Ухвала

від 25.07.2023 по справі 757/30602/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/30602/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю:

особи, яка подала клопотання, адвоката: не з`явився,

прокурора: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ КОРП», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.11.2022 року № 757/30451/22-к, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ КОРП», звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.11.2022 року № 757/30451/22-к, на житловий будинок, загальною площею 4445 кв.м., по вул. Болсуновській, 8 а у місті Києві, реєстраційний номер нерухомого майна № 253790480000, що належить ТОВ «ІТ КОРП» (код ЄДРПОУ 44387636) на праві власності.

В обґрунтування клопотання адвокат зазначає, що Печерським управлінням поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, в межах якого ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.11.2022 року № 757/30451/22-к задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на об`єкт незавершеного будівництва, а саме: житловий будинок, загальною площею 4445 кв.м., по вул. Болсуновській, 8 а у місті Києві, реєстраційний номер нерухомого майна № 2537904480000, що згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстрований за ТОВ "ІТ КОРП"(ЄДРПОУ 44387636).

Адвокат зазначає, що в подальшому застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, оскільки ТОВ "ІТ КОРП" є добросовісним власником вищевказаного майна, набутим у встановленому законом порядку. 15.12.2021 року Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округ ОСОБА_4 здійснила державну реєстрацію речового прав на нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 4445 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Болсуновська, 8А. Єдиним власником відповідного житлового будинку є ТОВ «ІТ КОРП». Об`єкт нерухомості не має правового режиму об`єкту незавершеного будівництва, він є завершеним, а тому віднесення прокурором відповідного об`єкта нерухомого майна до об`єктів незавершеного будівництва не відповідає дійсності. Між TOB «ІТ КОРП» та ОК «ОРСЕЙ КИЇВ», а також ТОВ «КАРТ ЛІМІТЕД», відсутні будь-які господарські, цивільні (тому числі й договірні), ділові та інші відносини. Державна реєстрація проведена в межах чинного законодавства України уповноваженою на це особою, а саме, приватним нотаріусом по процедурі спрощеної реєстрації житлових будинків збудованих до 1992 року. З публічно-доступних реєстрів вбачається, що ТОВ «КАРТ ЛІМІТЕД» є власником сусідньої складської будівлі, загальною площею 819,4 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Струтинського Сергія, 8, відповідний запис наявний в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майна та жодним чином не скасований. Нерухоме майно, що належить TOB «ІТ КОРП», є іншим, окремим майном, що жодним чином не пов`язане з майном, що належить ТОВ «КАРТ ЛІМІТЕД», виходячи з наступного: ТОВ «КАРТ ЛІМІТЕД» є власником складської будівлі, загальною площею 819, кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Струтинського Сергія, буд. 8, на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: 6018160, виданого 11.07.2013 року Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 101873880000, номер запису про право власності: 160240. Відповідна будівля наразі реконструюється під житловий будинок. ТОВ «ІТ КОРП» є власником житлового будинку садибного типу, загально площею 4445 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованого Приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_4 (індексний номер витягу 291110362). Відповідний житловий будинок не реконструюється та не є об`єктом незавершеного будівництва. Таким чином, відповідні об`єкти нерухомого майна є самостійними та жодним чином не можуть бути пов`язані між собою. Прокурором не надано жодних доказів, що арештоване майно є предметом злочину чи набуто власником протиправним шляхом, та не вказано, які саме сліди кримінальних правопорушень містить відповідний будинок на собі безпосередньо, відтак може мати ознаки речових доказів у кримінальному провадженні. Таким чином, застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є неспівмірним з завданням кримінального провадження та перешкоджає власнику вільно користуватися та розпоряджатися майном, негативно впливає на господарську діяльність товариства та призводить до численних матеріальних збитків TOB «ІТ КОРП». Відтак, арешт майна підлягає скасуванню.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

В судове засідання особа, яка подала клопотання, адвокат ОСОБА_3 не з`явився, про день, час, місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій підтримав клопотання з викладених у ньому підстав, просив задовольнити.

В судове засідання прокурор не з`явився, про день, час, місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій просив відмовити в задоволенні клопотання, оскільки арешт накладено законно та обґрунтовано, досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а потреба у подальшому застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадженні не відпала.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог клопотання за відсутності в судовому засіданні особи, яка подала клопотання, та прокурора, на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Слідчим суддею встановлено, що Печерським управлінням поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, в межах якого ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.11.2022 року № 757/30451/22-к задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на об`єкт незавершеного будівництва, а саме: житловий будинок, загальною площею 4445 кв.м., по вул. Болсуновській, 8 а у місті Києві, реєстраційний номер нерухомого майна № 2537904480000, що згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстрований за ТОВ "ІТ КОРП"(ЄДРПОУ 44387636).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Так, мета арешту майна є визначеною в п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою забезпечення збереження речового доказу у кримінальному провадженні.

Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України.

Слідчим суддею, що TOB «ІТ КОРП» є добросовісним власником майна, набутим у встановленому законом порядку, державна реєстрація проведена в межах чинного законодавства України уповноваженою на це особою. У кримінальному провадженні повідомлення про підозру жодній посадовій особі, в тому числі, ТОВ «ІТ КОРП» не вручалося; відомості до ЄРДР відносно товариства також не внесені, тобто ТОВ «ІТ КОРП» не є учасником вказаного кримінального провадження.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Відповідно до положень ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, як вбачається із наданих суду матеріалів, станом на день розгляду клопотання відсутні відомості вважати, що арештоване майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, що в свою чергу вказує на безпідставність такого обмеження права власника на мирне володіння та користування своїм майном.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

За таких обставин, враховуючи, що дослідженні в судовому засідання матеріали не містять фактичних даних, які б свідчили про те, що у кримінальному провадженні продовжують існувати підстави для подальшого застосування вищевказаних заходів забезпечення кримінального провадження, що виправдовувало втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II), слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про скасування арешту майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 107, 170, 174, 307, 309, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ КОРП», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.11.2022 року № 757/30451/22-к, - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.11.2022 року № 757/30451/22-к, на житловий будинок, загальною площею 4445 кв.м., по вул. Болсуновській, 8 А у місті Києві, реєстраційний номер нерухомого майна № 2537904480000, що згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстрований за ТОВ "ІТ КОРП"(ЄДРПОУ 44387636).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1