Рішення

від 18.07.2023 по справі 359/2290/23

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/2290/23

Провадження № 2/359/1324/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2023 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Русан А.М.,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями органу місцевого самоврядування,-

В С Т А Н О В И В :

10 березня 2023 року представник позивача адвокат Сацик Р.В. звернувся до Бориспіль-ського міськрайонного суду Київської області з позовом, яким просив стягнути з Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 105197 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу місцевого самоврядування та стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 27 травня 2010 року рішенням Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області № 1052-35-V був затверджений проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 , земельної ділянки загальною площею 3,7910 га для ведення особистого селянського господарства в с. Проліски Бориспільського району Київської області. 27 серпня 2010 року Управлінням Держкомзему у Бориспільському районі Київської області був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №008262, який посвід-чував право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,9900 га з кадастровим номером 3220888000:03:001:0019 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташовується в Київській області, Бориспільський район, с. Проліски. 05 грудня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області з заявою про надання дозволу на зміну цільового призначення земельної ділянки площею 0,9900 га з земель для ведення особистого селянського господарства на землі під будівництво готельно-ресторанного комплексу та обслуговування автотранспорту, яка розташовується в Київській області, Бориспільський район, с. Проліски. Рішенням Щасливської сільської ради Бориспільсь-кого району Київської області від 08 грудня 2011 року №376-9-VI був наданий дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту із землеустрою щодо зміни цільового призна-чення земельної ділянки площею 0,9900 га із ведення особистого селянського господарства на використання земельної ділянки під будівництво готельно-ресторанного комплексу та обслуговування автотранспорту, на підставі якого було виготовлено проектну документацію на вказану земельну ділянку. ОСОБА_1 перерахував на користь Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області грошові кошти у розмірі 105 197 грн. 00 коп., як відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, що підтверджується квитанцією № 19-888466 від 19 червня 2013 року. В той же час, постановою Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року було визнано недійсним рішення Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області від 27 травня 2010 року №1052-35-V «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства в с. Проліски Бориспільського району Київської області»; визнано недійсним виданий ОСОБА_1 державний акт серії ЯЛ №008262 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га з кадастровим номером 3220888000:03:001:0019, а також витребувано з володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,9900 га з кадастровим номером 3220888000:03:001:0019 на користь держави. З огляду на вищевказану обставину позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 105197 грн. 00 коп., які були сплачені ним як відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.

Ухвалою суду від 14 березня 2023 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання. Сторонам роз`яснено права, обов`язки та встановлено строки для їх реалізації.

Відповідач своїм процесуальним правом подати відзив на позов не скористався. Заяв чи клопотань на адресу суду не направив.

Згідно ч. 8 ст.178ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 16 червня 2023 року у справі закрито підготовче провадження та призначено її до розгляду по суті з викликом і повідомлення сторін.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання сторони до суду не з`явились. Натомість представник позивача подав до суду заяву, якою позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Суд, повно та всебічно дослідивши подані сторонами заяви та матеріали справи із наявними в ній доказами, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодав-ства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши її у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 27 травня 2010 року рішенням Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області №1052-35-V був затверджений проект землеустрою щодо відведення у власність чотирьом громадянам, в тому числі ОСОБА_1 , земельних ділянок загальною площею 3,7910 га для ведення особистого селянського господарства в с. Проліски Бориспільського району Київської області.

27 серпня 2010 року Управлінням Держкомзему у Бориспільському районі Київської області був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №008262, який посвідчував право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,9900 га з кадастровим номером 3220888000:03:001:0019 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташовується в с. Проліски Бориспільського району Київській області.

05 грудня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Щасливської сільської ради Бориспіль-ського району Київської області з заявою про надання дозволу на зміну цільового призначення земельної ділянки площею 0,9900 га з земель для ведення особистого селянського господарства на землі під будівництво готельно - ресторанного комплексу та обслуговування автотранспорту, яка розташовується в с. Проліски Бориспільського району Київській області.

Рішенням Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області від 08 грудня 2011 року №376-9-VI був наданий дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту із землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,9900 га із ведення особистого селянського господарства на використання земельної ділянки під будівництво готельно - ресторанного комплексу та обслуговування автотранспорту.

На замовлення ОСОБА_1 ТОВ «Інком+» був розроблений проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з земель для ведення особистого селянського господарства на землі під будівництво готельно-ресторанного комплексу та обслуговування автотранспорту в с. Проліски на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Рішенням Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області від 21 березня 2013 року №1605-24-VI був затверджений проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,9900 га, кадастровий номер 3220888000:03:001:0019 з ведення особистого селянського господарства на використання земельної ділянки під будівництво готельно-ресторанного комплексу та обслуговування автотранспорту в с. Проліски Бориспільського району в с. Проліски Бориспільського району Київської області.

Судом також встановлено, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року ухваленої у справі за № 359/3373/16-ц було визнано недійсним рішення Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області від 27 травня 2010 року №1052-35-V «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства в с. Проліски Бориспільського району Київської області»; визнано недійсним, виданий ОСОБА_1 державний акт серії ЯЛ №008262 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га з кадастровим номером 3220888000:03:001:0019; недійсним рішення реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області від 22 квітня 2013 року №1855673 про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220888000:03:001:0019, а також витребувано з володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,9900 га з кадастровим номером 3220888000:03:001:0019 на користь держави.

Відповідно вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно розрахунку розміру втрат лісогосподарського виробництва, спричинених зміною цільового призначення земельної ділянки з земель сільськогосподарського призначення (ведення особистого селянського господарства) на землі під будівництво готельно-ресторанного комплексу та обслуговування автотранспорту, що була власністю ОСОБА_1 , та знаходиться на території Щасливської сільської ради Бориспільського району, який є складовою проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, вбачається, що розмір втрат становить 105 197 грн. 00 коп..

