Постанова від 20.07.2023 по справі 815/5438/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2023 року

м. Київ

справа № 815/5438/15

адміністративне провадження № К/990/35730/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання - Орел П.Ю.,

представника позивача Південного офісу Держаудитслужби - Танасійчука О.М.,

представника відповідача КП «Теплопостачання міста Одеси»- Чехлова Ю.В.,

представника третьої особи Одеської міської ради - Неруш А.Ю.,

представника третьої особи Департаменту фінансів Одеської обласної військової адміністрації - Чепурної К.С.,

розглянувши у режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження у касаційній інстанції справу № 815/5438/15

за позовом Південного офісу Держаудитслужби до Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Одеської міської ради, Головного фінансового Управління Одеської обласної державної адміністрації та Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ», про стягнення коштів

за касаційною скаргою Південного офісу Держаудитслужби

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року, ухвалену колегією суддів у складі головуючого судді Федусика А.Г., суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та суть спору

1. У серпні 2015 року Державна фінансова інспекція в Одеській області (далі - позивач) на виконання приписів пунктів 7, 8, 10 статті 10, частини 2 статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон № 2939, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (далі - відповідач, КП «Теплопостачання міста Одеси») про стягнення до загального фонду державного бюджету коштів в сумі 51064610,43 грн, що використані не за цільовим призначенням.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач указував, що за результатами ревізії отримувача бюджетних коштів КП «Теплопостачання міста Одеси» встановлено нецільове використання коштів субвенції (кошти загального фонду), а саме: в порушення підпункту 8 пункту 1 статті 7 Бюджетного кодексу України, статті 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», пункту 16-1 Порядку № 517, цим отримувачем бюджетних коштів використано частину субвенції загального фонду державного бюджету у вищевказаному розмірі не на погашення кредиторської заборгованості за спожитий природний газ, як того вимагає мета субвенції, а на погашення покупної теплової енергії.

2.1. Позивач підкреслив той факт, що ПАТ «Одеська ТЕЦ» безпосередньо теплову енергію населенню не постачає, однак бюджетні кошти загального фонду субвенції було перераховано Головним фінансовим управлінням ОДА напряму ПАТ «Одеська ТЕЦ» відповідно до умов договорів про організацію взаєморозрахунків, абзацу 6 пункту 16-1 Порядку та розпорядження Одеської ОДА від 10.07.2012 № 684/А-2012, яка фактично не є одержувачем бюджетних коштів, зокрема коштів субвенції. При цьому, проведеною зустрічною звіркою у ПАТ «Одеська ТЕЦ» встановлено, що відповідні кошти зараховано в рахунок погашення заборгованості за куповану теплову енергію згідно договору, укладеного між КП «Теплопостачання міста Одеси» та ПАТ «Одеська ТЕЦ».

2.2. За результатами ревізії Держфінінспекцією в Одеській області направлено одержувачу бюджетних коштів (КП «Теплопостачання м. Одеси») вимогу від 14.11.2014 року № 1 до про повернення бюджетних коштів до загального фонду державного бюджету в сумі, що використана ним не за цільовим призначенням, яку необхідно повернути протягом 10 робочих днів після надходження вимоги, однак ця вимога не була виконана, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

3. У судовому засіданні 14.04.2017 до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Одеську міську раду.

4. У судовому засіданні 14.04.2017 судом у порядку статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) допущено заміну первинного позивача - Державну фінансову інспекцію в Одеській області на його процесуального правонаступника - Південний офіс Держаудитслужби.

5. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2022 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача залучено Головне фінансове Управління Одеської обласної державної адміністрації та ПАТ «Одеська ТЕЦ».

6. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.05.2017, залишеної без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017, у задоволенні позову відмовлено повністю.

7. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач під час проведення ревізії, встановивши перерахування коштів ПАТ «Одеська ТЕЦ» та визначивши таке перерахування коштів нецільовим використанням державної субвенції, залишив поза увагою умови укладених з цього приводу договорів, які не визначали ПАТ «Одеська ТЕЦ» кінцевим отримувачем коштів відповідної державної субвенції, та не дослідив, чи перераховані в подальшому ці кошти на рахунки постачальника природного газу, як це передбачено Порядком № 517.

8. Тому суд першої інстанції прийшов до висновку, що за умови неповного з`ясування всіх обставин розрахунків за отриманою державною субвенцією позивач дійшов передчасного висновку про нецільове використання державної субвенції комунальним підприємством.

9. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що КП «Теплопостачання міста Одеси», реалізуючи свої функції постачальника теплової енергії населенню, якому затверджено відповідний тариф, з метою забезпечення потреб населення міста Одеси у тепловій енергії використовував не лише власно вироблену теплову енергію із використанням поставленого безпосередньо йому природного газу та в межах існуючої потужності обладнання, а й залучав додатковий обсяг вже готової теплової енергії, придбаної у ПАТ «Одеська ТЕЦ».

10. Суд апеляційної інстанції зазначив, що заборгованість КП «Теплопостачання міста Одеси» перед ПАТ «Одеська ТЕЦ» зумовлена саме економічно необґрунтованим тарифом на теплову енергію населенню, встановленим відповідним рішенням органу влади, а відтак така заборгованість також підлягає компенсації за рахунок отриманої державної субвенції, враховуючи той факт, що кошти в подальшому перераховані на рахунок Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

11. Тому суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки в ході розгляду справи не встановлено нецільового використання КП «Теплопостачання міста Одеси» бюджетних коштів у вигляді державної субвенції в розмірі 51 064 610,43 грн, а відтак висновок органу державного фінансового контролю не відповідає фактичним обставинам справи та закону.

