Рішення

від 25.07.2023 по справі 371/848/22

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25.07.2023 Єдиний унікальний № 371/848/22 провадження № 2/371/160/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року м. Миронівка

ЄУН 371/848/22

Провадження № 2/371/160/23

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

секретаря судових засідань Сідор В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря», приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Шепітко Валентина Василівна, про визнання права власності на нерухоме майно та витребування майна від добросовісного набувача,

У С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи заявлені вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний дядько ОСОБА_4 , який постійно проживав з нею за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті дядька приватним нотаріусом Миронівського районного нотаріального округу Київської області Шепітко Валентиною Василівною відкрито спадкову справу.

Вона, як спадкоємець п?ятої черги, подала заяву про прийняття спадщини. Також заяву про прийняття спадщини, як спадкоємець першої черги, подала ОСОБА_2 , яка перебувала із спадкодавцем в зареєстрованому шлюбі.

До складу спадкового майна після смерті ОСОБА_4 увійшла земельна ділянка площею 2,3743 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222981200:01:004:0027, яка належала спадкодавцеві на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку.

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 31 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування, ОСОБА_2 усунуто від права на спадкування за законом на майно, яке залишилося після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавця ОСОБА_4 .

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 20 червня 2022 року визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку з кадастровим номером 3222981200:01:004:0027, видане ОСОБА_2 25 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Миронівського районного нотаріального округу Київської області Шепітко В.В., зареєстроване в реєстрі за № 3236, та скасовано запис у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку.

На виконання вказаного рішення приватним нотаріусом Миронівського районного нотаріального округу Київської області Шепітко В.В. у Спадковий реєстр внесено інформацію про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 25 вересня 2019 року (реєстровий номер 3236).

Вона, як єдиний спадкоємець, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 звернулася до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Проте постановою приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Шепітко В.В. від 22 серпня 2022 року за № 268/02-31 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з тих підстав, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222981200:01:004:0027 зареєстроване за ОСОБА_3 .

З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що підставою для державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_3 став договір купівлі - продажу № 3473, укладений 10 жовтня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Спірну земельну ділянку ОСОБА_3 передала в оренду у СТОВ «Зоря».

Вказала, що спірна земельна ділянка, на яку вона має право, як єдиний спадкоємець, вибула з її володіння поза її волею, оскільки ОСОБА_2 розпорядилася спірною земельною ділянкою, яка їй не належить. В зв?язку з чим спірна земельна ділянка підлягає витребуванню у ОСОБА_3 на ї користь.

Посилаючись на норми частини 1 статті 319, частини 1 статті 321, пункту 3 частини 1 статті 388 ЦК України, просила визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 2,3743 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222981200:01:004:0027, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та витребувати на її користь вказану земельну ділянку у ОСОБА_3 .

Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання учасників справи

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О. від 08 листопада 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 15 вересня 2022 року забезпечено позов шляхом заборони ОСОБА_3 вчиняти дії з відчуження та розпорядження нерухомим майном у виді земельної ділянки площею 2,3743 га з кадастровим номером 3222981200:01:004:0027.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 08 травня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Аргументи учасників справи

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_5 в судове засідання не з?явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з?явилася, відзиву на позов не подала, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином за адресою зареєстрованого місця проживання 16 травня 2023 року та 21 червня 2023 року.

Відповідно до даних рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та відомостей про вручення поштового відправлення з офіційного сайту «Укрпошта» судові повістки про виклик до суду вручені відповідачу ОСОБА_2 01 червня 2023 року та 27 червня 2023 року.

Відповідно до пункту 1 частини 8 статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку.

Зважаючи на ті обставини, що будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, відповідач ОСОБА_2 не з`явилася до суду, причин неявки в судове засідання не повідомила, доказів поважності причини неявки в судове засідання не надала, враховуючи правила статті 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та можливість вирішення справи у відсутності відповідача ОСОБА_2 .

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з?явилася, відзиву на позов не подала, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином за адресою зареєстрованого місця проживання. До суду ОСОБА_3 подала заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги не визнає, заперечує проти них у повному обсязі, просила відмовити у позовних вимогах повністю за безпідставністю, розгляд справи просила проводити без її участі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, СТОВ «Зоря» в судове засідання не з?явився, про день, час та місце розгляду справи третя особа повідомлена належним чином. До суду від директора товариства надійшла заява про розгляд справи без участі представника товариства.

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Шепітко В.В. в судове засідання не з?явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. До суду подала заяву про розгляд справи без її участі.

Фактичні обставини справи

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 .

