Постанова

від 31.07.2023 по справі 320/7534/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/7534/21 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Фермер Філд" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Фермерське господарство "Фермер Філд" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області форми «С» №0014880506 від 21.08.2020 із визначеними зобов`язаннями зі штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства у сфері ліцензування діяльності із функціонування акцизних складів в сумі 500000,00 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року адміністративний позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представником позивача було подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що Фермерське господарство «Фермер-Філд» (ідентифікаційний код 34161314, місцезнаходження: 09332, Київська область, Володарський район, с. Ожегівка, вул. Лесі Українки, буд.20А) зареєстровано в якості юридичної особи 01.11.2006, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1, а.с.8-15).

Позивач є платником єдиного податку IV групи, що підтверджується довідкою про набуття (підтвердження) статусу платника єдиного податку четвертої групи, яка видана ГУ ДПС у Київській області від 14.04.2021 №1290/АП/10-36-18-07 (т.1, а.с.29).

Фермерське господарство «Фермер-Філд» зареєстроване як сільськогосподарське підприємство та є суб`єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, про що свідчить свідоцтво №100166772 від 04.02.2009 (т.1, а.с.30).

Основними видами діяльності платника за КВЕД є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Головним управлінням ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 43141377, правонаступником якого є Головне управлінням ДПС у Київській області як відокремлений підрозділ ДПС України) з 22.07.2020 по 24.07.2020 проведено фактичну перевірку господарської одиниці - Фермерського господарства «Фермер-Філд» (ідентифікаційний код 34161314), що розташоване за адресою: Київська область, Володарський район, с. Ожегівка, вул. Лесі Українки, буд.20А.

Перевірку проведено на підставі пп. 80.2.5. п. 80.2. ст. 80 Податкового кодексу України згідно з наказом Головного управління ДПС у Київській області № 879 від 01.07.2020 та направленнями на перевірку від 01.07.2020 № 1961, 1962 (т.1, а.с. 121-122).

За результатами фактичної перевірки посадовими особами Головного управління ДПС у Київській області складено акт про результати фактичної перевірки від 24.07.2020 №0994/1036/05/34161314 (далі - акт перевірки), в якому посадовими особами контролюючого органу встановлені порушення Фермерським господарством «Фермер-Філд» положень ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

Так, перевіркою встановлено факт зберігання суб`єктом господарювання пального для потреб власного споживання без наявності відповідної ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, а саме: згідно наданого пояснення та його документального підтвердження (акцизна накладна від 13.05.2020 №18374, видаткова накладна №30001075 від 13.05.2020 та товарно-транспортна накладна №АО030001075/1 від 13.05.2020) суб`єктом господарювання було одержано 13.05.2020 паливо дизельне ДП-Л-Євро-5 ВО в кількості 7145,00 літрів на загальну суму 95771,30 грн. та розвантажено в резервуар (ємність) за адресою: Київська область, Володарський район, с.Ожегівка, вул. Шевченка, 10, для зберігання для потреб власного споживання (т.1, а.с.123-124).

Додатками до акту перевірки є пояснення головного бухгалтера підприємства ОСОБА_1 від 22.07.2020, копії акцизної накладної від 13.05.2020 №18374, видаткової накладної №30001075 від 13.05.2020 та товарно-транспортної накладної №АО030001075/1 від 13.05.2020.

Посадовими особами Головного управління ДПС у Київській області 24.07.2020 складено акт про відмову від підписання розписки про ознайомлення з направленням на проведення перевірки, відповідно до якого головний бухгалтер ОСОБА_1 була ознайомлена зі змістом направлень та наказу на проведення фактичної перевірки, але розписатись в направленні на перевірку відмовилась. Також 24.07.2020 посадовими особами Головного управління ДПС у Київській області складено акт відмови від підписання матеріалів перевірки, відповідно до якого головний бухгалтер ОСОБА_1 після ознайомлення з актом перевірки №001744 від 24.07.2020 відмовилась від підписання матеріалів перевірки (т.1, а.с.130-131).

21.08.2020 Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0014880506, на підставі якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 500000,00 грн. за порушення ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (т.1, а.с. 84).

10.09.2020 року позивач подав на адресу Державної податкової служби скаргу на податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 21.08.2020 року №0014880506 (т.1, а.с. 86-88).

Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 28.05.2021 №12066/6/99-00-06-03-01-06 податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 21.08.2020 року №0014880506 залишено без змін, а скарга - без задоволення (т.1, а.с. 89-94).

Вказане рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 28.05.2021 №12066/6/99-00-06-03-01-06 отримане позивачем 04.06.2021 у рекомендованому поштовому відправленні № 0405349245710, що підтверджується роздруківкою з сервісу відстеження пересилання поштових відправлень Укрпошта (т.1, а.с.95-96).

Вважаючи оскаржуване рішення протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків/особи (пункт 80.1 статті 80).

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

З аналізу підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України вбачається, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною підставою, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Тобто, норма зазначеного вище підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на відповідача.

Відповідні функції контролю передбачені також і підпунктами 19-1.1.14, 19-1.1.19, 19-1.1.20 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України, зокрема контролюючі органи виконують такі функції: проводять відповідно до законодавства перевірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів; забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.

Отже контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб`єкту з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Зазначений висновок узгоджується із правовими позиціями, висловленими в постановах Верховного Суду від 03.11.2022 у справі №320/8042/21, від 21.07.2022 у справі №320/1864/21, від 12.08.2021 у справі № 140/14625/20, від 22.04.2021 в справі № 640/21536/19, від 10.04.2020 у справі №815/1978/18, від 25.01.2019 у справі №812/1112/16, від 07.11.2019 у справі №140/391/19, від 20.03.2018 у справі №820/4766/17, від 22.05.2018 у справі №810/1394/16.

При цьому, слід зазначити, що окремою підставою, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки, згідно положень підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, є також наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.

