Рішення

від 20.07.2023 по справі 643/9725/17

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 20.07.2023Справа № 643/9725/17 Провадження № 2/554/4320/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2023 року Октябрський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Савченко Л.І.

при секретарі - Грай К.В.

за участю прокурора - Лобач А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві цивільну справу за позовом Дергачівської місцевої прокуратури в інтересах Центральної виборчої комісії до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням,-

в с т а н о в и в :

Позивач Дергачівська місцева прокуратура в інтересах Центральної виборчої комісії звернулася до Московського районного суду м.Харкова з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої злочином, у розмірі 111 360 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що право звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 45 ЦПКм України. Так, ОСОБА_1 постановою № 441 ЦВК «Про зміни у складі окружних виборчих комісій з виборів Президента України 25 травня 2014 року від 30.04.2014 року був призначений головою окружної виборчої комісії з виборів Президента України територіального виборчого округу № 177. Відповідно до прим. 1 до ст. 364 КК України, ОСОБА_1 являвся службовою особою, яка обіймала посаду пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій. Вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 25.02.2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 14.03.2017 року, ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України. Вказаним вироком суду встановлено, що ОСОБА_1 , будучи службовою особою, підписав від імені ОВК № 177 та завірив печаткою Акт про виконання робіт № 1 відповідно до договору № 04/06/1-14/1БМ, який містив недостовірні відомості щодо обсягу виконаних робіт, який не відповідає дійсності, із зазначенням видів робіт, які не відповідають роботам, які були виконані фактично, розпорядився коштами Державного бюджету України, що були виділені на підготовку та проведення позачергових виборів Президента України 25.05.2014 року, чим заподіяв шкоду інтересам Держави на суму 111 360 грн. Не дивлячись на покладені на ЦВК функції та повноваження, заходи представницького характеру з метою повернення заподіяних збитків не вжито. Тому прокурор звернувся до суду з позовом.

Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 03.08.2017 року відкрито провадження по справі, призначено справу до попереднього розгляду.

Від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшли заперечення проти позову, в яких вказав, що 04.06.2014 року між ним, як головою ОВК № 177, та ТОВ «НПП Укренергострой» в особі директора ОСОБА_2 укладено Договір № 04/06/1-14/1БМ на виконання підрядних робіт. На підставі підписаного ним та ОСОБА_2 . Акту виконаних робіт, відповідно до Договору № 04/06/1-14/1БМ на виконання підрядних робіт, який не відповідає п.4.1 Розділу 4 (вартість робіт та порядок розрахунків) та згідно з платіжним дорученням № 54 від 04 червня 2014 року з розрахункового рахунку ГУ ДКС України в Харківській області на розрахунковий рахунок ТОВ «НПП Укренергострой» були перераховані грошові кошти на суму 111 360 грн. Вказує, що платіжне доручення № 54 від 05 червня 2014 року він не підписував та не завіряв печаткою, тобто розпорядження на перерахування грошових коштів не давав (його підпис сфальсифікований, про що є висновок почеркознавчої експертизи). Отримавши підтвердження про невиконання підрядних робіт, сам звернувся до органів міліції 23.07.2014 року та директора «НПП Укренергострой» в особі директора ОСОБА_2 з приводу повернення коштів. Вважає, що позов необхідно пред`явити до того, хто не виконав роботу, тобто ОСОБА_2 , який засуджений за ч.1 ст. 367 КК України (а.с.72).

Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 22 липня 2020 року закрито підготовче провадження по справі.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 03 березня 2023 року справу прийнято до провадження, на підставі розпорядження голови Верховного Суду від 08.03.2022 року № 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану».

У судовому засіданні прокурор Лобач А.В. позов підтримала, з підстав викладених у позові.

Представник позивача Центральної виборчої комісії Зозуля Т. у судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.158).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням (а.с.138, 151, 154-155), а також засобами мобільного зв`язку за вказаним ним номером у своїх запереченнях (а.с. 72,142).

Представник відповідач ОСОБА_3 повідомлений про дату, час та місце розгляду справи засобами мобільного зв`язку, однак у судове засідання не з`явився (а.с.150).

Суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю сторони відповідача, виходячи з положень ст. 223 ЦПК України, та враховуючи наявність у справі заперечень відповідача проти позову, в яких висловлена його позиція.

