Рішення

від 31.07.2023 по справі 420/9979/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/9979/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Радчука А.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Херсонське АТП 16527 (вул. Новомиколаївське шосе, 9, м. Херсон, 73034, код ЄДРПОУ 03119003) до Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі Державної служби України з безпеки на транспорті (Бериславське шосе, 46, м. Херсон, 73008, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Херсонське АТП 16527 до Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій позивач просить:

визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 28 березня 2023 року про застосування адміністративно - господарського штрафу №356539 у сумі 17000,00 грн.;

визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 28 березня 2023 року про застосування адміністративно - господарського штрафу №356540 у сумі 17000,00 грн.;

визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 28 березня 2023 року про застосування адміністративно - господарського штрафу №356538 у сумі 17000,00 грн.;

визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 28 березня 2023 poкy про застосування адміністративно - господарського штрафу №356541 у сумі 17000,00 грн.

Розпорядженням голови Верховного Суду від 18 березня 2022 року № 11/0/9-22, враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Херсонського окружного адміністративного суду на Одеський окружний адміністративний суд.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 04.05.2023 року, справа №420/9979/23 передана судді Радчуку А.А.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що відповідно до договору оренди транспортного засобу з екіпажем №18 від 05 жовтня 2021 року, який було укладено між ТОВ «Херсонське АТП 16527» та ФОП ОСОБА_1 , позивач прийняв в оренду строком до 05 жовтня 2022 року належні останньому транспортні засоби.

Відповідно до п.1.1 вказаного договору, зазначені транспортні засоби були отримані позивачем в оренду для перевезення пасажирів та їх багажу на маршруті орендаря (позивача) відповідно до паспортів маршруту.

24 лютого 2022 року усіма перевізниками від Херсонської обласної державної адміністрації було отримано повідомлення про заборону з того дня здійснювати перевезення пасажирів на усіх маршрутах Херсонської області у зв`язку з початком воєнних дій.

У зв`язку з наведеним позивач та ФОП ОСОБА_1 уклали угоду про розірвання вказаного вище договору оренди та позивач повернув власнику вказані вище транспортні засоби, про що було складено відповідний акт приймання-передачі.

Таким чином позивач стверджує, що з 24.02.2022 року ТОВ «Херсонське АТП 16527» не здійснювало перевезення пасажирів на орендованих транспортних засобах, які були повернуті власнику, який в подальшому використовував їх на власний розсуд.

Водночас, як зазначає позивач, 13 липня 2022 року, 21 липня 2022 року, 26 липня 2022 року та 11 серпня 2022 року посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті були проведені рейдові перевірки транспортних засобів, раніше орендованих ТОВ «Херсонське АТП 16527», зокрема: БАЗ, модель А 079.09, державний реєстраційний № НОМЕР_1 ; 1-VAN, модель А07А, державний реєстраційний № НОМЕР_2 ; 1- VAN, модель А07А1-63, державний реєстраційний № НОМЕР_3 .

В актах перевірки зазначено, що перевірені т/з належать позивачу, а під час надання послуг з нерегулярних перевезень пасажирів допущені порушення ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Позивач вказує, що запрошень до розгляду вказаних актів він не отримував. Однак у подальшому отримав постанови від 28 березня 2023 року №356538, №356539, №356540, №356541 про застосування адміністративно - господарського штрафу у сумі 17000,00 грн. за кожною постановою за порушення вимог ст.34, 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена ч.1 абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Вважаючи прийняті відповідачем постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Доводи позивача щодо протиправності оскаржуваних постанов ґрунтуються на такому:

перевірки транспортних засобів були проведені 13 липня 2022 року, 21 липня 2022 року, 26 липня 2022 року та 11 серпня 2022 року, проте оскаржувані постанови прийняті 28 березня 2023 року, тобто за межами двомісячного терміну з моменту виявленого порушення;

позивач не був повідомлений про час і місце розгляду справи про порушення;

адміністративно-господарські штрафи застосовуються до порушника законодавства про транспорт та під час здійснення ним перевезення пасажирів. Проте, як стверджує позивач, він не здійснював перевезення пасажирів вказаними в Актах перевірки транспортними засобами, оскільки 24 лютого 2022 року їх повернув власнику. Тобто на момент перевірки зазначені транспортні засоби знаходились у володінні їх власника - ОСОБА_1 , що виключає можливість застосування вказаних санкцій до позивача.

За таких обставин позивач вважає, що підстав для застосування до ТОВ «Херсонське АТП 16527» адміністративно-господарських штрафів не існувало через відсутність факту порушення норм матеріального права та у зв`язку з порушеннями терміну їх винесення, що тягне за собою необхідність визнання протиправними та скасування оскаржуваних постанов відповідача.

Ухвалою суду від 09.05.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

Відповідачу копія ухвали суду про відкриття провадження у справі доставлена 10.05.2023 року в електронному вигляді, що підтверджується довідкою про доставку документа до електронного кабінету в системі Електронний суд (а.с. 28).

Однак, відзив на адміністративний позов до суду не надходив.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на зазначене суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонське АТП 16527», код ЄДРПОУ 03119003, 27.05.1997 року зареєстрований у якості юридичної особи.

Основним видом економічної діяльності підприємства є: 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення.

На підставі Договору №18 оренди транспортного засобу з екіпажем від 05.10.2021 року, ТОВ «Херсонське АТП 16527» (Орендар) використовувало транспортні засоби (марки БАЗ, модель А 079.09, державний реєстраційний № НОМЕР_1 ; марки 1-VAN, модель А07А, державний реєстраційний № НОМЕР_2 ; марки 1-VAN, модель А07А1-63, державний реєстраційний № НОМЕР_3 ; марки 1-VAN, модель А07А1-60, державний реєстраційний № НОМЕР_4 ; Мерседес - Бенц, модель 413, державний реєстраційний № НОМЕР_5 ), орендовані у приватного підприємця ОСОБА_1 (Орендодавець), для перевезення пасажирів та їх багажу на маршруті Орендаря відповідно до паспорту маршруту (а.с. 6-7).

Пунктом 5.1 зазначеного Договору визначено термін дії договору до 05.10.2022 року.

Згідно матеріалів справи, 24.02.2022 року, враховуючи повідомлення Херсонської обласної державної адміністрації про заборону з 24 лютого 2022 року здійснення перевезень пасажирів на усіх маршрутах Херсонської області у зв`язку з початком воєнних дій, сторони Договору №18 оренди транспортного засобу з екіпажем від 05.10.2021 року підписали Угоду про розірвання Договору №18 оренди транспортного засобу з екіпажем від 05.10.2021 року (а.с. 8).

Відповідно до наданого позивачем до суду Акту приймання-передачі від 24.02.2022 року, Орендар передав, а Орендодавець прийняв транспортні засоби: марки БАЗ, модель А 079.09, державний реєстраційний № НОМЕР_1 ; марки 1-VAN, модель А07А, державний реєстраційний № НОМЕР_2 ; марки 1-VAN, модель А07А1-63, державний реєстраційний № НОМЕР_3 ; марки 1-VAN, модель А07А1-60,державний реєстраційний № НОМЕР_4 ; Мерседес - Бенц, модель 413, державний реєстраційний № НОМЕР_5 (а.с. 9).

13.07.2022 року за результатами проведення рейдової перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами Відділу держаного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті складений Акт №304679, яким зафіксовано проведення перевірки транспортного засобу марки БАЗ А 079.09, номерний знак № НОМЕР_1 (а.с. 11).

В акті зазначено, що транспортний засіб належить ТОВ «Херсонське АТП 16527».

Вищезазначеним актом зафіксовано виявлене порушення: ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт» під час надання послуг з нерегулярних перевезень пасажирів за маршрутом Запоріжжя - Мелітополь перевізник не забезпечив водія документами, а саме договір з замовником транспортних послуг, страховий поліс пасажирам не оформлений п.3 ПКМУ №959 від 14 серпня 1996 року, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачено ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: ч. 1 абз. 3 - надання послуг з перевезення пасажирів за відсутністю на момент перевірки документів, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», а саме договір з замовником транспортних послуг, страховий поліс.

21.07.2022 року за результатами проведення рейдової перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами Відділу держаного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті складений Акт №304704, яким зафіксовано проведення перевірки транспортного засобу марки 1-VAN, номерний знак № НОМЕР_2 (а.с. 13).

В акті зазначено, що транспортний засіб належить ТОВ «Херсонське АТП 16527».

Вищезазначеним актом зафіксовано виявлене порушення: ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт» під час надання послуг з нерегулярних перевезень пасажирів перевізник не забезпечив водія документами, а саме договір з замовником транспортних послуг, страховий поліс пасажирам не оформлений п.3 ПКМУ №959 від 14 серпня 1996 року, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачено ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: ч. 1 абз. 3 - надання послуг з перевезення пасажирів за відсутністю на момент перевірки документів, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», а саме договір з замовником транспортних послуг, страховий поліс.

26.07.2022 року за результатами проведення рейдової перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами Відділу держаного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті складений Акт №304736, яким зафіксовано проведення перевірки транспортного засобу марки 1- VAN, номерний знак № НОМЕР_3 (а.с. 12).

В акті зазначено, що транспортний засіб належить ТОВ «Херсонське АТП 16527».

Вищезазначеним актом зафіксовано виявлене порушення: ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт» під час надання послуг з нерегулярних перевезень пасажирів за маршрутом Запоріжжя - Мелітополь перевізник не забезпечив водія документами, а саме договір з замовником транспортних послуг, страховий поліс пасажирам не оформлений п.3 ПКМУ №959 від 14 серпня 1996 року, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачено ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: ч. 1 абз. 3 - надання послуг з перевезення пасажирів за відсутністю на момент перевірки документів, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», а саме договір з замовником транспортних послуг, страховий поліс.

11.08.2022 року за результатами проведення рейдової перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами Відділу держаного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті складений Акт №304776, яким зафіксовано проведення перевірки транспортного засобу марки 1- VAN, номерний знак № НОМЕР_3 (а.с. 14).

В акті зазначено, що транспортний засіб належить ТОВ «Херсонське АТП 16527».

Вищезазначеним актом зафіксовано виявлене порушення: ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт» під час надання послуг з нерегулярних перевезень пасажирів за маршрутом Запоріжжя - Херсон перевізник не забезпечив водія документами, а саме договір з замовником транспортних послуг, страховий поліс пасажирам не оформлений п.3 ПКМУ №959 від 14 серпня 1996 року, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачено ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: ч. 1 абз. 3 надання послуг з перевезення пасажирів за відсутністю на момент перевірки документів, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», а саме договір з замовником транспортних послуг, страховий поліс.

Постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі Державної служби України з безпеки на транспорті від 28.03.2023 року №356539 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі Акту перевірки №304679 від 13.07.2022 року притягнуто ТОВ «Херсонське АТП 16527» до відповідальності, передбаченої абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», та застосовано до нього адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000, 00 грн. (а.с. 15).

Постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі Державної служби України з безпеки на транспорті від 28.03.2023 року №356540 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі Акту перевірки №304704 від 21.07.2022 року притягнуто ТОВ «Херсонське АТП 16527» до відповідальності, передбаченої абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», та застосовано до нього адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000, 00 грн. (а.с. 16).

Постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі Державної служби України з безпеки на транспорті від 28.03.2023 року №356538 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі Акту перевірки №304736 від 26.07.2022 року притягнуто ТОВ «Херсонське АТП 16527» до відповідальності, передбаченої абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», та застосовано до нього адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000, 00 грн. (а.с. 17).

Постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі Державної служби України з безпеки на транспорті від 28.03.2023 року №356541 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі Акту перевірки №304776 від 11.08.2022 року притягнуто ТОВ «Херсонське АТП 16527» до відповідальності, передбаченої абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», та застосовано до нього адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000, 00 грн. (а.с. 18).

Копії вказаних постанов позивач отримав 24.04.2023 року, про що наявні розписки на отриманих постановах.

Не погоджуючись із прийнятими відповідачем постановами про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з ч.ч. 12-19 ст. 6 цього Закону, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, здійснює у пунктах пропуску через державний кордон України у мультимодальних терміналах, де відбувається розвантаження транспортного засобу для подальшого слідування власним ходом під час виконання міжнародних мультимодальних перевезень залізничним транспортом, документальний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками законодавства України щодо міжнародних автомобільних перевезень.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти.

Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право:

використовувати спеціалізовані автомобілі;

використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку;

супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів;

використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю;

використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі;

у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства;

здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.

Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб`єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.

Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю визначаються Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, для виконання покладених на нього завдань та функцій має право отримувати інформацію з державних електронних інформаційних ресурсів, у тому числі з реєстру товарно-транспортних накладних.

Згідно визначення у статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Статтею 34 визначені вимоги до автомобільного перевізника.

Так, автомобільний перевізник повинен:

виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;

утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону;

забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут;

забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв;

організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод;

забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;

забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;

забезпечувати безпеку дорожнього руху;

забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Автомобільні перевізники з кількістю транспортних засобів десять і більше зобов`язані організовувати підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів автомобільного транспорту, діяльність яких пов`язана з наданням послуг автомобільного транспорту, у термін один раз на п`ять років, а з питань безпеки перевезень, охорони праці та пожежної безпеки - у термін один раз на три роки в порядку, який визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Стаття 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначає документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Частиною другою статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачені документи для регулярних пасажирських перевезень, а саме:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;

для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Частиною четвертою статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачені документи для нерегулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Як встановлено судом, оскаржуваними постановами ТОВ «Херсонське АТП 16527» притягнуто до відповідальності, передбаченої абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону.

В актах перевірки зазначено, що під час надання послуг з нерегулярних перевезень пасажирів перевізник не забезпечив водія документами, а саме відсутні договір з замовником транспортних послуг, страховий поліс пасажирам.

Як слідує з вищенаведених вимог ч. 4 ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» для нерегулярних пасажирських перевезень для водія автобуса обов`язково мати: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про автомобільний транспорт», страхування на автомобільному транспорті здійснюється відповідно до законодавства.

При придбанні квитка пасажиру надається інформація щодо здійсненого виду обов`язкового страхування та про страховика.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 1996 р. № 959 затверджене Положення про обов`язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті.

Цим Положенням визначається порядок здійснення обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті (далі - обов`язкове особисте страхування), зокрема, пасажирів залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного і електротранспорту, крім внутрішнього міського, під час поїздки або перебування на вокзалі, в порту, на станції, пристані.

Обов`язкове особисте страхування не поширюється на пасажирів: морського і внутрішнього водного транспорту на прогулянкових лініях; внутрішнього водного транспорту внутрішньоміського сполучення і переправ; автомобільного і електротранспорту на міських маршрутах (пункт 1).

Застрахованими вважаються: пасажири з моменту оголошення посадки в морське або річкове судно, поїзд, автобус або інший транспортний засіб до моменту завершення поїздки; водії тільки на час обслуговування поїздки (пункт 2).

Страховий платіж за обов`язковим особистим страхуванням від нещасних випадків на транспорті утримується з пасажира перевізником, який діє від імені страховика за винагороду на підставі договору доручення на лініях залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного та електротранспорту на міжобласних і міжміських маршрутах у межах однієї області, Автономної Республіки Крим у розмірі до 1,5 відсотка вартості проїзду, на маршрутах приміського сполучення - до 3 відсотків вартості проїзду.