Тобто саме за вказаною підставою контролюючий орган, окрім посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, у наказі має зазначати конкретну інформацію, яка була наявна у контролюючого органу чи отримана ним в установленому порядку та свідчить про порушення платником податків відповідного законодавства.

Як вбачається з встановлених обставин справи, а також наказу № 879 від 01.07.2020, витягу з додатку до зазначеного наказу, відзиву на адміністративний позов контролюючий орган фактично призначив перевірку з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, що відповідає підставі, визначеній у підпункті 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Таким чином, відповідач, приймаючи рішення у формі наказу про проведення фактичної перевірки ФГ «Фермер-Філд» № 879 від 01.07.2020, зазначив у наказі достатні підстави для проведення перевірки та провівши її діяв у спосіб, що визначений нормами ПК України.

Відповідно до положень частини першої статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19.12.1995 № 481/95-BP (далі - Закон № 481/95-BP) імпорт, експорт алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності без наявності ліцензії. Оптова торгівля на території України алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється за наявності у суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах. Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

За змістом частини восьмої статті 15 Закону №481/95-ВР суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Частиною тридцять другою статті 15 Закону №481/95-ВР встановлено, що ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії документів, перелік яких встановлений частиною тридцять восьмою цієї статті.

Суб`єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб`єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального (частина сорок третя статті 15 Закону №481/95-ВР).

При цьому, згідно з частиною дев`ятнадцятою цієї статті ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують (частина двадцять перша статті 15 Закону №481/95-ВР).

Статтею 1 Закону №481/95-ВР надано визначення поняттям, зокрема:

зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;

місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Однак, Закон №481/95-ВР не визначає, що саме розуміється під власним споживанням пального, а так само, під поняттям «споруди», «обладнання», «ємності». При цьому, якщо загальні визначення понять «споруда» та «обладнання» є більш чітко окресленими, то поняття «ємність» таким не є і за загальним правилом охоплює абсолютно усі споруди, обладнання, резервуари чи інші пристрої, які мають щонайменшу місткість, до яких можна віднести і паливні баки автомобілів, обладнання, пристроїв. Тому застосування такого поняття в абсолютному значенні у Законі №481/95-ВР робить його вимоги непередбачуваними для суспільства, позаяк, кожен суб`єкт господарювання, який придбав пальне і використовує його, зобов`язаний отримати ліцензію на зберігання пального, що, однак, суперечить правовому змісту запровадження державою вимог щодо ліцензування діяльності зі зберігання пального, метою чого було, зокрема, підвищення контролю за обігом пального не тільки у розрізі суб`єктів господарювання, які займаються такою діяльністю, але й місць, на яких провадиться діяльність зі зберігання пального.

Закон №481/95-ВР не дає чіткого розуміння, які саме місця слід вважати місцем зберігання пального, на кожне з яких суб`єкт господарювання зобов`язаний отримати ліцензію.

Згідно з підпунктом 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом, зокрема:

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб`єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Відповідно до підпункту 14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:

а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України);

б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;

в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які належить декільком розпорядникам акцизного складу пересувного, є декількома акцизними складами пересувними, кількість яких дорівнює кількості власників пального або спирту етилового, що переміщується та/або зберігається в такому транспортному засобі.

Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які переходить від одного суб`єкта господарювання до іншого, вважається іншим акцизним складом пересувним.

Не є акцизним складом пересувним:

транспортний засіб, що використовується суб`єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки;

паливний бак транспортного засобу.

При цьому, відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

при використанні пального суб`єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб`єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

До власного споживання також відносяться операції із заправлення пальним за договорами підряду при одночасному виконанні таких умов:

а) замовники за договорами підряду не здійснюють реалізацію пального іншим особам, крім реалізації бензолу поза межами митної території України в митному режимі експорту;

б) заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які:

призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг;

належать іншим особам;

виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених у цьому пункті землях, що перебувають у власності або користуванні замовника;

в) транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, зазначені в підпункті "б" цього підпункту, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу.

Згідно з підпунктами 14.1.224, 14.1.224-1 розпорядник акцизного складу - суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Розпорядник акцизного складу пересувного - суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який є власником пального або здійснює діяльність з виробництва спирту етилового та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб:

реалізує або зберігає пальне або спирт етиловий;

ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

При переході від одного суб`єкта господарювання до іншого права власності на пальне або спирт етиловий, що переміщується та/або зберігається у транспортному засобі, відбувається зміна розпорядника акцизного складу пересувного.

Не є розпорядником акцизного складу пересувного суб`єкт господарювання (перевізник, експедитор), який здійснює транспортування пального або спирту етилового.

Верховний Суд у постанові від 31.05.2022 у справі №540/4291/20 застосував норми статей 15, 17 Закону №481/95-ВР у подібних правовідносинах у системному зв`язку із нормами підпунктів 14.1.6, 14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України і дійшов до висновку, що зберігання пального нерозривно пов`язане із наявністю у суб`єкта господарювання споруд та/або обладнання, та/або ємностей, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (місця зберігання пального). Наявність у суб`єкта господарювання обов`язку з отримання ліцензії на право здійснення діяльності зі зберігання пального, яка опосередковується придбанням та використанням суб`єктом господарювання пального для задоволення своїх власних виробничих потреб при провадженні його господарської діяльності (не пов`язаної з метою отримання доходу від зберігання пального як виду економічної діяльності) залежить саме від наявності у суб`єкта господарювання місця зберігання пального, яке за своїми ознаками (характеристиками) відповідає визначенню «акцизного складу» та/або «акцизного складу пересувного», незалежно від того чи зареєстрований такий суб`єкт платником акцизного податку, розпорядником акцизного складу та/або наявністю підстав для реєстрації такого місця як акцизного складу. Відповідно, у випадку, якщо наявне у суб`єкта господарювання місце зберігання пального має ознаки, які згідно з нормами підпунктів 14.1.6, 14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлені як виключення з визначення «акцизного складу» та/або «акцизного складу пересувного», такий суб`єкт не має обов`язку отримувати ліцензію на право зберігання пального у такому місці.

