Ухвала

від 20.07.2023 по справі 537/1183/23

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 2/537/559/2023

Справа № 537/1183/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2023 року м. Кременчук

Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді Мурашової Н.В.,

за участю секретаря Должаніци В.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАСТ і К", ОСОБА_2 про визнання трудових відносин припиненими,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «ДАСТ і К», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_2 , про визнання припиненими її трудових відносин з ТОВ «ДАСТ і К».

В обгрунтування позову зазначено, що ТОВ "ДАСТ і К" заснована єдиним учасником ОСОБА_2 , у виключні повноваження якого входить на загальних зборах товариства призначати та звільняти директора товариства. А ОСОБА_1 є директором ТОВ «ДАСТ і К», призначена на посаду загальними зборами товариства від 01.04.2016 року. Проте ОСОБА_1 вирішила звільнитися з посади директора товариства за власним бажанням, про що повідомила єдиного учасника ТОВ «ДАСТ і К» ОСОБА_2 шляхом направлення йому відповідного повідомлення. ОСОБА_1 як директор товариства запланувала проведення загальних зборів ТОВ «ДАСТ і К» на 16.01.2023 року. Проте єдиний учасник ТОВ «ДАСТ і К» ОСОБА_3 не з`явився на загальні збори, не прийняв рішення про її звільнення за власним бажанням, чим порушує право позивача ОСОБА_1 на вільний вибір професії та місця роботи. Тому ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом своїх прав з позовом, в якому просила визнати припиненними її трудові відносини з ТОВ «ДАСТ і К».

Рух справи.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31.03.2023 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ДАСТ і К», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_2 , про визнання припиненими трудових відносин за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26.04.2023 року за клопотанням позивача залучено до участі у справі співвідповідачем ОСОБА_2 .

Позиція учасників справи в судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні просила розглянути її справу по суті, позовні вимоги задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача ТОВ «ДАСТ і К» не з`явилися в судове засідання, хоча повідомлялися належним чином про місце і час розгляду справи.

Позиція суду першої інстанції.

Суд, заслухавши учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість доводів сторін, встановив наступне.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити у межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (абзац перший частини першоїстатті 19ЦПК України).

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів в будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, такий суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких, зазвичай, хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення процесуальні закони не віднесли до юрисдикції інших судів.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується (частинапершастатті 43 Конституції України).

До трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами (частина першастатті 3 КЗпП України).

Законодавство про працю складається зКодексу законів про працю Українита інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (стаття 4 КЗпП України).

Трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем-фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець-фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (речення перше частини першоїстатті 21 КЗпП України).

Однією з підстав припинення трудового договору є його розірвання з ініціативи працівника (пункт 4 частини першоїстатті 36 КЗпП України), зокрема розірвання з цієї ініціативи трудового договору, укладеного на невизначений строк (стаття 38 КЗпП України).

Однак правове регулювання припинення повноважень виконавчого органу товариства (директора), чи члена цього органу, якщо останній є колегіальним (дирекцією), з його власної ініціативи відрізняється від розірвання трудового договору з ініціативи працівника, який не є виконавчим органом товариства або членом цього органу.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на їхнє прийняття органу можуть мати наслідки і для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні, тобто пов`язані з управлінням товариством (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 510/456/17, від 8 листопада 2019 року у справі №667/1/16, від 4 лютого 2020 року у справі №915/540/16 (пункт 34), від 19 лютого 2020 року у справі № 145/166/18 (пункт 53), від 12 січня 2021 року у справі №127/21764/17).

За змістом пункту 3 частини першоїстатті 20 ГПК Українигосподарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначенихзакономвипадках, зокрема, справи у спорах, що виникають із корпоративних відносин, в тому числі пов`язані з управлінням юридичної особою.

З огляду на цей припис перелік спорів, що виникають із корпоративних відносин і належать до юрисдикції господарських судів, не є вичерпним, й охоплює зокрема спори, пов`язані з управлінням юридичною особою. Стороною цих спорів не обов`язково є учасник такої особи. Спір щодо припинення трудового договору одноосібного виконавчого органу (директора) товариства з обмеженою відповідальністю є спором, який виник із корпоративних відносин, оскільки пов`язаний із реалізацію загальними зборами цього товариства їхньої компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень. Тому такий спір стосується управління юридичною особою і належить до юрисдикції господарського суду. Відсутність у позовній заяві обґрунтування позивачем, який є директором товариства, участі у відносинах управління останнім і їхнього припинення у разі задоволення позову не впливає на існування спору, пов`язаного з управлінням товариством.

