Постанова

від 31.07.2023 по справі 346/3946/23

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №346/3946/23

Провадження №3/346/2045/23

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2023 року м. Коломия

Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Валігурська Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного Управління ДПС в Івано-Франківській області про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП)відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Княждвір, Коломийський район, Івано-Франківська область, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №2195 ОСОБА_1 , будучи посадовою особою Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№41)» (зареєстроване місцезнаходження: вул. Привокзальна, 30, с. Товмачик, Коломийський район, Івано-Франківська) область порушив порядок ведення податкового обліку, передбачений п. 203.1, 203 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасно подав податкову звітність з податку на додану вартість за квітень 2023 року, граничний термін подання якої 22.05.2023, фактичний термін подання 07.06.2023.

Дії ОСОБА_1 згідно протоколу про адміністративне правопорушення кваліфіковано за ч. 1ст.163-1КУпАП як порушення керівником підприємств встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, суду пояснив, що на нього згідно наказу було покладено обов`язки директора ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№41)» згідно його заяви від 12.06.2023. У свою чергу податковий звіт повинен був бути поданий в термін до 22.05.2023, тобто на час вчинення даного правопорушення в нього не було повноважень щодо подачі вищевказаної звітності. Крім того, зазначив, що наказом його звільнено з 06.07.2023 від виконання обов`язків директора ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№41)».

На обґрунтування своєї позиції ОСОБА_1 надав відповідні накази.

Так вина ОСОБА_1 особою уповноваженою на складання протоколу згідно матеріалів справи обґрунтована наступними дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами:

- протоколомпро адміністративнеправопорушення №2195 від 20.07.2023, який містить відомості щодо дати, часу, місця та обставин вчиненого адміністративного правопорушення. Так визначено, що граничний термін подання податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2023 року 22.05.2023, фактично подано звіт 07.06.2023;

- актом за результатами камеральної перевірки щодо неподання податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2023 ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№41»), код ЄДРПОУ 08680135 №7863/09-19-04-07/08680135 від 04.07.2023, з якого вбачається, що несвоєчасно подано податковий звіт за квітень 2023 року, а саме: 07.06.2023 з граничним терміном подання 22.05.2023.

Інших доказів на обґрунтування винуватості ОСОБА_1 суду не надано.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Згідно ст.245КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з?ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

За нормами ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідност.252КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об?єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Склад адміністративного правопорушення це сукупність установлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, наявність яких характеризує діяння як адміністративне правопорушення (проступок). За допомоги такої характеристики, як склад адміністративного правопорушення, є можливість отримати його загальну характеристику. Ознаками адміністративного правопорушення є: об`єкт; об`єктивна сторона; суб`єкт; суб`єктивна сторона. Лише у разі наявності всіх складових адміністративного правопорушення можна стверджувати про наявність в діях особи складу того чи іншого адміністративного правопорушення.

Отже, на стадії складання протоколу про адміністративне правопорушення, особою уповноваженою на складання такого протоколу з`ясуванню підлягає питання чи є особа, щодо якої вирішується питання щодо притягнення до відповідальності, суб`єктом даного правопорушення, в протилежному випадку притягнення останньої до адміністративної відповідальності не можливе.

Відповідно до ч. 1 ст. 163-1 КУпАП суб`єктом правопорушення є керівники та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій, проте особою уповноваженою на складання протоколу до матеріалів справи не долучено жодних доказів того, що саме ОСОБА_1 ніс у звітний період відповідальність за вчасне подання податкової звітності, тоді як надання ним суду документи вказану обставину повністю спростовують. Крім того не містить протокол і відомості, яку саме посаду останній обіймав на дату інкримінованих йому протиправних дій.

Хоча протокол про адміністративне правопорушення відповідно дост. 251 КУпАПі являється самостійним джерелом доказової інформації, проте за відсутності обґрунтування іншими доказами, не може бути покладений в основу обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

У свою чергу Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява №16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява №36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин, з урахуванням загального принципу про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на її користь (ст. 62 Конституції України), суд приходить до висновку, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, що виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Отже, в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 163-1 КУпАП, що на підставі п. 1 ч. 1 ст.247КУпАПУкраїни має своїм наслідком закриття провадження, оскільки провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 23, 163-1,247, 250-252,280,283,284 КУпАП-

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст. 163-1 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Суддя: Людмила ВАЛІГУРСЬКА