Рішення

від 01.08.2023 по справі 494/1081/23

БЕРЕЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Березівський районний суд Одеської області

01.08.2023

Справа № 494/1081/23

Провадження № 2-о/494/53/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2023 року Березівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панчишина А.Ю. ,

секретаря судового засідання Твердун Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Березівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи Березівського об`єднаного управління пенсійного фонду України Одеської області про встановлення факту належності особі правовстановлюючих документів,-

ВСТАНОВИВ:

Заявниця в доводах поданої нею заяви зазначає, що вона, ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_2 ), вийшла заміж 14.12.1991 року за ОСОБА_3 та взяла прізвище чоловіка.

У дипломі та трудовій книжці вказано дошлюбне прізвище заявниці - ОСОБА_2 .

У зв`язку з вказаними розбіжностями у прізвищі в дипломі № НОМЕР_1 від 13.08.1982 року та у трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 26.08.1982 року у заявниці виникли складнощі при оформленні пенсії за віком, оскільки вказані розбіжності у її прізвищі були виявлені працівниками управління Пенсійного фонду України у м. Березівка Одеської області та по цій причині в неї не були прийняті документи для оформлення пенсії.

У зв`язку з вищевикладеним, для встановлення факту, що трудова книжка серії НОМЕР_2 від 26.08.1982 року та диплом № НОМЕР_1 від 13.08.1982 року, з дошлюбним прізвищем « ОСОБА_2 », належить заявниці, ОСОБА_1 , вимушена звернутися до суду.

В судове засідання заявниця не з`явилася, була належним чином повідомлена про судовий розгляд.

Представник заінтересованої особи був належним чином повідомлений про судовий розгляд, в судове засідання не з`явився.

Відповідно дост. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання у зв`язку з неявкою сторін не здійснювалося.

Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що заяву слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1ст. 293 Цивільного процесуального кодексу Україниокреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 3ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України, визначено що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно п.6 ч.1ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до ч. 2ст.315 ЦПКу судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про народження НОМЕР_3 .

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_4 ОСОБА_4 уклала 14.12.1991 року шлюб з ОСОБА_3 . Після укладення шлюбу дружині, тобто ОСОБА_4 , присвоєно прізвище « ОСОБА_5 ».

Згідно паспорта серії НОМЕР_5 прізвище заявниці зазначено ОСОБА_1 , паспорт виданий Березівським РВ УМВС України в Одеській області 25.02.1998 року.

В дипломі № НОМЕР_1 виданому 31.08.1982 року вбачається, що такий виданий ОСОБА_4 .

З трудової книжки НОМЕР_2 , заведеної 26.08.1982 року вбачається, що така заведена на ОСОБА_4 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, судом встановлено, що диплом № НОМЕР_1 виданий 31.08.1982 року ОСОБА_4 та трудова книжка НОМЕР_2 , заведена 26.08.1982 року на ОСОБА_4 , яка в подальшому, після одруження, змінила прізвище на ОСОБА_1 .

Внаслідок розбіжностей написання прізвища заявниці, в останньої виникли складнощі при оформленні пенсії за віком, а саме в прийнятті відділом пенсійного фонду документів для оформлення пенсії, тому вона змушена звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності їй зазначених вище документів.

Частиною 1 статті 293ЦПК України передбачено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження також справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Юридичні факти - це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

Так, у відповідності з п. 6 ч. 1 ст.315 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Крім того, згідно п. 12постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, в тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Згідно листа ВСУ 01.01.2012 р. «Про судову практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте, сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Предметом розгляду вказаної заяви є встановлення факту належності документів.

Оскільки даний факт підтверджується письмовими доказами по справі, враховуючи встановлені судом та наведені вище обставини, які були підтверджені доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що заявником доведено, трудова книжка серії НОМЕР_2 від 26.08.1982 року та диплом № НОМЕР_1 від 13.08.1982 року - належать заявниці ОСОБА_1 .

Встановлення вказаного факту має юридичне значення для заявниці, яка через вказані розбіжності в зазначенні її прізвища, не може в повному обсязі реалізувати свої права, а саме право на оформлення пенсії за віком.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява ОСОБА_1 , підлягає задоволенню в розумінні встановлення факту приналежності документів.

Керуючись ст.ст. 293, 315- 319 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити юридичний факт приналежності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трудової книжки серії НОМЕР_2 від 26.08.1982 року та диплому № НОМЕР_1 від 13.08.1982 року, в яких зазначено прізвище « ОСОБА_2 ».

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів. Особи , які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення .

Суддя Панчишин А.Ю.