Постанова

від 28.07.2023 по справі 756/8813/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110, тел./факс 0 (44) 284 15 77

e-mail: inbox@kas.gov.ua, inbox@kia.court.gov.ua, web: kas.gov.ua, код ЄДРПОУ 42258617

Унікальний номер справи № 756/8813/22 Апеляційне провадження № 22-ц/824/10633/2023Головуючий у суді першої інстанції - Белоконна І.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2023 року Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Нежура В.А.,

судді Мережко М.В., Невідома Т.О.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27 квітня 2023 року та на додаткове рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 травня 2023 року по цивільній справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «КРИСТАЛ-6» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2023 року ЖБК «КРИСТАЛ-6» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 46 197,42 грн, інфляційне нарахування у розмірі 45 733, 68 грн, 3 % річних у розмірі 5 752,48 грн, а всього 97 683,58 грн. Стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2 481,00 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 6 801,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що відповідач є власником, зареєстрований та проживає у квартирі АДРЕСА_1 .

На утриманні у позивача знаходиться вищевказаний будинок, для мешканців якого ним надаються житлово-комунальні послуги.

Однак, відповідач за спожиті послуги не сплачує. У зв`язку з чим у нього перед позивачем утворилася вищевказана заборгованість (а.с. 1-7).

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 27.04.2023 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЖБК «КРИСТАЛ-6» заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 21 278,40 грн, інфляційні втрати в розмірі 5 424,84 грн, 3% річних в розмірі 985,96 грн. В іншій частині заявлених вимог відмовлено. Зобов`язано ГУ ДКС України у м. Києві повернути платнику ЖБК «КРИСТАЛ-6» грошові кошти в сумі 2 270,00 грн судового збору згідно платіжного доручення № 719 від 28.12.2021, який було сплачено на р/р UA718999980313111206000026006 (а.с. 131-134).

Додатковим рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 11.05.2023 заяву задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЖБК «КРИСТАЛ-6» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 801,00 грн. В іншій частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено (а.с. 155-158).

В апеляційній сказі, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати рішення та додаткове рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Вказує, що суд першої інстанції безпідставно відкрив провадження у даній справі, оскільки позивачем вже подавався аналогічний позов з тими самими сторонами та предметом спору. Окрім зазначеного, при застосуванні строку позовної давності, суд необґрунтовано взяв до уваги внесення відповідачем оплати комунальних послуг у червні 2021 року.

Також, суд не взяв до уваги постанову Верховної Ради від 18.03.1999 № 512-XIV «Про оплату житлово-комунальних послуг населенням України» (а.с. 159-163).

30.06.2023 ЖБК «КРИСТАЛ-6» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що відповідна заборгованість складається із боргу з оплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, внесків у ремонтний фонд та з оплати за комунальні послуги, які споживалися відповідачем за період, коли позивач мав статус колективного споживача відповідних комунальних послуг (газопостачання, централізоване опалення, холодне водопостачання та водовідведення, гаряче водопостачання, вивезення твердих побутових відходів).

Оскільки відповідачем була подана заява про застосування наслідків пропуску строку позовної давності, тому суд першої інстанції прийняв правильне рішення про часткове задоволення позовних вимог, стягнувши заборгованість за період з 01.06.2018 по 01.09.2022 у розмірі 21 278,40 грн. (основний борг), 5 424,84 (інфляційні нарахування) та 985,96 грн. (основний борг). Також, основним та додатковим рішенням суд першої інстанції вирішив питання про розподіл судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Судом апеляційної інстанції справу розглянуто в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Згідно Витягу з Державного реєстру права власності, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .

З інформації, що надана Відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської РДА вбачається, що відповідач зареєстрований у вказаній вище квартирі з 1982 року по теперішній час.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», якщо зборами співвласників прийнято рішення про укладення договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, такий договір (зміни до нього) підписується співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників та є обов`язковими для виконання всіма співвласниками.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На утриманні у позивача знаходиться вищевказаний будинок по АДРЕСА_2 , для мешканців якого ним надаються житлово-комунальні послуги.

Частиною 4 статті 319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує.

Згідно з ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем надано письмові докази про понесення щомісячних грошових витрат на утримання будинку по АДРЕСА_2 , які не спростовані відповідачем.

У зв`язку з неналежною сплатою відповідачем грошових коштів на утримання квартири АДРЕСА_1 у нього перед позивачем утворилася заборгованість за період з 01.09.2013 по 01.09.2022 у розмірі 46 197,42 грн.

Стаття 625 ЦК України передбачає відповідальність за порушення грошового зобов`язання у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі ст. 625 ЦК України судом встановлено, що за період з 01.09.2013 по 01.09.2022 у відповідача перед позивачем також існує заборгованість по інфляційних нарахуваннях у розмірі 45 733,68 грн та по 3% річним у розмірі 5 752,48 грн.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З розрахунку заборгованості по квартирі відповідача судом вбачається, що останній платіж ОСОБА_1 було здійснено у червні 2021 року на суму 1 999,85 грн.

Згідно ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, застосувавши строк позовної давності, про часткове задоволення позову та стягнення заборгованості.

Однак, судом першої інстанції не в повній мірі досліджено надані докази та помилково встановлена заборгованість за період з червня 2018 року по 01 вересня 2022 року у розмірі 21 278,40 грн, інфляційні втрати в розмірі 5 424,84 грн та 3% річних в розмірі 985,96 грн, оскільки, із наданого розрахунку заборгованості вбачається, що за період з червня 2018 року по 01 вересня 2022 року заборгованість склала 23 710,00 грн.

Також, суд першої інстанції не звернув увагу на ту обставину, що у Прикінцевих та перехідних положеннях Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-IX, якими на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та протягом 30 днів з дня його відміни, заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг.

Отже, із вищевикладеного вбачається, що за період з березня 2020 року по вересень 2022 року наявна заборона на нарахування штрафних санкцій на заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг.

Перевіривши докази, що містяться в матеріалах справи, апеляційний суд доходить висновку про стягнення утвореної заборгованості за період з червня 2018 року по 01 вересня 2022 року у розмірі 23 710,00 грн (основний борг), інфляційній втрати за період з червня 2018 року по лютий 2020 року у розмірі 251,26 грн та 3% річних за період червня 2018 року по лютий 2020 року у розмірі 228,76 грн.

У зв`язку із зазначеним, рішення суду першої інстанції підлягає зміні з підстав зазначених у даній постанові.

З огляду на те, що основне рішення підлягає зміні, а додаткове рішення є невід`ємною частиною основного рішення, тому апеляційний суд доходить висновку про зміну додаткового рішення, з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з даним позовом, ЖБК «КРИСТАЛ-6» заявлено витрати на надані послуги з підготовки до розгляду та розгляду даної цивільної справи у сумі 6 801,00 грн. (а.с. 6).

До позовної заяви надано договір про надання правової допомоги № Р/21122021/ХВ-91 від 21.12.2021 (а.с. 48);

Акт приймання-передачі виконаних робіт № 586 від 30.12.2021 (а.с. 50);

Копія платіжного доручення № 716 від 22.12.2021 на суму 4 320,00 грн (а.с. 51);

Копія довіреності № 2 від 08.09.2022 (а.с. 52);

Копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЗП 002892 (а.с. 53).

Звертаючись до суду з клопотанням про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на надання правничої допомоги у розмірі 40 180,00 грн, позивач надає наступні докази:

Копія Договору про надання правової допомоги № Р/21122021/ХВ-91 від 21.12.2021 - на 4 арк. в 1 прим.

Копії Актів приймання-передачі наданих послуг № 586 від 30.12.2021, № 155 від 30.06.2022, № 196 від 30.09.2022, № 141 від 28.03.2023, № 185 від 27.04.2023 підписаними між позивачем і ТОВ «КИЇВСЬКИЙ ЦЕНТР ПРАВА» на 5 арк. в 1 прим.

Копії платіжних доручень щодо сплати правових послуг ТОВ «КИЇВСЬКИЙ ЦЕНТР ПРАВА» № 718 від 22.12.2021 на суму 4 320,00 грн., № 806 від 16.06.2022 на суму 2 160,00 грн., № 817 від 12.07.2022 на суму 2 160,00 грн., № 943 від 09.03.2023 на суму 2 520,00 грн., № 1243060987 від 13.04.2023 на 5 арк. в 1 прим.

Розрахунок витрат на правову від 01.05.2023 на підставі Договору про надання правової допомоги № Р/21122021/ХВ-91 від 21.12.2021 на 2 арк. в 1 прим.

Копія Довіреності ЖБК «КРИСТАЛ-6» № 1 від 01.03.2023 на 1 арк. в 1 прим.

В той же час, згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що стягнення понесених витрат покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, і, в даному випадку, позивачу було задоволено позов на 24,76%, тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача понесені витрати на надання правничої допомоги у розмірі 9 948,56 грн.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції безпідставно відкрив провадження, оскільки у справі № 756/2119/22 позов позивача залишено без розгляду є помилковими з огляду на те, що у зазначеній справі позов було залишено без розгляду з підстав неналежного представника, в той же час, зазначені обставини не позбавляють позивача права на повторне звернення до суду з позовом з тих самих підстав і щодо того ж предмета, за умови усунення тих перешкод для розгляду справи, які стали підставою для повернення позову або залишення його без розгляду.

Із матеріалів справи вбачається, що ЖБК «КРИСТАЛ-6» повторно звернулось з позовною заявою, суд, перевіривши позовну заяву з додатками, зокрема довіреність на представлення інтересів позивача, та вирішив питання про відкриття провадження у справі, тому дії та рішення суду є правомірними і відсутнє порушення норм процесуального права.

Твердження ОСОБА_1 , у своїй апеляційній скарзі, про те, що було порушено встановлений цивільний процесуальний законодавством порядок розгляду заяву про відвід суду, так як, на думку відповідача, заява про відвід має передаватися на вирішення до суду відповідної інстанції, найбільш територіально наближеного до цього суду є хибним, так як згідно з ч. 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Посилання апелянта на постанову Верховної Ради України «Про оплату житлово-комунальних послуг населенням України» від 18.03.1999, якою встановлено, що плата за житло і комунальні послуги не може перевищувати 15% фактично отриманого сукупного доходу сім`ї, рівень якого встановлюється на підставі декларування доходів усіх членів сім`ї є неспроможним, оскільки ним не було додано декларацію про доходи його та усіх членів його сім`ї для того щоб у суду була можливість перевірити наданий позивачем розрахунок заборгованості.

В той же час, зазначені обставини не звільняють відповідача від надання відомостей щодо отриманого доходу безпосередньо до ЖБК «КРИСТАЛ-6» для проведення перерахунку.

Доводи апелянта про фальсифікований внесок на його особовий рахунок оплати наданих послуг у розмірі 1 999,85 грн у червні 2021 року є безпідставними та відповідачем не спростовані, тому суд першої інстанції при розгляді заяви про застосування строку позовної давності обґрунтовано врахував внесену суму.

Інші аргументи відповідача, які він зазначає у своїй апеляційний скарзі, не стосуються предмета та підстав позову, та не виключають протиправності діянь відповідача та встановлену заборгованість із наданих послуг.

Щодо вимог апелянта про надання суду апеляційної інстанції правовстановлюючих документів та свідоцтва про власність ЖБК «КРИСТАЛ-6», то згідно ч. 6 ст. 367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Щодо вимог апелянта про постановлення окремої ухвали Генеральному Прокурору про серійне блокування та саботаж рішень суду про відкриття та скасування постанов слідчих про закриття кримінальних проваджень, то згідно ст. 374 ЦПК України апеляційний суд позбавлений повноважень на вчинення заявлених дій.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Згідно ч. 4 ст. 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27 квітня 2023 року та додаткове рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 травня 2023 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «КРИСТАЛ-6» (ЄДРПОУ 22895463) заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 23 710 (двадцять три тисячі сімсот десять),00 грн (основний борг), інфляційній втрати за період з червня 2018 року по лютий 2020 року у розмірі 251(двісті п`ятдесят один),26 грн та 3% річних за період червня 2018 року по лютий 2020 року у розмірі 228 (двісті двадцять вісім),76 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «КРИСТАЛ-6» (ЄДРПОУ 22895463) понесені витрати на надання правничої допомоги у розмірі 9 948(дев`ять тисяч дев`ятсот сорок вісім),56 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя-доповідач В.А. Нежура

Судді М.В. Мережко

Т.О. Невідома