Кожному застрахованому перевізник, що виступає агентом страховика, видає страховий поліс. Він може видаватися на окремому бланку або міститися на зворотному боці квитка. Документом, що підтверджує страхування пасажирів під час здійснення регулярних пасажирських перевезень автомобільним транспортом, є квиток. У страховому полісі зазначається: вид обов`язкового страхування; найменування, адреса, телефон страховика; розміри страхового платежу та страхової суми (пункт 3).

На підставі викладеного слід дійти висновку, що відсутність під час надання послуг з нерегулярних перевезень пасажирів у водія договору з замовником транспортних послуг, страхового полісу пасажирам на міжобласних і міжміських маршрутах є підставою для притягнення автомобільного перевізника до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Вирішуючи цей спір судом встановлено, що позивач заперечує той факт, що 13 липня 2022 року, 21 липня 2022 року, 26 липня 2022 року та 11 серпня 2022 року ТОВ «Херсонське АТП 16527» здійснювало перевезення пасажирів та було перевізником.

У позовній заяві позивач стверджує, що з 24.02.2022 року ТОВ «Херсонське АТП 16527» не здійснювало перевезення пасажирів на орендованих транспортних засобах, зазначених в актах перевірки, які були повернуті власнику, який в подальшому використовував їх на власний розсуд.

Як встановлено судом з матеріалів справи, на підставі Договору №18 оренди транспортного засобу з екіпажем від 05.10.2021 року, ТОВ «Херсонське АТП 16527» (Орендар) використовувало транспортні засоби, орендовані у ФОП ОСОБА_1 (Орендодавець) (а саме: БАЗ, модель А 079.09, державний реєстраційний № НОМЕР_1 ; 1-VAN, модель А07А, державний реєстраційний № НОМЕР_2 ; 1-VAN, А07А1-63, державний реєстраційний № НОМЕР_3 ; 1-VAN, модель А07А1-60, державний реєстраційний № НОМЕР_4 ; Мерседес - Бенц, модель 413, державний реєстраційний № НОМЕР_5 ) для перевезення пасажирів та їх багажу на маршруті Орендаря відповідно до паспорту маршруту (а.с. 6-7).

Пунктом 5.1 зазначеного Договору визначено термін дії договору до 05.10.2022 року.

Водночас, позивач надав до суду Угоду від 24.02.2022 року про розірвання Договору №18 оренди транспортного засобу з екіпажем від 05.10.2021 року (а.с. 8), враховуючи повідомлення Херсонської обласної державної адміністрації про заборону з 24 лютого 2022 року здійснення перевезень пасажирів на усіх маршрутах Херсонської області у зв`язку з початком воєнних дій.

Відповідно до наданого позивачем до суду Акту приймання-передачі від 24.02.2022 року, Орендар передав, а Орендодавець прийняв транспортні засоби: марки БАЗ, модель А 079.09, державний реєстраційний № НОМЕР_1 ; марки 1-VAN, модель А07А, державний реєстраційний № НОМЕР_2 ; марки 1-VAN, модель А07А1-63, державний реєстраційний № НОМЕР_3 ; марки 1-VAN, модель А07А1-60,державний реєстраційний № НОМЕР_4 ; Мерседес - Бенц, модель 413, державний реєстраційний № НОМЕР_5 (а.с. 9).

Таким чином позивач стверджує, що з 24.02.2022 року ТОВ «Херсонське АТП 16527» не здійснювало перевезення пасажирів на орендованих згідно Договору №18 оренди транспортного засобу з екіпажем від 05.10.2021 року транспортних засобах.