12. Постановою Верховного Суду від 31.08.2020 касаційна скарга Південного офісу Держаудитслужби - задоволена частково, судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

13. Направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, суд касаційної інстанції виходив з того, що зазначені в акті ревізії обставини, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, не дивлячись на посилання позивача, що саме ці факти підтверджують, що заборгованість за куповану теплову енергію, яку КП «Теплопостачання міста Одеси» придбало в ПАТ «Одеська ТЕЦ» на суму 51 064 610,43 грн, складає кошти субвенції, які використано не за цільовим призначенням.

Установлені судами фактичні обставини справи

14. Державна фінансова інспекція в Одеській області провела ревізію фінансово-господарської діяльності КП «Теплопостачання міста Одеси» за період з 01.06.2012 по 30.06.2014, за результатами якої було складено акт від 29.09.2014 № 06-11/170.

15. У цьому акті зазначено, що згідно листа Управління Державної казначейської служби України у місті Одесі та Одеській області від 18.07.2014 № 08-13/12/6-3530, наданого на запит Державної фінансової інспекції в Одеській області від 09.07.2014 №15-06-23-14/6710, відповідно до обліку, який ведеться в управлінні казначейства КП «Теплопостачання міста Одеси» включено до мережі установ та організацій, які отримують кошти місцевого бюджету з 2012 року в статусі одержувача бюджетних коштів (головний розпорядник бюджетних коштів - Департамент міського господарства Одеської міської ради).

16. В ході ревізії було перевірено питання дотримання законодавства під час отримання та використанні бюджетних коштів (за наявністю), складання документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету (за наявністю) та забезпечення цільового використання бюджетних коштів (за наявністю). Ревізію даного питання проведено суцільним порядком при визначенні та отриманні КП «Теплопостачання міста Одеси» сум субвенції з державного бюджету із різниці в тарифах шляхом співставлення даних оборотних відомостей по субрахунках бухгалтерського рахунку 311/56 «ГУДКС України в Одеській області 37120001004485» та 311/70 «ГУДКС України в Одеській області 37125009004493», первинних документів до них.

17. За змістом акту ревізії за ревізійний період КП «Теплопостачання міста Одеси» отримало в 2012 році з державного бюджету субвенцію на погашення заборгованості з різниці в тарифах, що утворилася протягом 2009, 2010, 2011 років та січня-листопада 2012 року у відповідності до «Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування», затвердженими постановами Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 №517 (далі - Порядок №517) за КФК 100602 «Погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв`язку із невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування» КЕКВ 1310 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» у загальній сумі 233604465,61 грн в тому числі: із загального фонду - 196 995 105,29 грн, із спеціального фонду - 5878400,00 грн та у сумі - 30730960,32 грн.

18. Ревізією обґрунтованості проведених взаєморозрахунків з погашення різниці в тарифах, зокрема, наявності підтверджуючих документів встановлено, що на КП «Теплопостачання міста Одеси» наявні підтверджуючі документи для проведення розрахунків, серед яких: протокол засідання територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливо-енергетичного комплексу; фактичні калькуляції собівартості та розрахунки фактичного рівня базового тарифу на послуги теплопостачання; розрахунки обсягу заборгованості за минулі роки з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з опалення та гарячого водопостачання; розрахунки різниці в тарифах на теплопостачання для населення; копії рішень виконавчого комітету Одеської міської ради про встановлення тарифів на теплопостачання в м. Одеса; звіти про витрати на виробництво та фінансові показники діяльності Підприємства, засвідчені підписами керівників та посадових осіб Підприємства (за формою № 1С-теплопостачання); звіти про постачання теплової енергії (за формою № 1-теп); договори про організацію взаєморозрахунків, підписаних учасниками розрахунків, акти звіряння взаєморозрахунків, довідка про податкову заборгованість.

19. Із цих документів слідує, що відповідно до вимог Порядку № 517 КП «Теплопостачання міста Одеси» розраховано обсяг заборгованості з різниці в тарифах на послуги теплопостачання, надані населенню за період з 01.01.2009 по 30.11.2012 включно на загальну суму 248696549,02 грн у тому числі: за 2009 рік у сумі 24002157,36 грн, за 2010 рік - 25476860,32 грн (з урахуванням вже отриманих субвенцій 2011 року у сумі 36587190,44 грн, та субвенції 2012 року - 5254100,0 грн), за 2011 рік - 94316861,84 грн, за 9 місяців 2012 року - 82475291,4 грн, за жовтень 2012 року - 7446923,6 грн, за листопад 2012 року - 14978454,5 грн.

20. Обсяг заборгованості погоджено територіальною комісією з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу шляхом підписання протоколу від 06.12.2012 № 5.1, відповідно до якого обласною комісією з питань погашення заборгованості підприємств паливо - енергетичного комплексу узгоджено обсяги заборгованості по КП «Теплопостачання міста Одеси» за період з 01.01.2009 по 30.11.2013 на загальну суму 248696549,02 грн.

