбавлений права при поданні касаційної скарги зазначити будь-які інші підстави, передбачені ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Отже зазначені скаржником причини подання касаційної скарги після закінчення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними для поновлення строку, оскільки залежали лише від суб`єктивної волі скаржника, а не від об`єктивно непереборних обставин. Тобто, не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження незазначення інших підстав касаційного оскарження судового рішення при первісному поданні касаційної скарги.

Крім того, сама по собі незгода скаржника з ухвалою Верховного Суду від 13.06.2023 у справі №910/21261/21 про закриття касаційного провадження також не може вважатися поважною причиною для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження з інших підстав.

Статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При цьому колегія суддів враховує, що право на суд не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.

Так, у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 40, 41, від 03.04.2008).

З огляду на викладене суд касаційної інстанції вважає, що доводи, наведені в заяві щодо поновлення строку на касаційне оскарження, є необґрунтованими.

Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене, оскільки до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору за її подання в установлених законом розмірі та порядку та касаційну скаргу подано після закінчення строку встановленого для її подання та підстави, наведені у заяві про поновлення строку, визнані неповажними, то така касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 у справі № 910/21261/21 залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

2. Акціонерному товариству "Українська залізниця" усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:

- надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 195 159, 72 грн за подання касаційної скарги у даній справі.

- надати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження з зазначенням інших підстав для поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

І. Кондратова