Заслухавши прокурора, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 25 лютого 2015 року (справа № 619/1144/15-к) ОСОБА_1 визнано винним у пред`явленному обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, та призначено йому покарання: у виді трьох років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на два роки; на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом іспитового терміну в два роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки (а.с.7-13).

Вказаний вирок ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 14 березня 2017 року залишено без змін (а.с.14-15).

Вироком суду встановлено, що Постановою №441 Центральної виборчої комісії «Про зміни в складі окружних виборчих комісій з виборів Президента України на позачергових виборах Президента України 25 травня 2014 року від 30.04.2014 року головою окружної виборчої комісії з виборів Президента України територіального виборчого округу №177 призначено Божинова Сергія Миколайовича.

Відповідно до ч.4 ст.22 Закону України «Про вибори Президента України» окружна виборча комісія є юридичною особою, комісією вищого рівня щодо дільничних виборчих комісій на території відповідного територіального виборчого округу з питань виборів Президента України. Відповідно до ст. 26 даного Закону, до повноважень окружної виборчої комісії відноситься здійснення контролю за додержанням: законодавства про вибори Президента України, спрямування діяльності дільничних виборчих комісій, у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією, вирішення питань розподілу та використання коштів дільничними виборчими комісіями, контроль забезпечення дільничних виборчих комісій приміщеннями, транспортом, засобами зв`язку, в межах своєї компетенції розглядає і вирішує інші питання матеріально-технічного забезпечення проведення виборів.

Таким чином, відповідно до прим. 1 до ст. 364 КК України. ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді голови окружної виборчої комісії з виборів Президента України територіального виборчого округу №177, являвся службовою особою, яка обіймала посаду пов`язану з виконанням організаційно- розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Встановлено що 04.06.2014 року між ОВК №177 в особі голови Божинова С.М. та ТОВ «НПП Укренергострой», в особі директора ОСОБА_2 укладено договір № 04/06/1-14/1БМ на виконання підрядних робіт, відповідно до умов якого ТОВ «НПП Укренергострой» зобов`язується виконати та передати ОВК №177 комплекс робіт щодо обладнання кабінок для голосування в т.ч. дерев`яних елементів, фарбування дерев`яних кабінок, очищення від бруду, часткового оновлення дерев`яних стійок, часткової заміни дошки (столик) в кабінці на ОВК №177 (160 дільницях).

04.06.2014 року головою ОВК №177 Божиновим С.М., підписаний та завірений печаткою Територіального виборчого округу №177 акт про виконання робіт №1 відповідно договору №04/06/1-14/1БМ на суму 111 360 грн.

Таким чином, відповідно до вищезазначеного акту про виконання робіт вартість комплексу робіт щодо обладнання кабінок для голосування в т.ч. дерев`яних елементів, фарбування дерев`яних кабінок, очищення від бруду, часткового оновлення дерев`яних стійок, часткової замінити дошки (столик) в кабінці на ОВК №177 (160 дільницях) склала 111 360 грн.

На підставі підписаного ОСОБА_1 акту про виконання робіт відповідно договору № 04/06/1-14/1 БМ на виконання підрядних робіт згідно з платіжним дорученням №54 від 05 червня 2014 року, з розрахункового рахунку ГУ Державної казначейської служби України в Харківській області на розрахунковий рахунок ТОВ «НПП У кренергострой» перераховані грошові кошти на суму 111 360 грн.

