Ухвала

від 24.07.2023 по справі 460/12886/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань залишення позовної заяви без розгляду

24 липня 2023 року м. Рівне№460/12886/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Ясковець О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Манжаюк Д.Л.,

відповідача 1: представник не прибув,

відповідача 2: представник не прибув,

відповідача 3: представник не прибув,

відповідача 4: представник Якименко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання та заяву відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом

керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави доДержавної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, Рівненської обласної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКЛЮЗ-8" про визнання протиправними та скасування протоколу, рішення та дозволу,

В С Т А Н О В И В:

Керівник Вараської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, Рівненської обласної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКЛЮЗ-8", в якому просив суд:

-визнати протиправним та скасувати протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 06.09.2016 №3638-ДСК ;

-визнати протиправним та скасувати рішення восьмої сесії сьомого скликання Рівненської обласної ради "Про погодження надання надр у користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Інклюз-8" з метою видобування бурштину Західної частини ділянки Каноничі Володимирецького району Рівненської області" від 04.11.2016 №360;

-визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 15.12.2016 №6162, виданий Державною службою геології та надр України Товариству з обмеженою відповідальністю "Інклюз-8".

Ухвалою суду від 21.06.2023 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 17.07.2023 на 11:30 год.

17.07.2023 підготовче судове засідання відкладено до 24.07.2023 до 11:00 год.

Разом з тим, до початку підготовчого судового засідання, представниками відповідачів Державної комісії України по запасах корисних копалин та Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКЛЮЗ-8" подані клопотання та заява про залишення позовної заяви без розгляду, з підстав пропуску строку звернення до суду.

У підготовчому судовому засіданні, призначеному на 24.07.2023, представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКЛЮЗ-8", клопотання підтримав та вважав за необхідне залишити позовну заяву без розгляду.

Представник позивача заперечив проти залишення позову без розгляду та наполягав на поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Інші учасники справи в судове засідання не прибули. З огляду на положення ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд дійшов висновку про можливість розгляду клопотання та заяви відповідачів за їхньої відсутності.

Вирішуючи подані клопотання та заяву по суті, суд зазначає, що за правилами ч.1 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 122 КАС України установлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Щодо відліку строку звернення до адміністративного суду, то суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться у ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав. Відтак при визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

У випадках звернення до суду суб`єкта владних повноважень відлік строку для такого звернення КАС України пов`язує з виникненням підстав, що надають цьому суб`єкту право на таке звернення.

Окрім цього, частина 2 статті 44 КАС України зобов`язує учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. На цьому ж наголошено і у частині першій статті 45 цього ж Кодексу, якою передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Отже, наведені правові норми КАС України конкретизують характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

У Рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені й ефективні органи.

Консультативна рада європейських прокурорів (далі - КРЄП), створена Комітетом міністрів Ради Європи 13.07.2005, у Висновку № 3 (2008) "Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права" наголосила, що держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечувати реалізацію цих функцій згідно з такими, зокрема, принципами: діючи за межами сфери кримінального права, прокурори мають користуватися тими ж правами й обов`язками, що й будь-яка інша сторона, і не повинні мати привілейоване становище у ході судових проваджень (рівність сторін); обов`язок прокурорів обґрунтовувати свої дії та розкривати ці причини особам або інститутам, задіяним або зацікавленим у справі, має бути встановлений законом.

Згідно з пунктом 2 Рекомендації CM/Rec (2012)11 щодо ролі державних прокурорів за межами системи кримінального судочинства, прийнятої Комітетом міністрів Ради Європи 19.09.2012, обов`язками та повноваженнями прокурора за межами системи кримінального провадження є представництво загальних та громадських інтересів, захист прав людини та основоположних свобод, а також підтримка верховенства права. При цьому обов`язки та повноваження прокурорів за межами кримінального судочинства мають завжди встановлюватися та чітко визначатися у законодавстві (пункт 3 цієї Рекомендації).

З огляду на вищенаведене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та відмінно від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

Початок перебігу строку, встановленого для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень, не пов`язується з моментом створення такого суб`єкта чи наділення його відповідними функціями та компетенцією, адже інше призводить до можливості держави через такі дії практично необмежено у часі реалізувати право на звернення з позовом за власним волевиявленням.

Таким чином, за своєю правовою природою повідомлення прокурором відповідного суб`єкта владних повноважень про майбутнє звернення прокурора до суду, витребування ним документів для підтвердження підстав представництва в суді не може слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки це призведе до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах, порушення стабільності у діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання ними своїх функцій.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що обставини виявлення прокурором під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні відповідних порушень інтересів держави, які підлягають захисту в суді, поза межами строку звернення до суду повинні враховуватися судами як поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, якщо прокурор звернувся до суду протягом шести місяців з дня виявлення таких порушень. Проте направлення прокурором листів до відповідних державних органів щодо здійснення заходів захисту інтересів держави не зупиняє та не перериває перебігу встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 (справа № 826/13768/16).

Враховуючи викладене, у спірних правовідносинах тримісячний строк звернення до суду має обраховуватись саме з моменту виявлення прокурором відповідних порушень інтересів держави.

Як встановлено судом, предметом судового оскарження в межах даної адміністративної справи є правомірність протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 06.09.2016 №3638-ДСК, рішення Рівненської обласної ради "Про погодження надання надр у користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Інклюз-8" з метою видобування бурштину Західної частини ділянки Каноничі Володимирецького району Рівненської області" від 04.11.2016 №360, а також спеціальний дозвіл на користування надрами від 15.12.2016 №6162, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Інклюз-8".

З даним позовом до суду позивач звернувся 29.05.2023, тобто з пропуском трьохмісячного строку звернення, встановленого ч.2 ст.122 КАС України.

Обґрунтовуючи поважність пропуску строку звернення до суду, позивач зазначав, що про порушення інтересів держави йому стало відомо зі змісту протоколу ДКЗ України від 06.09.2016 №3638-ДСК, що був наданий йому Рівненською обласною радою18.04.2023, у відповідь на запит органу прокуратури.

Також, заперечуючи проти залишення позову без розгляду, представник позивача зазначав, що остаточно факт порушення інтересів держави в даній справі встановлено прокурором 10.05.2023, після отримання в межах кримінального провадження інформації від Державної служби геології та надр України №2416/0-4/2-23 щодо документів, на підставі яких здійснено державну реєстрацію ТОВ "ІНКЛЮЗ-8" робіт з геологічного вивчення надр в межах західної частини ділянки Каноничі.

Оцінюючи зазначені позивачем у заяві про поновлення строків звернення до адміністративного суду підстави для поновлення цього строку, разом з зібраними у справі доказами, суд дійшов висновку про відсутність доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, з огляду на таке.

Згідно із ч. 11 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Пункт 2 частини 1 статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 № 2939-VI (тут і далі в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає, що розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

Частиною 1 статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлений вичерпний перелік рішень та проектів, які органи місцевого самоврядування зобов`язані оприлюднювати.

Частиною 2 статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

Суд зазначає, що протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин вiд 06.09.2019 № 3638-ДСК оформлено за результатами засідання з розгляду матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки запасів бурштину Західної частини ділянки Каноничі, поданих ТОВ "ІНКЛЮЗ-8", з метою визначення доцільності їхнього промислового освоєння як окремого об`єкту надрокористування.

10.11.2016 на офіційному сайті Рівненської обласної ради оприлюднено рішення восьмої сесії сьомого скликання Рівненської обласної ради від 04.11.2016 № 360 щодо погодження надання надр у користування ТОВ "ІНКЛЮЗ-8" з метою видобування бурштину Західної частини ділянки Каноничі, що знаходиться у Володимирецькому районі Рівненської області.

Наказ Держгеонадра від 16.11.2016 № 426 "Про надання спеціальних дозволів на користування надрами" опублікований на офіційному сайті суб`єкта владних повноважень у роздiлi "Архiв наказів за 2016 рік".

Вiдповiдно до змісту цього наказу ТОВ "ІНКЛЮЗ-8" надається спеціальний дозвіл на користування надрами відповідно до підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України вiд 30.05.2011 № 615.

Спеціальний дозвіл на користування надрами надано ТОВ "ІНКЛЮ3-8"15.12.2016.

Доступ до реєстру спеціальних дозволів на користування надрами був відкритий до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.

З огляду на наведене, на переконання суду, керівник Вараської окружної прокуратури маючи доступ до інформації щодо погодження та надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "ІНКЛЮ3-8"у 2016 році, не був позбавлений можливості подавати запити до державних органів, зокрема, Держгеонадра та Рівненської обласної ради, у тому числі щодо оскаржуваного протоколу ДКЗ, раніше ніж через 7 років після отримання ТОВ "ІНКЛЮЗ-8" спецiального дозволу на користування надрами.

Крім того, суд враховує, що згідно з ч.1 ст.37 Кримінального процесуального кодексу України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

Позивачем у даній справі є керівник Вараської окружної прокуратури.

Процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях, що розслідуються територіальними підрозділами Національної поліції України в межах Вараського району, здійснюють прокурори Вараської окружної прокуратури.

Так, слідчим відділенням поліції №1 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021181230000228 від 29.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.240-1 Кримінального кодексу України.

B межах такого кримінального провадження №12021181230000228 від 29.09.2021 слiдством в якості обставин, що дослiджуються з питань надрокористування ТОВ "Інклюз-8", перелічуються факти з посиланням на документи з прив`язкою до з`ясованих в межах досудового розслідування обставини, на які позивач, в свою чергу, покликається в поданому ним позовi та визначає їх як підстави позову.

Таким чином, позивач є особою, яка у відповідності до норм Кримінального процесуального кодексу України та посадових обов`язків в межах відповідного кримінального провадження, незалежно від дати розголошення відомостей досудового розслідування, володіла інформацією про підстави для звернення до адміністративного суду значно раніше, ніж звернулася з позовом.

Листування при здійсненні владних повноважень між органами прокуратури в особі Рівненської обласної прокуратури і Вараської окружної прокуратури, Службою безпеки України в Рівненській області, Слідчим відділенням відділення поліцiї №1 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області та з ДНВП "Геоінформ України", Державною службою геологiї та надр України, ТОВ "Інклюз-8"лише підтверджує наявність у позивача можливості дізнатися відповідні обставини та вжити всiх в межах розумного строку заходів щодо перевірки законності оскаржуваних у межах даної справи рішень, прийнятих ще у 2016 році.

Як було зазначено судом, позов до суду було подано лише 29.05.2023, тобто з очевидним пропуском 3-місячного строку звернення до адміністративного суду.

Прокурором обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об`єктивних, тобто таких, що не залежали від волі позивача, обставин, які би зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду, не наведено.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий розгляд його справи судом. ЄСПЛ зауважує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення. Періоди позовної давності, які є звичним явищем у національних правових системах Договірних держав, переслідують декілька цілей, що включають гарантування правової визначеності й остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які могли б бути ущемлені у разі, якщо було б передбачено, що суди ухвалюють рішення на підставі доказів, які могли стати неповними внаслідок спливу часу (див. muta tis mutan dis рішення у справах "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії" від 20 вересня 2011 року ("OAO Neftyanaya KompaniyaYukos v. Russia", заява № 14902/04, пункт 570), "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства" від 22 жовтня 1996 року ("Stubbings and Others v. The United Kingdom", заяви № 22083/93 і № 22095/93, пункт 51).

Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС Українисуд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Зазначені норми права визначають підстави для залишення адміністративного позову без розгляду у разі пропуску строку звернення до суду без поважних причин.

Згідно з ч.3, 4 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи викладене в його сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення адміністративного позову без розгляду.

Керуючись статтями 123, 240, 241, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання Державної комісії України по запасах корисних копалин та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКЛЮЗ-8" про залишення позову без розгляду задовольнити.

Позовну заяву у справі №460/12886/23 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повну ухвалу суду складено 31 липня 2023 року.

Суддя С.А. Борискін