21. Відповідно до пункту 4 Порядку у 2012 році КП «Теплопостачання міста Одеси» укладені договори про організацію взаєморозрахунків:

- від 07.12.2012 № 676/517з-ГУ на суму 33 365 996,05 грн, сторонами якого є Територіальний орган Казначейства в Одеській області (сторона перша), Одеське головне фінансове управління облдержадміністрації (сторона друга), Департамент фінансів Одеської міської ради (сторона третя), Департамент міського господарства Одеської міської ради (сторона четверта), КП «Теплопостачання міста Одеси» (сторона п`ята), ПАТ «Одеська ТЕЦ» (сторона шоста), ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» (сторона сьома), НАК «Нафтогаз України» (сторона остання);

- від 07.12.2012 № 677/517з на суму 3 909 136,63 грн, сторонами якого є Територіальний орган Казначейства в Одеській області (сторона перша), Одеське головне фінансове управління облдержадміністрації (сторона друга), Департамент фінансів Одеської міської ради (сторона третя), Департамент міського господарства Одеської міської ради (сторона четверта), КП «Теплопостачання міста Одеси» (сторона п`ята), ПАТ «Одеська ТЕЦ» (сторона шоста), НАК «Нафтогаз України» (сторона остання);

- від 07.12.2012 № 678/517з-ГУ на суму 13 789 477,75 грн, сторонами якого є Територіальний орган Казначейства в Одеській області (сторона перша), Одеське головне фінансове управління облдержадміністрації (сторона друга), Департамент фінансів Одеської міської ради (сторона третя), Департамент міського господарства Одеської міської ради (сторона четверта), КП «Теплопостачання міста Одеси» (сторона п`ята), ПАТ «Одеська ТЕЦ» (сторона шоста), ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» (сторона сьома), НАК «Нафтогаз України» (сторона остання).

22. Відповідно до умов вказаних договорів (п. 8), сторона п`ята перераховує на рахунок сторони шостої кошти у тому числі ПДВ для погашення заборгованості за покупну теплову енергію згідно з договором від 05.11.2012 № 05-11-09/158/ТГО-577/09.

23. Згідно з умовами (п. 9) вказаних договорів, сторона шоста перераховує на рахунок сторони сьомої кошти у тому числі ПДВ для погашення заборгованості за природний газ згідно з договором від 2012.2020 № 06/10-2366БО-23.

24. Згідно з умовами (п. 11) усіх наведених вище договорів «сторона остання» - НАК «Нафтогаз України» перераховує кошти на сплату податкових зобов`язань перед бюджетом та її поточний рахунок, відкритий в ПАТ «Ощадбанк» для проведення розрахунків з постачальником імпортованого природного газу.

25. Взаєморозрахунки за коштами субвенції в сумі 233604465,61 грн проведені за укладеними договорами з погашення заборгованості перед: ДК «Газ України» НАК Нафтогаз на загальну суму 119 849 142,81 грн (кошти загального фонду державного бюджету), за спожитий природний газ; НАК «Нафто Газ» - 27329,95 тис. грн (в тому числі за рахунок загального фонду бюджету за спожитий природний газ; ПАТ «Одеська ТЕЦ» - 63274,56 тис. грн, (в тому числі за рахунок загального фонду 51064,61 тис грн) за покупну теплову енергію; УДКСУ у м. Одеса - 23775,11 тис. грн за податковий борг по ПДВ.

26. При цьому, заборгованість КП «Теплопостачання міста Одеси» (Покупець) перед ДК «Газ України» НАК Нафтогаз «Нафтогаз України» (Постачальник) виникла на підставі укладених між ними договорів про закупівлю природного газу за державні кошти від 20.12.2010 № 06/10-2578ТЕ-23/Т20-376/10 та № 06/10-2579БО-23/ТГО-384/10, від 31.07.2012 № 460-БО-23/ТГО-328/12 та від 30.09.2011 № 14/2615/11 ТГО-351-11, відповідно до умов яких газ, що постачається за цими договорами, використовується покупцем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання, та виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб`єктів господарювання, відповідно.

27. Своєю чергою заборгованість перед ПАТ «Одеська ТЕЦ» виникла у відповідача за договором від 05.11.2012 № 05-11-09/158/ТГО-577/09 за покупну теплову енергію.

28. Згідно з актом перевірки ревізією встановлено, що бюджетні кошти загального фонду субвенції в сумі 51064610,43 грн перераховано Головним фінансовим управлінням ОДА відповідно до умов договорів про організацію взаєморозрахунків напряму ПАТ «Одеська ТЕЦ», яка фактично не є одержувачем бюджетних коштів, зокрема, коштів субвенції.

29. Проведеною зустрічною звіркою у Департаменті фінансів Одеської ОДА встановлено, що у всіх платіжних дорученнях зазначено у призначенні платежу, що це є субвенцією з різниці в тарифах на тепло.

30. Проведеною зустрічною звіркою у ГУ ДКС України в Одеській області підтверджено, що факт надходження коштів субвенції з загального фонду державного бюджету 196 995, 1 тис. грн. Крім того, даною зустрічною звіркою підтверджено, що з поточного рахунку Одеського головного фінансового управління обласної державної адміністрації кошти загального фонду у сумі 51064,61 тис. грн перераховано ПАТ «Одеська ТЕЦ».

31. Проведеною позивачем зустрічною звіркою у ПАТ «Одеська ТЕЦ» встановлено, що відповідні кошти зараховано в рахунок погашення заборгованості за куповану теплову енергію згідно з договору укладеного з КП «Теплопостачання м. Одеси» з ПАТ «Одеська ТЕЦ» та про факт отримання бюджетних коштів від Одеського головного фінансового управління в рахунок зменшення кредиторської заборгованості КП «Теплопостачання м. Одеси» за куповану теплову енергію у ПАТ «Одеська ТЕЦ`проінформовано комунальне підприємство листом від 29.12.2012 № 04/26-2469. За рахунок проведеної операції у КП «Теплопостачання м. Одеси» зменшено кредиторську заборгованість перед ПАТ «Одеська ТЕЦ» за вищевказаним договором за покупну енергію, отже у відповідача відбулися зміни в бухгалтерському обліку.

32. За висновками ревізії встановлено нецільове використання КП «Теплопостачання м. Одеси» коштів субвенції (кошти загального фонду), а саме: в порушення підпункту 8 пункту 1 статті 7 Бюджетного кодексу України, статті 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», пункту 16-1 Порядку № 517, цим отримувачем бюджетних коштів використано частину субвенції загального фонду державного бюджету у вищевказаному розмірі не на погашення кредиторської заборгованості за спожитий природний газ, як того вимагає мета субвенції, а на погашення покупної теплової енергії.

33. Такі результати підтверджуються висновком судово-економічної експертизи від 30.09.2015 № 2306/2307, виготовленого Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України на виконання ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015 у справі № 815/6922/14, відповідно до пункту 1 якого спрямування Державною казначейською службою частини субвенції загального фонду державного бюджету (51 064 610, 43 грн) не на погашення кредиторської заборгованості КП «Теплопостачання м. Одеси» за спожитий газ, як того вимагає мета субвенції, а на погашення заборгованості за покупну енергію перед ПАТ «Одеська ТЕЦ» - є недотриманням вимог підпункту 8 пункту 1 статті 1 Бюджетного кодексу України, статті 23 Закону України «Про Державний бюджет України за 2012 рік», пункту 16-1 Порядку КМУ № 517.

34. За наслідками ревізії Держфінінспекцією в Одеській області направлено одержувачу бюджетних коштів КП «Теплопостачання міста Одеси» вимогу від 14.11.2014 № 1 про повернення бюджетних коштів до загального фонду державного бюджету в сумі, що використана ним не за цільовим призначенням, яку необхідно було виконати протягом 10 робочих днів після надходження вимоги, яка не була виконана відповідачем.

35. Ця вимога була оскаржена відповідачем в судовому порядку та постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.01.2015 по справі № 815/6922/14, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2015 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.11.2016, у задоволенні позову відмовлено.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

36. За наслідками нового судового розгляду рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 позовну заяву Південного офісу Держаудитслужби задоволено у повному обсязі, стягнуто з КП «Теплопостачання міста Одеси» використані не за цільовим призначенням кошти в сумі 51064610,43 грн до загального фонду державного бюджету на р/р 31119090700008.

37. Задовольняючи позов суд першої інстанції погодився з позицією позивача, що фактично частина наданої субвенції була використана на погашення заборгованості за покупну теплову енергію згідно з договором від 05.11.2012 № 05-11-09/158/ТГО-577/09 перед ПАТ «Одеська ТЕЦ», що суперечить меті наданої субвенції та не відповідає вимогам пункту 16-1 Порядку № 517.

38. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2022 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 скасовано, прийнято нову постанову, якою позовні вимоги Південного офісу Держаудитслужби залишено без задоволення.

39. Скасовуючи рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач, як підконтрольна установа, до якої заявлені вимоги в судовому процесі, не є тією особою, яка допустила порушення законодавства з питань використання активів шляхом вчинення протиправної, умисної дії, яка, в контексті даної справи, могла суперечити цільовому використанню коштів державного бюджету.

40. На думку апеляційного суду, відсутність спроможності КП, зокрема, в організаційному аспекті, вчиняти дії (в будь-якому вигляді) щодо перерахунку вказаних коштів виключає і відповідальність КП за вказаний перерахунок.

41. Суд цієї інстанції, з посиланням на висновок Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 2306/2307 судово-економічної експертизи по матеріалам справи № 815/6922/14 від 30.09.2015, зауважив, що дослідженням умов вищезазначених договорів не визначається загальний або спеціальний фонд державного бюджету, як джерело надання субвенції місцевому бюджету міста Одеси для погашення заборгованості цього бюджету перед КП, що постачало населенню теплову енергію за тарифами, узгодженими органами місцевого самоврядування. При тому, що визначені пунктом 16-1 Порядку № 517 обмеження щодо цільового використання (лише на погашення кредиторської заборгованості за спожитий природний газ) стосуються тільки коштів загального фонду бюджету, а щодо коштів спеціального фонду (які відповідач також отримував) таких обмежень вказаний Порядок № 517 не містить.

42. Наведені висновки, на думку суду апеляційної інстанції, спростовують доводи позивача з приводу того, що КП вже шляхом підписання та скріплення печаткою вищезазначених договорів, які не містять визначення джерела фінансування (загальний чи спеціальний фонд бюджету), вчинило дії щодо нецільового використання коштів загального фонду державного бюджету.

43. Поряд із цим суд апеляційної інстанції урахував роз`яснення Міністерства регіонального розвитку та житлово-комунального господарства України (Мінрегіон), надані у листі від 16.03.2015 № 8/10-332-15 (на відповідний запит), що КП та ПАТ «Одеська ТЕЦ» є надавачами послуг та автоматично прирівнюються до учасників розрахунків, між якими можуть бути проведені взаєморозрахунки. Також у роз`ясненнях акцентовано, що головною метою зазначеної субвенції було погашення заборгованості з різниці в тарифах на вироблення, транспортування та постачання теплової енергії населенню шляхом проведення взаєморозрахунків між учасниками, в тому числі між КП та ПАТ «Одеська ТЕЦ» за покупне тепло з подальшими розрахунками перед НАК «Нафтогаз України» або її дочірніми компаніями за купований природний газ (що фактично і відбулось в даному випадку, оскільки внаслідок виконання вказаних договорів НАК «Нафтогаз України» отримав вказані кошти субвенції у сумі 51064610,43 грн у погашення заборгованості за спожитий газ, що не заперечував у судовому засіданні представник позивача та фактично відповідає меті субвенції), який складає приблизно 40% питомої ваги собівартості виробленої теплової енергії. За наданими роз`ясненнями вищевказана схема взаєморозрахунку виконує вимоги пункту 16-1 Порядку та не суперечить йому.

