Рішення

від 01.08.2023 по справі 759/18983/22

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/18983/22

пр. № 2/759/2622/23

01 серпня 2023 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретаря судового засідання Марченко В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КП «Українська житлова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Шмигельська С.М. яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «КП «Українська житлова компанія» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, яким просить стягнути відповідача на користь ТОВ «КП «Українська житлова компанія» суму заборгованості за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 16 195,73 грн., 3% річних та інфляційна складова боргу у розмірі 1 574,62 грн. та судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що заборгованість виникла внаслідок невиконання відповідачами, як користувачами послуг, що надає позивач своїх зобов`язань за договором про надання послуг з утримання та управління будинком, спорудами та прибудинковою територією № 4/56 укладеним 04.01.2017 р.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 31.03.2023 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву (а.с.58).

Враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявив, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що відповідно до п. 1 ст. 9 розділу 1 статуту ТОВ «КП «Українська житлова компанія» посвідченого 01.10.2018 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н.В., товариство провадить свою діяльність з метою отримання прибутку, зокрема (але не виключно), здійснює управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту в Україні (а.с. 19-24).

04.01.2017 року між ТОВ «КП «Українська житлова компанія» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг з утримання та управління будинком, спорудами та прибудинковою територією № 4/56 (а.с. 12-15).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Відповідний запис внесений 11.11.2016 року.

Відповідно до п.1.1. розділу договору про надання послуг з утримання та управління будинком, спорудами та прибудинковою територією № 4/56, предметом договору є забезпечення Виконавцем надання послуг з утримання та управління будинком, спорудами та прибудинковою територією у житловому багатоквартирному будинку АДРЕСА_2 , відповідно до затверджених у встановленому законом порядку та цим договором та додатками до нього структури тарифів, періодичності, строків та обсягів надання послуг, звітів щодо виконаних обсягів робіт та використаних коштів, а споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені договором.

Відповідно до пункту 2.1 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що платежі за договором вносяться споживачем на поточний рахунок виконавця не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим.

Пунктом 3.2 договору визначено, що, споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені Договором строки, в розмірах визначених цим Договором, чинним законодавством України.

Згідно даного договору встановлено, що на кожній сторінці договору міститься підпис відповідача ОСОБА_1 та на самому договорі разом з її реквізитами, що відповідають реквізитам зазначеним у паспорті відповідача. З викладеного вбачається, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору.

Окрім того ОСОБА_1 підписано додаток №1 до договору, що регламентує складові тарифу послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, розрахованих згідно з постановою КМУ від 1 червня 2011 р. № 869 за адресою: будинок АДРЕСА_2 .

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно пунктів 5, 10 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року, власник та наймач квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, визначені законом або договором.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З викладеного вбачається, що між сторонами було укладено договір про надання послуг з утримання та управління будинком, спорудами та прибудинковою територією, за умовами якого позивач надавав послуги, а відповідач їх отримував. В той же час, відповідач належним чином не виконали свій обов`язок з оплати за спожиті послуги, внаслідок чого відповідно до розрахунку, наданого позивачем у них виникла заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг в період з 01.06.2019 р. по 01.11.2022 р., яка станом на 01.11.2022 р. становить 16 195,73 грн.

Будь-яких доказів на підтвердження належного виконання відповідачами своїх зобов`язань по оплаті за спожиті послуги матеріали справи не містять.

Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що такі послуги не надавались або надавались неналежної якості.

Розрахунок заборгованості наданий позивачем, суд вважає належним, та таким, що не спростований відповідачами, відсутні підстави вважати, що зазначені у розрахунку суми є помилковими.

Щодо питання стягнення 3% річних та інфляційних витрат.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Слід зазначити, що формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів. За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови ВСУ від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-38цс11). Отже, проценти, передбачені ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями (постанова ВСУ від 17 жовтня 2011 р. у справі 6-42цс1 1).

Таким чином судом встановлено, що позивач не позбавлений у стягненні коштів на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України, які відповідно до наданого розрахунку підлягають до стягнення у розмірі 1 175,23 грн. - інфляційні витрати, 399,39 грн. - 3% річних.

Таким чином судом достовірно встановлено, що у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем, у зв`язку з несвоєчасною оплатою послуг, а тому суд доходить висновку, що позивачем, на виконання вимог ст. 81 ЦПК України, доведені позовні вимоги, які знайшли своє підтвердження матеріалами справи, у зв`язку з чим підлягають повному задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Керуючись ст. 509, 525, 526, 625, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 6-13,18,19,71-79,89,141,259,263,264,265,268,273,274,279,354,355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КП «Українська житлова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КП «Українська житлова компанія» суму заборгованості за житлово - комунальні послуги у розмірі 17 770,35 грн., яка складається з: 16 195,73 грн. - сума основної заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, 1 175,23 грн. - інфляційні нарахування, 399,39 грн. - 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КП «Українська житлова компанія» судовий збір по справі у розмірі 2481,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: Ключник А.С.