Ухвала

від 31.07.2023 по справі 320/16439/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

31 липня 2023 року Київ№ 320/16439/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали Комунального закладу «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Комунальний заклад «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому позивач просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо несписання безнадійного податкового боргу Комунального закладу «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» у розмірі 4 311 261, 45 грн., земельного податку, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення № 0001142390/0 від 26.09.2008, включаючи штрафні санкції та пеню за несвоєчасно сплачені податкові зобов`язання;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу з Комунального закладу «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» у розмірі 4 311 261, 45 грн., земельного податку, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення № 0001142390/0 від 26.09.2008, включаючи штрафні санкції та пеню за несвоєчасно сплачені податкові зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Предметом цього позову, як вказано у позовній заяві, є безнадійний податковий борг Комунального закладу «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» у розмірі 4 311 261, 45 грн., земельного податку, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення № 0001142390/0 від 26.09.2008, включаючи штрафні санкції та пеню за несвоєчасно сплачені податкові зобов`язання.

Водночас, судом встановлено, що аналогічний позов був предметом розгляду в Окружному адміністративному суді.

Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2018 у справі № 826/4226/17 позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо несписання безнадійного податкового боргу Комунального Закладу «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» (ЄДРПОУ 02221219) у розмірі 4 167 268, 34 (чотири мільйони сто шістдесят сім тисяч двісті шістдесят вісім грн. 34 коп.) гривень, в тому числі штрафні (фінансові) санкції - 1 389 089, 45 (один мільйон триста вісімдесят дев`ять тисяч вісімдесят дев`ять грн. 45 коп.) гривень, який виник на підставі повідомлення-рішення від 26.09.2008 №0001142390/0.

В решті позову відмовлено.

Присуджено на користь Комунального закладу «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Відповідно до ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Згідно з ухвалою Верховного Суду від 15.07.2019 відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі № 826/4226/17.

Предметом спору у справі № 826/4226/17 була бездіяльності Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (правонаступником якої є Головне управління ДПС у м. Києві) по не проведенню списання безнадійної заборгованості та зобов`язання списати безнадійний податковий борг.

Рішенням суду в межах справи № 826/4226/17 встановлено, що у 2008 році Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва проведено позапланову виїзну перевірку здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати плати за землю (земельного податку, орендної плати за землю) в Комунальному закладі «Парк культури та відпочинку «Гідропарк».

За результатами зазначеної перевірки складено акт від 15.09.2008 № 3554/23-916-02221219, яким Комунальним закладом «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» порушено норми податкового законодавства із земельного податку, а саме: статті 14 Закону України «Про плату на землю» внаслідок неправомірного застосування пільг при розрахунку земельного податку за 2006-2007 роки та І півріччя 2008 року.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 26.09.2008 № 0001142390/0 про сплату податкового зобов`язання в розмірі 4 167 268, 34 грн., в тому числі штрафні санкції 1 389 089, 45 грн. в рахунок погашення податкового боргу земельного податку.

Комунальним закладом «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» податкове повідомлення-рішення від 26.09.2008 № 0001142390/0 оскаржувалось в судовому порядку до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2009 у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2009 без змін.

У подальшому податковий орган скористався своїм правом на судове стягнення податкового боргу і подав позов до суду про стягнення заборгованості в розмірі 4 266 389,78 грн. з Комунального закладу «Парк культури та відпочинку «Гідропарк».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2015 відмовлено в задоволенні позову на підставі відсутності доказів щодо винесення контролюючим органом другої податкової вимоги.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2015 - без змін.

03.10.2016 Комунальним закладом «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» надіслано заяву № 40 відповідачу про списання безнадійного боргу.

Відповідач надіслав листом від 17.10.2016 вих. № 13154/10/26-53-17-10) повідомив, що списання безнадійного боргу відбувається відповідно до Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків», затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577.

Суд констатує, що зміст позовних вимог та обставини на їх обґрунтування у межах розглядуваної справи № 320/16439/23 повністю аналогічні тим, що були встановлені під час розгляду справи № 826/4226/17.

