Ухвала

від 25.07.2023 по справі 757/27690/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/27690/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення Департаменту нагляду додержанням законів, Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022221150001160 від 08.10.2022, -

В С Т А Н О В И В :

04.07.2023 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення Департаменту нагляду додержанням законів, Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , згідно вимог якого останній просить накласти арешт на майно, вилучене протоколом обшуку від 22.06.2023 домоволодіння на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.06.2023 у справі № 757/24065/23-к у приміщеннях квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- бланки медичних довідок щодо придатності до керування транспортним засобом «12 Серія ЯЯФ із номерами №№896387-896400) у кількості 14 штук, «12 Серія ЯЯФ» із номерами №№896309-196350 у кількості 42 штук;

- штамп ТзОВ «Меддопомога» ідентифікаційний код 41339270;

- штамп ТзОВ «Гуд-Док» ідентифікаційний код 404169956;

- чотири блокноти з чорновими записами;

- нотаріальний акт реєстр А номер 11362/2022 від 31.10.2022 на 3 арк;

- аркуші паперу різного розміру із чорновими записами, які ймовірно являють собою номери електронних черг на 28 арк;

- зошит із чорновими записами на 36 арк, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Мотивуючи подане клопотання прокурор вказує, що на території України з єдиним планом злочинних дій, завідомо відомим всім учасникам, діє організована злочинна група, метою діяльності якої є виготовлення, зберігання, придбання, перевезення та збут на території України офіційних документів (носії інформації), які містять голографічні захисні елементи, тобто голографічні елементи, призначені для маркування носіїв інформації, документів і товарів з метою підтвердження їх справжності, авторства, тощо, виконаний із використанням технологій, що роблять неможливим його несанкціоноване відтворення.

Згідно положення про територіальний сервісний центр МВС затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 29.12.2015 № 1646 Територіальний сервісний центр МВС (далі - ТСЦ МВС) є структурним підрозділом територіального органу МВС - регіонального сервісного центру МВС (далі - РСЦ МВС). 2. ТСЦ МВС у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України та цим Положенням. 3. ТСЦ МВС очолює начальник. 4. Начальник ТСЦ МВС призначається на посаду та звільняється з посади начальником РСЦ МВС у встановленому законодавством порядку за погодженням з начальником Головного сервісного центру МВС (далі - ГСЦ МВС). 5. Працівники ТСЦ МВС призначаються на посаду та звільняються з посади начальником РСЦ МВС у встановленому законодавством порядку. 6. РСЦ МВС організовує діловодство в ТСЦ МВС у порядку, передбаченому законодавством України. 7. З метою виконання покладених на нього завдань та функцій ТСЦ МВС взаємодіє з територіальними органами МВС, іншими органами державної влади та місцевого самоврядування відповідно до чинного законодавства. 8. ТСЦ МВС має печатку, штампи з номером ТСЦ МВС і бланки зі своїм повним найменуванням, необхідні для здійснення його діяльності.

ТСЦ МВС відповідно до чинного законодавства з поміж іншого:

- проводить реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів з видачею свідоцтв про реєстрацію, тимчасових реєстраційних талонів (далі - реєстраційні документи) та номерних знаків на транспортні засоби, здійснення обміну реєстраційних документів та номерних знаків на транспортні засоби, зняття з обліку зареєстрованих транспортних засобів;

- приймає іспити на право керування транспортними засобами всіх категорій, здійснює видачу та обмін національного й міжнародного посвідчень водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії та вносить інформацію до Єдиного державного реєстру МВС.

Так члени вказаної групи, відповідно до визначених ролей підшуковують загублені, викрадені або іншим чином, незаконно отримані документи, які містять на собі голографічні захисні елементи (паспорти громадян України, паспорти громадян України для виїзду за кордон, посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія іноземних зразків, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу іноземних зразків, довіреності, довідки про непридатність до проходження військової служби, тощо), після чого, за грошову винагороду, особи/осіб, які мають намір використовувати документи з ознаками підробки вносять зміни в такі документи (витравлюють/затирають текст та/або фотозображення повністю або частково, після чого наносять необхідні відомості, які були замовлені) для подальшого використання документу з ознаками підробки в тому числі і для вчинення інших кримінальних правопорушень.

Крім цього, діючи згідно заздалегідь розподілених ролей та функцій члени вказаної групи здійснюють придбання сировини, техніки та розхідних матеріал до неї, для виготовлення підроблених документів, які містять на собі голографічні захисні елементи, а саме: паспорти громадян України, паспорти громадян України для виїзду за кордон, посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія іноземних зразків, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу іноземних зразків, довіреності, довідки про непридатність до проходження військової служби, тощо після чого підшуковують осіб, які за грошову винагороду замовляють несанкціоноване виготовлення вищевказаних документів.

В ході вчинення вказаного кримінального правопорушення з метою конспірації використовуються спеціально облаштовані приміщення квартир, в приміщенні яких здійснюється підробка офіційних документів (носії інформації), які містять голографічні захисні елементи, які в подальшому пересилаються з використанням української міжнародної логістичної компанії «Нова пошта» та із використанням анкетних даних підставних осіб з метою недопущення викриття злочинної групи та уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.

У подальшому отримані злочинним шляхом грошові кошти розподіляються між учасниками групи.

22.06.2023 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.06.2023 у справі № 757/24065/23-к проведено обшук у приміщенні квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якого, зокрема, виявлено та вилучено:

- бланки медичних довідок щодо придатності до керування транспортним засобом «12 Серія ЯЯФ із номерами №№896387-896400) у кількості 14 штук, «12 Серія ЯЯФ» із номерами №№896309-196350 у кількості 42 штук;

- штамп ТзОВ «Меддопомога» ідентифікаційний код 41339270;

- штамп ТзОВ «Гуд-Док» ідентифікаційний код 404169956;

- чотири блокноти з чорновими записами;

- нотаріальний акт реєстр А номер 11362/2022 від 31.10.2022 на 3 арк;

- аркуші паперу різного розміру із чорновими записами, які ймовірно являють собою номери електронних черг на 28 арк;

- зошит із чорновими записами на 36 арк.

Перелічені вище документи відповідають критеріям статті 98 КПК України, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що вказує на можливість їх використання в якості речових доказів, а тому постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України від 23.06.2023 визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

На даний час, у ході досудового розслідування виникла необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт вказаного майна, з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення та відчуження майна, задля збереження речових доказів.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, здійснювалась фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів.

У судове засідання прокурор/слідчий не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Прокурор подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримав.

Володілець майна в судове засідання не з`явився, про місце і час судового розгляду повідомлявся належним чином.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття учасників розгляду у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використаннісвоїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації сторонами, їх процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання їх явки обов`язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у відсутність нез`явившихся осіб.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема частиною 1 і 5 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Дана стаття Конституції України визначає, що конфіскація майна може бути заснована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Судовим розглядом встановлено, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12022221150001160 від 08.10.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2, 3 ст. 199, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 199, ч. 2 ст. 209 (чинна з 28.04.2020), ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

22.06.2023 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.06.2023 у справі № 757/24065/23-к проведено обшук у приміщенні квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якого, зокрема, виявлено та вилучено:

- бланки медичних довідок щодо придатності до керування транспортним засобом «12 Серія ЯЯФ із номерами №№896387-896400) у кількості 14 штук, «12 Серія ЯЯФ» із номерами №№896309-196350 у кількості 42 штук;

- штамп ТзОВ «Меддопомога» ідентифікаційний код 41339270;

- штамп ТзОВ «Гуд-Док» ідентифікаційний код 404169956;

- чотири блокноти з чорновими записами;

- нотаріальний акт реєстр А номер 11362/2022 від 31.10.2022 на 3 арк;

- аркуші паперу різного розміру із чорновими записами, які ймовірно являють собою номери електронних черг на 28 арк;

- зошит із чорновими записами на 36 арк.

Перелічені вище документи відповідають критеріям статті 98 КПК України, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що вказує на можливість їх використання в якості речових доказів, а тому постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України від 23.06.2023 визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Абзацом 2 ч. 5 ст. 171 КПК України передбачено, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Таким чином, згідно з положеннями ч. 2 ст. 168, ч. 7 ст. 236 КПК України зазначене майно, що вилучене під час проведення обшуку, вважається тимчасово вилученим майном.

Судовим розглядом встановлено, що обшук, під час якого було вилучено майно та на арешті якого на даний час наполягає сторона обвинувачення, був проведений 22.06.2023, а з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна прокурор звернувся до суду 24.06.2022, що свідчить про дотримання вимог абзацу 2 ч. 5 ст. 171 КПК України.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 частини другої цієї статті у випадку, передбаченому пунктом 1, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядкуст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимогст. 89 КК Українипід час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

З огляду на зазначені вимоги закону слідчий суддя приходить до висновку про те, що вилучене майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні №12022221150001160 від 08.10.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2, 3 ст. 199, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 199, ч. 2 ст. 209 (чинна з 28.04.2020), ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Матеріали клопотання свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження, і, таким чином може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому слідчий суддя вважає за доцільне, для ефективного розслідування з метою збереження речових доказів накласти арешт на вказане майно.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання про задоволення клопотання сторони обвинувачення про накладення арешту на вилучене майно, з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 26, 98, 100, 107, 117, 131, 132, 171173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене відповідно до протоколу обшуку від 22.06.2023 домоволодіння на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.06.2023 у справі № 757/24065/23-к у приміщеннях квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- бланки медичних довідок щодо придатності до керування транспортним засобом «12 Серія ЯЯФ із номерами №№896387-896400) у кількості 14 штук, «12 Серія ЯЯФ» із номерами №№896309-196350 у кількості 42 штук;

- штамп ТзОВ «Меддопомога» ідентифікаційний код 41339270;

- штамп ТзОВ «Гуд-Док» ідентифікаційний код 404169956;

- чотири блокноти з чорновими записами;

- нотаріальний акт реєстр А номер 11362/2022 від 31.10.2022 на 3 арк;

- аркуші паперу різного розміру із чорновими записами, які ймовірно являють собою номери електронних черг на 28 арк;

- зошит із чорновими записами на 36 арк, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту/відмову у ньому може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1