Як вже було зазначено, відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів підлягають саме перевізники.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про автомобільний транспорт, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Однак, при наявності заперечень з боку позивача факту, що 13 липня 2022 року, 21 липня 2022 року, 26 липня 2022 року та 11 серпня 2022 року ТОВ «Херсонське АТП 16527» здійснювало перевезення пасажирів та було перевізником, відповідачем - суб`єктом владних повноважень не надано до суду жодних доказів та відзиву на позов для доведення того, що саме позивач під час перевірки виступав перевізником та допустив порушення, передбачені абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність притягнення ТОВ «Херсонське АТП 16527» до відповідальності на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до п.п. 25-30 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Адміністративно-господарський штраф повинен бути перерахований автомобільним перевізником на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п`ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів, про що повідомляється територіальний орган Укртрансбезпеки, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі автомобільного перевізника під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

У разі оскарження постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п`ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення.

За наявності в діях фізичної особи - автомобільного перевізника ознак адміністративного правопорушення притягнення правопорушника до відповідальності здійснюється в порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до обґрунтувань позову, позивач заперечує щодо факту його повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення.

У свою чергу відповідачем не доведено факту повідомлення ТОВ «Херсонське АТП 16527» про час і місце розгляду щодо нього справ про порушення.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Резолюцією (77) 31 про захист особи відносно актів адміністративних органів, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 28 вересня 1977 року, було визначено п`ять основних принципів, у тому числі серед них й право бути вислуханим. Право бути вислуханим є одним із фундаментальних принципів справедливої процедури й означає забезпечення особі можливості надавати адміністративному органу факти й аргументи у справі. Право бути вислуханим має бути забезпечене насамперед у справах, де передбачається прийняття "несприятливих" адміністративних актів, тобто таких, які негативно впливають на права, свободи та законні інтереси відповідної особи.

Виходячи із наведеного, участь позивача спрямована на забезпечення права особи почути інформацію, яка розглядається стосовно нього і впливає на результати прийнятого рішення, та висловити свої аргументи. Особа, щодо якої приймається рішення, має право бути вислуханою, наводити доводи та докази на підтвердження своїх аргументів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що оскаржувані постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу прийняті ним з урахуванням права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

Щодо доводів позивача про порушенням строків розгляду справи та притягнення позивача до відповідальності, слід зазначити наступне.

Згідно п.25 Порядку №1576 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Разом з тим, ст. 250 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, законами України «Про валюту і валютні операції», «Про банки і банківську діяльність», «Про платіжні послуги» та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на податкові та митні органи.

Дія цієї статті не поширюється на адміністративно-господарські санкції, передбачені законами України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та «Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Відтак, дія цієї статті поширюється на адміністративно-господарські санкції, передбачені Законом України "Про автомобільний транспорт".

Тобто, існує два нормативно-правових акти Господарський кодекс України та постанова Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, які видані з одного і того ж питання, тобто регулюють однакові правовідносини, але по-різному.

Разом з тим, ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу (висновки Верховного Суду у справі 820/3423/18, постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2021 у справі № 825/997/17).

Отже, встановлення підзаконним нормативно-правовим актом менших строків, ніж передбачені ч.1 ст.250 Господарського кодексу України, не позбавляє відповідний орган державного нагляду (контролю) застосувати до суб`єкта господарювання адміністративно-господарські санкції упродовж шести місяців з дня виявлення порушення, оскільки норми Господарського кодексу України мають вищу юридичну силу відносно норм Порядку №1567.

Крім того, строк, який визначено приписами Порядку № 1567 як підзаконним нормативно-правовим актом, є строком розгляду справи про порушення у сфері законодавства про автомобільний транспорт, а не строком накладення адміністративно-господарського штрафу.

Таким чином, за встановлених обставин та законодавчого врегулювання, суд дійшов висновку, що питання застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" регулюються Господарським кодексом України. При цьому, санкції не можуть бути застосовані пізніше шести місяців з дня виявлення порушення.

Зі змісту статті 250 Господарського кодексу України випливає, що законодавець встановив граничні строки застосування уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарських санкцій до суб`єктів господарювання за порушення зазначеними суб`єктами встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Фактично у наведеній статті містяться два строкові обмеження. Одне з них полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть застосовуватися після закінчення одного року з дня вчинення порушення суб`єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Другий обмежувальний строк, встановлений у цій статті, полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть бути застосовані пізніше шести місяців з дня виявлення порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності уповноваженим органом державної влади або органом місцевого самоврядування. Таким чином, другий обмежувальний строк у застосуванні адміністративно-господарських санкцій полягає у тому, що їх не може бути застосовано пізніше шести місяців із дня виявлення правопорушення.

Як слідує з матеріалів справи, перевірки транспортних засобів були проведені 13 липня 2022 року, 21 липня 2022 року, 26 липня 2022 року та 11 серпня 2022 року, а оскаржувані постанови прийняті 28 березня 2023 року, тобто пізніше шести місяців з дня виявлення порушення.

Проте, вирішуючи цей спір, суд вважає, що вказані обставини не становлять самостійних підстав для скасування оскаржуваних постанов, у зв`язку з наявність загальновідомого факту тимчасової окупації м. Херсон, веденням бойових дій та тимчасовою неможливістю виконання державними органами України, своїх повноважень.

При цьому, суд враховує, що строкове обмеження щодо застосування адміністративно-господарських санкцій до закінчення одного року з дня вчинення порушення у даному випадку не порушене.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі викладеного, оцінивши докази, які є у справі, суд дійшов висновку, що оскаржувані постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу до ТОВ «Херсонське АТП 16527» прийняті відповідачем необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та з порушенням права позивача на участь у процесі прийняття рішення, чим порушені права позивача, відтак є протиправними та підлягають скасуванню у судовому порядку.

Вирішуючи цей спір, суд не заперечує складу порушення, виявленого під час рейдової перевірки транспортних засобів, однак відповідачем не доведено, що його допущено позивачем, а спірні постанови прийняті відносно належної особи та з дотриманням процедури розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача у розмірі 10 736,00 грн., де 10736,00 грн. сума судового збору сплачена позивачем за звернення до суду із цим позовом.

Доказів на підтвердження понесення інших судових витрат позивачем до суду не надано. Водночас, позивачем подана заява про те, що докази на підтвердження витрат на правову допомогу будуть подані в порядку ч. 7 ст. 139 КАС України.

Відповідно до ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 1 статті 120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч.4 та ч.5 ст.120 КАС України останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Враховуючи строки розгляду даної справи, визначені ст.258 КАС України, у зв`язку із перебуванням головуючого судді Радчука А.А. у період з 03.07.2023 року по 28.07.2023 року включно у відпустці, в силу положень ст.120 КАС України, рішення суду складено 31 липня 2023 року (перший робочий день).

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74-77, 90, 139, 159, 162, 243-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Херсонське АТП 16527 (вул. Новомиколаївське шосе, 9, м. Херсон, 73034, код ЄДРПОУ 03119003) до Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі Державної служби України з безпеки на транспорті (Бериславське шосе, 46, м. Херсон, 73008, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі Державної служби України з безпеки на транспорті від 28 березня 2023 року №356539.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі Державної служби України з безпеки на транспорті від 28 березня 2023 року №356540.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі Державної служби України з безпеки на транспорті від 28 березня 2023 року №356538.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі Державної служби України з безпеки на транспорті від 28 березня 2023 року №356541.

Стягнути з Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі Державної служби України з безпеки на транспорті (Бериславське шосе, 46, м. Херсон, 73008, код ЄДРПОУ 39816845) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Херсонське АТП 16527 (вул. Новомиколаївське шосе, 9, м. Херсон, 73034, код ЄДРПОУ 03119003) сплачений судовий збір у розмірі 10736, 00 грн. (десять тисяч сімсот тридцять шість гривень 00 коп.).

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук