Постанова

від 19.07.2023 по справі 642/2729/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 642/2729/21 Номер провадження 22-ц/814/2986/23Головуючий у 1-й інстанції Миронець О.К. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2023 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Чумак О.В.

суддів: Бутенко С.Б., Дряниці Ю.В.,

розглянула в письмовому провадженні за наявними матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою керівника Новобаварськоїокружної прокуратуриміста Харкова наухвалу Київського районного суду м. Полтави від 07 лютого 2023 року, постановлену суддею Миронець О.К., по справі за позовом керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова, Харківської області, що діє в інтересах держави в особі Харківської міської ради, до багатогалузевої приватної фірми "Монада", державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна Сергія Володимировича, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання недійсними договорів.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2021 року керівник Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова, Харківської області, що діє в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся з позовом до Багатогалузевої приватної фірми «Монада», державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна С.В., ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та визнання недійсними договорів.

В обгрунутвання позову посилався на незаконність рішення державного реєстратора Печенізької районної державної реєстрації Зоткіна С.В. щодо реєстрації за БПФ «Монада» права власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому вказує на те, що спірний об`єкт є самочинним будівництвом, а отже БПФ «Монада», з урахуванням положень ст.658 ЦК України не мала права продажу вищевказаної нежитлової будівлі.

Вказує, що Харківська міська рада не є стороною оскаржуваних договорів, проте сам факт проведення самочинного будівництва, порушує права територіальної громади міста Харкова, представником якої є Харківська міська рада.

Щодо підстав для звернення до суду з вказаним позовом прокурор зазначає наступне.

Так, шляхом моніторингу реєстру рішень Харківської міської ради встановлено, що рішення щодо передачі у власність чи користування земельними ділянками за адресою: АДРЕСА_1 Харківською міською радою не приймалося, а відтак земельна ділянка, яка зайнята спірною будівлею, використовується самовільно поза волею власника, що порушує інтереси територіальної громади м. Харкова.

Вказує, що Харківська міська рада до БПФ «Монада» та інших відповідачів з позовами не зверталася та оскільки до цього часу, уповноважений орган Харківська міська рада, не вжила заходів щодо скасування державної реєстрації права власності на вказане нерухоме майно, а також визнання недійсними спірних правочинів, тому у прокурора виникли підстави для представництва інтересів держави в особі Харківської міської ради у суді.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 07 лютого 2023 року позовну заяву керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова, Харківської області, що діє в інтересах держави в особі Харківської міської ради, до багатогалузевої приватної фірми "Монада", державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна С.В., ОСОБА_1 , Воробйової О.В., ОСОБА_3 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання недійсними договорів повернуто прокурору.

Не погодившись з вказаною ухвалою її в апеляційному порядку оскаржив керівник Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обгрунтування апеляційної скарги вказує, що Харківська міська рада неналежним чином виконує свої повноваження, оскільки самостійно до суду за захистом своїх порушених прав не зверталася, що і стало підставою для звернення прокурора з вказаним позовом до суду.

Зазначає, що сам факт не звернення до суду Харківської міської ради з позовом за захистом своїх прав, свідчить про те, що вказаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку з чим, у прокурора виникають обгрунтовані підстави для захисту інтересів держави.

Окрім того вказує, що районним судом не взято до уваги, що наявність підтяв для представництва у даній справі вже підтверджено Ленінським районним судом м. Харкова, оскільки ухвалою від 11.05.2021 року відкрито провадження у сказаній справі та в подальшому було закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи не надходив.

Відповідно до ч. 2ст. 369 ЦПК Українирозгляд справи проводиться в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно п. п. 3, 4 ч. 1ст. 379 ЦПК Українипідставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що прокурором необгрунтовано наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в особі Харківської міської ради.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком районного суду з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.4 ЦПК України, у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ч.4 ст.56 ЦПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст.185 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За змістом частини четвертої наведеної норми Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно п.1 ч.6 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребувати інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закон України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то те не є підставою вважати звернення прокурора не обґрунтованим.

Із матеріалів справи вбачається, що листом керівника прокуратури від 01.04.2021 року було повідомлено Харківську міську раду про звернення з вказаним позовом до суду.

У позовній заяві прокуратури зазначено, що Харківська міська рада неналежним чином виконує свої повноваження, оскільки самостійно до суду за захистом своїх порушених прав не зверталася.

Таким чином, сам факт не звернення до суду Харківської міської ради з позовом за захистом своїх прав, свідчить про те, що вказаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку з чим, у прокурора виникають обгрунтовані підстави для захисту інтересів держави.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду, сформована у справі №903/129/18 від 15.10.2019.

Окрім того, слід зазначити, що ухвалою Ленінського районного сулу м. Харкова від 07 травня 2021 року було відкрито провадження у вказаній справі та в подальшому ухвалою від 28.09.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Ленінського районного cуду м. Харкова від 14.02.2022 року справу за вказаним позовом було передано на розгляд іншому судді, а в подальшому за підсудністю до Київського районного суду м. Полтави.

За таких обставин, повернення позовної заяви з підстав п.4 ч.4 ст. 185 ЦПК України нормами цивільного законодавства передбачені виключно на стадії вирішення судом питання про відкриття провадження у справі. На стадії підготовчого провадження та на стадії розгляду справи по суті повернення позовної заяви не передбачено.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що в суді першої інстанції були відсутні достатні підстави для визнання позовної заяви неподаною та повернення її позивачу.

Доводи апеляційноїскарги даютьпідстави длявисновку,що оскаржуванаухвала постановленаз порушеннямнорм процесуальногоправа,а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду - скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 368,369ч.2,374ч.1 п.6, 379 ч.1 п.п.3,4,382,383,384 ЦПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційнускаргу керівникаНовобаварської окружноїпрокуратури містаХаркова задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 07 лютого 2023 року скасувати.

Справу за позовом керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова, Харківської області, що діє в інтересах держави в особі Харківської міської ради, до багатогалузевої приватної фірми "Монада", державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна Сергія Володимировича, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання недійсними договорів,- направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 31.07.2023 року

Головуючий суддя О.В.Чумак

Судді С.Б. Бутенко

Ю.В. Дряниця