Рішення

від 31.07.2023 по справі 400/4706/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2023 р. справа № 400/4706/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомСлужби відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області, вулиця Галини Петрової, будинок 2-А, м. Миколаїв, 54029,

до відповідачаДержавної аудиторської служби України, вул. П. Сагайдачного, 4, м. Київ 70, 04070,

провизнання протиправним та скасування висновку, опублікованого 16.10.2020 р.,

ВСТАНОВИВ:

Служба автомобільних доріг у Миколаївській області (далі позивач) звернулась з позовом до Державної аудиторської служби України (далі відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати Висновок про результати моніторингу закупівлі UА-2020-05-22-003328-b з предметом закупівлі Лот №6 поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Т-15-13 Нечаене Очаків на ділянці км 30+000 км 36+900, Миколаївська область (45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь), 745094438UAH, 45230000-8, ДК021, 6,9 км», опублікований 16.10.2020 р.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуваним Висновком порушено його законні права та інтереси, адже він прийнятий всупереч чинного законодавства. Так, Позивач зазначає, що ним не допущено порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі», але своїм Висновком відповідач зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, зокрема, шляхом недопущення цих порушень в подальшому. Позивач вважає, що відповідачем не конкретизовано яких саме заходів має вжити позивач, вимоги відповідача є неконкретизованими. Відтак, позивач вважає оскаржуваний висновок необґрунтованим та протиправним, в зв`язку з чим просить суд скасувати його.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що за результатами проведеного моніторингу закупівлі UА-2020-05-22-003328-b складено висновок про виявлені порушення законодавства, а саме не зазначення в оголошенні про проведення відкритих торгів інформації про мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції, а також не зазначення електронної адреси посадових осіб Замовника. Таким чином, відповідач вважає, що позивачем порушено вимоги Закону України Про публічні закупівлі.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач підтримав позовні вимоги та додатково наголосив про наявність обґрунтувань порушення спірними наказом та висновком законних інтересів позивача.

Ухвалою суд змінив найменування Служби автомобільних доріг у Миколаївській області на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Служба автомобільних доріг у Миколаївській області (з 31.03.2023 р. Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області) є державною організацією, яка зареєстрована юридичною особою 09.04.2002 р., заснованою на державній власності, з метою забезпечення розвитку та функціонування автомобільних доріг загального користування.

Основним предметом діяльності є виконання функцій замовника робіт та послуг з будівництва, реконструкції, ремонтів та утримання автомобільних доріг.

22.05.2020 р. Службою автомобільних доріг у Миколаївській області (з 31.03.2023 р. Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області) оприлюднено у системі PROZORRO оголошення про проведення відкритих торгів UА-2020-05-22-003328-b з предметом закупівлі Лот №6 поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Т-15-13 Нечаене Очаків на ділянці км 30+000 км 36+900, Миколаївська область (45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь), 745094438UAH, 45230000-8, ДК021, 6,9 км».

22.09.2020 р. Державною аудиторською службою України прийнято наказ № 267 Про початок моніторингу закупівель, яким вирішено почати моніторинг процедур закупівель, зокрема, процедури UА-2020-05-22-003328-b, яка проведена позивачем.

За результатами проведення процедури відповідачем складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 16.10.2020 р., відповідно до якого встановлено порушення, а саме:

- встановлено порушення законодавства в частині складання тендерної документації та/або внесення змін до неї;

- встановлено інші порушення законодавства у сфері закупівель (за результатами аналізу питання повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів установлено порушення вимоги п.п. 8, 9 ч. 2 ст. 21 Закону).

Вказаним висновком зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, зокрема шляхом недопущення їх в подальшому, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Не погоджуючись з Висновком про результати моніторингу закупівлі UА-2020-05-22-003328-b, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону №2939-ХІІ орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Згідно зі статтею 2 Закону №2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 5 Закону №2939-ХІІ передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Статтею 8 Закону України Про публічні закупівлі від 25.12.2015 №922 -VIII (надалі - Закон №922-VIII) моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до п.п.5, 6 Розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону №922-VIII процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону. Договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону.

Так, відповідачем 16.10.2020 р. оприлюднено висновок про результати моніторингу закупівлі про результати моніторингу закупівлі з предметом закупівлі Лот №6 поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Т-15-13 Нечаене Очаків на ділянці км 30+000 км 36+900, Миколаївська область (45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь), 745094438UAH, 45230000-8, ДК021, 6,9 км».

Зі змісту зазначеного висновку вбачається, що відповідачем встановлено порушення позивачем вимог п. 8 ч. 2 ст. 21 Закону №922-VIII, а саме оголошення відкритих торгів не містить інформації про мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції.

Однак, на момент оголошення позивачем закупівлі електронною системою закупівель не реалізована можливість заповнення замовниками поля мова, тобто таке поле заповнення було відсутнє. Про зазначене, позивач надавав пояснення відповідачу 14.08.2020 р., які відповідач залишив поза увагою.? ?

Суд зазначає, що хоча п. 8 ч. 2 ст. 21 Закону №922-VIII і містить таку вимогу, як оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити інформацію про мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції, але технічна реалізація зазначеного залежить від Уповноваженого органу.

Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону 922, веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель (надалі - веб-портал Уповноваженого органу) - інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", до складу якої входять модуль електронного аукціону і база даних, та є частиною електронної системи закупівель. Веб-портал Уповноваженого органу є онлайн-сервісом, що забезпечує створення, зберігання, оприлюднення всієї інформації про закупівлі, проведення електронного аукціону, автоматичний обмін інформацією і документами та користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет. Забезпечення функціонування веб-порталу Уповноваженого органу здійснюється, у тому числі, за рахунок надання авторизованим електронним майданчикам платного доступу до нього.

При цьому, згідно п. 36. ч. 1 ст. 1 Закону №922, Уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель. А відповідно до п. 2-1 п. 1 ст. 1 Закону №922, адміністратор електронної системи закупівель - юридична особа, визначена Уповноваженим органом відповідальною за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель.

Таким чином, відповідальним за наповнення веб-порталу електронних закупівель є? ? центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, тому відповідальність за відсутність необхідного поля для заповнення при оголошенні проведення відкритих торгів і відповідно за не заповнення такого поля не може бути покладена на позивача (замовника).? ? Тому, суд доходить висновку, що позивачем виконано вимоги щодо оприлюднення інформації щодо оголошення закупівлі, з урахуванням технічних можливостей веб-порталу.? ? ?

У висновку, також зазначено про встановлення відповідачем порушення позивачем п. 17 ч. 2 ст. 22 Закону № 922, а саме замовником в тендерній документації не зазначено електронної адреси однієї або кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками. Однак, таке твердження відповідача спростовано позивачем, оскільки в п. 2.3 ч. 2 Розділу I «Загальні положення» в графі «посадова особа» замовника, уповноважена здійснювати зв`язок з учасниками» зазначено ПІБ цієї особи, поштова і електронна адреси та номер телефону для зв`язку. Відтак, позивачем виконано вимоги п. 17 ч. 2 ст. 22 Закону № 922, доказів зворотного під час розгляду справи відповідачем до суду не надано.

У висновку відповідач зобов`язує позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом недопущення їх в подальшому.

Як встановлено судом, зміст спірних висновків, які є індивідуально-правовими актами та породжують права і обов`язки для позивача, полягає в тому, щоб усунути виявлені порушення, встановлені відповідачем, не відповідає критеріям, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначивши у висновках про необхідність усунути порушення законодавства в сфері публічних закупівель, відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про нечіткість та невизначеність.

Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, у свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акту індивідуальної дії. Зобов`язальний характер вимоги щодо усунення порушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Наведене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 04.05.2023 р. № 160/10652/19, від 10.12.2019 р. у справі №160/9513/18 (К/9901/31302/19), від 05.03.2020 р. у справі №640/467/19 (№К/9901/1118/20).

Таким чином, спірний висновок не може вважатися правомірним та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, суд вважає, що маються підстави для задоволення позовних вимог.

За приписами ст. 139 ч. 1 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач просить стягнути з відповідача 2102 грн судового збору, сплаченого під час подання позовної заяви, 3103 грн за подання апеляційного скарги, 4204 грн за подання касаційної скарги та 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з частинами першою - третьою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС України).

Частиною сьомою статті 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію (зокрема, постанови від 20 травня 2020 р. у справі №240/3888/19, від 31 березня 2020 р. у справі №726/549/19, від 11 грудня 2019 р. у справі №2040/6747/18), що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 р. у справі № 640/194/98/19.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 р. у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 р. у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 р. у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що відсутні докази понесення цих витрат або розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Тому, зважаючи на взагалі відсутність наданих позивачем доказів понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу.

Судовий збір розподіляється відповідно ст. 139 КАС України та підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 2102.

Щодо стягнення судового збору за подання апеляційної скарги та касаційної скарги, то суд не здійснює зазначений розподіл судових витрат через передчасність і недоведеність його сплати, адже справа ще не переглядалась судами апеляційної та касаційної інстанціями.?

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області (вулиця Галини Петрової, будинок 2-А, м. Миколаїв, 54029 ЄДРПОУ 25878206) до Державної аудиторської служби України (вул. П. Сагайдачного, 4, м. Київ 70, 04070 ЄДРПОУ 40165856) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати Висновок про результати моніторингу закупівлі UА-2020-05-22-003328-b з предметом закупівлі Лот №6 поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Т-15-13 Нечаене Очаків на ділянці км 30+000 км 36+900, Миколаївська область (45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь), 745094438UAH, 45230000-8, ДК021, 6,9 км», опублікований 16.10.2020 р.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (вул. П. Сагайдачного, 4, м. Київ 70, 04070 ЄДРПОУ 40165856) на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області (вулиця Галини Петрової, будинок 2-А, м. Миколаїв, 54029 ЄДРПОУ 25878206) судові витрати у виді судового збору в розмірі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз