Рішення

від 25.07.2023 по справі 161/7130/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/7130/23

Провадження № 2/161/2357/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

25 липня 2023 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Олексюка А.В.,

при секретарі Гичці М.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку загальногопозовного провадженняцивільну справуза позовомКвартирно-експлуатаційноговідділу м.Володимира до ОСОБА_1 про визнання особи таким, що втратив право користування жилим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, зазначаючи, що гуртожиток, що розташований у АДРЕСА_1 перебуває у державній власності Міністерства оборони України та знаходиться на балансі КЕВ м. Володимир.

Під час реалізації своїх функцій КЕВ м. Володимир виявив, що у кімнаті № НОМЕР_1 гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 зареєстрований з 12.12.1990 ОСОБА_1 , але фактично там не проживає з 2007 р.

А томупросять суд,визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування жилим приміщенням - кімната АДРЕСА_2 та стягнути судові витрати з відповідача.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 08.05.2023 відкрито провадження у справі з призначенням її до розгляду в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача подав заяву в якій позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, судові витрати просить стягнути з відповідача.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином, шляхом опублікування оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За погодженням представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно положення про Квартирно-експлуатаційний відділ м. Володимира КЕВ м.Володимир підпорядковуєтьсяКомандувачу Силлогістики ЗбройнихСил України.Безпосереднє керівництводіяльністю КЕВм.Володимир здійснюєтьсяЦентральним управліннямінженерно-інфраструктурногозабезпечення КомандуванняСил логістикиЗбройних СилУкраїни (а.с.6-14).

Згідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир-Волинський 16.02.2023року було перейменовано на Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир відповідно до Директиви Командувача Сил логістики ЗСУ від 22.11.2022року № Д-370/6739дск (а.с.15-16).

Гуртожиток, що розташований у АДРЕСА_1 перебуває у державній власності Міністерства оборони України та знаходиться на балансі КЕВ м. Володимир, що підтверджується копією акта прийняття-передачі основних фондів на баланс, копія з технічного паспорта на службову будівлю військового містечка М055 по АДРЕСА_1 , копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1 ( кадастровий номер 0710100000:22:208:0038) (а.с.17-19).

Факт непроживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,за адресою: АДРЕСА_3 з 1998року тапо цейчас підтверджується наявними в матеріалах справи листом Луцькогорайонного управлінняполіції від24.03.2023№2900/50/04-23і актомвід 01.03.2023року (а.с.20-21).

За змістомстатті 47 Конституції Україникожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.

Частиною першоюстатті 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно із частиною третьоюстатті 319 Цивільного кодексу Україниусім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Статтею 321 ЦК Українипередбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно достатті 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Згідност. 150 ЖК Українигромадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Статтею 391 ЦК Українипередбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Аналіз статей71,72 Житлового кодексу Українидає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин такого не проживання.

Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, у зв`язку з чим поважність причин відсутності особи за місцем проживання визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.

Процесуальний закон покладає обов`язок на позивача довести факт відсутності відповідача понад встановленістаттею 71Житлового кодексуУкраїни строки у жилому приміщенні без поважних причин. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 490/12384/16-ц, від 22 листопада 2018 року у справі№ 760/13113/14-ц, від 26 лютого 2020 року у справі № 333/6160/17, від 18 березня 2020 року у справі № 182/6536/13-ц, від 22 грудня 2021 року у справі № 758/12823/17, від 19 січня 2022 року у справі №344/9319/19.

Відповідно до п.п.2, 40 Примірного положення про гуртожитки, яке діяло на момент вселення відповідача в гуртожиток, жилі примішення в таких гуртожитках призначались лише для тимчасового проживання громадян на період роботи чи навчання на підприємстві, в установі чи організації і надавались за спільним рішенням адміністрації та профкому підприємства, установи, організації, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу і вибули з них. підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм

було надано у зв`язку з роботою чи навчанням.

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 12.04.1985року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» та згідно зі ст.107 ЖК наймач або член його сім?ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред`явлення позову про це. Громадяни, відсутні у місці постійного проживання за умовами і характером роботи (члени екіпажів суден, працівники геологічних, розвідувальних партій, експедицій та інші працівники, діяльність яких пов`язана з постійним пересуванням), у період її виконання можуть бути визнані на підставі ст.107 ЖК такими, що втратили право користування жилим приміщенням, з якого вони вибули у зв`язку з цією роботою. Суд може визнати особу такою, що втратила право користування жилим приміщенням, лише з однієї вказаної підстави, передбаченої ст.71 або ст.107 Житлового кодексу.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не проживає у вказаній кімнаті понад встановлений законом строк збереження права користування нею, поважних причин непроживання чи доказів щодо чинення їй перешкод у користуванні такою, суду не надано. Таким чином, позовні вимоги позивача Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимира про визнання відповідача ОСОБА_1 таким, що втратив право користування жилим приміщенням є підставними та обґрунтованими, а тому суд приходить до висновку про їх задоволення.

За правилами ч.1, п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

З вищевикладеної норми закону слідує, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по справі в розмірі 2684,00 грн. понесені при сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 247, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимира до ОСОБА_1 про визнання особи таким, що втратив право користування жилим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування жилим приміщенням кімната АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимира 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач Квартирно-експлуатаційний відділ м. Володимира, код ЄДРПОУ 07516184, місцезнаходження: 44701, м. Володимир, вул. Академіка Глушкова, 1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк