Рішення

від 26.06.2023 по справі 563/339/22

КОРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа № 563/339/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2023 року

Корецький районний суд Рівненської області

в особі: ловуючого судді Загородько Н.А.

секретар судового засідання Дулюк А.О.

за участю:

представника позивача Гайдук О.Ю.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Корець цивільну справу за позовом Великомежиріцької сільської ради до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі , -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди землі. В обґрунтування позову зазначає, що 14 травня 2014 року між Орендодавцем (уповноважена ним особа) територіальна громада сіл Великі Межирічі, Застав`я, Дивень, Колодіївка, що має місцезнаходження : Рівненська область, Корецький район, с. В. Межирічі, вул. 1 - ше Травня, 1 та Орендарем ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5623081000:03:001:0218, площею 0,80 га., для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для здійснення комерційної діяльності строком на 15 років. Відповідно до листа Головного управління ДПС у Рівненькій області від 17.01.2022 року № 243/5/17-00-13-03-03 згідно даних АІС «Податковий блок» та інтегрованої картки платника податків у ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), станом на 01.01.2022 року обліковується податковий борг по коду бюджетної класифікації (18010900) орендна плата з фізичних осіб на території Великомежиріцької сільської ради у сумі - 273356, 59 гривень. Тобто, за відповідачем ОСОБА_2 наявна податкова заборгованість по орендній платі за Договором оренди земельної ділянки у сумі 273356, 59 гривень. А тому, позивач змушений звернутись до суду з даним позовом, оскільки відповідач добровільно борг не сплачує.

Представник позивача Гайдук О.Ю. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, з підстав викладених у позові та просила суд ухвалити рішення, яким розірвати договір оренди земельної ділянки, стягнути з відповідача на користь позивача орендну плату за користування земельною ділянкою та стягнути судовий збір.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, пояснив, що він платить оренду відповідно до договору, зміни до договору внесені не були, а тому порушення умов договору не мають місця і розірвання договору оренди є безпідставним.

Суд, заслухавши думку представника позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за принципами встановленими ст. 89 ЦПК України, приходить до такого висновку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

14 травня 2014 року між Орендодавцем (уповноважена ним особа) територіальна громада сіл В. Межирічі, Застав`я, Дивень, Колодіївка, що має місцезнаходження : Рівненська область, Корецький район, с. В. Межирічі, вул. 1 - ше Травня, 1 код за ЄДРПОУ 04385971 в особі Великомежиріцької сільської ради з однієї сторони та Орендарем гр. ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Рівненським УМВС України в Рівненській області 23.07.1997 року було укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5623081000:03:001:0218, площею 0,80 га., для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для здійснення комерційної діяльності строком на 15 років.

Відповідно до п.2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,80 га.

Пунктом 5 договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 746480,00 гривень, згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 789/208 від 12.12.2013.

Відповідно до п.9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5,761 відсотків нормативно грошової оцінки земельної ділянки згідно протоколу земельних торгів, що складає 43002,00 грн. в рік.

Згідно з п.10 договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Пунктом 11 договору визначено, що орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі 1/12 частини орендної плати.

За умовами п.15 договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для здійснення комерційної діяльності.

Згідно з п.35 договору, зміна умов договору здійснюється у письмові формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір розв`язується у судовому порядку.

Згідно з п. 42 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Вказаний договір був зареєстрований у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер : 13461850 від 31.05.2014.

Також між сторонами було погоджено Розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена (Додаток до договору оренди земельної ділянки), в якому сторонами було визначено, зокрема: площу земельної ділянки - 0,80 га; розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.05.2014 року - 746480,00 грн.; розмір щорічної орендної плати 5,761 відсотка нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає - 43002,00 грн. за рік.

Дана сума сплачується відповідачем ОСОБА_2 , що не заперечується стороною позивача.

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Рівненькій області від 17.01.2022 року № 243/5/17-00-13-03-03 згідно даних АІС «Податковий блок» та інтегрованої картки платника податків ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), станом на 01.01.2022 року обліковується податковий борг по коду бюджетної класифікації (18010900) орендна плата з фізичних осіб на території Великомежиріцької сільської ради у сумі - 273356, 59 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальності за порушення податкового законодавства урегульовані ПК України.

Зі змісту Земельного кодексу України та Закону України від 6.10.1998 №161-XIV "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 161-XIV) вбачається, що користування землею в Україні є платним.

Відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

З 01.01.2011 набрав чинності ПК України, який, відповідно до пункту 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 ПК України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, ПК визначив обов`язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136. пункту 14.1 статті 14 ПК України). Подібне визначення міститься й у статті 21 Закону № 161-XIV.

Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII ПК України.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт288.1статті288 ПК України).

Згідно п.288.5 ст.288 розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

1) не може бути меншою за розмір земельного податку:

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

2) не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

3) може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

4) для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку.

5) для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки.

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, суд дійшов висновку, що з набранням чинності ПК України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір (ставка) орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування зазначених вище норм матеріального права у спорах цієї категорії, міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 02.12.2014 (справа № 21-274а14), 07.04.2015 (справа №21-117а15), 14.04.2015 (справа № 21-165а15), 24.04.2015 (справа № 21-131а15), таких же висновків дійшов і Верховний Суд у постановах від 22.05.2018 року (справа № 809/3756/15), від 21.02.2019 року (справа № 811/2052/13-а), від 28.01.2018 року (справа № 814/1622/16).

Отже, з набранням чинності ПК України, тобто з 01.01.2011 року, визначено мінімальний розмір річної та максимальний розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено.

Податковий кодекс України у пункті 288.5 статті 288 визначає тільки обмеження щодо максимального та мінімального розміру орендної плати за землю. За цим виключенням, питання щодо розміру орендної плати регулюються виключно договором оренди.

Інші елементи механізму справляння орендної плати за землю - податковий період, порядок обчислення орендної плати, строку сплати та порядок її зарахування до бюджетів відповідно до пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України встановлюються статтями 285-287 цього кодексу.

При цьому, статтею 21 Закону України «Про оренду землі» розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Таким чином, законодавством України чітко визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, Податковий кодекс України регулює лише строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, податковий період, порядок обчислення орендної плати та порядок її зарахування до бюджетів відповідно.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 14 Закону України «Про оренду землі»).

Статтею 15 зазначеного Закону визначені істотні умови договору оренди, серед яких є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до Договору оренди - орендна плата складає 5,761% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, підписаний відповідачем, тобто останній погодився та повинен виконувати умови договору в частині сплати орендної плати за землю у розмірі визначеному Договором оренди.

Частиною 1 статті 23 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Статтею 14 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Статтею 654 Цивільного кодексу України (який є загальним нормативно-правовим актом, що регулює зобов`язальні правовідносини) визначено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Судом встановлено, що в пункті 35 договору від 14.05.2014 року сторони погодили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Тобто, одностороння зміна умов договору не допускається.

Відтак, суд приходить до висновку, що податковий орган, який є не суб`єктом цивільно-правових відносин у цій справі, збільшивши орендну плату фактично змінив умови договору в частині визначення збільшення розміру орендної плати, що в свою чергу є порушенням норм матеріального права та умов договору.

Таким чином, зміна індексації (розміру) нормативної грошової оцінки є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками. Зазначене не тягне автоматичну зміну умов договору щодо розміру орендної плати, а відтак і відповідного донарахування податковим органом суми податкового зобов`язання.

Зазначене повністю відповідає правовому висновку Верховного Суду, який викладений в постанові від 20.06.2018 року (справа №813/3819/17).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в позові необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 124 ЗК України, ст.ст. 15, 16, 526, 527, 654 ЦК України ст.ст. 4, 10, 141, 263-265, 352 ЦПК України, суд,-

вирішив:

В позові Великомежиріцької сільської ради до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 28.06.2023 року.

Суддя