44. На думку суду, визначення Державою такого механізму надання субвенції з державного бюджету, за яким суб`єкт отримання фактично не має ключових («право вето») організаційних важелів впливу на порядок отримання такої субвенції, в сукупності з тією обставиною, що саме держава в особі Держаудитслужби вчиняє дії щодо стягнення з КП вказаних коштів, свідчить про не впровадження державою належних власних процедур для упорядкування процедури надання субвенції з державного бюджету, що виключає можливість отримання нею вигоди від вказаних дій.

45. У підсумку суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про відсутність факту доведення позивачем, яке б випливало із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, з приводу того, що КП, як відповідна підконтрольна установа, до якої звернуті вимоги в судовому процесі, допустила порушення законодавства з питань використання активів шляхом вчинення протиправної, умисної дії, яка, в контексті даної справи, могла суперечити цільовому використанню коштів державного бюджету. Натомість стягнення саме з КП означених коштів з урахуванням того, що: вказані кошти було перераховано саме ГУ ДКС України як субвенцію загального фонду державного бюджету; КП вказані кошти не мало у своєму розпорядженні; договори від 07.12.2012 № 676/517з-ГУ, від 07.12.2012 року № 677/517з та від 07.12.2012 року № 678/517з-ГУ були підписані всіма учасниками без зауважень, а сам обсяг заборгованості погоджено територіальною комісією з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу шляхом підписання протоколу від 06.12.2012 року № 5.1, свідчить, на переконання суду цієї інстанції, про не дотримання необхідного балансу та про наявність факту покладення на особу (КП) «індивідуального і надмірного тягаря».

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

46. Касаційна скарга Південного офісу Держаудитслужби надійшла до Верховного Суду 19.12.2022, де скаржник просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2022 у справі № 815/5438/15 з мотивів порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.12.2021.

47. Ця касаційна скарга подана з підстав, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України з посиланням у касаційній скарзі на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 16-1 Порядку № 517, статті 23 Закону України «Про Державний бюджет на 2012 рік», пункту 38, пункту 48 статті 2, частини другої статті 97 Бюджетного кодексу України.

48. В обґрунтування касаційної скарги за цією підставою скаржник зауважує, що апеляційним судом неправильно застосовані означені норми матеріального права, оскільки суд апеляційної інстанції невірно тлумачить норми законодавства, що регулюють порядок надання субвенції.

49. Скаржник наголошує, що в ході ревізії достовірно встановлено, та не заперечувалось жодним із учасників справи, що надходження коштів субвенції відбулося із загального фонду Державного бюджету. Як не оспорюється і встановлений ревізією факт наявності нецільового використання бюджетних коштів.

50. Висновок суду апеляційної інстанції про те, що відповідачу не було відомо з якого фонду надходять кошти та хто є отримувачем коштів субвенції, на переконання скаржника, не відповідає дійсним обставинам справи. Так, разом із Порядком надання субвенції, Кабінетом Міністрів України було затверджено розподіл субвенції із державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, у 2012 році. При збільшені виділених коштів на дану субвенцію до розподілу час від часу вносились зміни, зокрема в частині збільшення коштів по фондам виділення коштів субвенції (загального чи спеціального). Згідно розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 04.12.2012 № 1306/А-2012 «Про розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості в різниці в тарифах...» виділено 170 913 753,24 гривень із загального фонду.

51. При цьому, обсяг заборгованості погоджений територіальною комісією з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу визначено шляхом підписання протоколу від 06.12.2012 № 5.1. Єдиним отримувачем коштів субвенції визначено КП «Теплопостачання міста Одеса».

52. Наведене, на думку скаржника, переконливо свідчить, що відповідачу було відомо/або повинно було бути відомо з якого фонду Державного бюджету спрямовуються кошти та на які цілі відповідно.

53. Факт наявності нецільового використання коштів субвенції випливає із сукупності зібраних під час ревізії доказів. Так, в бухгалтерському обліку КП заборгованість за спожитий населенням природний газ на момент погашення складала 259024,14 тис. грн, при цьому за рахунок субвенції отриманої із загального фонду державного бюджету в сумі 196995,1 тис. грн зменшилась лише на частину отриманої субвенції, тобто на суму 145930,49 тис. грн.

54. Згідно з наданим до ревізії звітом про надходження та використання коштів загального фонду (форма № 2д, № 2м) за 4 квартал 2012 року (річна) за КТВКВ 40 «Орган з питань житлово-комунального господарства» КТКВК 100602 «Погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування» КЕКВ 1310 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям) касові видатки склали 196 995 105,29 грн, що відповідає сумі надходжень на відповідні цілі.

55. Відповідна бюджетна звітність підписана в.о. директора КП «Теплопостачання м. Одеси» ОСОБА_2 та головним бухгалтером ОСОБА_1 ; прийнята Управлінням Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області 04.01.2013.

56. Однак, за рахунок залишку коштів субвенції отриманої із загального фонду державного бюджету в сумі 510646,1 тис. грн погашення кредиторської заборгованості перед ПАТ «Одеська ТЕЦ» за покупну теплову енергію згідно з договором від 05.11.2012 № 05-11-09/158/ТГО-577/09, що суперечить меті наданої субвенції та не відповідає вимогам пункту 16- 1 Порядку № 517.

57. Південний офіс Держаудитслужби категорично не погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що перерахування означених коштів ПАТ «Одеська ТЕЦ» відповідає вимогам порядку такого надання.

58. У цьому зв`язку скаржник наголошує, що ПАТ «Одеська ТЕЦ» не є та не могла бути отримувачем коштів субвенції, оскільки не постачає теплову енергію населенню безпосередньо та не відноситься до комунальної власності (місцевих бюджетів), яким направлена була допомога, що суперечить як меті, так і порядку надання субвенції.

59. Підсумовуючи наведене, скаржник резюмує, що судом апеляційної інстанції не враховано, що КП «Теплопостачання м. Одеси» є єдиним отримувачем коштів субвенції; що ПАТ «Одеська ТЕЦ» не є отримувачем коштів субвенції у розмінні Порядку; що в складову покупного тепла, яке КП «Теплопостачання м. Одеси» оплатило ПАТ «Одеська ТЕЦ» входить не тільки природний газ; що Держказначейська служба лише сплачує на основі підписаних договорів (в тому числі з боку КП), а не самостійно розпоряджається коштами на власний розсуд; що у КП «ТМО» зменшилась заборгованість на встановлену суму перед ПАТ «Одеська ТЕЦ» тощо.

60. Ухвалою колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.01.2023 відкрито касаційне провадження за вищевказаною касаційною скаргою (провадження № К/990/35730/22).

61. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 23.06.2023 підготовчі дії по справі закінчено, справу № 815/5438/15 призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

62. В судовому засіданні самопредставник Південного офісу Держаудитслужби вимоги касаційної скарги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, викладених у скарзі.

Позиція інших учасників справи

63. Від КП «Теплопостачання міста Одеси» 30.01.2023 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні касаційної скарги Південного офісу Держаудитслужби та залишити без змін постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2022.

64. За доводами цього відзиву, відповідач не погоджується із доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними та необґрунтованими. Серед іншого, наполягає, що доводи касаційної скарги про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень пункту 16-1 Порядку №517 не спростовують правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права до спірних правовідносин та зводяться до незгоди скаржника з наданою судом апеляційної інстанції оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин.

65. Від Одеської міської ради 23.01.2023 надійшов відзив на зазначену касаційну скаргу, в якому третя особа просила відмовити у задоволенні касаційної скарги Південного офісу Держаудитслужби та залишити без змін оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції.

66. Одеська міська рада вказала, що визначений законодавцем порядок отримання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію передбачає чітку процедуру отримання такої субвенції, що включає узгодження територіальними комісіями обсягу заборгованості, укладення договорів взаєморозрахунку, перевірку таких договорів Державною казначейською службою України та прийняття Міністерством фінансів України рішення про перерахування субвенції. Обов`язкова участь відповідних органів в процедурі надання субвенції спрямована саме на недопущення нецільового використання коштів такої субвенції.

67. Своєю чергою, отримання субвенції на погашення заборгованості КП «Теплопостачання міста Одеси» з різниці в тарифах на теплову енергію, на переконання цієї третьої особи, відбулося при суворому дотриманні визначеної Порядком № 517 процедури, яка включала погодження територіальною комісією обсягу заборгованості, укладення договорів про організацію взаєморозрахунків, перевірку таких договорів Казначейською службою України та прийняття Міністерством фінансів України відповідного рішення про надання субвенції. Більше того, Міністерством регіонального розвитку та житлово- комунального господарства України як уповноваженим органом з надання роз`яснень положень Порядку № 517 підтверджено відповідність розрахунків, пов`язаних із використанням відповідачем державної субвенції, меті такої субвенції.

68. Одеська міська рада акцентує увагу на тому, що, всупереч доводам позивача, факт перерахування на проміжному етапі визначених договорами про організацію взаєморозрахунках коштів не за природний газ, а за покупну теплову енергію не може розглядатись як нецільове використання державної субвенції, адже мета такої субвенції виконана з дотриманням встановленого законом механізму - кошти були спрямовані на погашення заборгованості за природний газ, спожитий під час надання послуг КП «Теплопостачання міста Одеси».

69. У цьому зв`язку Одеська міська рада уважає, що звернення Південного офісу Держаудитслужби до суду із цим позовом є порушенням принципу належного врядування та послідовності в діях органів державної влади, які спочатку погодили обсяг заборгованості КП «Теплопостачання міста Одеси» з різниці в тарифах, погодили договори про організацію взаєморозрахунків та прийняли рішення про перерахування на їх підставі субвенції, і лише після повного виконання договорів шляхом перерахування коштів субвенції кінцевому учаснику розрахунків позивач звернувся до суду з цим позовом про повернення в дохід держави коштів наданої субвенції.

70. Від Департаменту фінансів Одеської обласної військової адміністрації 27.01.2023 надійшов відзив на касаційну скаргу, де третя особа просила відмовити у задоволенні касаційної скарги Південного офісу Держаудитслужби та залишити без змін оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції.

71. Департамент фінансів наголосив, що не погоджується з позицією позивача, а саме в частині неправильності застосування норм Порядку № 517, статті 23 Закону України «Про Державний Бюджет України за 2012 рік», пунктів 38, 48, статті 2, частини 2 статті 97 БК України.

72. Департамент уважає, недоцільним наголошення на неправомірності застосування Постанови № 517, так як підпунктом 1 пункту 16-1 Постанови № 517 зазначається, що субвенція спрямовується на погашення кредиторської заборгованості за спожитий природний газ підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію населенню.

73. Зазначає, що відповідно до договору від 05.11.2009 № 05-11- 09/158/ТГО-577/09, теплові мережі, по яким відбувається поставка теплової енергії споживачам, у тому числі і для населення, знаходиться на балансі КП «Теплопостачання», тому у зв`язку з технологічними умовами ПАТ «Одеська ТЕЦ» виробляє та транспортує теплову енергію лише для КП «Теплопостачання міста Одеса», а у подальшому комунальне підприємство постачає теплову енергію споживачам, у тому числі безпосередньо населенню.

74. На підставі розпорядження Одеської облдержадміністрації від 10.07.2012 № 684/А-2012, фінансування субвенції загального фонду з державного бюджету у сумі 51 064 610,43 грн Одеським головним фінансовим управлінням облдержадміністрації було спрямоване у централізованому порядку ПАТ «Одеська ТЕЦ», як виробнику теплової енергії для населення та боржнику за природний газ перед НАК «Нафтогаз України», як того вимагав пункт 16-1 Постанови № 517.

75. Ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.01.2023 про відкриття касаційного провадження за цією касаційною отримано третьою особою ПАТ «Одеська ТЕЦ» 10.01.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до його електронного кабінету. Водночас правом подати відзив на цю касаційну скаргу третя особа не скористалася, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду постанови суду апеляційної інстанції в касаційному порядку.

76. У судовому засіданні представники КП «Теплопостачання міста Одеси», Одеської міської ради та Департаменту фінансів Одеської обласної військової адміністрації проти вимог касаційної скарги заперечували та просили відмовити у її задоволенні.

76.1. У судове засідання третя особа ПАТ «Одеська ТЕЦ» не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ПАТ «Укрпошта», ідентифікатор внутрішнього поштового відправлення 0102938107278.

Позиція Верховного Суду

Джерела права, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.

77. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

78. Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання визначає Закон України від 2 червня 2005 року N 2633-IV «Про теплопостачання» (далі - Закон N 2633-IV, у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

79. Відповідно до частини першої статті 20 Закону тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

80. Частинами п`ятою-шостою статті 20 Закону N 2633-IV встановлено, що тарифи повинні враховувати повну собівартість теплової енергії і забезпечувати рівень рентабельності не нижче граничного рівня рентабельності, встановленого Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

81. У разі, якщо тимчасово тариф на теплову енергію встановлено нижче її собівартості з урахуванням граничного рівня рентабельності, то орган, яким установлено цей тариф, повинен передбачити механізми компенсації цієї різниці в порядку, встановленому законодавством.

82. Пунктом 8 частини 1 статті 7 Бюджетного кодексу України серед принципів, на яких ґрунтується бюджетна система, визначено принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

83. Статтею 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» встановлено, що перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

84. Пунктом 48 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України визначено, що субвенції - міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції.

85. З метою компенсації витрат, понесених суб`єктами господарювання внаслідок застосування, зокрема, економічно необґрунтованого тарифу на теплову енергію, Кабінетом Міністрів України 11.06.2012 постановою № 517 затверджено Порядок та умови надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (надалі - Порядок № 517).

86. Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості (далі - субвенція) надається із загального та спеціального фондів згідно з розподілом, наведеним у додатку 1.

87. Підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію населенню або надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - надавачі послуг), та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості (далі - учасники розрахунків), у тому числі у разі заміни сторони у зобов`язанні під час здійснення розрахунків за придбану/реалізовану на оптовому ринку електричну енергію, на підставі довідки, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату підписання такого договору (пункт 4 Порядку № 517).

88. Обсяг заборгованості визначається надавачами послуг як різниця між фактичними витратами на теплову енергію, що виробляється, транспортується та постачається населенню, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення і фактичними нарахуваннями згідно з тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, з урахуванням перерахунків за низькоякісні та надані не в повному обсязі послуги та відрахуванням дотації місцевих бюджетів, отриманої надавачами послуг (пункт 6 Порядку № 517).

89. За приписами абзацу п`ятого пункту 7 цього ж Порядку забороняється проведення розрахунків відповідно до цих Порядку та умов у разі переведення надавачами послуг на інших осіб кредиторської заборгованості за спожитий ними природний газ та електричну енергію (крім випадків відступлення прав вимоги щодо заборгованості за природний газ на користь Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»).

90. Указаний Порядок та умови доповнено пунктом 16-1 згідно з Постановою КМ №1074 від 12.11.2012, яким визначені особливості надання субвенції із загального фонду державного бюджету, серед яких, зокрема:

90.1. субвенція спрямовується на погашення кредиторської заборгованості за спожитий природний газ підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію населенню, яка утворилася станом на 01.12.2012 та залишилася непогашеною на дату проведення взаєморозрахунків (підпункт 1);

90.2. підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, укладений підприємствами, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію населенню, та іншими учасниками розрахунків (підпункт 2);

90.3. підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, яка споживається населенням, та суб`єкти господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, перераховують кошти в погашення кредиторської заборгованості за спожитий природний газ на рахунок Національної акціонерної компанії Нафтогаз України, відкритий в Казначействі (підпункт 8) тощо.

91. Отже цільове призначення субвенції наданої із загального фонду державного бюджету чітко визначене підпунктом 1 пункту 16-1 Порядку № 517 - погашення кредиторської заборгованості за спожитий природний газ підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію населенню.

92. За таких обставин Верховний Суд погоджується з доводами касаційної скарги про те, що погашення кредиторської заборгованості підприємства за куповану теплову енергію не відповідає цільовому призначенню означеної субвенції.

93. За обставинами цієї справи у протоколі територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу від 06.12.2012 № 5.1., єдиним отримувачем коштів субвенції визначено КП «Теплопостачання міста Одеса».

94. Пунктом 38 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України одержувач бюджетних коштів визначається як суб`єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.

95. Відповідно до обліку, який ведеться в Управлінні Державної казначейської служби України у місті Одесі та Одеській області КП «Теплопостачання міста Одеси» включено до мережі установ та організацій, які отримують кошти місцевого бюджету з 2012 року в статусі одержувача бюджетних коштів (головний розпорядник бюджетних коштів - Департамент міського господарства Одеської міської ради).

96. З обсягу встановлених судами попередніх інстанцій обставин у цій справі слідує, що фактично частина наданої субвенції була використана на погашення заборгованості за покупну теплову енергію згідно з договором від 05.11.2012 №05-11-09/158/ТГО-577/09 перед ПАТ «Одеська ТЕЦ», проте за висновками ревізії ПАТ «Одеська ТЕЦ» не є та не могла бути отримувачем коштів субвенції, оскільки не постачає теплову енергію населенню безпосередньо та не відноситься до комунальної власності (місцевих бюджетів), яким направлена була допомога, що суперечить як меті, так і порядку надання субвенції.

97. З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що таке використання наданої субвенції суперечить її меті та не відповідає вимогам пункту 16-1 Порядку № 517.

98. Своєю чергою, суд апеляційної інстанції, не спростовуючи наявність порушення нецільового використання частини наданої субвенції, та виходячи із того, що КП вказані кошти не мало у своєму розпорядженні, а тому не мало практичної можливості розпоряджатися ними та використати (перерахувати) їх не за цільовим призначенням, оскільки фактичне перерахування цих коштів із загального фонду державного бюджету здійснено саме ГУ ДКС України на виконання вищевказаних договорів взаєморозрахунків, які не визнавалися нечинними, а сам обсяг заборгованості погоджено територіальною комісією з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу шляхом підписання протоколу від 06.12.2012 року № 5.1., дійшов висновку, що КП «Теплопостачання м. Одеси» не є тією особою, яка допустила це порушення, а тому виключається і відповідальність відповідача за вказаний перерахунок.

99. Водночас необхідно врахувати, що КП «Теплопостачання м. Одеси», як отримувач бюджетних коштів (субсидії), згідно Порядку № 517 визначало обсяг заборгованості, яка могла бути погашена за рахунок коштів державної субсидії, складало та подавало на затвердження відповідні розрахунки, укладало та підписувало угоди про взаєморозрахунки в той час, коли не могло не знати про той факт, що розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 04.12.2012 № 1306/А-2012 «Про розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості в різниці в тарифах...» виділено кошти із загального фонду державного бюджету, виплата субвенції із якого має встановлені пунктом 16-1 Порядку № 517 особливості.

100. Матеріалами справи підтверджується, що КП «Теплопостачання міста Одеси» за рахунок коштів субвенції було погашено заборгованість за покупну теплову енергію, яка вироблена ПАТ «Одеська ТЕЦ» з використанням природного газу, який придбаний у ДК «Газ України» та ПАТ НАК «Нафтогаз України», що підтверджується платіжними дорученнями та виписками по рахунку ПАТ «Одеська ТЕЦ» відкритому у ГУДКСУ в Одеській області, що знайшло відображення у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності відповідача.

101. Проведеною позивачем зустрічною звіркою у ПАТ «Одеська ТЕЦ» встановлено, що відповідні кошти зараховано в рахунок погашення заборгованості за куповану теплову енергію згідно з договору укладеного з КП «Теплопостачання м. Одеси» з ПАТ «Одеська ТЕЦ» та про факт отримання бюджетних коштів від Одеського головного фінансового управління в рахунок зменшення кредиторської заборгованості КП «Теплопостачання м. Одеси» за куповану теплову енергію у ПАТ «Одеська ТЕЦ» проінформовано КП листом від 29.12.2012 № 04/26-2469.

102. Отже, за рахунок цієї операції відбулися зміни у структурі активів КП «Теплопостачання м. Одеси», що мало наслідком зменшення кредиторської заборгованості ПАТ «Одеська ТЕЦ» на суму 51 064 610,43 грн, а тому висновки суду апеляційної інстанції, що відповідачем не вчинялися дії щодо нецільового використання коштів загального фонду державного бюджету не відповідають дійсним обставинам справи.

103. Органам державного фінансового контролю, відповідно до пункту 7 статті 10 Закону № 5463-VІ, надається право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства. При цьому, згідно із частиною другою статті 15 цього Закону законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

104. Згідно пунктом 8 статті 10 вищевказаного Закону України органам державного фінансового контролю надається право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства,

105. Пунктом 10 статті 10 Закону № 5463-VІ, визначено, що органам державного фінансового контролю надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

106. На підставі вищевикладеного Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції помилково скасовано законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції, який повно та правильно встановив обставини справи, ухваливши правильне по суті спору судове рішення.

107. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

108. Відповідно до приписів статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

109. З урахуванням вищенаведеного касаційна скарга Південного офісу Держаудитслужби підлягає задоволенню, постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2022 у справі № 815/5438/15 підлягає скасуванню, а рішення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 - залишенню в силі.

110. З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби задовольнити.

2. Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року у справі № 815/5438/15 скасувати, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов А.Г. Загороднюк