Також у цій постанові Верховний Суд зауважив, що для оцінки наявності в діях суб`єкта господарювання складу правопорушення у вигляді здійснення діяльності зі зберігання пального без отримання відповідної ліцензії, з`ясуванню підлягають місце та спосіб його зберігання, мета придбання, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей), обсяги споживання, закупівлі та обставини використання пального. Ці обставини складають об`єктивну та суб`єктивну сторони правопорушення. Сам по собі факт наявності «на балансі» у суб`єкта господарювання невикористаного пального не є достатньою обставиною для його кваліфікації як зберігання пального без отримання відповідної ліцензії. У спорах про правомірність застосування штрафних санкцій за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії основним і вирішальним предметом доказування є підтвердження або спростування обставин саме факту здійснення суб`єктом господарювання діяльності зі зберігання пального, а не його придбання. Невстановлення під час фактичної перевірки обставин здійснення позивачем діяльності зі зберігання пального, часу цієї діяльності та місця, у якому пальне зберігалося, унеможливлює визнання правомірним застосування штрафних санкцій за зберігання пального без наявності ліцензії.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 07.06.2022 у справі №360/4140/20, від 07.06.2022 у справі №520/2347/21, від 09.06.2022 у справі №200/11093/20-а, від 15.06.2022 у справі №260/3859/20, від 27.06.2022 у справі №280/8338/20, від 29.06.2022 у справі №200/11016/20-а, від 13.07.2022 у справі №600/664/21-а, від 21.09.2022 у справі №140/16490/20, від 28.12.2022 у справі №380/12060/20.

Так, актом перевірки встановлено факт зберігання суб`єктом господарювання пального для потреб власного споживання без наявності відповідної ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, а саме: згідно наданого пояснення та його документального підтвердження (акцизна накладна від 13.05.2020 №18374, видаткова накладна №30001075 від 13.05.2020 та товарно-транспортна накладна №АО030001075/1 від 13.05.2020) суб`єктом господарювання було одержано 13.05.2020 паливо дизельне ДП-Л-Євро-5 ВО в кількості 7145,00 літрів на загальну суму 95771,58 грн. та розвантажено в резервуар (ємність) за адресою: Київська область, Володарський район, с.Ожегівка, вул. Шевченка, 10, для зберігання для потреб власного споживання (т.1, а.с.123-124).

Додатками до акту перевірки є пояснення головного бухгалтера підприємства Маркової С.В. від 22.07.2020, копії акцизної накладної від 13.05.2020 №18374, видаткової накладної №30001075 від 13.05.2020 та товарно-транспортної накладної №АО030001075/1 від 13.05.2020.

У письмових поясненнях головного бухгалтера ФГ «Фермер-Філд» Маркової Світлани Вікторівни від 22.07.2020, що є додатком до акту перевірки, вказано, що 13.05.2020 року підприємством було одержано Паливо дизельне ДП-Л-Євро-5 ВО в кількості 7145,0 літрів на загальну суму 95771,58 грн. Згідно видаткової накладної №30001075 від 13.05.2020 та товарно-транспортної накладної №АО030001075/1 дане пальне було розвантажено за адресою: с.Ожегівка вул.Шевченка, 10 в ємність на складі.

20 березня 2017 року позивачем (Покупець) укладений Генеральний договір №8 638/317/НП/1/20 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Ойл Україна» (Постачальник), предметом якого є зобов`язання Постачальника передати у власність Покупця, а Покупця прийняти та оплатити нафтопродукти за цінами та в кількості відповідно до додаткових угод, що є його невід`ємною частиною та які укладаються сторонами на підставі письмових заявок Покупця (т.1, а.с.66-69).

Додатковою угодою від 07.05.2020 до Генерального договору постачання нафтопродуктів №8 638/317/НП/1/20 від 20.03.2017 сторони узгодили поставку нафтопродуктів, а саме UN 1202, Палива дизельного ДП-Л-Євро-5 ВО, 3, ІІІ, Х в кількості 7145 літрів на загальну суму 95771,58 грн. на умовах СРТ в редакції Інкотермс 2010 р. (т.1, а.с.70).

Відповідно до наданої копії видаткової накладної №30001075 від 13.05.2020 в рамках Генерального договору постачання нафтопродуктів №8 638/317/НП/1/20 від 20.03.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Ойл Україна» було поставлено позивачу товар: UN 1202, Паливо дизельне ДП-Л-Євро-5 ВО, 3, ІІІ, Х УКТ ЗЕД 2710 19 43 00 (код ДСТУ 4840:2007) в кількості 7145 літрів (у літрах, приведених до температури 15° С - 7193,10 літрів) на загальну суму 95771,58 грн. (т.1, а.с.72).

Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Ойл Україна» зареєстровано акцизну накладну від 13.05.2020 №18374 на поставку позивачу важких дистилятів (газойлів) за адресою: 09331, Київська область, Володарський район, село Ожегівка, вулиця Шевченка, буд.10, у кількості 6023 кг, що дорівнює 7193,10 літрів, приведених до температури 15° С (т.1, а.с.125).

Перевезення товару (Паливо дизельне ДП-Л-Євро-5 ВО, 3, ІІІ, Х УКТ ЗЕД 2710 19 43 00 (код ДСТУ 4840:2007) в кількості 7145 літрів (у літрах, приведених до температури 15° С - 7193,10 літрів) на загальну суму 95771,58 грн. здійснювалось ТОВ «Альянс Ойл Україна» до пункту розвантаження товару: 09331, Київська область, Володарський район, село Ожегівка, вулиця Шевченка, буд.10 згідно з товарно-транспортною накладною №АО030001075/1 від 13.05.2020 (автомобіль КАМАЗ-5320 (бензовоз № НОМЕР_1 , причіп ) (т.1, а.с.73).

