Ухвала

від 25.07.2023 по справі 761/23822/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/23822/23

Провадження № 1-кс/761/15445/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , представника власника майна Misma GmbH (Місма ГмбХ) - адвоката ОСОБА_3 , прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника Misma GmbH (Місма ГмбХ) - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 22.12.2022 року у кримінальному провадженні №12022110000000505 від 17.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання Misma GmbH (Місма ГмбХ) - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 22.12.2022 року у кримінальному провадженні №12022110000000505 від 17.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що Слідчим управлінням ГУНП у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022110000000505 від 17.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

18.11.2022 року було проведено огляд товару - таурину у кількості 20 625 кг вартістю 84 526,50 євро, який знаходився на території митного поста «Західний» Київської митниці. Після цього вказаний товар було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12022110000000505 від 17.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

22.12.2022 року ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва за клопотанням прокурора ОСОБА_8 на таурин у кількості 20 625 кг було накладено арешт.

В обґрунтування клопотання 23.09.2019 між компанією Misma GmbH (Німеччина) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Біопрім» укладено контракт № 23-09/19. За умовами Контракту № 23-09/19 продавець має поставити на адресу покупця продукцію згідно специфікації.

Відповідно до специфікації № 34 від 28.09.22 товаром, який поставляється, є таурин у кількості 20 625 кг вартістю 84 526,50 Євро. У ході поставки товару на виконання контракту № 23-09/19 та Специфікації № 34 його було доставлено до митного поста «Західний» Київської митниці.

Вказали, що станом на дату звернення з цим клопотанням власником арештованого майна є Misma, оскільки відповідно до п. 5.2 Контракту № 23-09/19 право власності на товар переходить до покупця після митного оформлення та виходу товару у вільний обіг на території України.

Зазначили, що вилучений товар не може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, предметом доказування у якому є підроблення офіційного документа. Крім того, наявність або відсутність товару жодним чином не забезпечує процес проведення судової технічної експертизи документів та судової почеркознавчої експертизи, підстави для накладення арешту на товар, який є власністю третьої особи, з метою його подальшого звернення (конфіскації/спеціальної конфіскації) на користь держави відсутні. З урахуванням того, що Misma не має жодного відношення до замовлення, складення та надання до митного органу Звіту № 1207 та Протоколу № 1207.

Отже, вважають, що Misma не вчиняла жодних протиправних дій, які б містили ознаки кримінальних або адміністративних правопорушень та стосувалися протиправного переміщення товарів через митний кордон України. У той же час, весь тягар обмеження права власності несе саме Misma.

Однак, унаслідок дій правоохоронних органів та рішення органу судової влади, Misma не тільки не може виконати свої зобов`язання по Контракту № 23-09/19 та отримати оплату за товар, а й вимушена нести додаткові фінансові втрати.

Таким чином, подальше застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна не відповідає завданням кримінального провадження та меті застосування заходів забезпечення кримінального провадження, порушує законні права особи, які закріплені в Конституції України та Конвенції. Наведені у клопотанні про скасування арешту обставини спростовують доводи прокурора та слідчого судді під час винесення ухвали про арешт та свідчать про відсутність підстав для подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав в повному обсязі з підстав в ньому наведених, зазначив, що арешт таурину перешкоджає Misma виконати свої зобов`язання по договору. Крім того Misma не має жодного відношення до вказаного кримінального правопорушення, просив клопотання задовольнити та скасувати арешт, оскільки потреба в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, у вигляді арешту майна є недоцільною.

Прокурори ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , заперечували проти задоволення клопотання, вказали на те, що арештоване майно - таурин, є речовим доказом у кримінальному провадженні, потреба в подальшому заході забезпечення не відпала, оскільки не проведена технічна експертиза документу, зміст товару - не встановлений. Крім того, вказали, що досудове розслідування проводиться на території Святошинського районного суду м. Києва, де знаходиться підрозділ Національної поліції м Києва. Вважають, що клопотання не підлягає розгляду Шевченківським судом м. Києва.

Слідчий суддя заслухавши думку учасників, розглянувши клопотання, дослідивши документи, що надійшли на адресу, додатково долучені учасниками документи та дослідивши матеріали справ за клопотаннями щодо арешту майна, вважає, що клопотання необхідно задовольнити.

В судовому засіданні встановлено, що Слідчим управлінням ГУНП у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022110000000505 від 17.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. Органом досудового розслідування розташований на території Шевченківського району м. Києва, інші дані в матеріалах відсутні.

18.11.2022 року було проведено огляд товару - таурину у кількості 20 625 кг вартістю 84 526,50 євро, який знаходився на території митного поста «Західний» Київської митниці. Після цього вказаний товар було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12022110000000505 від 17.11.2022, яке здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

22.12.2022 року ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва за клопотанням прокурора ОСОБА_8 на таурин у кількості 20 625 кг було накладено арешт.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Статтею 84 КПК України імперативно передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Як убачається із ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 22.12.2022 року, арешт був накладений на товар таурин, як такий, що підпадає під ознаки речових доказів, відповідно до ст.98 КПК України. Однак, вказані події відбувалися в грудні 2022 року, тобто на початку досудового розслідування після вилучення таурину були підстави для тимчасового вжиття заходів забезпечення.

Проте в подальшому в ході проведення досудового розслідування не здобуто достовірних даних про відповідність таурину ознакам речових доказів, відповідно до ст. 98 КПК України, з урахуванням того, що кримінальне провадження здійснюється за фактом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, тобто підроблення офіційного документа, в якому предметом злочину, є конкретні документи. Таким чином, вважати, що вилучене майно - таурин, відповідає критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України, в даному кримінальному провадженні - відсутні підстави в подальшому.

Як убачається з матеріалів клопотання в жовтні 2022 року було зроблено висновок експертизи, в порядку здійснення митного контролю, відповідно до якого результати досліджень не протирічать відомостям в сертифікатах аналізу на продукт таурин, інші хімічні сполуки в складі проб не виявлені.

Представником власника майна - адвокатом ОСОБА_3 наведено достатньо підстав, які б свідчили про недоцільність продовження застосовування заходу забезпечення кримінального провадження, у вигляді арешту таурину, оскільки на даний час такий захід забезпечення кримінального провадження в якому розслідуються обставини нетяжкого злочину, є неспівмірним, арештований продукт певної вартості зі спливом часу втрачає свою вартість, строк придатності спливає, що може негативно вплинути на господарську діяльність власника майна. Тягар власника майна є неспівмірним із завданнями кримінального провадження.

Водночас, прокурором в судовому засіданні належним чином не обґрунтовано, що вилучений продукт є таким, що відповідає ознакам речових доказів в кримінальному провадженні.

Слідчому судді не надано підтвердження того, що потреби досудового розслідування і надалі виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи Misma у вигляді арешту вилученого продукту. Крім того, з наданих слідчому судді матеріалів, вбачається, що в даному кримінальному провадженні про підозру повідомлено не було жодну особу, з листопада 2022 року не здобуто достовірних даних на підтвердження вчинення злочину, експертизу документу не проведено.

Стаття 22 КПК України передбачає, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

За вказаних обставин слідча суддя вважає, що клопотання представника Misma GmbH (Місма ГмбХ) - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 22.12.2022 року у кримінальному провадженні №12022110000000505 від 17.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання представника Misma GmbH (Місма ГмбХ) - адвоката ОСОБА_3 - задовольнити.

Скасувати арешт, застосований в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022110000000505 від 17.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 22.12.2022 року, а саме: на товар «Таурин», вагою 20 625 кг, отримувачем якого є ТОВ «БІОПРІМ» (код ЄДРПОУ 40521376) відповідно до митної декларації № UA100100/2022/039197, який перебуває у зоні митного контролю відділу митного оформлення № 1 митного поста «Західний» Київської митниці на території складу тимчасового зберігання та митного складу ТОВ «КАТП-13054» (код ЄДРПОУ 05475067) за адресою: м. Київ, вул. Малинська, 20.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала оскарженню не підлягає, на неї можуть бути подані заперечення під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1