Ухвала

від 31.07.2023 по справі 712/6393/23

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 712/6393/23

Провадження № 2-н/712/533/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2023 року Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Пироженко В.Д., розглянувши матеріали заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НЕВСЬКОГО 15/1» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком,

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСББ«НЕВСЬКОГО 15/1»звернулося досуду іззазначеною заявою в якій просила суд, зокрема стягнути з ОСОБА_1 на користьОСББ«НЕВСЬКОГО 15/1» 624,80 грн. за отримання довідки, що підтверджує право власності та 1550 грн. витрат на правову допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що до заяви про видачу судового наказу додано договір про надання адвокатом правової допомоги від 07.06.2023 року укладеного між ОСББ «НЕВСЬКОГО 15/1» та адвокатом Ульяновим С.М., рахунок від 09.06.2023 року на оплату послуг адвоката в розмірі 1550 грн., платіжна інструкція № 984 від 09.06.2023 про оплату послуг адвоката, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правничої (правової допомоги) та рахунок фактура про плату довідки, що підтверджує право власності.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 19ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження.

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо (частини третя статті 19 ЦПК України).

Отже з огляду на наведені правові норми в порядку наказного провадження судом вирішується лише конкретно визначений законом перелік вимог, судовий наказ не може бути виданий судом по вимогах, які прямо не зазначені в законі, видається судовий наказ без судового розгляду, без виклику боржника та стягувача у судове засідання, без заслуховування їх пояснень. При цьому змагання сторін у межах гласного вирішення справи, у ході якого сторони наводять доводи, покликані підтвердити їх правоту, спростувати аргументи протилежної сторони, відсутні. Наказ суду ґрунтується на поданих заявником документах, на повідомлених ним доводах, покликаних переконати суд у тому, що підстави для звернення до суду з позовом відсутні у зв`язку з безспірністю вимог.

Аналіз наведеної норми процесуального права дає підстави зробити висновок про те, що у наказному провадженні стягненню з боржника підлягають лише безспірні суми, до яких витрати заявника на правничу допомогу та отримання довідки, що підтверджує право власності не відносяться, зважаючи на положеннястатті 137 ЦПК України, якою для розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами витрат на правову допомогу, передбачено як подання доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат, так і доведення співмірності їх розміру із умовами, визначеними частиною четвертою статті 137 ЦПК України, а саме: розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, суд може за клопотанням іншої сторони, при доведенні нею неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги, зменшити їх розмір.

Отже, вирішення судом питання про розподіл між сторонами витрат на правничу допомогу адвоката та отримання довідки що підтверджує право власності відбувається за участю сторін, статус яких статтею 42ЦПК України визначений лише у справах позовного провадження, в той час, як за приписами частини другої наведеної норми процесуального права при розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник.

Порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом ІІЦПК України «Наказне провадження». Вказаний розділЦПК України окремо не встановлює порядку відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи, які понесені боржником.

Крім того, при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат в наказному провадженні, суд виходить з того, що відповідно до положень частини 1статті 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями частини 2статті 160ЦПК України передбачено право особи звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу, якщо вона вважає, що їй належить право вимоги.

Таким чином, саме по собі звернення кредитора (стягувача) з такою заявою до суду про видачу судового наказу не свідчить про необґрунтованість дій останнього (зловживання своїми правами), що могло б бути підставою для стягнення судових витрат, оскільки зазначене є його диспозитивним правом, передбаченим процесуальним законодавством.

Більш того, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі, та за правилами наказного провадження стягувач по справі буде позбавлений можливості довести неспівмірність заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу або погодитися з розміром цих витрат.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу та витрати на отримання довідки, що підтверджує право власності не підлягають стягненню в наказному провадженні, оскільки не є визначеними пунктом 6 частини першоїстатті 168ЦПК України сумою судових витрат, що сплачена заявником та підлягає стягненню на його користь із боржника.

Відповідно до вимог п.4 ч.1ст.165ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогамстатті 161 цього Кодексу.

Так,статтею 161 ЦК України, не передбачено видачу судового наказу про стягнення витрат на правову допомогу, так як такі витрати не вважаються безспірним, вони не можуть бути стягнуті з боржника при видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Оскільки вимоги про стягнення заборгованості зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком можуть бути вирішені в порядку наказного провадження окремо від вимог про стягнення витрат на правову допомогу та витрат на довідку, що підтверджує право власності, суд, приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу в частині стягнення витрат на правову допомогу та витрат на довідку, що підтверджує право власності .

Керуючись ст. ст.161,165 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Відмовити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «НЕВСЬКОГО 15/1»у видачі судового наказу в частині стягнення зі ОСОБА_1 витрат на правову допомогу та витрат на отримання довідки, що підтверджує право власності

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 15-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги, а у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Соснівського

районного суду м Черкаси В.Д. Пироженко