Рішення

від 25.07.2023 по справі 522/6627/23-е

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/6627/23

Провадження 2/522/3823/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

25 липня 2023 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого - судді Науменко А.В.,

за участю секретаря судового засідання - Звонецької І.М.,

розглянувши у спрощеному позовному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Чорноморська товарна біржа про визнання правочину дійсним,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулись до суду з позовом до ОСОБА_4 , третя особа: Чорноморська товарна біржа про визнання правочину дійсним.

В обґрунтування позову вказує, що 23 грудня 1999 року ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , діюча від свого імені та на підставі Розпорядження опікунської ради Приморської районної адміністрації м. Одеси №13/246 від 23 грудня 1999 року від імені та інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_1 купили в рівних частках трьох кімнатну квартиру загальною площею 60,4 кв.м., житловою 51,2 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі - продажу нерухомого майна №99/0149. Право власності на зазначену Квартиру зареєстровано за Позивачами, що підтверджується довідкою КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради від 02.08.2022 року № 16813/04-04 та відповідною відміткою на Договорі. Договір між Відповідачем та Позивачами був укладений та зареєстрований на Чорноморській товарній біржі з підстав, передбачених ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», і нотаріально не посвідчувався (про те, що Договір №99/0149 не підлягає подальшому нотаріальному посвідченню зазначено також в самому договорі). На виконання умов даного договору купівлі - продажу як Відповідач, що діяв як продавець, так і Позивачі, що діяли як покупці, повністю виконали істотні умови даного Договору №99/0149 купівлі - продажу нерухомого майна. Зокрема Відповідач, після укладення Договору та отримання від покупця коштів у сумі 6 565 гривень, які відповідно до п. 6 Договору складали ціну договору, звільнила Квартиру та передала її Позивачам в якій вони зареєстрували своє місце проживання. У свою чергу Позивачі, як покупці по Договору №99/0149, після підписання договору та проведення повного розрахунку прийняли звільнену Квартиру, зареєстрували право власності на неї в Одеському МБТІ, зареєстрували своє місце проживання за даною адресою де і проживають до цього часу, здійснюють фактичне володіння даним нерухомим майном.

Оскільки вказана угода повністю виконана сторонами, але порушена її форма, що призводить до неможливості розпорядження Позивачами своїм майном, суд може поновити порушене право Позивачів шляхом визнання договору купівлі - продажу дійсним у зв`язку з чим позивачі звертаються до суду з відповідним позовом.

Ухвалою суду від 24 квітня 2023 року провадження по справі відкрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

05 червня 2023 року від представника позивачів до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутністю сторони позивачів.

У судове засідання призначене на 20 липня 2023 року сторони не з`явились, про дату та час повідомленні належним чином. Додатково сповіщалась шляхом розміщення оголошення на «Сайті судової влади».

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 1 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18.

Верховний Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Суд вбачає, що сторони сповіщені про дату та час судового засідання належним чином, матеріалів справи достатньо для ухвалення рішення, а тому суд приходить до висновку про можливість розглядати справу.

Судом встановлено, що 23 грудня 1999 року ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , діюча від свого імені та на підставі Розпорядження опікунської ради Приморської районної адміністрації м. Одеси №13/246 від 23 грудня 1999 року від імені та інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_1 купили в рівних частках трьох кімнатну квартиру загальною площею 60,4 кв.м., житловою 51,2 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі - продажу нерухомого майна №99/0149. Право власності на зазначену Квартиру зареєстровано за Позивачами, що підтверджується довідкою КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради від 02.08.2022 року № 16813/04-04 та відповідною відміткою на Договорі. Договір між Відповідачем та Позивачами був укладений та зареєстрований на Чорноморській товарній біржі з підстав, передбачених ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», і нотаріально не посвідчувався (про те, що Договір №99/0149 не підлягає подальшому нотаріальному посвідченню зазначено також в самому договорі). На виконання умов даного договору купівлі - продажу як Відповідач, що діяв як продавець, так і Позивачі, що діяли як покупці, повністю виконали істотні умови даного Договору №99/0149 купівлі - продажу нерухомого майна. Зокрема Відповідач, після укладення Договору та отримання від покупця коштів у сумі 6 565 гривень, які відповідно до п. 6 Договору складали ціну договору, звільнила Квартиру та передала її Позивачам в якій вони зареєстрували своє місце проживання. У свою чергу Позивачі, як покупці по Договору №99/0149, після підписання договору та проведення повного розрахунку прийняли звільнену Квартиру, зареєстрували право власності на неї в Одеському МБТІ, зареєстрували своє місце проживання за даною адресою де і проживають до цього часу, здійснюють фактичне володіння даним нерухомим майном.

Суд встановлює, що Договір був зареєстрований в Чорноморській товарній біржі 23.12.1999 року за реєстраційним №99/0149, на підставі якого 02.11.2000 року КП «ОМБТІ та РОН» було зареєстровано за позивачами право власності на вказану квартиру, що підтверджується відповідним записом на зворотній сторінці договору за №1056-стр.56, кн.386пр.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про товарну біржу", діяльність товарної біржі здійснюється у відповідності з цим Законом та діючим законодавством України, статутом біржі, правилами біржової торгівлі.

Розділом 4 Закону України "Про товарну біржу" визначені основні принципи правил ведення біржової торгівлі та здійснення біржових операцій, якими, зокрема, встановлено, що біржовою операцією вважається тільки та угода, яка відповідає сукупності умов, які передбачені ч. 1 ст. 15 Закону, а саме: якщо вона представляє собою купівлю-продажу, поставку, обмін товару, що допущені до обміну на товарній біржі; якщо її учасники ї членами товарної біржі; якщо угода надана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню, угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі (частини 2, 4 статті 15 Закону України "Про товарну біржу").

Отже, при укладенні договору купівлі-продажу сторонами були дотримані всі умови, яких необхідно дотримуватися при укладенні договорів на товарній біржі, у відповідності до ст. 15 Закону України "Про товарну біржу".

За твердженням позивача сторонами було виконано умови договору купівлі-продажу в повному обсязі. Так, позивач сплатив відповідачам вказані у договорі кошти, відповідачі після відчуження проданої квартири виселилась з неї, позивач вселився в квартиру, користується нею в повному обсязі, сплачує комунальні платежі та інші послуги.

Між тим, на даний час позивачі не мають можливості розпоряджатися вказаним нерухомим майном, оскільки чинне законодавство передбачає нотаріальне посвідчення договорів.

Згідно із п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватись судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

За змістом ст. ст. 57, 58 Конституції України, ст. 5 Цивільного кодексу України, до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Положеннями п. 4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, що набрав чинності з 01 січня 2004 року, визначено, що цей Кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли у 1999 року, для їх врегулювання слід застосовувати норми ЦК УРСР в редакції 1963 року.

У відповідності з ст. 224 ЦК УРСР, за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 225 ЦК УРСР, право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

За змістом ч. 1 ст. 227 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу квартири повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).

Статтею 47 ЦК УРСР була передбачена обов`язковість нотаріальної форми угоди і наслідки недотримання такої форми.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 слідує, при розгляді справ про визнання правочинів дійсними суди повинні з`ясувати чи підлягає правочин обов`язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи не втрачена така можливість.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони при укладенні Договору купівлі-продажу нерухомого майна досягли згоди з усіх його істотних умов та виконали усі умови цього договору, але чинним на час його укладання законодавством було передбачено нотаріальне посвідчення такого договору, але він не був нотаріально посвідчений у зв`язку з укладенням на Товарній Біржі.

На підставі викладеного, суд вважає, що вищевказаний договір слід визнати дійсним у відповідності ст. 220 ЦК України.

За таких обставин, враховуючи обґрунтованість позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 60, 81, 89, 206, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, - Керуючись ст. ст.12,13,76,77,141,259,263,264,265,268,272,273 ЦПК України, - У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Чорноморська товарна біржа про визнання правочину дійсним - задовольнити.

Визнати дійсним договір №99/0149 купівлі-продажу нерухомого майна від 23 грудня 1999 року укладений на Чорноморській товарній біржі за яким ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , діюча від свого імені та від імені та інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_1 купили в рівних частках трьох кімнатну квартиру загальною площею 60,4 кв.м., житловою 51,2 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя А.В. Науменко

Повний текст рішення виготовлений 31.07.2023 року.

Суддя А.В. Науменко

25.07.2023