Постанова

від 18.07.2023 по справі 280/75/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 липня 2023 року м. Дніпросправа № 280/75/22Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Яковенко О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу: Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.07.2022р. у справі №280/75/22за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАВАТЕРА-1» до: про:Головного управління ДПС у Запорізькій області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

04.01.2022р. до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАВАТЕРА-1» (далі ТОВ «ЛАВАТЕРА-1») до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі ГУ ДПС у Запорізькій області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень /а.с. 1-8 том 1/.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.01.2022р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі №280/75/22 та справу призначено до судового розгляду / а.с. 4 том 14/.

Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що ГУ ДПС у Запорізькій області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ЛАВАТЕРА-1» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків у ході якої податковим органом зроблено висновок про порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) за жовтень 2021р. на загальну суму 131779,00 грн. та заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету за період вересень-жовтень 2021р. на загальну суму 59040867,00 грн. через безпідставність формування підприємством показників податкової звітності з урахуванням результатів взаємовідносин протягом перевіряємого періоду з контрагентами - ФГ «СФГ НІЧЕПОРУК P.M.», ТОВ «ЕКО ПРОДАКШЕН», ТОВ «РОВЄРЛАЙН-МОТОРС», ТОВ «МОТО ВЕКТОР ЮГ», ТОВ «ПАЛЛАДА ТРЕЙД, ТОВ «ДІЛВІН РЕВАРД», ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ», ТОВ «ЦАПЕРС ГРУП», ТОВ «ФАНАВУНА» , ТОВ «ФІЛІБУД», ТОВ «КОЙПЕР», ТОВ «БУНКЕР ЮГ», ТОВ «РУД ЛОГІСТІК» , ТОВ «ЛОНГФОРД ФАНДС», через нереальність вчинення господарських операцій із цими контрагентами, відсутності підтвердження походження та руху товару по усьому ланцюгу постачання, відсутності у цих контрагентів матеріально-технічної бази, виробничих активів, персоналу для виконання зобов`язань за укладеними з позивачем договорами, що було відображено у складеному за результатами перевірки акті №11932/08-01-07-06/43160397 від 07.12.2021р., на підставі якого відповідачем 23.12.2021р. були прийняті податкові повідомлення-рішення: - №00198520706, яким зменшено від`ємне значення по податку на додану вартість на суму 131779 грн. - №00198510706, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі на 73801083,75 грн.. Позивач не погоджується із висновками акту перевірки та прийнятими за результатами перевірки рішеннями з огляду на те, висновки відповідача щодо нереальності господарських операцій позивача із вищезазначеними контрагентами ґрунтуються лише на припущеннях податкового органу, тоді як усі господарські операції з зазначеними у акті перевірки контрагентами протягом перевіряємого періоду виконані у повному обсязі сторонами за договорами і позивачем під час перевірки було надано належні первинні документи які свідчать про фактичне виконання зобов`язань і подальше використання позивачем отриманих від цих контрагентів товарів, робіт та послуг у власній господарській діяльності, що призвело до зміни активів підприємства та надавало підприємству право на формування податкової звітності у відповідних звітних періодах з урахуванням результатів господарської діяльності підприємства з цими контрагентами. Тому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №00198520706 та №00198510706 від 23.12.2021р.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.07.2022р. у справі №280/75/22 адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області №00198520706 та №00198510706 від 23.12.2021р. /а.с. 183-95 том 15/.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, за допомогою засобів поштового зв`язку подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу / а.с. 100-113 том 15/.

З метою забезпечення розгляду вищезазначеної апеляційної скарги ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.08.2022р. з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи №280/75/22 /а.с. 115 том 15/, які надійшли до суду апеляційної інстанції 06.09.2022р. /а.с. 118 том 15/.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.09.2022р. у справі №280/75/22 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.07.2022р. у справі №280/75/22 залишено без руху та заявнику апеляційної скарги надано строк для усунення зазначених судом недоліків апеляційної скарги / а.с. 119 том 15/.

У межах встановленого судом строку на усунення недоліків , з урахуванням ухвали суду апеляційної інстанції від 29.09.2022р. у цій справі / а.с. 128 том 15/, заявником зазначені судом недоліки апеляційної скарги було усунуто /а.с. 130-134 том 15/.