Позивач у позові стверджує, що придбане підприємством 13.05.2020 року дизельне паливо, об`ємом 7 145,00 літрів (тобто загалом 7,145 м3) було в той же день розвантажене у відповідну ємність для зберігання. В подальшому, згідно із наявних даних бухгалтерського обліку, вказане пальне невідкладно було використане для заправлення транспортних засобів та іншої сільськогосподарської техніки платника з метою безпосереднього залучення цих засобів до грунтообробки та ведення інших польових робіт. Фактично, вказане пальне у ємності більше однієї доби не зберігалось, а одразу було розлите по паливних баках транспортних засобів і техніки, для знаходження і збереження в яких палива не потрібно отримувати ліцензію в силу закону.

21.10.2021 позивачем надані суду додаткові пояснення, в яких позивач стверджує, що отримав дизельне пальне від ТОВ «Альянс Ойл Україна» на підставі акцизної накладної №18374 від 13.05.2020 в кількості 7145,00 літрів, проте зазначає, що вказане дизельне пальне не реалізовувалося будь-яким іншим суб`єктам господарювання, а розливалося в баки транспортних засобів ФГ «Фермер-Філд», а саме: трактора колісного NEWHOLLAND Т8050, комбайна зернозбирального NEWHOLLAND CR 9080, трактора колісного марки МТЗ-82.1, трактора колісного марки МТЗ-82.1, трактора колісного марки МТЗ-82, трактора JD 8420, трактора JD 8430, трактора JD 8310, трактора CLAAS AXION 850, трактора FENOТ 1050, трактора FENOТ 1050, які використовуються у господарській діяльності позивача, в т.ч. у зв`язку з виробничою необхідністю, задля забезпечення здійснення господарської діяльності ФГ «Фермер-Філд».

Отже, ФГ «Фермер-Філд» зазначає, що після придбання дизельного палива в кількості 7145,00 літрів відбулася подальша заправка паливних баків сільськогосподарської техніки, яку позивач використовує у власній господарській діяльності, що на думку позивача свідчить про відсутність фактичного зберігання пального в стаціонарних ємностях.

Водночас, судом були викликані та допитані у судовому засіданні свідки, а саме головний державний ревізор-інспектор ОСОБА_2 , який пояснив, що перевірка ФГ «Фермер-Філд» розпочата 22.07.2020, обставин вручення направлення та наказу про перевірку не пам`ятає, але згідно документів перевірки головний бухгалтер відмовилась від отримання копії наказу із додатком та від ознайомлення з направленнями, про що було складено відповідні акти. Перевірка проводилась в присутності головного бухгалтера фермерського господарства, яка допустила посадових осіб контролюючого органу до перевірки. Попередньо проводився аналіз баз даних Єдиного реєстру акцизних накладних. В офісі просили надати документи, які стосуються поставки палива. Під час перевірки були надані копії видаткової накладної, ТТН, договору поставки, акцизної накладної. Перевіркою встановлено отримання пального в кількості 7145 літрів згідно видаткової накладної та акцизної накладної. На питання суду де зберігалось пальне, свідок пояснив, що на момент перевірки 22.07.2020 минуло майже 3 місяці з моменту поставки палива (13.05.2020), тому як правило отримується пальне під сільськогосподарські роботи. Свідок пояснив, що на склад головний бухгалтер не проводила, на складі податкові інспектори не були, документи складського обліку не оглядались. Свідок вказав, що транспортний засіб, яким було поставлено паливо, не має технічної можливості для розвантаження палива в паливні баки, а тільки в резервуар. Крім того, акцизна накладна передбачає напрямок використання загальний, а не в паливні баки. Зазначив, що бухгалтеру запропоновано надати пояснення щодо даної операції, при цьому бухгалтеру не надавалась допомога в оформленні пояснення. Відео- та фото фіксація під час перевірки не проводилась.

Допитаний в судовому засіданні як свідок головний державний ревізор-інспектор ОСОБА_3 дав аналогічні показання.

Допитана у судовому засіданні головний бухгалтер ФГ "Фермер-Філд" ОСОБА_1 пояснила, що працює головним бухгалтером ФГ "Фермер-Філд" з 2007 року. Працівники ДПС приїхали за адресою підприємства перед обідом 22.07.2020, зайшли до бухгалтерії в офісне приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Керівника не було на робочому місці, свідок була одна в офісному приміщенні в кабінеті бухгалтерії. Працівники представились, що вони з податкової служби, службові посвідчення не показали, а свідок не просила. Зазначила, що нервувала. Обставин з приводу ознайомлення з направленнями та наказом на перевірку не пам`ятає. Працівники ГУ ДПС просили надати накладні на придбання пального за конкретний період. Зазначила, що їй не дали можливості зателефонувати керівнику фермерського господарства, наполягали на наданні документів. Свідок пояснила, що спочатку не хотіла давати документи, оскільки не було керівника, проте за наполяганням податківців була вимушена надати документи, чи знімали вони копії з наданих документів свідок не пам`ятає. Письмові пояснення були написані під диктовку після того, яка свідком були надані документи. Зі змістом пояснення свідок не погоджується. Пояснила, що пальне отримано від ТОВ «Альянс Ойл Україна» у кількості 7145 літрів 13 травня 2020 року. Пальне розвантажено у сільськогосподарську техніку - трактори, оскільки відбувалась посівна. Всього було 12 одиниць сільськогосподарської техніки, 6 власних та 6 орендованих. Документи на трактори свідок не показувала, оскільки перевіряючі їх не просили надати. Все паливо було розвантажено в один день 13.05.2020. Перевірка тривала приблизно півгодини. Працівники ГУ ДПС з офісу не виходили, обстеження території та будівель не проводили. Так, згідно Статуту Фермерського господарства «Фермер-Філд», затвердженого зборами членів фермерського господарства (протокол №11 від 01.12.2016) головною метою діяльності ФГ є отримання прибутку шляхом виробництва сільськогосподарської продукції, її переробки, реалізації та здійснення інших видів діяльності (т.1, а.с.16-24).

Звітом позивача про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду у 2020 році від 18.12.2020 за формою №29-сг (річна) підтверджується у 2020 році посівна площа та зібрана площа пшениці озимої 94 га, кукурудзи на зерно 174,82 га, ріпака озимого 60 га, соняшника 105 га (т.1, а.с.34-44).

Звітом позивача про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року від 26.05.2020 за формою №4-сг (річна) підтверджується у 2020 році посівна площа пшениці озимої 94 га, кукурудзи на зерно 174,82 га, ріпака озимого 60 га, соняшника 105 га (т.1, а.с.45-48).

Відповідно до звіту про рух матеріальних цінностей Фермерського господарства «Фермер-Філд» по рахунку №203 «Пальне» за травень 2020 року обліковується надходження пального від ТОВ «Альянс Ойл Україна» у кількості 7145 літрів, яке витрачено у повному обсязі на підставі забірних відомостей трактористів (т.1, а.с.74-75).

Згідно договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 25.03.2011, посвідченого приватним нотаріусом Володарського районного нотаріального округу Клочко О.П., реєстровий номер 272, позивач є власником нежитлових будівель: літ. «А» площею 92,0 кв.м., «Б» площею 845,6 кв.м. за адресою: Київська область, Володарський район, с. Ожегівка, вул. Шевченка, буд.15б. Право власності зареєстроване 27.05.2011, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав Комунального підприємства Київської обласної ради «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації» №30116020 від 27.05.2011 (т.1, а.с.49-52).

Згідно договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 25.03.2011, посвідченого приватним нотаріусом Володарського районного нотаріального округу Клочко О.П., реєстровий номер 274, позивач є власником нежитлових будівель: літ. «А» площею 290,7 кв.м., «Б» площею 159,2 кв.м., «В» площею 82,8 кв.м., «Г» площею 28,1 кв.м. за адресою: Київська область, Володарський район, с. Ожегівка, вул. Шевченка, буд.15в. Право власності зареєстроване 27.05.2011, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав Комунального підприємства Київської обласної ради «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації» №30116016 від 27.05.2011 (т.1, а.с.53-56).

ФГ «Фермер-Філд» має у приватній власності наступні транспортні засоби, які використовуються позивачем в господарській діяльності:

- Трактор колісний марки МТЗ-82.1, реєстраційний номер НОМЕР_2 , об`єм двигуна 4750 см.куб., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 від 21.10.2009 (т.1, а.с.57);

- Трактор колісний марки МТЗ-82.1, реєстраційний номер НОМЕР_4 , об`єм двигуна 4750 см.куб., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію машини серії НОМЕР_5 від 21.10.2009 (т.1, а.с.58);

- Трактор колісний марки БЕЛАРУС-82.1, реєстраційний номер НОМЕР_6 , об`єм двигуна 4750 см.куб., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію машини серії НОМЕР_7 від 18.10.2016 (т.1, а.с.59);

- Трактор колісний марки МТЗ-82, реєстраційний номер НОМЕР_8 , об`єм двигуна 4750 см.куб., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію машини серії НОМЕР_9 від 09.02.2018 (т.1, а.с.60);

- Трактор колісний марки NEWHOLLAND Т8050, реєстраційний номер НОМЕР_10 , рік випуску 2010 року, об`єм двигуна 9000 см.куб., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію машини серії НОМЕР_11 від 24.02.2011 року (т.1, а.с.64),

- Комбайн зернозбиральний марки NEWHOLLAND CR 9080, реєстраційний номер НОМЕР_12 , об`єм двигуна 12900 см.куб, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію машини серії НОМЕР_13 від 29.12.2018 (т.1, а.с.65)

Також відповідно до договору оренди № 12/05/20 від 12.05.2020 року та додатків №1 та №2 до вказаного договору (т.2, а.с.25-29), ФГ «Фермер-Філд» орендує у ТОВ «ФК ЛТД» (ідентифікаційний код 19349685) наступну техніку:

- Трактор JD 8420, реєстраційний номер НОМЕР_14 , 2006 року випуску.

- Трактор JD 8430, реєстраційний номер НОМЕР_15 , 2007 року випуску.

- Трактор JD 8310, реєстраційний номер НОМЕР_16 , 2014 року випуску.

- Трактор CLAAS AXION 850, реєстраційний номер НОМЕР_17 , 2017 року випуску.

- Трактор FENOТ 1050, реєстраційний номер НОМЕР_18 , 2017 року випуску.

- Трактор FENOТ 1050, реєстраційний номер НОМЕР_19 , 2017 року випуску.

