Постанова

від 19.07.2023 по справі 760/12584/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 3/4806/23

Справа №760/12584/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2023 року суддя Солом`янського районного суд м. Києва Криворот О.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Головного управління ДПС у Київській області ДПС України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, директора ТОВ «ФАВОРИТ КАЗІНО КОМПАНІ», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВв:

01.06.2023 ГДІ ГУ ДПС у м. Києві Пронівим В.Є. було складено адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 , відповідно до якого при проведенні фактичної перевірки казино, за адресою: м Київ, вул. О.Тихого, 42-а, в якому здійснює свою діяльність ТОВ «ФАВОРИТ КАЗІНО КОМПАНІ», ЄДРПОУ 44101120, встановлено порушення порядку проведення розрахунків, а саме: проведення розрахункової операції без застосування РРО та без видачі відповідного розрахункового документу, чим було порушено п. 2 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями), тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Гавінський О.П. у судовому засіданні надав письмове клопотання про закриття провадження у справі, проти складеного протоколу заперечував, просив справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, оскільки протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а його зміст не містить викладу об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП. Зазначив, що ТОВ «ФАВОРИТ КАЗІНО КОМПАНІ» проводить безготівкові розрахунку через термінал, який не з`єднаний з РРО, а обов`язкова програмна інтеграція і з`єднання кожного платіжного терміналу із реєстратором розрахункових операцій чинним законодавством взагалі не передбачена, а тому незрозуміло на підставі чого інспектором ГУ ДПС було зазначено, що при проведенні контрольної розрахункової операції розрахунок проведений в безготівковій формі через спеціальний платіжний засіб, який поєднаний з РРО. Крім того, протокол складено не відносно особи, яка вчинила правопорушення, а відносно посадової особи - директора, який не проводить розрахункові операції та видачу розрахункових документів. Також зазначив, що відсутні будь-які належні, допустимі та достовірні документальні докази вчинення ОСОБА_1 даного правопорушення.

Вислухавши пояснення захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до вимог КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Диспозиція ч. 1 ст.155-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

При дослідженні матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, зокрема, у ньому не в повному обсязі викладено суть адміністративного правопорушення, яка б відповідала диспозиції ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, не зазначено форму вини особи щодо дій, за які він притягається до адміністративної відповідальності, а також відсутні в достатньому обсязі належні та допустимі докази на підтвердження обставин вчинення правопорушення, викладених у протоколі.

З огляду на викладене, суд вважає, що зміст протоколу не містить об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.155-1 КУпАП.

Крім того, в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження факту вчинення саме ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП.

Відповідно до положень ст. 62 Конституції України, всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачить на її користь.

Відповідно до ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого притягнуто до адміністративної відповідальності у вчинені кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу осіб, що притягуються до відповідальності, які є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.

У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява F 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява F 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

А згідно рішення у справі «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року) ЄСПЛ зазначив, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

В межах розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд не має права в порушення принципу змагальності та диспозитивності, принципу рівності сторін, перебирати на себе функції обвинувачення та виправити цей недолік протоколу.

З огляду на наведене суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події, складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу правопорушення.

Керуючись ст. 155-1 ч.1, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.155-1 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення через Солом`янський районний суд м. Києва.

Суддя О.О.Криворот