Відповідно до висновку комісійної судової будівельно-технічної експертизи №11701 від 28.01.2015 року, встановлено, що фактична вартість виконаних робіт щодо обладнання кабінок для голосування в т.ч. дерев`яних елементів, фарбування дерев`яних кабінок, очищення від бруду, часткового оновлення дерев`яних стійок, часткової заміни дошки (столик) в кабінці, виконаних на Окружній виборчій комісії №177 (160 дільницях), за договором на виконання підрядних робіт № 04/06/1-14/1 БМ від 04.06.2014 року, укладеного між ОВК №177 та ТОВ «НПП Укренергострой», складає 0 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи службовою особою, яка обіймала в Окружній виборчій комісії з виборів Президента України Територіального виборчого округу №177 посаду, пов`язану з виконанням організаційно- розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, неналежно виконуючи покладені на нього службові обов`язки, внаслідок несумлінного ставлення до них, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча останній повинен був і міг їх передбачити, не пересвідчився у обсягах виконання робіт з обладнання кабінок для голосування в т.ч. дерев`яних елементів, фарбування дерев`яних кабінок, очищення від бруду, часткового оновлення дерев`яних стійок, часткової заміни дошки (столик) в кабінці, виконаних на Окружній виборчій комісії №177 (160 дільницях) ТОВ «НПП Укренергострой», підписав від імені ОВК №177 та завірив печаткою Територіального виборчого округу №177 акт про виконання робіт №1 відповідно договору №04/06/1-14/1БМ, який містив недостовірні відомості щодо обсягу виконаних робіт, який не відповідає дійсності, із зазначенням видів робіт, які не відповідають роботам, які були виконані фактично, розпорядився коштами Державного бюджету України, що були виділені на підготовку та проведення позачергових виборів Президента України 25.05.2014 року, внаслідок чого, заподіяв шкоду інтересам Держави, на суму 111 360 грн., що більше ніж у 100 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та відповідно до прим. 1 до ст. 364 КК України визнається істотною шкодою.

Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, у4хвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Виходячи з викладеного, суд вважає доведеним факт заподіяння шкоди інтересам Держави ОСОБА_1 на суму 111 360 грн., внаслідок вчинення злочину.

Згідно ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III ЦПК України.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (частина третя статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Вказаним приписам кореспондують відповідні приписи ЦПК України, зокрема у частині четвертій статті 56 цього Кодексу визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Системне тлумачення норм частин четвертої, п`ятої статті 56 ЦПК України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах;

2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність такого органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює (доповнює) в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Подібні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19).

Виходячи зі змісту наведених норм права, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Таким чином, у кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд - перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор посилався на те, що перехід права власності на квартиру та її подальший продаж від особи, яка на час вчинення правочину померла, порушує інтереси держави в особі Харківської міської ради, яка позбавлена можливості ефективно та виключно в інтересах територіальної громади розпоряджатися комунальним майном м. Харкова. При цьому зазначив, що зволікання з визнанням спадщини відумерлою та набуттям права комунальної власності на спірну квартиру обмежує можливості виконання Харківською міською радою завдань, пов`язаних з реалізацією державної політики в сфері забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Судом встановлено, що до подачі позовної заяви до суду керівник Дергачівської місцевої прокуратури звернувся до голови Центральної виборчої комісії Охендовського М.В. із листом від 24.07.2017 за вих. № 04-30-2883-17 щодо прийняття Дергачівською місцевою прокуратурою в інтересах держави в особі Центральної виборчої комісії рішення про звернення до суду з позовом (а.с.17).

Центральна виборча комісія проти звернення прокурора з позовом до суду не заперечувала (а.с.16).

Тобто прокурором дотримано порядок звернення до суду, передбачений статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».

Отже, відповідно до статті 26 Закону України «Про прокуратуру», статті 56 ЦПК України наявні правові підстави для звернення прокурора до суду з метою захисту інтересів держави.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 09 лютого 2022 року у справі № 640/23065/14 (провадження № 61-1456св21).

Враховуючи, що відповідачем заподіяну злочином матеріальну шкоду державі в особі Центральної виборчої комісії у сумі 111 360 грн. не відшкодовано добровільно, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог прокурора в повному обсязі та стягнення з ОСОБА_1 на користь Центральної виборчої комісії шкоду, завданої злочином, у розмірі 111 360 грн.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 1600 грн.

Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 229, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Дергачівської місцевої прокуратури в інтересах Центральної виборчої комісії до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Центральної виборчої комісії шкоду, завданої злочином, у розмірі 111 360 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 1600 грн.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач - Дергачівська місцева прокуратура, місце знаходження: 62303 Харківська обл.., м.Дергачі, вул.1 Травня, 63, Харківська обласна прокуратура, місце знаходження: 61001, м. Харків, вул. Б.Хмельницького, 4 , код ЄДРПОУ 02910108.

Особа, в інтересах якої подано позов - Центральна виборча комісія, місце знаходження: 01196 м.Київ, вул.Лесі Українки, 1, код ЄДРПОУ 21661450.

Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНКПО невідомий.

Повне рішення складено 25 липня 2023 року.

Суддя Л.І. Савченко