Після його смерті приватним нотаріусом Миронівського районного нотаріального округу Київської області Шепітко В.В. 07 лютого 2019 року відкрито спадкову справу за реєстраційним номером 63726902 (номер у нотаріуса 30/2019).

Вказані обставини підтверджуються даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Владиславської сільської ради Миронівського району Київської області 25 січня 2019 року (а.с. 9), витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі спадкової справи № 55043136 від 07 лютого 2019 року (а.с. 10).

Родинний зв?язок позивача зі спадкодавцем підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Владиславською сільською радою Миронівського району Київської області 02 серпня 1982 року (а.с.12), даними свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Миронівського районного управління юстиції Київської області 07 червня 2003 року (а.с. 13), даними свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданого Владиславською сільською радою Миронівського району 27 квітня 1982 року (а.с. 14), даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого виконавчим комітетом Владиславської сільської ради Миронівського району 03 лютого 2015 року (а.с. 93). Також вказані обставини встановлені в рішенні Миронівського районного суду Київської області від 31 грудня 2020 року.

Позивач ОСОБА_1 , яка є племінницею померлого ОСОБА_4 та спадкоємцем п?ятої черги після його смерті, 01 лютого 2019 року подала заяву про прийняття спадщини (а.с. 90).

Також заяву про прийняття спадщини, як спадкоємець першої черги, 28 лютого 2019 року подала до нотаріальної контори ОСОБА_2 , яка на час смерті ОСОБА_4 перебувала із ним в зареєстрованому шлюбі, що підтвердила свідоцтвом про укладення шлюбусерії НОМЕР_6 від 08 травня 1992 року (а.с. 97 зв., 99 зв.)

Спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії КВ № 2078458, виданого Миронівською районною державною адміністрацією 24 грудня 2003 року, на праві власності належала земельна ділянка площею 2,3743 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 3222981200:01:004:0027 (а.с. 11).

Відповідно до даних звіту про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, складеного ПП «Агентство земельного кадастру та оцінки «Гео Світ», оціночна вартість земельної ділянки кадастровий номер 3222981200:01:004:0027 становить 185908,00 грн (а.с. 15).

11 вересня 2019 року державним реєстратором Миронівської міської ради Київської області Степаненко А.В. зареєстроване право власності на земельну ділянку площею 2,3743 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222981200:01:004:0027, за померлим ОСОБА_4 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1917045832229), згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер 48738408 від 18 вересня 2019 року (а.с. 110,111).

25 вересня 2019 року приватний нотаріус Миронівського районного нотаріального округу Шепітко В.В. видала ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку кадастровий номер 3222981200:01:004:0027. Реєстрація видачі вказаного свідоцтва про право на спадщину проведена 24 вересня 2019 року в Спадковому реєстрі за номером 64886693 (а.с.115).

25 вересня 2019 року, на підставі виданого свідоцтва про право на спадщину за законом, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222981200:01:004:0027 зареєстроване за ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, номер запису про право власності 33500980.

Вказана обставина підтверджується даними Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 184428693 та № 184429030 від 10 жовтня 2019 року (а.с. 154, 155).

Відповідно до даних рішення Миронівського районного суду Київської області від 31 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування, ОСОБА_2 усунуто від права на спадкування за законом на майно, яке залишилося після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавця ОСОБА_4 (а.с. 19-24)

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 20 червня 2022 року визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку кадастровий номер 3222981200:01:004:0027, видане 25 вересня 2019 року ОСОБА_2 приватним нотаріусом Миронівського районного нотаріального округу Київської області Шепітко В.В., зареєстроване в реєстрі за № 3236 та скасовано запис у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку (а.с. 25-27).

22 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса з заявою про внесення в Спадковий реєстр інформації про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, виданого ОСОБА_2 25 вересня 2019 року та видачу їй свідоцтва про право на спадщинуна земельну ділянку кадастровий номер 3222981200:01:004:0027 (а.с.132).

Відповідно до даних Витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі про реєстрацію визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину № 69820250 від 22 серпня 2022 року на підставі рішення Миронівського районного суду Київської області від 20 червня 2022 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Шепітко В.В. 22 серпня 2022 року проведено реєстрацію визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку кадастровий номер 3222981200:01:004:0027, виданого ОСОБА_2 24 вересня 2019 року, реєстрація якого була проведена 24 вересня 2019 року в Спадковому реєстрі за номером 64886693 (а.с. 29).

Відповідно до даних повідомлення приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Шепітко В.В. № 269/02-31 від 22 серпня 2022 року, адресованого ОСОБА_1 , нотаріус повідомила про неможливість скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 3222981200:01:004:0027, номер запису про право власності 33500980, реєстраційний номер ОНМ: 1917045832229, оскільки згідно інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстроване за ОСОБА_3 , податковий номер НОМЕР_7 , номер запису про право власності 33747059, реєстраційний номер ОНМ: 1917045832229, а не за ОСОБА_2 (а.с. 28).

Постановою приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Шепітко В.В. № 268/02-31 від 22 серпня 2022 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (а.с. 30).

Підставою для відмови у видачі вказаного свідоцтва нотаріусом у постанові зазначено ту обставину, що право власності на земельну ділянку площею 2,3743 га кадастровий номер 3222981200:01:004:0027, на яку просить видати свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_1 , згідно інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстроване за ОСОБА_3 , податковий номер НОМЕР_7 , номер запису про право власності 33747059, реєстраційний номер ОНМ: 1917045832229, а не за спадкодавцем ОСОБА_4 .

Вказані обставини підтверджуються також даними спадкової справи № 63726902, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (а.с. 89-145).

Земельна ділянка з кадастровим номером 3222981200:01:004:0027 була відчужена ОСОБА_2 . 10 жовтня 2019 року ОСОБА_3 на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки.

На підставі зазначеного договору купівлі - продажу право власності на вказану земельну ділянку зареєстроване за ОСОБА_3 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно 10 жовтня 2019 року, номер запису про право власності 33747059, внесеного відповідно до рішення приватного нотаріуса Миронівського районного нотаріального округу Шепітко В.В. № 49245724 від 19 жовтня 2019 року.

На підставі договору оренди землі від 10 березня 2020 року ОСОБА_3 передала земельну ділянку кадастровий номер 3222981200:01:004:0027 в оренду СТОВ «Зоря» терміном до 09 березня 2030 року, про що 16 березня 2020 року внесено відповідний запис про інше речове право за № 36053738 в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно.

Вказані обставини підтверджуються даними договору купівлі - продажу земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та посвідченого 10 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Миронівського районного нотаріального округу Шепітко В.В. (реєстровий номер 3473) (а.с. 146), даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 253396826 (а.с. 31-33).

Мотиви суду та застосовані норми права

Суд, дослідивши надані матеріали справи, всебічно та повно з?ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об?єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Цією ж статтею визначено загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів.

За положеннями частини 2 статті 158 ЗК України, виключно судом вирішуються спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

Відповідно до пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року № 7, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом : визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом способів захисту (стаття 16 ЦК).

Порушені право чи інтерес підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним способом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Частиною 1 статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов?язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За правилами частини п?ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

На підставі пункту б частини 1 статті 90 Земельного Кодексу України, власники земельних ділянок мають право самостійно господарювати на землі. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Судом встановлено, що на час розгляду справи позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 , якому на момент смерті належала земельна ділянка з кадастровим номером 3222981200:01:004:0027. Вказана земельна ділянка увійшла до складу спадкового майна, а тому позивач має право на захист свого права на володіння та користування та розпорядження земельною ділянкою.

Позивач має перешкоди в оформленні спадкових прав на земельну ділянку, оскільки право власності на спірну земельну ділянку було відчужене відповідачем ОСОБА_2 відповідачу ОСОБА_3 на підставі договору купівлі - продажу № 3473 від 10 жовтня 2019 року.

Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред?явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На підставі статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Тобто власник має право витребувати своє майно з чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі.

Відповідно до статті 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (частина 1 статті 387 ЦК України).

Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об?єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.

Тобто, витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і таке майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Якщо майно за відплатним договором придбано в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадках, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК України, зокрема, якщо майно вибуло із володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (було загублено, викрадено, вибуло з їхнього володіння іншим шляхом).

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 серпня 2018 у справі № 906/420/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 у справі № 914/3224/16.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача, на підставі частини 1 статті 388 ЦК України, залежить від того, у який спосіб майно вибуло із його володіння. Ця норма передбачає вичерпний перелік підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача. Отже, вирішуючи спір про витребування майна із чужого незаконного володіння, необхідно встановити, чи вибуло спірне майно із володіння власника в силу обставин, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК України, зокрема, чи з волі власника майно вибуло із його володіння.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка вибула із володіння позивача не з її волі. Відповідач ОСОБА_2 відчужила спірну земельну ділянку на підставі свідоцтва про право на спадщину, яке в подальшому було визнано судом недійсним та скасоване.

У силу принципу Nemo plus iures transferre potest quam ipse habet ("Ніхто не може передати більше прав, ніж має сам"), у даному випадку не виникає право власності й у майбутніх набувачів.

Оскільки правова підстава (в даному випадку свідоцтво про право на спадщину), на підставі якої був укладений договір купівлі - продажу спірної земельної ділянки між відповідачами, визнана недійсною, то вчинений на її підставі правочин не породжує у його сторін прав.

Відтак, спірна земельна ділянка підлягає витребуванню на користь позивача від відповідача ОСОБА_3 , з метою відновлення права використання нею, як власником, усього комплексу її правомочностей.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 сформульовано висновки про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діями наслідкам.

Ефективним способом захисту слід вважати такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект для відновлення порушених прав, свобод та інтересів настільки, наскільки це можливо.

Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду, задоволення позову про витребування майна є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.

Такі висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18).

Позивач вважає, що її право порушене тим, що земельна ділянка, яка належить їй в порядку спадкування за законом, вибула з її володіння не з її волі, вона позбавлена можливості оформити право власності на спірну земельну ділянку, оскільки таке право вже зареєстроване за відповідачем ОСОБА_3 , яка не визнає таке право за позивачем.

З врахуванням характеру спірних правовідносин суд вважає, що позивачем обрано належний та ефективний спосіб захисту у виді вимог про визнання права власності на спірну земельну ділянку та витребування земельної ділянки на свою користь, оскільки задоволення таких вимог призведе до відновлення прав позивача без необхідності додатково звертатися до суду.

Висновки за результатами розгляду

Під час з`ясування характеру спірних правовідносин, предмету і підстав позову, наявності чи відсутності порушеного права чи інтересу та можливості його поновлення або захисту в обраний позивачем спосіб, суд дійшов наступних висновків.

Аналіз статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України вказує на те, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

За таких обставин, звертаючись до суду з позовом саме на заявника покладається обов`язок з доведення належними, допустимими та достатніми доказами своїх позовних вимог з посиланням на матеріально-правову підставу своїх вимог.

Саме позивач мав довести в ході розгляду справи зміст порушених, оспорюваних чи невизнаних прав, обрунтувати підстави звернення до суду з позовними вимогами саме до заявленного відповідача та обгрунтувати відповідність обраного способу засхисту змісту порушенного права. Суд ухвалює рішення про задоволення позову, виходячи передусім із доведеності таких вимог заявником.

Згідно правил статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі досліджених доказів, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні судом встановлено порушення прав позивача на набуття у власність в порядку спадкування за законом спірної земельної ділянки, яка вибула з її володіння поза її волею, тому позовні вимоги про визнання права власності на нерухоме майно та витребування майна від добросовісного набувача ОСОБА_3 є обґрунтованими та доведеними.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно вказаного правила, судовий збір, сплачений позивачем підлягає стягненню пропорційно задоволеним вимогам позивача.

При подачі позову позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1860,00 гривень, що підтверджується даними квитанції № 20 від 13 вересня 2022 року (а.с. 1).

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору у розмірі 930 гривень 00 копійок з кожного (1860/2).

Вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 15 вересня 2022 року забезпечено позов шляхом заборони ОСОБА_3 вчиняти дії з відчуження та розпорядження нерухомим майном у виді земельної ділянки площею 2,3743 га з кадастровим номером 3222981200:01:004:0027.

Відповідно до статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує в тому числі питання про підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Частинами 7,8 статті 158 ЦПК України встановлено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Оскільки суд дійшов висновку щодо повного задоволення позовних вимог, заходи забезпечення позову, встановлені відповідно до ухвали Миронівського районного суду Київської області від 15 вересня 2022 року, продовжують діяти в порядку і у строки, встановлені ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76 - 81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря», приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Шепітко Валентина Василівна, про визнання права власності на нерухоме майно та витребування майна від добросовісного набувача задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 2,3743 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222981200:01:004:0027, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Витребувати з володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,3743 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222981200:01:004:0027.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору у розмірі по 930 гривень 00 копійок з кожної.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса зареєстрованого місця проживання: будинок під номером АДРЕСА_1 .

Відповідачі:

ОСОБА_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: будинок під номером АДРЕСА_2 .

ОСОБА_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: будинок під номером АДРЕСА_1 .

Треті особи:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря», ідентифікаційний код 30830840, адреса місцезнаходження: будинок під номером 183, село Владиславка, Обухівський район, Київська область.

Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Шепітко Валентина Василівна, адреса місцезнаходження: квартира під номером АДРЕСА_3 .

Суддя підпис Л.О. Капшук

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О. Капшук