Рішення

від 18.07.2023 по справі 380/15570/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2023 року

справа №380/15570/21

провадження №П/380/15770/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Карп`як О.О.,

секретар судового засідання Савка В.А.,

за участю:

представника позивача Зошія Ю.Й.,

представника відповідача Дорош А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Альтера» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень, -

встановив:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Альтера» (адреса:81642, Львівська обл., Миколаївський район, с. Рудки, вул. Львівська, 59, ЄДРПОУ 41863213, далі позивач) до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (адреса: 79003, Львівська обл., м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090, далі ГУ ДПС У Львівській області, відповідач), у якому просить:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 01.09.2021 №00200160902, яким ТОВ «БК Альтера» на підставі п.п. 54.3.3 п.54.3 ст.54 та п.128-1.2 ст.128-1 ПК України нараховано штрафні санкції на суму 1 000 000 грн.;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 01.09.2021 №00200180902, яким на підставі п.п. 54.3.3 п.54.3 ст.54 та п.117.3 ст.117 ПК України нараховано штрафні санкції в сумі 6 211 394,20 грн.

Позиція позивача:

Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення рішення протиправними, з огляду на наступне. Вважає, що на час перевірки контролюючим органом ТОВ «БК Альтера» не було зареєстровано акцизного складу. В той час, як згідно договору №2003 віл 20.01.2020 поставщиком нафтопродуктів позивачу було ТОВ «Ірча», яке є платником акцизного податку та із зареєстрованим акцизним складом. Однак при перевірці не досліджувалось питання чи отримане позивачем пальне в період з 01.10.2020 по 28.02.2021 у кількості 429 966,71 л було отримане позивачем не від платника акцизного податку, що дозволяло не застосовувати нормами ПК України. Тому вважає, що таку перевірку не можна вважати повною та всебічною. Оскільки за різними нормами ПК України є або не є реалізатором пального, тому у відповідача виникає обов`язок встановити чи не є стосовно позивача подвійних норм справляння податків та яка з них з урахуванням принципу презумпції правомірності рішень платника податків повинна бути застосована. Вважає, що на підставі п.128-1.2 ст.128.1 ПК України, штрафні санкції застосуються за трьох умов: наявність акцизного складу, відсутність реєстрації акцизного складу, наявність вини платника акцизного складу. Позивач на час використання пального розпорядниками акцизного складу не було, таке пальне використовувало для власних потреб та придбавало таке пальне у платника акцизного податку, а отже не було платником акцизного податку, що звільняє такого від реєстрації акцизного складу. Окрім того вказує, що оскільки позивач отримав ліцензію з 01.04.2020, нормами ПК України дата реєстрації акцизного складу не визначена. З огляду на вищенаведене, просить позов задоволити у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у заявах по суті справи, просив позов задоволити у повному обсязі.

Заперечення відповідача:

Позиція відповідача викладена у відзиві, проти позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне. Вказує, що наказ ГУ ДПС у Львівській області від 27.07.2021 №2543-ПП містив всі необхідні обов`язкові відомості в тому числі і підстави для проведення перевірки, визначені ПК України (ст. 20,61, 62, пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп. 80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України. В даному випадку підставою для фактичної перевірки слугувало саме реалізація контролюючим органом функцій, визначених законодавством у сфері виробництва, зберігання та обігу пального. Окрім того, відповідно до направлень від 27.07.2021 №8033, №8035 в.о. директора позивача пред`явлено службові посвідчення, направлення на проведення перевірки та вручено наказ про проведення фактичної перевірки від 27.07.2021 №2543-ПП, про що засвідчує особистий підпис у направленнях на перевірку. Крім того, позивачем фактично допущено посадових осіб відповідача до проведення фактичної перевірки, оскільки перевірка проведена за відома (в присутності) в.о. директора позивача Дутко В.Б. та при проведенні перевірки взято до уваги документи, надані платником податків: ліцензію на право зберігання пального, договір оренди нежитлового приміщення, договір поставки нафтопродуктів, сертифікати відповідності пального, оборотно сальдові відомості, акти списання товарів. Вказує, що перевіркою встановлено, що позивачем отримано пальне понад 1000000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливо роздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії) протягом календарного року. Окрім того, за період з 01.10.2020 по 28.02.2021 позивачем отримано 429 966, 71 літрів пального та відпущено (використано) для власного споживання пальне в кількості 427 098 л. пального на суму 6 211 394,20 грн. без реєстрації платником акцизного складу у порядку, передбачено цим Кодексом. З огляду на вищенаведене, вважає спірні податкові повідомлення рішення обґрунтованими та підставними, тому просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, наведених у відзиві, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою від 20.09.2021 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою 30.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи матеріалами.

Ухвалою від 20.10.2021 клопотання представника позивача задоволено, суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 30.03.2022 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 06.07.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 08.08.2022 клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволено, позовну заяву залишено без розгляду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2022 апеляційну скаргу ТОВ «БК Альтера» задоволено, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08.08.2022 про залишення позовної заяви без розгляду скасовано, а справу направлено до Львівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 08.11.2022 прийнято до провадження адміністративну справу, призначено судове засідання.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Відповідно до доповідної записки від 09.07.2021 №3102/7/13-97-04-06 заступнику начальника Львівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Львівській області, працівниками управління з боротьби з фінансовими злочинами ГУ ДФС у Львівській області здійснено вихід за податковою адресою ТОВ «БК Альтера»: Львівська обл., Миколаївський район, с. Рудники, вул. Львівська, 59. За результатами виїзду встановлено гр. ОСОБА_1 , який представився тимчасово виконуючим обов`язків керівника даного СПД у зв`язку з перебуванням директора підприємства у відпустці, що підтвердив наданою копією відповідного наказу. Гр. ОСОБА_1 надав копію договору оренди приміщення за адресою Львівська обл., Миколаївський район, с. Рудники, вул. Львівська,59, однак, від надання пояснень стосовно діяльності підприємства відмовився, аргументуючи це тим, що він вже надав відповідну інформацію з копіями підтверджуючих документів на адресу ГУ ДПС у Львівській обл.

Відповідно до доповідної записки від 26.07.2021 на ім`я заступника ГУ ДПС у Львівській області, управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Львівській області просило дозволу доручити державним ревізорам інспекторам відділу контролю за виробництвом та обігом пального управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Львівській області проведення фактичної перевірки ТОВ «БК Альтера» за адресами: Львівська обл., Миколаївський район, с. Рудники, вул. Львівська, 59 та м. Львів, вул. Пластова, 11а.

Відповідно до наказу від 27.07.2021 №2543-ПП, призначено проведення фактичної перевірки ТзОВ «БК Альтера» за адресами: Львівська обл., Миколаївський район, с. Рудники, вул. Львівська, 59 та м. Львів, вул. Пластова, 11а з 27.07.2021 по 05.08.2021 щодо дотримання вимог ПК України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законодавчих актів, що регулюють виробництво та обіг пального.

На підставі вказаного наказу виписано направлення від 27.07.2021 №8035 та №8033з якими ознайомився виконуючий обов`язки директора підприємства Дутка В.Б. 28.07.21. Також на направленням представником підприємства засвідчено отримання копії наказу від 27.07.2021 №2543-ПП 28.07.2021.4

27.07.2021 контролюючим органом сформовано запит про надання документів до ТОВ «БК «Альтера», який отримано представником підприємства Дутка В.Б. 28.07.2021.

06.08.2021 на підставі направлень та наказу працівниками контролюючого органу складено акт про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС №16000/13-01-09-02/41863213 (далі акт фактичної перевірки).

Як вбачається з акта фактичної перевірки, встановлено:

До перевірки ТзОВ «БК АЛЬТЕРА» було надано первинні документи за період 01.01.2U20p. по 30.06.2021р. а саме: оборотно-сальдові відомості по рахунку 203 (помісячно). Акти списання товарів (помісячно).

Пальне ТзОВ «БК АЛЬТЕРА» зберігає за адресою: Львівська обл,, м. Львів, вул. Пластова, 11А (Договір оренди нежитлового приміщення від 01.03.2020 року), загальною місткістю резервуарів, що використовуються для зберігання пального 14 000 літрів (ліцензія на право зберігання пального (виключно для власного споживання чи промислової переробки) від 01.04.2020 реєстраційний номер 13060414202000742 терміном дії з 01.04.2020 до 01.04.2025).

Відповідно до пп. 14.1.6 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - Кодекс), акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального. Не є акцизним складом приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження- розвантаження та зберігання пального не перевищує. 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1 000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальни виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (н.п.230.1.2 (б) п.230.1 ст.230 Кодексу).

Згідно наданих до перевірки оборотно-сальдових відомостей по рахунку 203 (помісячно) та даних єдиного реєстру акцизних накладних (ЄРАН.) за період з 01.10.2019р. по 30.09.2020р ТзОВ «БК АЛЬТЕРА.» було отримано 1 050 714.37 літрів пального (приведених до температури 15 °С) (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), отже ТзОВ «БК АЛЬТЕРА» отримано пальне об`ємом понад 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії) протягом календарного року.

Відповідно до п.п.14.1.212 п.14.І ст.14 Кодексу - реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу будь які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без переходу за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного: до акцизного складу: до його складу пересувного: для власного споживання чи промислової переробки: будь - яким іншим особам.

Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового (п.п.212.3.4 п.212.3 ст.212 Кодексу).

За період з 01.10.2020р. по 28.02.2021р. ТзОВ «БК АЛЬТЕРА.» було отримано 429966,71 літрів пального (приведених до температури 15 'С) (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії) та відпущено (використано) для власного споживання пальне в кількості 427098 літрів пального на суму 6 211 394,2 грн. без реєстрації платником акцизного податку в порядку, передбаченому цим Кодексом.

З період 01.10.2020р. по 28.02.2021p. ТзОВ «БК АЛЬТЕРА» платником акцизного податку не було зареєстроване, чим порушено п.п.212.3.4 п.212.3 ст.212 Кодексу та акцизний склад - у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового не був зареєстрований, чим порушено п.п.230.1.2 (б) п.230.1 ст. 230 Кодексу.

В порушення и. 85.2 ст. 85 Кодексу, для проведення перевірки ТзОВ «БК АЛЬТЕРА» станом на 05.08.2021р.. не було надано весь перелік первинних та бухгалтерських документів, які були витребувані запитом від 27.07.2021 року (запит отримано в.о. директора ТзОВ «БК АЛЬГЕРА» Дутко Владислава Богданович 28.07.2021) зокрема:

-технічні паспорти на резервуари, паливороздавальні/оливороздавальні колонки, рівнеміри-лічильники (або пристрої для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі), які розташовані за адресою акцизного складу;

-акти вводу в експлуатацію резервуарів, паливороздавальні / оливо роздавальних колонок, рівнемірів-лічильників (або пристрої для вимірювання рівня або відсотка голеного у резервуарі), які розташовані за адресою акцизного складу;

-документа про результати повірки або оцінки витратомірі в-лічильників (або паливо роздавальних колонок/оливо роздавальних колонок), розташованих за адресою акцизного складу;

-документи про результати повірки або оцінки, або калібрування рівнемірів- лічильників (або пристроїв для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі), якими обладнані резервуари (ємності) за адресою акцизного складу.

