Ухвала

від 31.07.2023 по справі 200/3722/23

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у відстроченні сплати судового збору

31 липня 2023 року Справа №200/3722/23

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кравченко Т.О., розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, подане в адміністративній справі за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до приватного підприємства «Стоматологічна клініка «Лівобережна» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативну робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю,

встановила:

18 липня 2023 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі позивач, Відділення Фонду) до приватного підприємства «Стоматологічна клініка «Лівобережна» (далі відповідач, ПП «Стоматологічна клініка «Лівобережна»), надісланий через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 16 липня 2023 року, в якому позивач просив:

- стягнути з ПП «Стоматологічна клініка «Лівобережна» на користь Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році, у розмірі 6041,91 грн та пеню у розмірі 381,57 грн на розрахунковий рахунок UA098999980313121230000005630, Донецьке ГУК/Краматорська МТГ/50070000, ЄДРПОУ ГУ ДКСУ 37967785, МФО 899998, код платежу 50070000, код ЄДРПОУ Відділення Фонду (стягувача) 13492430.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) суддя після одержання позовної заяви, крім іншого, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Оскільки позовна заява Відділення Фонду не відповідає вимогам ч. ч. 2, 3 ст. 161 КАС, ухвалою від 18 липня 2023 року вона була залишена без руху з наданням позивачу п`ятиденного строку з дня отримання цієї ухвали засобами електронного зв`язку для усунення недоліків шляхом подання суду доказу надсилання відповідачу листом з описом вкладення копії позовної заяви та доданих до неї документів; сплати судового збору за реквізитами, вказаними в цій ухвалі, та подання документа про сплату судового збору.

Електронний примірник ухвали від 18 липня 2023 року доставлений до електронного кабінету Відділення Фонду як користувача підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» 18 липня 2023 року о 18:23, що підтверджено відповідною довідкою, сформованою в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду».

Таким чином, відповідно до приписів ст. 120 КАС, п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви розпочався 20 липня 2023 року і сплинув 24 липня 2023 року.

25 липня 2023 року, тобто після закінчення строку для усунення недоліків позовної заяви, Відділення Фонду звернулося до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору.

Обґрунтовуючи це клопотання, позивач зазначає, що в умовах воєнного стану у Відділення Фонду виникли певні складнощі з його своєчасною сплатою.

Також позивач наголошує, що в даному випадку звертається до суду з метою захисту соціальних та трудових прав осіб з інвалідністю, що є підставою для відстрочення сплати судового збору.

Розглядаючи це клопотання по суті, суд виходить з наступного.

За приписами ч. 1 ст. 133 КАС суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі Закон № 3674).

Виключний перелік підстав для звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору та суб`єктів, які можуть бути звільнені від сплати такого збору або мають право на його відстрочення наведено у ст. 8 Закону № 3674.

Так, ч. 1 ст. 8 Закону № 3674 установлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону № 3674 суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті.

При цьому суд зауважує, що суб`єкти владних повноважень відсутні у переліку осіб, які можуть бути звільненні від сплати судового збору або які мають право на його відстрочення (розстрочення).

Водночас звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати такий збір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 наведений висновок про те, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Висновок стосувався саме юридичної особи, (а не суб`єкта владних повноважень), і полягав в тому, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається з відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. Оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником з метою сплати судового збору, та причин, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.

Також Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зазначила, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Суд наголошує, що ні ч. 1 ст. 133 КАС, ні ч. 1 ст. 8 Закону № 3674 не пов`язують можливість відстрочення сплати судового збору у зв`язку з виникненням у суб`єкта владних повноважень «певних складнощів» з його сплатою.

Звертаючись до суду з цим клопотанням, Відділення Фонду обмежилось загальним посиланням на наявність «певних складнощів», не вважаючи за необхідне конкретизувати, в чому саме такі ускладнення полягали, та надавати докази на їх підтвердження.

Суд зауважує, що, вирішуючи питання щодо відстрочення судового збору, суд надає оцінку доводам позивача, перевіряє чи підтверджені такі доводи належними та допустимими доказами, та вирішує питання про те, чи є доведені позивачем обставини такими, з якими ч. 1 ст. 133 КАС та ч. 1 ст. 8 Закону № 3674 пов`язують можливість відстрочення від сплати судового збору.

Між тим, суд не повинен замість позивача визначати, які саме обставини унеможливили або ускладнили виконання ним вимог КАС щодо порядку звернення до суду, в тому числі сплати судового збору, і, самостійно визначивши такі обставини, надавати їм правову оцінку.

Невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних бюджетних призначень не є підставою для звільнення від сплати чи відстрочення такому суб`єкту сплати судового збору.

Необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів також не може бути підставою для звільнення від сплати чи відстрочення сплати судового збору. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Обставини, пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень, обмежене фінансування, відсутність коштів, призначених для сплати судового збору, тощо не звільняють такого позивача від обов`язку своєчасно сплатити судовий збір.

Суд відхиляє доводи заявника, які стосуються введення воєнного стану в Україні.

Воєнний стан безумовно випливає на діяльність держави в цілому. Водночас між неможливістю сплатити судовий забір і введенням воєнного стану має бути безпосередній, прямий причинний зв`язок. Однак Відділення Фонду не надало належних доказів на підтвердження наявності непереборних обставин, які, у взаємозв`язку із введенням воєнного стану, вплинули на роботу цього суб`єкта владних повноважень та перешкодили сплаті (унеможливили сплату) судового збору.

Безпідставним є твердження позивача про те, що позов подано з метою захисту соціальних та трудових прав осіб з інвалідністю, оскільки предметом спору є стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання роботодавцем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Більш того, звільнення суб`єкта владних повноважень від сплати судового збору, відстрочення сплати судового збору з підстав, зазначених вище, може розцінюватися як порушення принципу рівності усіх учасників судового процесу перед судом та як надання суб`єктам владних повноважень процесуальних переваг у доступі до суду у порівнянні з іншими суб`єктами фізичними та юридичними особами, які такий збір зобов`язані сплачувати.

До того ж Верховна Рада України, визначаючи коло суб`єктів, яким надані пільги зі сплати судового збору, не вважала за необхідне включити до переліку осіб, які звільняються від сплати судового збору, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю та його територіальних органів, про що свідчать положення ст. 5 Закону № 3674.

З огляду на викладене, у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Таке правозастосування відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в ухвалах від 27 липня 2023 року у справі № 420/12939/22, від 18 липня 2023 року у справі № 420/24016/21 та інших.

Керуючись Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», ст. ст. 2, 8, 132, 133, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

1. У задоволенні клопотання позивача Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Кравченко