У зв`язку з тим, що суддя Чередниченко В.Є., який входить до складу колегії суддів, що розглядає справу №280/75/22 , станом на 07.11.2022р. перебував у відпустці, із застосуванням системи автоматизованого документообігу суду, у цій справі здійснено повторний автоматизований розподіл цієї справи та визначено склад колегії суддів, що розглядає справу у складі: головуючий суддя Коршун А.О. (доповідач), судді Чепурнов Д.В., Панченко О.М. / а.с. 135,136 том 15/ та ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 07.11.2022р. у справі №280/75/22 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.07.2022р. у справі №280/75/22 /а.с. 137 том 15/ і справу призначено до апеляційного розгляду у судовому засіданні о 14-00 годин 06.12.2022р. /а.с. 138 том 15/, про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи /а.с. 139-144,147 том 15/.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.11.2022р. у справі №280/75/22 клопотання представника відповідача про розгляд справи в режимі відеоконференції задоволено та проведення судового засідання у цій справі о 14-00 годин 06.12.2022р. призначено в режимі відеоконференції, проведення якої доручено Запорізькому окружному адміністративному суду / а.с. 153 том 15/, про що повідомлено учасників справи / а.с. 154-155 том 15/.

Відповідач, посилаючись у апеляційній скарзі / а.с. 100-109 том 15/ на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 11.07.2022р. у цій справі та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог адміністративного позову у повному обсязі.

Через не явку представників учасників справи у судове засідання о 14-00 годин 06.12.2022р. розгляд цієї справи в режимі відеоконференції відкладено на 14-00 годин 17.01.2023р. / а.с. 156 том 15/, про що повідомлено учасників справи / а.с. 157-159 том 15/.

17.01.2023р. у зв`язку із загрозою ракетних обстрілів м. Дніпро та з метою забезпечення безпеки життя та здоров`я представників учасників справи та апарату суду справу №280/75/22 знято з апеляційного розгляду та апеляційний розгляд справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції перенесено на 13 годин 30 хвилин 07.02.2023р. / а.с. 160 том 15/, про що судом повідомлено учасників справи / а.с. 161-164 том 15/.

07.02.2023р. через не явку представників учасників справи у судове засідання о 13 годин 30 хвилин 07.02.2023р. розгляд цієї справи в режимі відеоконференції відкладено на 14-00 годин 14.03.2023р. / а.с. 165 том 15/, про що повідомлено учасників справи / а.с. 166-169 том 15/.

14.03.2023р. через відпустку головуючого судді Коршуна А.О. (доповідач) справу №280/75/22 знято з апеляційного розгляду та апеляційний розгляд справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції перенесено на 14-00 годин 18.04.2023р. / а.с. 180 том 15/, про що судом повідомлено учасників справи / а.с. 181-184 том 15/.

18.04.2023р. через не явку представників учасників справи у судове засідання о 14-00 годин 18.04.2023р. розгляд цієї справи в режимі відеоконференції відкладено на 14-00 годин 23.05.2023р. / а.с. 185 том 15/, про що повідомлено учасників справи / а.с. 166-191 том 15/.

11.05.2023р. до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання представника позивача про проведення судового засідання у цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів / а.с. 193 том 15/.

У зв`язку з тим, що суддя Панченко О.М., яка входить до складу колегії суддів, що розглядає справу №280/75/22 , станом на 15.05.2023р. перебувала у відпустці, із застосуванням системи автоматизованого документообігу суду, у цій справі здійснено повторний автоматизований розподіл цієї справи та визначено склад колегії суддів, що розглядає справу у складі: головуючий суддя Коршун А.О. (доповідач), судді Чепурнов Д.В., Сафронова С.В. / а.с. 195,196 том 15/ і ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023р. у справі №280/75/22 клопотання представника позивача про розгляд справи в режимі відеоконференції задоволено та проведення судового засідання у цій справі о 14-00 годин 23.05.2023р. призначено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів / а.с. 197 том 15/. .

23.05.2023р. у розгляді цієї справи в режимі відеоконференції за клопотанням представника позивача оголошено перерву до 13 годин 30 хвилин 20.06.2023р. та зобов`язано представника позивача надати письмовий відзив на апеляційну скаргу / а.с. 205-210 том 15/.

19.06.2023р. до суду апеляційної інстанції надійшли додаткові письмові пояснення відповідача до апеляційної скарги / а.с. 217-235 том 15/.

20.06.2023р. до суду апеляційної інстанції надійшов письмовий відзив позивача на апеляційну скаргу / а.с. 1-3 том 16/, у якому позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги, та посилаючись на те, що судом першої інстанції було з`ясовано усі фактичні обставини справи, які мали значення для її вирішення, та постановлено правильне рішення про задоволення адміністративного позову без порушень норм чинного законодавства, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 11.07.2022р. у цій справі залишити без змін.

У судовому засіданні 20.06.2023р. у розгляді цієї справи в режимі відеоконференції оголошено перерву до 14-00 годин 11.07.2023р. з метою надання представнику позивача часу для надання суду додаткових доказів у справі / а.с. 55-57 том 16/.

11.07.2023р. судом у розгляді цієї справи в режимі відеоконференції оголошено перерву до 11-00 годин 18.07.2023р. / а.с. 86-90 том 16/.

Заслухавши у судовому засіданні 18.07.2023р. в режимі відеоконференції:

- представника відповідача, який підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та письмових поясненнях до неї і просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції від 11.07.2022. у цій справі скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог адміністративного позову у повному обсязі;

- представника позивача, який заперечував проти доводів апеляційної скарги та підтримав доводи викладені у письмовому відзиві на апеляційну скаргу і просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції у цій справі залишити без змін;

перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «ЛАВАТЕРА-1», позивач у цій адміністративній справі, зареєстровано в якості юридичної особи - код ЄДРПОУ 43160397, основним видом діяльності підприємства є Виробництво олії та тваринних жирів (основний, код КВЕД 10.41), підприємство є платником податків, у тому числі податку на додану вартість (далі - ПДВ) / а.с. 171-174 том 15/

Під час розгляду цієї справи судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що у період з 26.11.2021р. по 02.12.2021р. ГУ ДПС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЛАВАТЕРА-1» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків за результатами якої складено акт №11932/08-01-07-06/43160397 від 07.12.2021р. (далі акт перевірки).

Як вбачається з наданої суду ксерокопії вищезазначеного акту перевірки /а.с. 105-105-174 том 1/ податковим органом зроблено висновок про порушення підприємством положень п.44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.2, 198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.4 ст. 200, п.201.10 ст. 201 ПК України що призвело до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) за жовтень 2021р. на загальну суму 131779,00 грн. та заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету за період вересень-жовтень 2021р. на загальну суму 59040867,00 грн..

При цьому необхідно зазначити, що відповідно до дослідженого під час розгляду справи судом акту перевірки вищенаведений висновок податковим органом зроблено з огляду на нереальність здійснення позивачем господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) із контрагентами - ФГ «СФГ НІЧЕПОРУК P.M.», ТОВ «ЕКО ПРОДАКШЕН», ТОВ «РОВЄРЛАЙН-МОТОРС», ТОВ «МОТО ВЕКТОР ЮГ», ТОВ «ПАЛЛАДА ТРЕЙД, ТОВ «ДІЛВІН РЕВАРД», ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ», ТОВ «ЦАПЕРС ГРУП», ТОВ «ФАНАВУНА» , ТОВ «ФІЛІБУД», ТОВ «КОЙПЕР», ТОВ «БУНКЕР ЮГ», ТОВ «РУД ЛОГІСТІК» , ТОВ «ЛОНГФОРД ФАНДС», оскільки операції позивача із цими контрагентами не підтверджені рухом товару по усьому ланцюгу постачання, контрагенти позивача не мали матеріально-технічної бази, транспорту, персоналу необхідного для здійснення господарських операцій з позивачем, тому не підтверджено реальність здійснення господарських операції, які не мали ділової мети і спрямовані на безпідставне завищення витрат для зменшення фінансового результату з податку на прибуток та завищення податкового кредиту.

23.12.2021р. на підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №00198520706, яким зменшено від`ємне значення по податку на додану вартість на суму 131779 грн. /а.с. 197-198 том 1/;

- №00198510706, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі на 73801083,75 грн./ а.с. 199-200,201 том 1/

і саме ці рішення відповідача, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, є предметом оскарження у цій справі з тих обставин, оскільки позивач вважає, що висновки перевірки, які стали підставою для прийняття спірних рішень, ґрунтуються лише на припущеннях податкового органу.

З огляду на наведене та приймаючи до уваги предмет оскарження у цій адміністративній справі, яким є рішення податкового органу щодо визначення платнику податків податкових, та фактичні обставини, які стали підставою для прийняття оскаржуємих рішень відповідача, колегія суддів вважає що суд першої інстанції обґрунтовано під час з`ясування фактичних обставин справи зосередився на дослідженні питання реальності здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами- ФГ «СФГ НІЧЕПОРУК P.M.», ТОВ «ЕКО ПРОДАКШЕН», ТОВ «РОВЄРЛАЙН-МОТОРС», ТОВ «МОТО ВЕКТОР ЮГ», ТОВ «ПАЛЛАДА ТРЕЙД, ТОВ «ДІЛВІН РЕВАРД», ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ», ТОВ «ЦАПЕРС ГРУП», ТОВ «ФАНАВУНА» , ТОВ «ФІЛІБУД», ТОВ «КОЙПЕР», ТОВ «БУНКЕР ЮГ», ТОВ «РУД ЛОГІСТІК» , ТОВ «ЛОНГФОРД ФАНДС», протягом перевіряємого періоду, враховуючи, що вирішальним під час розгляду цієї адміністративної справи, з огляду на положення ст. ст. 44,139,198,200 ПК України ( в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), є встановлення правомірності/неправомірності формування позивачем у справі протягом перевіряємого періоду податкового кредиту та витрат , які враховуються під час визначення фінансового результату до оподаткування, з урахуванням розрахунків по господарським операціям із цими контрагентами.

Під час розгляду цієї справи судом першої інстанції встановлено, та підтверджено апеляційним судом, що протягом перевіряємого періоду ( вересень, жовтень 2021р.) внаслідок укладених договорів на постачання товарів мав фінансово-господарські відносини із контрагентами - ФГ «СФГ НІЧЕПОРУК P.M.», ТОВ «ЕКО ПРОДАКШЕН», ТОВ «РОВЄРЛАЙН-МОТОРС», ТОВ «МОТО ВЕКТОР ЮГ», ТОВ «ПАЛЛАДА ТРЕЙД, ТОВ «ДІЛВІН РЕВАРД», ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ», ТОВ «ЦАПЕРС ГРУП», ТОВ «ФАНАВУНА» , ТОВ «ФІЛІБУД», ТОВ «КОЙПЕР», ТОВ «БУНКЕР ЮГ», ТОВ «РУД ЛОГІСТІК» , ТОВ «ЛОНГФОРД ФАНДС», і господарські зобов`язання за цими договорами виконані сторонами у повному обсязі, а саме контрагентами позивача у визначені умовами договору та специфікацій, які є невід`ємною частиною договору, строки поставлено товар відповідної кількості та якості, а позивачем у повному обсязі сплачена вартість цього товару у безготівковій формі згідно наданих платіжних доручень та у подальшому використано отриманий від цього контрагенту товар у власній господарській діяльності, яка полягає у виробництві олії та тваринних жирів, при цьому контрагенти позивача під час укладання договорів із позивачем та під час виконання сторонами своїх зобов`язань за цими правочинами були у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстровані у якості юридичних осіб та платників податків, у тому числі ПДВ, і позивачем під час проведення перевірки було надано податковому органу, відповідачу у справі, та суду під час судового розгляду цієї адміністративної справи, усі первинні документи за вищезазначеним господарським зобов`язанням (правочином), які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов`язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, які у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є належними первинними документами, які засвідчують факт виконання певних господарських операцій, свідчать про рух активів позивача та зміну результатів фінансово-господарської діяльності підприємства протягом перевіряємого періоду, і є підставою для ведення бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності, які були досліджені судом у судовому засіданні та долучені до матеріалів справи. /а.с. 12-100, 216-250 том 1, а.с. 1-250 том 2, а.с. 1-250 том 3, а.с. 1-252 том 4, а.с. 1-240 том 5, а.с. 1-236 том 6, а.с. 1-224 том 7, а.с. 1-220 том 8, а.с. 1-208 том 9, а.с. 1-215 том 10, а.с. 1-220 том 11, а.с. 1-240 том 12, а.с. 1-217 том 13, а.с. 5-52, 62-72 том 16/.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що з огляду на складений відповідачем акт перевірки позивача, то викладені у цьому акті обставини щодо порушень позивачем податкового законодавства зроблені податковим органом лише на підставі аналізу зібраної податкової інформації щодо контрагентів позивача та їх контрагентів по ланцюгу постачання товару, але така інформація не є підставою для висновку про неможливість реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а підприємство не може автоматично бути визнано правопорушником лише на тій підставі, що його контрагентів по усьому ланцюгу постачання товару не вдалось перевірити, або ними були допущені певні порушення через отримання податковим органом податкової інформації, у якій містяться висновки про вчинення контрагентом платника податків ( або його контрагентами по усьому ланцюгу постачання) нікчемного правочину або відображення у звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись тощо, оскільки навіть наявність такої інформації не звільняє податковий орган від виконання покладеного на нього нормами закону обов`язку щодо самостійного встановлення та доведення факту вчинення платником податків порушення закону, і зібрана податкова інформація щодо контрагента певного суб`єкта господарювання, у даному випадку позивача у справі, не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

Так, аналіз норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства дає можливість зазначити, що жодним нормативно-правовим актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов`язання іншої юридичної особи, яка є його контрагентом у тих чи інших господарських зобов`язаннях, при цьому це стосується і податкових зобов`язань, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому при придбанні товару (отриманні послуги) покупець зобов`язаний сплатити вартість товару (послуги) продавцю, до складу якої входить ПДВ, а продавець зобов`язаний внести цю суму ПДВ до бюджету у відповідному звітному періоду, і у разі невиконання продавцем товару (послуги) цього обов`язку саме на нього за це покладається відповідальність, і на покупця товару (послуги), який є платником податку, нормами чинного законодавства не покладено обов`язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення ними господарської діяльності та сплати податків та зборів (обов`язкових платежів) у даному випадку, що свідчить про те, що несплата продавцем товару (послуги) ПДВ до бюджету в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем товару (послуги).

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Сукупний аналіз наведених норм дає можливість зробити висновок про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством, тому для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, дослідивши надані до матеріалів справи первинні документи, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з основним видом господарської діяльності позивача, колегія суддів робить висновок про те, що в результаті господарських операцій з позивача із ФГ «СФГ НІЧЕПОРУК P.M.», ТОВ «ЕКО ПРОДАКШЕН», ТОВ «РОВЄРЛАЙН-МОТОРС», ТОВ «МОТО ВЕКТОР ЮГ», ТОВ «ПАЛЛАДА ТРЕЙД, ТОВ «ДІЛВІН РЕВАРД», ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ», ТОВ «ЦАПЕРС ГРУП», ТОВ «ФАНАВУНА» , ТОВ «ФІЛІБУД», ТОВ «КОЙПЕР», ТОВ «БУНКЕР ЮГ», ТОВ «РУД ЛОГІСТІК» , ТОВ «ЛОНГФОРД ФАНДС», які були вчинені протягом перевіряємого періоду, у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, оскільки у даному випадку для позивача у справі визначальним є саме факт отримання від цих контрагентів товарів, перелік (кількість, якість, вартість) яких визначених умовами укладених господарських договорів, і подальше використання цього товару у власній господарській діяльності, що знайшло своє підтвердження під час розгляду справи, а ці обставини у свою чергу свідчать про наявність в таких діях суб`єкта господарювання - позивача у справі, ділової мети - одержання економічного ефекту у результаті господарської діяльності, і при цьому позивач не зобов`язаний та не має об`єктивної можливості відслідковувати дотримання контрагентами вимог чинного законодавства України.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вищенаведена правова позиція стосовно розв`язання спірних правовідносин, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі, узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який під час розгляду справи «БУЛВЕС» АД проти Болгарії ( заява №3991/03) у рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідки невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, та сплачувати пеню, оскільки такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

З урахуванням вищезазначених фактичних обставин справи, які були встановлені судом під час розгляду даної справи та підтверджені належними письмовими доказами, колегія суддів вважає, що податковим органом зроблено безпідставний та неправомірний висновок щодо нереальності проведених позивачем протягом перевіряємого періоду господарських операцій з контрагентами - ФГ «СФГ НІЧЕПОРУК P.M.», ТОВ «ЕКО ПРОДАКШЕН», ТОВ «РОВЄРЛАЙН-МОТОРС», ТОВ «МОТО ВЕКТОР ЮГ», ТОВ «ПАЛЛАДА ТРЕЙД, ТОВ «ДІЛВІН РЕВАРД», ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ», ТОВ «ЦАПЕРС ГРУП», ТОВ «ФАНАВУНА» , ТОВ «ФІЛІБУД», ТОВ «КОЙПЕР», ТОВ «БУНКЕР ЮГ», ТОВ «РУД ЛОГІСТІК» , ТОВ «ЛОНГФОРД ФАНДС», що призвело до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) за жовтень 2021р. на загальну суму 131779,00 грн. та заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету за період вересень-жовтень 2021р. на загальну суму 59040867,00 грн.., тому приймаючи до уваги положення чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, зокрема положення п. 44.1 ст. 44, ст.ст. 135,137,138,139, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст.200, ст. 201 ПК України, колегія суддів вважає, що позивач у справі мав усі визначені чинним законодавством підстави для формування податкового кредиту та витрат з урахуванням сум, які ним були сплачені протягом перевіряємого періоду у вартості отриманого від його контрагентів - ФГ «СФГ НІЧЕПОРУК P.M.», ТОВ «ЕКО ПРОДАКШЕН», ТОВ «РОВЄРЛАЙН-МОТОРС», ТОВ «МОТО ВЕКТОР ЮГ», ТОВ «ПАЛЛАДА ТРЕЙД, ТОВ «ДІЛВІН РЕВАРД», ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ», ТОВ «ЦАПЕРС ГРУП», ТОВ «ФАНАВУНА» , ТОВ «ФІЛІБУД», ТОВ «КОЙПЕР», ТОВ «БУНКЕР ЮГ», ТОВ «РУД ЛОГІСТІК» , ТОВ «ЛОНГФОРД ФАНДС», товарів, оскільки у позивача у справі були наявні усі необхідні первинні документи, які засвідчують наявність певних юридичних фактів за результатами господарської діяльності по операціям з вищезазначеним суб`єктом господарювання протягом перевіряємого періоду, що свідчить про те, що обрані відповідачем підстави для визначення та зміни позивачу грошових зобов`язань не відповідають вимогам ПК України, і висновок податкового органу про заниження ПДВ та необхідність зменшення розміру від`ємного значення ПДВ по операціям з вищезазначеними контрагентами є безпідставним, що свідчить про те, що відповідач у справі, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, під час прийняття податкових повідомлень-рішень №00198520706 та №00198510706 від 23.12.2021р., які є предметом оскарження у даній справі, діяв не у спосіб, який визначено чинним податковим законодавством, та в порушення ч. 2 ст. 77 КАС України не довів правомірності прийнятих ним рішень під час розгляду справи судом, та не надав належних та допустимих доказів правомірності таких рішень, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо обґрунтованості заявлених позивачем у справі позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування таких рішень суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про задоволення позовних вимог і зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 11.07.2022р. у цій адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.07.2022р. у справі №280/75/22 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.

Повний текст виготовлено та підписано 31.07.2023р..

Головуючий - суддяА.О. Коршун

суддяД.В. Чепурнов

суддяС.В. Сафронова