У позовній заяві від 30.03.2023 у межах розглядуваної справи позивач зазначав, що 14.10.2022 відповідач звернувся до Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) із поданням в порядку статті 96 ПК України з питанням погашення податкового боргу у розмірі 5 214 174, 25 грн.

Зазначено, що на цей час згідно даних інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів, за позивачем обліковується податковий борг із земельного податку у розмірі 4 311 261, 45 грн.

Позивач зазначає, що 06.12.2022 звернувся до відповідача із заявою про списання безнадійного податкового боргу вих. № 060/56-75 із проханням списати суму грошового зобов`язання 5 214 174, 25 грн., як податковий борг.

Водночас, суд констатує, що відповідно до наданої заяви від 06.12.2022 вих. № 060/56-75 позивач просив відповідача списати саме 5 556 357, 79 грн. (уточ.- позивач помилково сумував 4 167 268, 34 грн. і 1 389 089, 45 грн. штрафних санкцій, оскільки сума 4 167 268, 34 грн. вже включає в себе штрафні санкції), що і було предметом розгляду у справі № 826/4226/17.

Проте, на думку позивача, відповідачем у порушення вимог податкового законодавства, на сьогоднішній день не вчиняються дії по його списанню.

Ураховуючи, що борг позивача є безнадійним, відмова відповідача (бездіяльність) у списанні податкового боргу та продовження його обліку інформаційних системах органів доходів і зборів за позивачем є на його думку протиправною, а можливість прийняти відповідачем альтернативне рішення законодавством не передбачена, тож зобов`язання відповідача списати такий безнадійний борг є ефективним способом захисту в межах спірних правовідносин.

У прохальній частині позивач просить визнати бездіяльність відповідача щодо несписання безнадійного боргу у розмірі 4311261, 45 грн. земельного податку, зазначаючи при цьому, що такий виник саме на підставі податкового повідомлення-рішення від 26.09.2008 № 0001142390/0, включаючи штрафні санкції та пеню за несвоєчасно сплачені податкові зобов`язання.

Суд у цій справі констатує, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог у справі № 826/4226/17 у частині зобов`язання податкового органу списати безнадійний податковий борг, суд висновувався на тому, що податковий борг уважається безнадійним та підлягає списанню тільки після прийняття відповідного рішення керівником органу.

У рішенні суду № 826/4226/17 було зазначено, що відповідно до підпункту 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.

Як убачається з викладеного, у зв`язку з внесенням змін до Податкового кодексу України, державні податкові інспекції наразі не наділені такими повноваженнями як списання безнадійного податкового боргу.

Таким чином, судом було встановлено, що на цей час ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві не має жодних повноважень щодо списання безнадійного податкового боргу позивача. Такі повноваження, відповідно до Податкового кодексу України, мають лише Головні управління ДФС.

З огляду на викладене, відповідач по справі (ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві) позбавлений можливості вчинити дії, щодо яких заявлений позов, а тому адміністративний позов подано до неналежного відповідача.

При цьому, під час розгляду справи № 826/4226/17 судом, приймаючи рішення, що позов у зазначеній частині позовних вимог подано до неналежного відповідача, не було вчинено дій, передбачених статтею 48 Кодексу адміністративного судочинства України, яка регламентує, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Разом із тим позивач своїм процесуальним правом на заявлення клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача Головне управління ДФС не скористався, як і не скористався можливістю оскаржити рішення суду у справі № 826/4226/17, у т.ч. й в частині нездійснення заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача.

Таким чином сторони (з урахуванням правонаступництва ДПС у м. Києві), предмет (уточ.- не враховуючи численні описки і неточності у позовній заяві) і підстави цього позову аналогічні тим, що були в межах розгляду справи № 826/4226/17, а саме стосуються списання безнадійного податкового боргу, який виник на підставі податкового повідомлення- рішення від 26.09.2008 №0001142390/0.

Наведене свідчить, що у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили рішення суду в адміністративній справі.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення в адміністративній справі.

Оскільки у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2018 у справі № 826/4226/17 про часткове задоволення позову, суд доходить висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження в цій справі.

У силу вимог статей 44 та 45 Кодексу, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

Керуючись пунктом 2 частини першої статті 170, статтями 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі № 320/16439/23 за позовом Комунального закладу «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Шевченко А.В.