До господарських товариств належить, зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю (частина перша статті84, частина друга статті113 ЦК України). Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване однією або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділено на частки (частина першастатті 140 ЦК України).

Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, другастатті 97 ЦК України). Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (частина першастатті 28 Закону № 2275-VIII).

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним (абзац четвертий пункту 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі № 1-2/2010).

Виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства (частина першастатті 39 Закону № 2275-VIII).

Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб (речення перше частини другоїстатті 99 ЦК України). Виконавчий орган товариства є одноосібним (речення перше частини четвертоїстатті 39 Закону №2275-VIII). Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад (речення перше частини п`ятоїстатті 39 Закону № 2275-VIII).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є одноосібним виконавчим органом товариства (директором), який згідно з відомостями з ЄДР наділений правом вчиняти дії від імені товариства, що підтверджено рішенням засновника (власника) ТОВ «ДАСТ і К» ОСОБА_2 від 01.04.2016 року про призначення ОСОБА_1 на посаду директора ТОВ «ДАСТ і К», а також винесеним ОСОБА_1 як директором ТОВ «ДАСТ і К» наказом №Д-10 від 01.04.2016 року про початок виконання обов`язків директора (а.с.5-6).

Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили (частини перша та третястатті 38 КЗпП України).

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства (частина першастатті 98 ЦК України; близький за змістом припис був передбачений у частині першійстатті 30 Закону № 2275-VIII).

Суд встановив, що згідно з п.7.6, п.7.16, п.7.18 статуту ТОВ «ДАСТ і К», Виключною компетенцією учасника (загальних зборів учасників) Товариства є утворення і відкликання виконавчого та інших органів Товариства. Управління поточною діяльністю Товариства здійснюється виконавчим органом директором. У разі створення в Товаристві структурних підрозділів може створюватися колегіальний орган (дирекція), яку очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є Учасниками Товариства, з ними на період виконання повноважень укладається трудовий контракт. Директор здійснює поточне керівництво Товариством, підзвітний зборам учасників і організовує виконання їх рішень.

Звільнення з посади директора товариства (відкликання директора) є припиненням повноважень одноосібного виконавчого органу, що відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. У разі виявлення директором бажання розірвати трудовий договір із товариством їхнє скликання для розгляду відповідної заяви може залежати від самого директора (пункт 1 частини першоїстатті 31 Закону № 2275-VIII).

За змістом частини тринадцятоїстатті 39 Закону № 2275-VIIIповноваження одноосібного виконавчого органу можуть бути припинені лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу або тимчасового виконувача його обов`язків; наслідком такого припинення повноважень одноосібного виконавчого органу є припинення відповідного договору, зокрема розірвання трудового договору.

Загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цимЗакономабо статутом товариства, зокрема, з ініціативи виконавчого органу товариства (пункт 1 частини першоїстатті 31 Закону № 2275-VIII).

Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства (частини друга та третястатті 32 Закону № 2275-VIII).

Чергові загальні збори учасників товариства проводяться не менше двічі на рік. Позачергові збори учасників скликаються на вимогу виконавчого органу Товариства. (пункт 7.11 Статуту товариства).

Про проведення зборів Учасники Товариства повідомляються шляхом телефонного повідомлення, рекомендованим листом або врученням під розписку із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менше як за 30 днів до їх склакання. (п.7.13 Статуту Товариства).

Однією з особливостей проведення загальних зборів учасників товариства, яке має одного учасника, є те, що у цьому товаристві рішення з питань, які належать до компетенції загальних зборів учасників товариства, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника (частина першастатті 37 Закону № 2275-VIII).

Засновником та єдиним учасником товариства є фізична особа, громадянин України ОСОБА_2 . (п.1.2. Статуту товариства; витяг з ЄДР - а. с. 15-28).

Для належної реалізації права на розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, за власною ініціативою директор товариства має не тільки написати відповідну заяву на підставістатті 38 КЗпП України, подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою як виконавчий орган товариства скликати загальні збори учасників, на вирішення яких поставити питання щодо свого звільнення (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 січня 2022 року у справі № 911/719/21 (пункт 5.15)).

На відміну від випадку, коли роботодавець в особі загальних зборів товариства ініціює припинення повноважень одноосібного виконавчого органу згідно з пунктом 5 частини першоїстатті 41 КЗпП України(припинення повноважень посадових осіб), директор у випадку вияву ним ініціативи згідно зістаттею 38 КЗпП Українищодо звільнення з посади може сам ініціювати скликання загальних зборів учасників товариства для вирішення питання про своє звільнення.

У випадку відсутності рішення скликаних загальних зборів учасників товариства про звільнення директора товариства, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення цих зборів, директор має право звернутися до суду з вимогою про припинення його повноважень.

Суд, закриваючи провадження у справі, застосував висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у її постановах від 14.06.2023 року у справі №448/362/22, від 30.01.2019 року у справі №145/1885/15-ц і від 19.02.2020 року у справі №145/166/18, а також висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, викладений у постанові від 11.08.2021 року у справі №404/1255/21:

Звернення до суду особи, яка є одноосібним виконавчим органом товариства, для припинення її повноважень, зокрема у випадку, якщо загальні збори учасників не розглядають заяву про звільнення з посади директора, пов`язане з корпоративними відносинами у цьому товаристві. Тому доцільно зберігати єдину юрисдикційну належність спорів про припинення повноважень одноосібного виконавчого органу товариства чи члена колегіального такого органу для формування стабільної та послідовної судової практики щодо віднесення таких спорів до господарської юрисдикції.

Корпоративні права на участь в управлінні товариством його учасники реалізовують, зокрема, шляхом прийняття компетентним органом товариства рішення щодо припинення повноважень одноосібного виконавчого органу (директора). Таке рішення може мати наслідки для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні.

Суд першої інстанцій застосував практику Великої Палати Верховного Суду щодо критеріїв розмежування корпоративних (тобто тих, що, зокрема, пов`язані з управлінням підприємством) і власне трудових спорів і застосував норми процесуального права, зробивши висновок про те, що даний спір слід розглядати за правилами господарського судочинства.

Суд застосував висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у її постановах від 14.06.2023 року у справі №448/362/22, за змістом цього припису перелік спорів, що виникають із корпоративних відносин і належать до юрисдикції господарських судів, не є вичерпним, і охоплює зокрема спори, пов`язані з управлінням юридичною особою. Спір щодо припинення трудового договору одноосібного виконавчого органу (директора) товариства з обмеженою відповідальністю є спором, який виник із корпоративних відносин, оскільки стосується реалізації загальними зборами цього товариства їхньої компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень. Тому такий спір пов`язаний із управлінням юридичною особою та належить до юрисдикції господарського суду.

За таких обставин суд вважає, що позов директора ТОВ «ДАСТ і К» Чукарьової С.А. до ТОВ «ДАСТ і К» та Засновника Товариства і єдиного учасника ОСОБА_4 про припинення трудових відносин директора з Товариством відноситься до юрисдикції господраського суду.

Згідно п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З урахуванням вищевикладеного, на підставі п. 1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд приходить до висновку про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ДАСТ і К» та його засновника-учасника ОСОБА_4 про припинення трудових відносин, оскільки такий спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст. 256 ЦПК України, суд роз`яснює позивачу ОСОБА_1 , що розгляд його справи віднесено до юрисдикції Господарського суду Полтавської області відповідно до ч.1 ст.27 ГПК України, оскільки такий позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

В ч.2 ст.256 ЦПК України встановлено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись ст.255, ст.256, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суддя

у х в а л и в :

Провадження усправі запозовом ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю "ДАСТі К", ОСОБА_2 провизнання трудовихвідносин припиненими закрити на підставі п. 1 ч.1 ст.255 ЦПК України, оскільки такий спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту. Учасник справи, якому повний текст ухвали не було вручено у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст ухвали складений 25.07.2023 року.

Суддя Крюківського районного суду

м. Кременчука Полтавської області Мурашова Н.В.