Вказаний розрахунок проведений ДП «Київський інституту землеустрою» у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року №1279 «Про розміри та порядок визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню».

ОСОБА_1 перерахував на користь Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області грошові кошти у розмірі 105 197 грн. 00 коп., як відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, що підтверджується квитанцією №19-888466 від 19 червня 2013 року.

Відповідно ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно вимог п. 34 ч. 1 ст. 26 вищевказаного закону, до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року, ухваленої у справі за № 359/3373/16-ц, дії Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області визнано протиправними та скасовано рішення, на підставі якого позивач отримав у власність земельну ділянку. Наведене, в силу вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України, не підлягає доказуванню.

Стаття 56 Конституції України закріплює право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно положень ст.74 Закону України «Про місцеве самоврядування», органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Підстави, види і порядок відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 77 вказаного Закону встановлено, що шкода заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування - за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно вимог ст. 1173, 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, а також незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Як роз`яснив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 21 грудня 2018 року у справі № 920/31/18, на відміну від загальної норми ст.1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальні норми ст.1173 ЦК України допускають можливість відшкодування шкоди незалежно від вини органу державної влади та його посадової або службової особи.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Таким чином, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій чи бездіяльності цього органу чи його посадових або службових осіб, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями чи бездіяльністю і заподіяною шкодою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає цивільну відповідальність за заподіяну шкоду.

Обставини щодо неправомірних дій Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області під час прийняття рішення від 21 березня 2013 року за №1605-24-VI, яким був затверджений проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, яка належала на праві власності ОСОБА_1 , у повній мірі встановлені постановою Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року при розгляді цивільної справи за № 359/3373/16-ц.

Наявність заподіяної майнової шкоди позивачу підтверджується квитанцією про сплату грошових коштів на користь Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Причинно - наслідковий зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою полягають в тому, що випадку дій Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області в межах норм чинного земельного законодавства, це б не призвело до витребування у ОСОБА_1 земельної ділянки на користь держави, та не спричинило б безпідставної сплати коштів у вищевказаному розмірі на користь сільської ради.

З огляду на це, у діях Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області наявний склад цивільного правопорушення, передбаченого ст.1173 ЦК України.

У постановах від 12 червня 2019 року у справі за № 487/10128/14-ц та від 15 вересня 2020 року у справі за № 469/1044/17 Велика Палата Верховного Суду однозначно висловилася щодо ефективного способу захисту прав кінцевого набувача земельної ділянки у випадку її повернення на користь держави чи до комунальної власності на підставі судового рішення, яким було визнано незаконним рішення органу місцевого самоврядування або органу державної влади про передачу земельної ділянки у власність, та зробила висновок, що такий набувач може заявити до відповідного органу позов про відшкодування шкоди.

На підставі постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» за №807-IX від 17 липня 2020 року в Київській області був створений Бориспільський район, до складу якого ввійшли : Бориспільська, Переяславська, Яготинська міські, Вороньків-ська, Гірська, Дівичківська, Золочівська, Пристолична, Студениківська, Ташанська, Циблівська сільські територіальні громади.

Пристолична сільська рада Бориспільського району Київської області є правонаступником прав та обов`язків Щаслиської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Згідно ч. 3ст.133ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечен-ням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 1ст.134ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Судом встановлено, що позивач у прохальній частині позову просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати з оплати правничої допомоги в розмірі 16 000 грн. 00 коп.

Приписами ч. 1 ст.137ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно ч. 2 ст.137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат :1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 ст.137ЦПК України визначено, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Положеннями ч. 4 ст.137ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому за змістом ч. 6 цієї статті обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В розрізі з наведеним суд зазначає, що стороною відповідача не заявлено під час судового розгляду та не подано до суду відповідного клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно ч. 8 ст.141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених затрат на правову допомогу позивачем подано до суду наступні докази: ордер серії АІ № 1350403 від 07 березня 2023 року про надання правової допомоги адвокатом Сациком Р.В. позивачу; договір про надання правової допомоги № 772 від 29 грудня 2022 року укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Сациком Р.В., додаткова угода №1 до договору про надання правової допомоги № 772 від 29 грудня 2022 року, якою зазначено перелік і вартість послуг, що надаються адвокатом клієнту; копію акту виконаних робіт на суму 16 000 грн. 00 коп.; квитанцію про оплату правової допомоги в розмірі 16 000 грн. 00 коп.; детальний опис робіт на суму 16 000 грн. 00 коп.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст.141ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, в разі задоволення позову, - на відповідача.

Суд звертає увагу на ту обставину, що позивач фактично вже поніс витрати по оплаті правової допомоги в розмірі 16 000 грн. 00 коп., а тому дані вимоги підлягають задоволенню.

При зверненні до суду з даним позовом ОСОБА_1 поніс затрати по оплаті судового збору в розмірі 1073 грн. 60 коп. Наведене підтверджується квитанцією про сплату за № 32528798800006436944 від 06 березня 2023 року на суму 1073 грн. 60 коп.

Оскільки позовні вимоги задоволено, з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені витрати по оплаті судового збору в розмірі 1073 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 56 Конституції України, статтями 10, 60, 137, 141, 175, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 22, 1166, 1173, 1174 Цивільного кодексу України, статями 10, 26, 74, 77 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями органу місцевого самоврядування - задовольнити.

Стягнутиз Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 105 197 (сто п`ять тисяч сто дев`яносто сім) гривень 00 (нуль) копійок в рахунок відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу місцевого самоврядування.

Стягнути з Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області на користь ОСОБА_1 витрати на оплату правової допомоги в розмірі 16 000 (шістнадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок.

Стягнути з Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провад-ження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 27 липня 2023 року.

Суддя Яковлєва Л.В.