Також позивачем надані до матеріалів справи копії лімітно-забірних карток на одержання паливно-мастильних матеріалів форми №117а, з яких слідує факт відпуску 13.05.2020 палива дизельного водіям, а саме:

- лімітно-забірна картка №06 від 13.05.2020 на одержання ПММ: ОСОБА_4 , трактор МТЗ 82.1 № НОМЕР_6 , ліміт на 110 літрів, всього з 13 по 16 травня 2020 року одержано 440 літрів;

- лімітно-забірна картка №03 від 13.05.2020 на одержання ПММ: ОСОБА_5 , трактор БЕЛАРУС МТЗ 82.1-1. № НОМЕР_4 , всього з 13 по 16 травня 2020 року одержано 480 літрів;

- лімітно-забірна картка №01 від 13.05.2020 на одержання ПММ: ОСОБА_6 , трактор NEWHOLLAND, № ВЕ40115, всього з 13 по 20 травня 2020 року одержано 4305 літрів;

- лімітно-забірна картка №04 від 13.05.2020 на одержання ПММ: ОСОБА_7 , комбайн NEWHOLLAND, № НОМЕР_12 , всього 13.05.2020 одержано 1000 літрів;

- лімітно-забірна картка №05 від 13.05.2020 на одержання ПММ: ОСОБА_8 , трактор МТЗ 82.1 № НОМЕР_2 , всього з 13 по 16 травня 2020 року одержано 480 літрів;

- лімітно-забірна картка №02 від 13.05.2020 на одержання ПММ: ОСОБА_9 , трактор МТЗ 82.1 № НОМЕР_8 , всього з 13 по 16 травня 2020 року одержано 440 літрів (т.1, а.с.76-81).

Отже, матеріалами справи, зокрема копіями свідоцтв про реєстрацію машин та договору оренди транспортних засобів, лімітно-забірними картками, звітами про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду у 2020 році за формою №29-сг (річна) та про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року за формою №4-сг (річна), підтверджено, що придбане дизельне паливо використовується у власній господарській діяльності ФГ «Фермер-Філд» виключно для заправки сільськогосподарської техніки, яка перебуває у власності та користуванні фермерського господарства.

Також позивачем вказано, що трактор колісний NEWHOLLAND Т8050 має об`єм паливного бака 682 літра, комбайн зернозбиральний NEWHOLLAND CR 9080 паливний бак 1000 літрів, трактор колісний марки МТЗ-82.1, трактор колісний марки БЕЛАРУС-82.1, а також трактор колісний марки МТЗ-82 мають паливні баки по 130 літрів пального, Трактор JD 8420 має паливний бак 700 літрів, Трактор JD 8430 має паливний бак 700 літрів, Трактор JD 8310 має паливний бак 758 літрів, Трактор CLAAS AXION 850 має об`єм паливного бака 1000 літрів, Трактор FENOТ 1050 має об`єм паливного бака 1000 літрів. Загальний обсяг заправки в паливні баки власної та орендованої техніки в один день з урахуванням ліміту на одержання пального складає понад 7200 літрів.

Отже, ФГ «Фермер-Філд» 13.05.2020 року заправлено дизельне паливо ДП-Л-Євро ВО, отримане від ТОВ «Альянс Ойл Україна» в кількості 7145,00 літрів в паливні баки наступної сільськогосподарської техніки: трактор колісний NEWHOLLAND Т8050, комбайн зернозбиральний NEWHOLLAND CR 9080, трактор колісний марки МТЗ-82.1, трактор колісний марки БЕЛАРУС-82.1, трактор колісний марки МТЗ-82, трактор JD 8420, трактор JD 8430, трактор JD 8310, трактор CLAASAXION 850, Трактор НОМЕР_20 , Трактор FENOТ 1050. Зазначені обставини вказують на те, що ФГ «Фермер-Філд» не зберігало пальне в кількості 7145,00 літрів без ліцензії, оскільки в день отримання пальне було заправлено в паливні баки власної та орендованої сільськогосподарської техніки фермерського господарства, що свідчить про його використання у власній господарській діяльності.

Водночас, з акта перевірки не вбачається, у якому резервуарі (ємності) перебувало на зберіганні пальне за адресою: АДРЕСА_1 . Зокрема, під час перевірки посадовими особами контролюючого органу не встановлено, де саме розміщений такий резервуар (ємність), яка його місткість, технічні характеристики, які документи первинного бухгалтерського обліку підтверджують перебування такого резервуару (ємності) на балансі підприємства та його використання у господарській діяльності господарства.

При цьому суду не надано жодних документальних доказів, які б свідчили про наявність у позивача на момент перевірки, чи на певний момент у часі, резервуару (ємності) обсягом більше 7145 літрів, що дозволяло би зберігати отриману 13.05.2020 кількість дизельного палива у кількості 7145 літрів.

Вказане підтверджується, зокрема, показами свідків, а саме головних державних ревізорів-інспекторів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які пояснили, що на склад головний бухгалтер не проводила, на складі податкові інспектори не були, документи складського обліку не оглядались, а також показання свідка, головного бухгалтера ОСОБА_1 , яка пояснила, що в день проведення перевірки працівники ГУ ДПС з офісу не виходили, обстеження території та будівель не проводили, документи складського обліку не вимагали та не оглядали.

Факт розвантаження отриманого від ТОВ «Альянс Ойл Україна» дизельного палива 13.05.2020 у кількості 7145 літрів саме у резервуар (ємність) за адресою: Київська обл., Володарський район, с.Ожегівка, вул. Шевченка, 10, матеріалами справи не підтверджений і позивачем заперечується.

Натомість матеріали справи свідчать, що перевірку зберігання пального було здійснено за юридичною адресою (в офісному приміщенні) позивача (Київська область, Володарський район, с. Ожегівка, вул. Лесі Українки, буд.20А) на підставі документів, що підтверджують його отримання (видаткова накладна, ТТН, акцизна накладна) без реального встановлення факту такого зберігання, оскільки обстеження місця зберігання пального не здійснювалося, а висновок про фактичне використання позивачем резервуару (ємності) для зберігання пального був зроблений на підставі пояснень головного бухгалтера підприємства та без перевірки підтвердження такого використання первинними документами. Натомість допитана як свідок головний бухгалтер ОСОБА_1 пояснила, що написала письмові пояснення під час перевірки під диктовку та моральним впливом на неї ревізорів-інспекторів без усвідомлення наслідків таких дій.

Натомість матеріалами справи підтверджено розвантаження отриманого від ТОВ «Альянс Ойл Україна» 13 травня 2020 року дизельного палива у кількості 7145 літрів у паливні баки власної та орендованої позивачем сільськогосподарської техніки з метою використання для власних потреб у господарській діяльності.

Водночас, наведеними вище нормами закону визначено, що не є акцизним складом, зокрема, паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої.

До того ж отримання позивачем пального відповідно до видаткової накладної та товарно-транспортної накладної не є доказом того, що позивач фактично зберігав отримане пальне в певному резервуарі чи ємності, а не використав його у власній господарській діяльності.

Доводи податкового органу про те, що на території підприємства є резервуар (ємність) для пального, а тому позивач у цьому резервуарі (ємності) зберігав пальне, суд не приймає до уваги, оскільки відповідачем фактично не перевірявся ані факт зберігання пального в резервуарі (ємності), ані факт наявності взагалі у позивача такого резервуару (ємності) та перебування його (її) на балансі підприємства.

Підтвердженням цього є те, що згідно з витягом з додатку до наказу від 01.07.2020 №879 «Про проведення фактичних перевірок», направленнями на перевірку від 01.07.2020 №№ 1961, 1962 та актом перевірки від 24.07.2020 перевірка ФГ "Фермер-Філд" проводилась за адресою: Київська область, Володарський район, село Ожегівка, вул. Леніна (Лесі Українки), будинок 20-А, проте встановлене перевіркою порушення у вигляді зберігання пального без відповідної ліцензії мало місце за іншою адресою, а саме АДРЕСА_1 .

Тому фактично такі твердження є лише припущенням відповідача, яке не підтверджено відповідними доказами.

Судом відхиляються доводи відповідача у додаткових запереченнях на додаткові пояснення позивача про те, що факт зберігання пального в ємності на складі підтверджується, зокрема наявністю бочки з посиланням на повідомлення за формою 30-ОПП з огляду на таке.

Судом встановлено, що позивач 03.09.2020 отримав ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), видану Головним управлінням ДПС у Київській області, реєстраційний номер 10090414202001510, дата реєстрації: 03.09.2020, з терміном дії з 03.09.2020 до 03.09.2025 (т.1, а.с. 129).

Відповідно до вказаної ліцензії адресою місця зберігання зазначено: Україна, Київська область, Володарський район, с.Ожегівка, вул. Шевченка, 15В, загальна місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального - 9400 літрів.

В матеріалах справи наявна надана позивачем копія повідомлення ФГ «Фермер Філд» за формою №20-ОПП про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність від 19.08.2020, відповідно до якого ФГ «Фермер Філд» зареєстрований об`єкт оподаткування: Бочка 9400 літрів за адресою: Київська область, Володарський район, с. Ожегівка, вул. Шевченка, буд.15В (т.1, а.с.32).

В той же час актом перевірки від 24.07.2020 встановлено факт зберігання позивачем пального для потреб власного споживання без наявності відповідної ліцензії в кількості 7145,00 літрів за адресою: Київська область, Володарський район, с.Ожегівка, вул. Шевченка, 10, для зберігання для потреб власного споживання (т.1, а.с.123-124).

Вказані обставини доводять факт отримання позивачем ліцензії на місце зберігання, яке знаходиться за іншою адресою, ніж встановлено актом перевірки, що спростовує доводи відповідача в цій частині.

Зазначена відповідачем акцизна накладна №18374 від 13.05.2020 підтверджує саме факт придбання ФГ "Фермер-Філд" у ТОВ "Альянс Ойл Україна" дизельного палива та його поставку, однак не є беззаперечним доказом його зберігання у розумінні ст.1 Закону №481/95-ВР.

Процедуру заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового відповідно до статей 231, 232 розділу VI "Акцизний податок" Податкового кодексу України врегульовано Порядком заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262 "Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового", чинного на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок).

Так, відповідно до пп. 1, 2 розділу II Порядку акцизна накладна форми "П" складається в день ввезення на митну територію України пального чи в день реалізації пального у разі кожної повної або часткової операції з реалізації пального. Акцизні накладні реєструються в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Пунктом 4 розділу II Порядку передбачено, що у верхній лівій частині акцизної накладної зазначаються: коди операцій для акцизної накладної, яка складається в одному примірнику; ознака щодо умов оподаткування пального; ознака щодо напрямів використання пального.

У відповідному рядку зазначається ознака щодо напрямів використання пального:

"1" - реалізація пального в споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно) виробником або особою, яка здійснила розлив пального у таку тару;

"2" - реалізація пального з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням акцизного складу пересувного у разі, якщо до реалізації пального такий інший акцизний склад уже відомий;

"3" - розподіл обсягу залишків пального станом на 01 липня 2019 року між акцизними складами / пересувними акцизними складами, де такі обсяги фактично знаходилися. Ознака напряму використання "З" зазначається в акцизних накладних, складених на всі операції з розподілу обсягів залишку пального станом на 01 липня 2019 року між акцизними складами / пересувними акцизними складами;

"4" - реалізація пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним. Така ознака зазначається також у разі реалізації пального з акцизного складу пересувного до: паливного бака транспортного засобу або технічного обладнання, пристрою; місця зберігання пального, яке не є акцизним складом.

Для пального, з яким здійснюються операції, не віднесені до одного з кодів ознаки напряму використання "1" - "4", у відповідному рядку зазначається цифра "0".

Пунктом 12 розділу II Порядку встановлено, що в акцизній накладній, складеній на операції з реалізації пального суб`єкту господарювання, який не є платником (код операції "3"), адреса місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб`єкт господарювання - неплатник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки (код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ, область, район, населений пункт, вулиця, номер будинку):

зазначається - в накладних з напрямом використання пального "0";

не зазначається - в накладних з напрямом використання пального "4" (якщо здійснюється реалізація пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, або реалізація пального з акцизного складу пересувного до паливного бака транспортного засобу чи технічного обладнання, пристрою).

З аналізу вищенаведених норм Порядку слідує, що при заповненні акцизної накладної за результатами реалізації пального суб`єкту господарювання, напрями використання пального, які не підпадають під жодну із визначених в п.4 Порядку ознак, у верхній лівій частині акцизної накладної у відповідному рядку (напрям використання) зазначається цифра "0", та відповідно до п. 12 Порядку в такій накладній обов`язково вказується адреса місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб`єкт господарювання - платник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Таким чином, якщо при реєстрації вказаних акцизних накладних постачальники зазначали критерії: код операції "3", умови оподаткування "0", напрямок використання "0", які використовуються у разі відвантаження продукції на адресу місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб`єкт господарювання не платник акцизного податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, відсутні підстави стверджувати про надходження палива для зберігання у місці, яке є акцизним складом.

З наявної в матеріалах справи копії акцизної накладної №18374 від 13.05.2020, складеної з придбання ФГ "Фермер-Філд" у ТОВ "Альянс Ойл Україна" важких дистилятів (газойлів), судом встановлено, що в її лівому верхньому куті в рядку "напрям використання" зазначено цифру "0" та в якості адреси місця зберігання пального, яке не є акцизним складом зазначено адресу: 09331, Київська область, Володарський район, село Ожегівка, вул. Шевченка, буд. 10, де позивач здійснює господарську діяльність.

Вказане додатково свідчить, що поставлене на адресу позивача пальне не придбавалося для зберігання в місцях, які є акцизним складом, а було використано виключно для потреб власного споживання шляхом наливу палива безпосередньо в паливні баки транспортних засобів ФГ «Фермер-Філд».

Отже, паливо дизельне, які придбано позивачем для здійснення господарської діяльності, не перепродано і не зберігалось у спеціальних визначених законом місцях для зберігання пального, а використовувалось виключно для заправки наявної у позивача сільськогосподарської техніки.

Водночас, зберігання залишків пального в паливних баках транспортних засобів (сільськогосподарської техніки) не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального у розумінні вимог Закону №481/95-BP.

Таким чином, з урахуванням вимог статті 15 Закону № 481/95-BP та положень підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач не повинен був отримувати ліцензію на право зберігання пального, якщо таке пальне було завантажене у паливні баки сільськогосподарської техніки, які, в свою чергу, були використані в межах здійснення господарської діяльності.

При цьому суд не приймає до уваги посилання відповідача на неподання позивачем до органу ДПС заяв та повідомлення за формою №20-ОПП про всі наявні об`єкти оподаткування, про які стверджує позивач (12 одиниць техніки), що підлягають оподаткуванню, тоді як до податкового органу подано повідомлення за формою №20-ОПП про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність від 15.04.2020, в якому задекларовано наявність 4 одиниць сільськогосподарської техніки.

В матеріалах справи наявна надана відповідачем копія повідомлення позивача за формою №20-ОПП про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність від 15.04.2020, відповідно до якого ФГ «Фермер-Філд» зареєстровано наступні об`єкти оподаткування:

- Зерносклад за адресою: Київська область, Володарський район, с. Ожегівка, вул. Шевченка, буд.15Б;

- Автогараж за адресою: Київська область, Володарський район, с. Ожегівка, вул. Шевченка, буд.15В;

- Комора за адресою: Київська область, Володарський район, с. Ожегівка, вул. Шевченка, буд.15А;

- Трактор МТЗ82.1 №34351КА за адресою: Київська область, Володарський район, с. Ожегівка, вул. Шевченка, буд.15В;

- Трактор МТЗ82.1 №34350КА за адресою: Київська область, Володарський район, с. Ожегівка, вул. Шевченка, буд.15В;

- Трактор МТЗ 82 №15069АІ 82 за адресою: Київська область, Володарський район, с. Ожегівка, вул. Шевченка, буд.15В;

- Комбайн NEWHOLLAND CR 9080, №20767АІ, за адресою: Київська область, Володарський район, с. Ожегівка, вул. Шевченка, буд.15В (т.2, а.с.43).

Водночас, неподання платником податків форми 20-ОПП або не включення до неї всіх об`єктів не може бути доказом на підтвердження факту зберігання позивачем пального без ліцензії та є лише порушенням обов`язку платника податків щодо подання заяв або документів для взяття на облік у відповідному органі ДПС, подання інформації про реєстрацію змін місцезнаходження, внесення змін до облікових даних, відповідальність за яке передбачена пунктом 117.1 статті 117 ПК України.

Суд також враховує, що для кваліфікації встановленого перевіркою факту отримання позивачем пального 13.05.2020 та його зберігання в резервуарі (ємності) без отримання ліцензії як вчиненого правопорушення, за яке встановлена відповідальність нормою абзацу 8 частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР, слід також встановити, чи не має місце зберігання позивачем пального ознак, які згідно з нормами підпунктів 14.1.6, 14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України виключають визначення «акцизного складу» та/або «акцизного складу пересувного».

Відповідно до підпункту 14.1.6. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України не є акцизним складом, зокрема, приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Згідно з підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України платником єдиного податку четвертої групи є сільськогосподарські товаровиробники, зокрема, юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Судом встановлено, що позивач є суб`єкт господарювання - платником єдиного податку четвертої групи, що відповідачем не заперечується.

В акті перевірки не встановлено, що позивач протягом календарного року отримав пальне в обсягах, що перевищують 10 000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), так само, як і факт реалізації та зберігання позивачем пального іншим особам.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що зберігання ФГ «Фермер-Філд» дизельного пального, придбаного 13.05.2020 у ТОВ «Альянс Ойл Україна» для власного використання в кількості 7145 л, підпадає під визначення «зберігання пального», а тому відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності, встановленої абзацом 8 частини другої статті 17 цього Закону.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.08.2020 №0014880506.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя О.В.Епель

суддя В.В.Файдюк