Відтак, контролюючий орган дійшов до висновку про порушення позивачем:

-п.п.212.3.4 п.212.3 ст.212 ПК України за яке передбачена відповідальність п.117.3 ст.117 ПК України;

-п.п.230.1.2 (б) п.230.1 ст.230 ПК України за яке передбачена відповідальність п.128-1.2 ст.128-1 ПК України;

-п.85.2 ст.85 ПК України за яке передбачена відповідальність п.121.1 ст.121 ПК України, однак відповідно до п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України з врахуванням змін і доповнень встановлений мораторій на застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення податкового законодавства, вчинених за період з 01.03.2020 по останній день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

На підставі акта перевірки №16000/13-01-09-02/41863213 від 06.08.2021, відповідачем винесено:

-податкове повідомлення рішення форми «ПС» від 01.09.2021 №00200160902, яким за порушення пп.230.1.2 п.230.1. ст.230 ПК України на підставі п.54.2.2 п.54.3 ст.54 та п.128-1.2 ст.128-1 ПК України застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1000000грн.;

-податкове повідомлення рішення форми «ПС» від 01.09.2021 №00200180902, яким за порушення пп.212.3.4 п.212.3 ст.212 ПК України на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 та п.117.3 ст.117 ПК України застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6211394,20 грн.

Не погоджуючись з правомірністю винесення вказаних податкових повідомлень рішень, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх прав.

Надаючи оцінку спірним податковим повідомленням рішенням, судом встановлено наступне.

Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення рішення форми «ПС» від 01.09.2021 №00200160902, яким за порушення пп.230.1.2 п.230.1. ст.230 ПК України на підставі п.54.2.2 п.54.3 ст.54 та п.128-1.2 ст.128-1 ПК України застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1000000грн.

Відповідно до положень Податкового кодексу України (далі - ПК України (із змінами і доповненнями):

пп.14.1.6. п.14.1 ст.14 акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб`єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

пп.230.1. ст.230 Акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.

пп.230.1.2.(б) п.230.1 ст.230 Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Таким чином, для визначення приміщення або території поняттю акцизний склад береться до уваги загальна місткість розташованих ємностей для навантаження розвантаження та зберігання пального, загальний обсяг пального, який отримує власник або користувач такого приміщення або території протягом календарного року, а також здійснення операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

пп.14.1.224.п.14.1 ст.14 розпорядник акцизного складу - суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Відповідно до п. 22 підрозділу 5 розділу ХХ ПК України, платники податку зобов`язані з 1 травня 2019 року до 1 червня 2019 року зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року. Суб`єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників податку з 1 липня 2019 року, зобов`язані до 1 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.

До перевірки позивачем було надано первинні документи за період з 01.01.2020 по 30.06.2021, а саме: оборотно сальдові відомості по рахунку 203 (помісячно), акти списання товарів (помісячно). Пальне позивач зберігає за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Пластова 11А (договір оренди нежитлового приміщення від 01.03.2020) загальною місткістю резервуарів, що використовують для зберігання пального 14000 літрів (ліцензія на право зберігання пального виключно для власного споживання та промислової переробки від 01.04.2020 р.н.13060414202000742 терміном дії з 01.04.2020 до 01.04.2025).

Згідно наданих до перевірки оборотно сальдових відомостей по рахунку 203 та даних єдиного реєстру акцизних накладних (ЄРАН) за період з 01.10.2019 по 30.09.2020 позивачем було отримано 1050714,37 літрів пального (приведених до температури 15 градусів Цельсія) без урахування обсягу пального, отриманого через паливо роздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії).

Таким чином, позивачем отримано пальне об`ємом понад 1000 куб.м. (без урахування обсягу пального, отриманого через паливо роздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії) протягом календарного року. Позивач не надав жодних доказів у спростування висновків контролюючого органу.

Відповідно до п.128-1.2 ст.128-1 ПК України, відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000000 гривень.

Позивач стверджує, що від реєстрації акцизного складу в системі електронного адміністрування його звільняє відсутність на час використання пального статусу розпорядника акцизного складу, оскільки таке пальне використане для власних потреб та придбане у платника акцизного податку.

Однак такі доводи позивача судом відхиляються з огляду на положення п.14.1.6 п.14.1 ст.14 ПК України, оскільки позивачем протягом календарного року було отримано 1050714,37 літрів пального та загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального перевищує 200 кубічних метрів (що не заперечується позивачем). Відтак, дана територія (приміщення) відповідає визначенню місця зберігання пального (акцизного складу), а ТОВ «БК Альтера» за наявності документів про право користування приміщенням або територією, означених як акцизний склад, вважатиметься розпорядником акцизного складу в розумінні вищенаведених норм ПК України.

З огляду на вищенаведене, податкове повідомлення рішення від 01.09.2021 №00200160902 прийнято обґрунтовано та підставно, підстави для його скасування відсутні.

Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення рішення форми «ПС» від 01.09.2021 №00200180902, яким за порушення пп.212.3.4 п.212.3 ст.212 ПК України на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 та п.117.3 ст.117 ПК України застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6211394,20 грн.

Відповідно до положень ПК України (із змінами і доповненнями):

П.п14.1.212 п.14.1 ст.14 ПК України, реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

при використанні пального суб`єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб`єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

До власного споживання також відносяться операції із заправлення пальним за договорами підряду при одночасному виконанні таких умов:

а) замовники за договорами підряду не здійснюють реалізацію пального іншим особам, крім реалізації бензолу поза межами митної території України в митному режимі експорту;

б) заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які:

призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг;

належать іншим особам;

виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених у цьому пункті землях, що перебувають у власності або користуванні замовника;

в) транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, зазначені в підпункті "б" цього підпункту, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Для здійснення діяльності із зберігання пального у розумінні вказаного Закону, суб`єкту господарювання необхідно отримати ліцензію. Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії. (ст.15 вказаного Закону).

Відповідно до ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Окрім цього, відповідно до ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»:

суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують;

суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Згідно п.п.212.3.4. п.212.3 ст.212 ПК України, особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Перевіркою встановлено, що за період з 01.10.2020 по 28.02.2021 ТзОВ «БК Альтера» отримано 429966,71 літрів пального (приведених до температури 15 градусів Цельсія)(без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії) та відпущено (використано) для власного споживання пальне в кількості 427098 літрів пального на суму 6211394,20 грн. без реєстрації платником акцизного податку у порядку, передбаченому ПК України. Дані обставини підтверджуються поданими відповідачем копіями акцизних накладних ТзОВ «Ірча» на реалізацію пального ТзОВ «БК Альтера»(том 1 а.с.239-250, том 2 а.с.1-243), у яких вказано адресу місця зберігання пального позивача м. Львів, вул. Пластова, 11А.

Позивачем не подано доказів того, що вказані операції за період з 01.10.2020 по 28.02.2021 не вважаються реалізацією пального.

Відповідно до п.117.3 ст.117 ПК України здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом. тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального або спирту етилового.

З огляду на вищенаведене, податкове повідомлення рішення від 01.09.2021 №00200180902 прийнято обґрунтовано та підставно, підстави для його скасування відсутні.

Щодо процедури проведення перевірки.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України (далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп.54.3.3. п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до пп.20.1.4, 20.1.6, 20.1.10 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки встановлений ст.80 ПК України.

Згідно п.80.1 ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Відповідно до п.80.4, 80.5 ст.80 ПК України, перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція. Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

-направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

-копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

-службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Згідно п.81.2. ст.81 ПК України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня.

У разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;

Таким чином, згідно вищенаведених норм, підставою для проведення фактичної перевірки є: наявність та/або отримання у встановленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, так і здійснення податковим органом функцій контролю за дотриманням законодавства.

Відповідно до доповідної записки від 09.07.2021 №3102/7/13-97-04-06 заступнику начальника Львівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Львівській області, працівниками управління з боротьби з фінансовими злочинами ГУ ДФС у Львівській області здійснено вихід за податковою адресою ТОВ «БК Альтера»: Львівська обл., Миколаївський район, с. Рудники, вул. Львівська, 59. За результатами виїзду встановлено гр. ОСОБА_1 , який представився тимчасово виконуючим обов`язків керівника даного СПД у зв`язку з перебуванням директора підприємства у відпустці, що підтвердив наданою копією відповідного наказу. Гр. ОСОБА_1 надав копію договору оренди приміщення за адресою Львівська обл., Миколаївський район, с. Рудники, вул. Львівська,59, однак, від надання пояснень стосовно діяльності підприємства відмовився, аргументуючи це тим, що він вже надав відповідну інформацію з копіями підтверджуючих документів на адресу ГУ ДПС у Львівській обл.

Відповідно до доповідної записки від 26.07.2021 на ім`я заступника ГУ ДПС у Львівській області, управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Львівській області просило дозволу доручити державним ревізорам інспекторам відділу контролю за виробництвом та обігом пального управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Львівській області проведення фактичної перевірки ТОВ «БК Альтера» за адресами: Львівська обл., Миколаївський район, с. Рудники, вул. Львівська, 59 та м. Львів, вул. Пластова, 11а.

Відповідно до наказу від 27.07.2021 №2543-ПП, призначено проведення фактичної перевірки ТзОВ «БК Альтера» за адресами: Львівська обл., Миколаївський район, с. Рудники, вул. Львівська, 59 та м. Львів, вул. Пластова, 11а з 27.07.2021 по 05.08.2021 щодо дотримання вимог ПК України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законодавчих актів, що регулюють виробництво та обіг пального.

Як слідує з наказу ГУ ДПС у Львівській області від 27.07.2021 №2543-ПП, метою перевірки позивача визначено: посилення контролю за виробництвом та обігом пального і запобігання порушень в сфері оптової та роздрібної торгівлі пальним, на підставі статей 20,61,62, пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 та пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, ст.16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального», та відповідно до доповідної записки від 26.07.2021 №103/13-01-09-02.

На підставі вказаного наказу виписано направлення від 27.07.2021 №8035 та №8033з якими ознайомився виконуючий обов`язки директора підприємства Дутка В.Б. 28.07.21. Також на направленням представником підприємства засвідчено отримання копії наказу від 27.07.2021 №2543-ПП 28.07.2021.4

27.07.2021 контролюючим органом сформовано запит про надання документів до ТОВ «БК «Альтера», який отримано представником підприємства Дутка В.Б. 28.07.2021.

06.08.2021 на підставі направлень та наказу працівниками контролюючого органу складено акт про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС №16000/13-01-09-02/41863213 (далі акт фактичної перевірки).

Відповідно до пункту 80.10 статті 80 ПК України порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Як передбачено пунктом 86.5 статті 86 ПК України, акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Таким чином, аналізуючи положення статті 86 ПК України, слід дійти висновку, що за наслідками фактичної перевірки складається у двох примірниках акт чи довідка, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності), один з яких вручається платнику податків. Реєстрація акта (довідки) фактичної перевірки здійснюється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. При цьому, лише в разі відмови платника податків від отримання акта (довідки) фактичної перевірки, такий акт (довідка) надсилається платнику податків засобами поштового зв`язку.

Як вбачається з копій вручених направлень на проведення перевірки якими ознайомився виконуючий обов`язки директора підприємства Дутка В.Б. 28.07.21. Також на направленням представником підприємства засвідчено отримання копії наказу від 27.07.2021 №2543-ПП 28.07.2021.

Доказів у спростування вказаних обставин позивач не надав.

Отже, фактична перевірка позивача проведена відповідно до норм ПК України.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст, 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених .

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України). Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 72,77, 90, 94, 139, 241 -246, 295 КАС України , суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28.07.2023.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна