Ухвала

від 31.07.2023 по справі 440/14658/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 липня 2023 року

Київ

справа № 440/14658/21

адміністративне провадження № К/990/25192/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2023 у справі № 440/14658/21 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобинський переробний завод» до Північного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

18.07.2023 до суду надійшла касаційна скарга Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - скаржник), направлена до суду поштою 13.07.2023.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункти 3 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Однак, скаржник наводить обґрунтування цих пунктів безвідносно до висновків судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позову.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункти 3 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Однак, скаржник наводить обґрунтування цих пунктів безвідносно до висновків судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позову.

Так, як вбачається зі змісту судових рішень суди, задовольняючи позов виходили з такого:

- податковий орган жодними належними та допустимими доказами не підтвердив висновків про те, що господарські операції ТОВ "Глобинський переробний завод" з контрагентами - ТОВ «Благодійний союз», ФГ «Агро Плюс», ПП «ЗОРЯ Р», ТОВ «ОДА-ТРЕЙД» не носили реального характеру та безпідставно відображені у податковій звітності позивача з ПДВ, та ґрунтуються лише на припущеннях та непідтвердженій належним чином податковій інформації;

- в акті перевірки та в ході судового розгляду відповідач не навів нормативного обґрунтування зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування ПДВ на суму ПДВ по операціям позивача з контрагентами, які не були включені позивачем до додатку 3 «Розрахунок бюджетного відшкодування» (ТОВ «Благодійний Союз», ФГ «Агро Плюс», ТОВ «ОДА-ТРЕЙД», ПП «ЗОРЯ Р»), і відповідно суми ПДВ по взаємовідносинам з якими не заявлялися позивачем до відшкодування з бюджету.

У касаційній скарзі наведено опис фактичних обставин справи і висновків, зроблених в Акті перевірки без взаємозв`язку із конкретним висновком судів, з яким не погоджується Північне МУ ДПС. Також скаржник зазначає, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні судові рішення Верховного Суду, де б останній надав комплексні висновки щодо питання сукупного застосування норм :

- пункту 5 Наказу Міністерства фінансів України № 21 від 28.01.2016 із змінами та доповненнями, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 №159/28289 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» та пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України;

- пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України у відносинах, які характеризуються сукупністю подібних обставин.

Північне МУ ДПС наполягає, що суди неправильно застосували вищезазначені норми, що виразилося у незастосуванні закону, який підлягає застосуванню, що полягає у неврахуванні судами черговості використання від`ємного значення, що визначено Порядком №21.

Однак, такі доводи спростовуються змістом судових рішень. Суди дослідили наявні в матеріалах справи декларації з ПДВ, відповідні додатки до неї, зокрема, у яких наведено розрахунок заявлених до відшкодування сум та періоду їх виникнення. Хронологічність періодів, за який заявлено суми, суди підтвердили. Суди застосували норми статей 198, 200 ПК України і Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України (із змінами і доповненнями) від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (далі - Порядок №21).

Посилаючись у касаційній скарзі на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не досліджено у повному обсязі зібрані у справі докази, що відповідає пункту 1 частини другої статті 353 КАС України, та невмотивованість судових рішень.

Разом з тим, пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про не дослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу, яких у касаційній скарзі не викладено.

Крім того, посилаючись у касаційній скарзі на не дослідження судами зібраних у справі доказів, скаржник не наводить доводів щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, і які саме обставини залишилися у справі не встановленими. Не зазначено, який саме доказ, який наявний в матеріалах справи, залишився не дослідженим і яку обставину цей доказ підтверджує. Обставиною в розумінні КАС України є фактичні дані (певний матеріально-правовий факт), а не правова оцінка суду встановленому факту, у зв`язку з чим доводи про надання неправильної оцінки наявним у матеріалах справах доказам не можуть розцінюватися як неповне з`ясування судом обставин у справі.

Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що вимогам касаційної скарги щодо скасування судових рішень і ухвалення нового про відмову в позові має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження судових рішень у взаємозв`язку із усіма висновками, які стали підставою для задоволення позову. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформульовані і відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню.

Отже, касаційна скарга має містити обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права послідовне у взаємозв`язку із усіма висновками судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позову та обов`язковим посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України (з наведенням обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для відповідної підстави).

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2023 .

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2023 у справі №440/14658/21 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобинський переробний завод» до Північного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон