Ухвала

від 31.07.2023 по справі 506/811/23

КРАСНООКНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Красноокнянський районний суд Одеської області

Справа №: 506/811/23

Провадження № 2/506/157/23

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

31.07.2023 року с.м.т. Окни

Суддя Красноокнянського районного суду Одеської області Чеботаренко О.Л., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Вимоги до позовної заяви викладені у ст.ст.175, 177 ЦПК України і у разі недодержання таких вимог позовна заява, відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України ухвалою суду залишається без руху.

Позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.175, ч.5 ст.177 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Крім того, ч.1 ст.2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_3 ..

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обгрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див.висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц). Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Відповідачем є та процесуальна особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач залучається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. На відміну від позивача відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

Однак, визначивши процесуальний статус ОСОБА_2 , як відповідача, позивачем у позовній заяві не зазначено з підтвердженням відповідними доказами, в чому полягає порушення, не визнання або оспорення прав позивача відповідачем ОСОБА_2 , який, як до того ж зазначає позивач, від прийняття спадщини відмовився та не вчинив ніяких дій щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 ..

При цьому, п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», визначено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (ч.2 ст.1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Диспозитивність цивільного судочинства полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Цивільно-процесуального кодексу України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

З огляду на вищевикладене, позивачу пропонується визначитися із колом учасників справи, одночасно із усуненням недоліків позовної заяви.

Крім цього, суд зауважує, що у відповідності до ч.ч.2, 5 ст.95 ЦПК України, письмові докази подаються до суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Разом з тим, серед доданих до позовної заяви письмових доказів позивачем долучено не копію оригіналу, а ксерокопію друкованої копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійсненої неуповноваженою на те особою чи органом.

Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб та строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням зазначеного, позовну заяву слід залишити без руху.

Керуючись ст.185 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини без руху.

Встановити строк для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Чеботаренко О. Л.